- •Міністерство аграрної політики україни
- •Лабораторна робота n 1
- •Порядок виконання лабораторних робіт
- •Складання звіту
- •Контрольні запитання
- •Бібліографічний список
- •Лабораторна робота n 2 дослідження змішаного кола на постійному струмі
- •Короткі відомості з теорії
- •Контрольні запитання
- •Короткі відомості з теорії
- •Послідовність виконання роботи
- •Параметри дослідження активного опору
- •Параметри дослідження ємнісного опору
- •Контрольні запитання
- •Бібліографічний список
- •Лабораторна робота n 4 дослідження кола синусоїдного струму з послідовним з’єднанням котушки індуктивності та конденсаторів
- •Короткі відомості з теорії
- •Порядок виконання роботи
- •Зміст роботи
- •Контрольні запитання
- •Бібліографічний список
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Бібліографічний список
- •Лабораторна робота n 6 дослідження з’єднання приймачів електроенергії зіркою
- •Коротка довідка з теорії
- •Параметри дослідження з’єднання приймачів електроенергії зіркою
- •Хід роботи
- •Бібліографічний список
- •Короткі відомості з теорії
- •Контрольні запитання
- •Короткі відомості з теорії
- •Допустимі відносні похибки однофазних лічильників
- •Порядок проведення роботи
- •Контрольні запитання
Контрольні запитання
1. Чому дорівнює загальна напруга при послідовному з’єднанні котушки індуктивності та конденсаторів ?
2. Як визначається напруга на активному, індуктивному та ємнісному опорах при їх послідовному з’єднанні ?
3. Сформулюйте закон Ома для кола з послідовним з’єднанням котушки індуктивності та конденсаторів.
4. Чому дорівнює повний опір кола при послідовному з’єднанні котушки індуктивності та конденсаторів ?
5. Що таке реактивний опір ?
6. Дайте визначення коефіцієнта потужності: що він показує ?
7. Які ви знаєте потужності на змінному струмі ?
8. Які умови та особливості резонансу напруг ?
Бібліографічний список
[ 1. C. 69… 95; 2. C. 79… 112; 3. C. 69…74; 4. C. 73…84;
5. C. 33…94; 6. C.48…55; 7. С.51...57 ].
Лабораторна робота N 5
ДОСЛІДЖЕННЯ КОЛА СИНУСОЇДНОГО СТРУМУ З ПАРАЛЕЛЬНИМ З’ЄДНАННЯМ КОТУШКИ ІНДУКТИВНОСТІ ТА КОНДЕНСАТОРІВ
МЕТА РОБОТИ
Провести дослідження кола синусоїдного струму з паралельним з’єднанням котушки індуктивності та конденсаторів; розрахувати основні величини та побудувати векторні діаграми з перевагою індуктивності, резонансу струмів і з перевагою ємності.
ОБЛАДНАННЯ
1. Вольтметр змінного струму на 150 В (PV) - 1шт.
2. Міліамперметр змінного струму на 300мА
(PmA1…PmA3) - 3шт.
3. Ватметр однофазний на 0,6 кВт (PW) - 1шт.
4. Котушка індуктивності L1 з вийнятим осердям - 1шт.
5. Набір конденсаторів ємністю 30 мкФ (С1...С4) - 1шт.
6. Комплект з’єднувальних проводів - 1шт.
Короткі відомості з теорії
При паралельному з’єднанні котушки індуктивності та конденсаторів загальний струм дорівнює геометричній сумі векторів струмів
,
де IK – струм, який проходить по котушці індуктивності, А;
IC – струм, який проходить по конденсаторах, А.
Струм, який проходить по котушці індуктивності, можна
уявити як геометричну суму активних та індуктивних складових: ,
де Iak = Ik cosφk = Ugk; ILK = Ik sinφk =UbLK;
,
де gк – активна провідність котушки індуктивності, См; rк – активний опір котушки індуктивності, Ом; zк – повний опір котушки індуктивності, Ом. ,
де bLK – ємнісна провідність конденсаторів, См; xLK – індуктивний опір котушки індуктивності, Ом; ,
де bC – ємнісна провідність конденсаторів, См; xC – ємнісний опір, Ом; z – повний опір кола з ємністю, Ом;
де b – реактивна провідність, См; x – реактивний опір, Ом.
; ,
де IP – реактивний струм, А.
Повна провідність кола з паралельним з’єднанням котушки індуктивності та конденсаторів дорівнює геометричній сумі активної та реактивної провідностей: .
Реактивна провідність дорівнює алгебраЇчній різниці індуктивної та ємнісної провідностей:
b = bLK – bС, I=yU,.
В колі з паралельним з’єднанням котушки індуктивності та конденсаторів можливі три режими роботи :
при b > 0 – з перевагою індуктивності; при b = 0 – резонанс струмів; при b < 0 – з перевагою ємності.
; ; .
Активна потужність: P = UIcos = UIак= gкU2.
Реактивна потужність: Q=UI sinφ = UIp = bU2.
Повна потужність: ,
У більшості випадків споживачі мають активно-індуктивний характер та експлуатуються з низькими коефіцієнтами потужності, відбувається завантаження електричних мереж та електрообладнання реактивними струмами, що знижує ефективність їх використання.
Використовуються основні чотири методи підвищення (покращення) коефіцієнту потужності :
1. Паралельні з’єднання конденсаторів до споживача.
2. Відключення обладнання, яке працює на холостому ходу.
3. Установка синхронних електродвигунів замість асинхронних, які в режимі перезбудження мають активно-ємнісний характер, що компенсує активно-індуктивний характер навантаження та збільшує коефіцієнт потужності.
4. Установка синхронних компенсаторів, які мають різко виражений ємнісний характер навантаження, що значно компенсує реактивну енергію і збільшує коефіцієнт потужності.
При паралельному з’єднанні конденсаторів до споживача необхідними умовами компенсації є:
1. Напруга мережі залишається незмінною U = const;
2. Активна складова струму Iа = I cosφ - незмінна;
Активна потужність споживача - незмінна (P = const)
Ємність, яка необхідна для компенсації, знаходимо за формулою : ,
де С – ємність конденсаторів, мкФ; P – активна (корисна) потужність споживача, Вт; f – частота мережі, Гц (f = 50 Гц); U – напруга мережі, В; tg φ – тангенс фазного кута до компенсації;
tg φКОМП – тангенс компенсованого фазного кута
Конденсатори вибирають на напругу, більшу максимального (амплітудної) значення:
UКОНД > Umax = U.