Виявлення радіаційної обстановки і нанесення її на карту
1. По додатку 4 визначається категорія стійкості атмосфери, залежно від заданої швидкості віра, часу доби і хмарності.
2. По додатку 5 визначається середня швидкість вітру переміщення повітряних мас (центру хмари, що поширилася).
3. На карту чорним кольором наноситься вісь сліду радіоактивної хмари по заданому напряму середнього вітру, який задається азимутом в градусах і показує, звідки дме вітер. Для цього, в центр умовного знаку АЕС встановлюють транспортир паралельно вертикальній лінії координатної сітки і від напряму на північ (верхня кромка карти) відлічують заданий кут по ходу годинникової стрілки. Напрям від отриманої точки до центру умовного знаку АЕС показує куди дме вітер. У цьому напрямі від центру умовного знаку АЕС проводять вісь сліду радіоактивної хмари до межі листа карти.
4. За даними додатка 6 залежно від категорії стійкості атмосфери, відсотка виходу радіонуклідів з аварійного реактора і швидкості вітру виписуються найменування, індекси і розміри зон забруднення - довжина (L1) і ширина (В1).
5. По розмірах зон забруднень, їх зовнішні межі наносяться на карту від центру аварії у вигляді еліпсів по напряму середнього вітру (кожна своїм кольором, см. стор. 19 і 33), а на виносних лініях вказується потужність дози випромінювання на 1 година після аварії. Правило нанесення зовнішніх меж зон радіоактивного забруднення на карту см, § 5.3.1.
6. На листі карти заповнюються (складаються) пояснюючі таблиці з характеристиками ЯЭР і масштабами наслідків радіаційної аварії (див. карту радіаційної обстановки).
7. На підставі виявленої радіаційної обстановки визначаються:
- - відстані від населеного пункту (об'єкту) до АЕС (Rмп) і до осі сліду хмари(Bмп);
- - час початку формування сліду хмари на місцевості в районі населеного пункту (tф) по додатку 7;
- - оцінюються захисні властивості будівель і споруджень об'єкту і населеного пункту по додатку 16.
Робляться висновки з виявленої радіаційної обстановки:
- - які термінові заходи щодо захисту населення необхідно провести до початку і в період формування сліду хмари на місцевості;
- - вплив місцевості і економічного розвитку району на проведення протирадіаційних захисних заходів.
Правило побудови зовнішніх меж зон радіоактивного забруднення при їх нанесенні на карту (схему)
Зовнішні межі зон забруднень наносяться на карту з використанням таблиць координат еліпса X, У (таблиця.), які складені до середини (малій осі еліпса), інша доріжки дзеркальна першою. Для цього, на ділянці осі сліду між АЕС і населеним пунктом (об'єктом) довільно вибирають декілька точок на відстанях Rxi кожна від АЕС. Для кожної точки визначають координату X по формулі Х= Rxi/0,5 Li. Цим координатам Хi в таблиці відповідають координати Уi (по інтерполяції). По знайдених значеннях координат Уi визначають їх положення на кожній зовнішній межі зон забруднення відносно осі сліду хмари по формулі Вуi=0,5•Уi• Вi, яке відкладають в масштабі карти ліворуч і праворуч від осі сліду хмари. Таким чином, отримані точки координат Уi на карті для кожної зони сполучають плавною лінією, яка утворює зовнішню межу відповідної зони забруднення.
Таблиця
Таблиця координат для побудови еліпсів зон зараження
|
Х |
0,01 |
0,025 |
0,05 |
0,075 |
0,1 |
0,12 |
0,14 |
0,16 |
|
У |
0,14 |
0,22 |
0,31 |
0,38 |
0,436 |
0,475 |
0,51 |
0,543 |
Продовження
|
Х |
0,2 |
0,22 |
0,24 |
0,26 |
0,28 |
0,35 |
0,5 |
0,75 |
|
У |
0,6 |
0,626 |
0,65 |
0,673 |
0,694 |
0,76 |
0,87 |
0,978 |
Оскільки при нанесенні зон радіоактивного забруднення, на карту у учнів виникають певні труднощі, то розглянемо це питання на прикладі.
Приклад. Вимагається нанести на карту зовнішню межу зони радіаційної небезпеки, якщо її довжина Lм=185 км, а ширина Вм=40,2 км. Відстань від населеного пункту Розвилки (6024) до АЕС Тюльган (6880) Rнп = 50 км, а до осі сліду хмари Внп=6 км (мал. 1).
Рис.1. Пример построения границ зон загрязнения
На ділянці осі сліду між АЕС і Розвилки довільно вибираємо чотири точки Х1 Х2, Х3, Х4 на відстанях від АЕС Rх1=5 км, Rх2=20 км, Rх3=35 км, Rх4=50 км. По формулі Х= Rx/0,5 Lм знаходимо значення координат еліпса Хi для кожної точки на осі сліду хмари: Х1=5/0,5*185=0,054; Х2=20/0,5*15=0,22, далі аналогічно - Х3=0,378; Х4=0,54. Цим значенням X в таблиці відповідають: У1=0,311, У2=0,626; У3=0,798; У4=0,872. Видалення координат У від осі сліду хмари знаходимо по формулі: Ву= У•0,5 • Вм; Ву=0,311*0,5*40,2=6,25 км, далі аналогічно знаходимо: Ву2=12,6 км; Ву3=16,04 км; ВУ4=17,53 км.
Отримані відстані Ву переводимо в масштаб карти М 1:5000000 (1 см на схемі відповідає 5 км) шляхом ділення на 5: Ву1=6,25/5=1,25 см; Ву2=12,6/5=2,52 см; Ву3=16,04/5=3,2 см; Ву4=17,53/5=3,51 см. Ці відстані в сантиметрах відкладаємо ліворуч і праворуч від осі сліду хмари. Отримані точки координат У1, У2, У3, У4 сполучаємо плавною лінією червоного кольору, яка є зовнішньою межею зони радіаційної небезпеки. Зовнішні межі інших зон забруднення наносяться аналогічно. На картах додаткові лінії і точки для нанесення меж зон забруднення не наносяться.