Виявлення радіаційної обстановки методом прогнозування

Виявлення радіаційної обстановки методом прогнозування проводиться завчасно при складанні планів аварійних заходів для оцінки масштабів і міри можливих наслідків радіаційної аварії і при розробці типових варіантів дій адміністративних органів, рятувальних служб, формувань і населення в умовах можливої радіоактивної дії.

Крім того, виявлення радіаційної обстановки методом прогнозування виробляється завчасно до підходу радіоактивної хмари до об'єкту і утворення радіоактивного сліду на місцевості, а також до отримання даних радіаційної розвідки.

В цьому випадку прогностичні дані дозволяють завчасно провести заходи щодо захисту населення, робітників і службовців, по підготовці підприємств до переведення на режим роботи в умовах радіоактивного забруднення, а також підготувати захисні споруди до прийому укриваних та ін.

Мета виявлення радіаційної обстановки - встановлення достовірності місця розташування і розмірів зон радіоактивного забруднення місцевості на підставі наступних початкових даних:

- - тип ЯЕР, його координати і час аварії;

- - електрична потужність ЯЕР і кількість аварійних реакторів;

- - відсоток викинутих радіоактивних речовин з ЯЕР;

- - стан погоди - напрям, швидкість вітру, стан хмарності і категорія стійкості атмосфери.

На підставі перерахованих даних по додатку 6 визначають найменування, індекс зон радіоактивного забруднення місцевості на сліді радіоактивної хмари і їх розміри (довжину і ширину).

Виявлені межі зон радіоактивного забруднення наносять на робочу карту (схему) встановленим кольором у вигляді еліпсів. Порядок нанесення зон забруднення на карту викладений нижче в § 5.3.1, а приклад оформлення карти з радіаційною обстановкою див. додаток 24.

Надалі розглядатимуться питання оцінки радіаційної обстановки методом прогнозування, на основі яких складені завдання і дана послідовність їх виконання

Питання 2. Оцінка прогнозованої радіаційної обстановки Основні положення

1. Основою для оцінки радіаційної обстановки є робоча карта (схема) з нанесеними на ній зонами радіоактивного забруднення місцевості, дислокацією об'єктів і формувань ГЗ, а також місць проживання робітників і службовців (населення).

Оцінка радіаційної обстановки як на етапі прогнозування, так і за даними радіаційної розвідки включає рішення наступних основних завдань :

Завдання 1. Визначення потужності дози випромінювання (рівня радіації) на сліді радіоактивної хмари (у місцях проживання населення, розташування об'єктів і районів дислокації формувань ГЗ).

Завдання 2. Визначення зон зовнішнього випромінювання (опромінення) при діях (проживанні) на сліді радіоактивної хмари.

Завдання 3. Визначення дози випромінювання (опромінення) від хмари, що проходить.

Завдання 4. Визначення тривалості перебування на зараженій місцевості: часу початку і закінчення робіт, часу евакуації (вивезення) населення, тимчасового відселення або переселення із зон радіоактивного забруднення та ін.

Завдання 5. Визначення дози випромінювання (опромінення) при евакуації із зони забруднення.

Завдання 6. Визначення дози випромінювання (опромінення) при подоланні осі сліду хмари.

Рішення вищезгаданих і інших завдань проводиться з використанням таблиць.

2. Міра небезпеки і можливі наслідки радіоактивного забруднення визначаються шляхом розрахунку очікуваних доз опромінення людей і зіставлення їх значень з допустимими нормами опромінення, що характеризують збереження працездатності.

У нормах радіаційної безпеки (НРБУ-97) як одиниця часу, як правило, використовується рік, і як наслідок цього, поняття річної дози випромінювання.

Допустимі одноразові дози опромінення населення в умовах радіаційної аварії, а також особового складу формувань і осіб, що беруть участь 6 проведенні протирадіаційних заходів дані в додатку 17.

3. Радіоактивне забруднення місцевості ускладнює проживання населення на забрудненій території, утрудняє виробничу діяльність об'єктів господарювання і проведення протирадіаційних захисних заходів.

При високих значеннях потужності дози випромінювання (рівня радіації) на початок забруднення буде потрібно тривале перебування людей в укриттях або в захисних спорудах, що може не узгоджуватися з виробничою необхідністю, а також складністю створення умов безперервного перебування людей (більше 1-3 діб) в укриттях або захисних спорудах. У свою чергу, довільні виходи людей з укриттів зв'язані з небезпекою переопромінення.

Виробнича необхідність і інші причини змушують ту або іншу групу людей змінювати своє місце знаходження протягом доби в певній послідовності: частина часу вони можуть знаходитися на відкритій місцевості, частина часу в транспортних засобах або в будівлях, на роботі і удома, частина часу в укриттях і так далі, тобто займатися повсякденною діяльністю, яка носить назву - звичайний режим проживання населення. Цей режим враховується при визначенні дози можливого опромінення людей і для ухвалення рішення на проведення невідкладних і довгострокових протирадіаційних захисних заходів.

4. При оцінці радіаційної обстановки необхідно враховувати не лише масштаби і міру радіоактивного забруднення місцевості, але і міру захищеності людей, яка враховується коефіцієнтом послаблення (kпосл) доз радіації будівлями, спорудами, транспортними засобами і так далі (додаток 16).

Коефіцієнт послаблення (чи захисту) застосовують для вирішення приватних завдань можливого опромінення людей при виконанні робіт (проживанні) на зараженій місцевості, коли набувають конкретних значень тривалості їх безперервного перебування в цьому укритті.

При звичайному ж режимі проживання міра захищеності людей визначається середньодобовим коефіцієнтом захисту (С_ор). Він визначається по формулі:

де: - час перебування на відкритій місцевості, година;

,,- час перебування в будівлях, в транспортних засобах, на роботі, година;

, _- коефіцієнт послаблення іонізуючого випромінювання будівлями, транспортними засобами (додаток 16);

24 - тривалість доби, година

Тривалість перебування людей на відкритій місцевості () протягом доби, приймається:

• для міських жителів до 30 % часу доби;

• для сільських жителів до 50 % часу доби.

При застосуванні захисного заходу «укриття» і в інших випадках застосування обмежень для звичайного режиму проживання, тривалість перебування людей на відкритій місцевості не повинна перевищувати 1- 2 години в добу.

Середньодобовий коефіцієнт захисту для режиму "укриття" визначається по формулі:

де: і- час перебування в укритті і коефіцієнт послаблення іонізуючого випромінювання укриттям (підвалом), приймається по додатку 16 або за завданням.

Критеріями для ухвалення рішення про заходи захисту людей на ранній і середній фазах аварії служать відвернені дози зовнішнього опромінення, приведені в додатках 19, 20, 21, які приймаються на підставі порівняння оцінних (прогнозованих) рівнів з нижнім і верхнім рівнями критерію.

Відвернена доза - це така доза, яка запобігається в результаті застосування конкретних заходів захисту і визначається як різниця між дозою без застосування заходів захисту і дозою після припинення дій захисних заходів.

Наприклад, при звичайному режимі проживання на забрудненій території протягом 2-х тижнів доза опромінення складає, D_мест = 0,15Гр, а при застосуванні режиму "укриття" доза опромінення складає Dукр = 0,02Гр. Отже, застосування режиму «укриття» дозволило понизити (запобігти) дозу опромінення людей на величину Dпр - 0,15 - 0,02=0,13 Гр.

Якщо прогнозоване опромінення не перевершує нижній рівень, то немає необхідності приймати які-небудь заходи, перераховані в додатках 19 - 21.

Якщо прогнозоване опромінення перевершує нижній рівень, але не досягає верхнього рівня, то проведення заходів, вказаних в додатках 19-21 може бути відстрочено, в цьому випадку слід прийняти заходи по зниженню можливих дозових навантажень на населення с урахуванням конкретної радіаційної обстановки і місцевих умові.

Завершальним етапом оцінки радіаційної обстановки є виводи, в яких визначаються:

1. Вплив радіоактивного забруднення місцевості на умови проживання населення, функціонування об'єктів і дій формувань ЦЗ, при проведенні рятувальних і інших невідкладних робіт (СНДР).

2. Найбільш доцільні варіанти дій людей на забрудненій місцевості, при виконанні майбутніх завдань.

3. Заходи щодо організації захисту населення, робочих об'єктів і особового складу формувань ГЗ, що служать.

4. Можливі радіаційні втрати.