Рекомендована література

1. Лучинский Г.П. Курс химии: Учебник для инжен.-техн. (нехимических) вузов. – М.: Высш. шк., 1985. – С.199-211.

2. Фролов В.В. Химия. – М.: Высш. шк., 1979. – С.268-301, 522-548.

3. Глинка Н.Л. Общая химия.– Л.: Химия. – 1988. С.255-294.

4. Глинка Н.Л. Задачи и упражнения по общей химии. – Л.: Химия, 1986. – 264 с.

5. Телегус В.С., Бодак О.І., Заречнюк О.С., Кінжибало В.В. Основи загальної хімії. – Львів: Світ, 2000. – С.129-161.

Окисно-відновні реакції Реакції, в яких відбувається зміна ступенів окиснення атомів елементів, що входять до складу реагуючих сполук, називаються окисно-відновними:

2+® 2; 2K–^t°® 2K + 3­;

2K+® 2K + I₂⁰;

+ 4H ® Cl₂ + ­ + 2H₂O

Окисно-відновні реакції характеризуються переходом електронів від одного компонента реакції до іншого. З електронної точки зору окисненням називається процес втрати електронів, а відновленням – процес, зв'язаний із приєднанням електронів. Речовини, що в окисно-відновних реакціях втрачають електрони, називаються відновниками, а речовини, що приєднують електрони, – окисниками.

Розрахунок ступеня окиснення

Для обчислення ступеня окиснення елемента слід враховувати наступні положення:

1. Ступінь окиснення атомів у простих речовинах дорівнює нулю (,).

2. Алгебраїчна сума ступенів окиснення всіх атомів, що входять до складу молекули, завжди дорівнює нулю, а в складному йоні ця сума дорівнює заряду йона.

3. Постійний ступінь окиснення мають атоми: лужних металів (+1), лужноземельних металів ( +2), Гідрогену ( +1) (крім гідридів NaH, CaH₂ і ін., де ступінь окиснення Гідрогену –1), Оксигену (–2) (крім F₂O і пероксидів, що містять групу –O–O–, у якій ступінь окиснення Оксигену –1).

4. Для елементів позитивний ступінь окиснення не може перевищувати величину, яка дорівнює номеру групи періодичної системи.

Приклади: ;;;;;.

При окисненні ступінь окиснення підвищується:

–2ē ® 2; – 2ē® ;

–3ē ® ; – ē® ;

2– 2ē® Br₂⁰.

При відновленні ступінь окиснення знижується:

+ 2ē ® ; + 2ē® ;

+3ē ® ; +2ē® 2;

+ 4ē ® 2.

Класифікація окисно-відновних реакцій

1. Міжмолекулярні окисно-відновні реакції. Окисник і відновник знаходяться в різних речовинах; обмін електронами в цих реакціях відбувається між різними атомами чи молекулами:

+ ® S – відновник; O₂ – окисник.

+ ® +CO – відновник; Cu – окисник.

+ 2HCl ® Cl₂ + Zn – відновник; HСl – окисник.

O₂ + 2K+ 2H₂SO₄ ® + K₂SO₄ + SO₄ + 2H₂O

KI – відновник; MnO₂ – окисник.

 Сюди ж відносяться реакції між речовинами, у яких атоми того самого елемента мають різні ступені окиснення

2H₂+ H₂O₃ ® 3+ 3H₂O – відновник;– окисник.

2. Внутрімолекулярні окисно-відновні реакції.  У внутрімолекулярних реакціях окисник і відновник знаходяться в одній і тій же молекулі. Внутрімолекулярні реакції протікають, як правило, при термічному розкладі речовин, що містять окисник і відновник.

 2KO₃^–2 ® 2K+ 3;– окисник;– відновник.

H₄O₃ –^t°® O + 2H₂O; – окисник; – відновник.

Pb()₂®2PbO + 4O₂ + ; – окисник; – відновник.

3. Диспропорціонуванння (самоокиснення-само-відновлення) – окисно-відновна реакція, у якій один елемент одночасно підвищує і знижує ступінь окиснення.

+ 2KOH ® KO + K+ H₂O;

3K₂O₄ + 2H₂O ® 2KO₄ + O₂ + 4KOH;

3HO₂ ® HO₃ + 2O­ + H₂O;

2O₂ + 2KOH ® KO₃ + KO₂ + H₂O.