Суб’єкт- -система СистемаНебезпекиСистема «субъект – объект – система безопасности»

діяльність людини як об'єкту і суб'єкта безпеки здійснюється в нерозривній взаємодії з довкіллям, формуючи складну систему «чоловік – середовище». Одна з цілей системи – забезпечення безпеки людини.

Розгорнута концептуальна модель безпеки особи.

Отже, людина може бути:

- об'єктом захисту;

- виступає засобом забезпечення безпеки;

- сам може бути джерелом небезпеки

Безпека людини

Це стан його повного фізичного, соціального і духовного благополуччя, яке визначається: внутрішніми (спадковість, фізичне і психічне здоров'я) і зовнішніми (навколишнє природне, антропогенне, технічна, соціальна середа) чинниками.

До соціальних факторів безпеки людини відноситься:

- рівень добробуту;

- рівень загальної культури;

- культура обслуговування;

- побутові умови;

- звичаї, норови;

- поведінкові переваги;

- моральні та емоційні характеристики.

Загрозами безпеці особистості є:

- позбавлення життя, здоров'я, дієздатності;

- насильства, пов'язані з руйнуванням сформованого і нав'язування чужого світогляду;

- маніпулювання свідомістю і поведінкою;

- моральне розбещення і фізичне розтління;

- обмеження або позбавлення громадських прав і свобод;

- насильницьке підкорення злочинним цілям і угрупованням;

- використання людини, як засіб збагачення і т. д.

Об'єктами безпеки особистості, держави та її інститути:

- органи законодавчої, виконавчої та судової влади;

- органи влади суб'єктів України і місцевого самоврядування, державні установи та відомства і т. д.;

- громадські структури - політичні партії та об'єднання, суспільні організації т.п.

- родина;

- громадяни.

Основними складовими моделі особистості безпечного типу поведінки (ОБТП) є:

- усвідомлення єдності природи, суспільства, людини в усіх існуючих сферах життєдіяльності;

- розуміння своїх можливостей у забезпеченні безпеки природи загальної та особистої безпеки;

- знання небезпек, що впливають на людину в суспільстві і природі;

- оволодіння способами раціонального та гуманістичного взаємодії з природою, технікою, людьми;

- придбання здібностей створювати для себе необхідні ресурси безпечного існування;

- вміння організовувати безпечну життєдіяльність для себе та інших людей;

- бережливе ставлення до навколишнього світу;

- грамотність у всіх областях забезпечення безпеки життєдіяльності;

- наявність правових навичок захисту від загроз природи, людей, самого себе, що виходять від зовнішніх джерел і від самого себе.

Безпечна поведінка людини передбачає:

1. Передбачення небезпеки;

2. уникнення впливу (ухилення) від небезпеки;

3. подолання небезпеки;

4. створення ресурсів безпеки,

5. надання допомоги.

Основна ланка моделі ОБТП - передбачення небезпеки як від середовища проживання (природного, техногенного, соціального і т.д.), так і від власного «я» (заподіяної - самому собі, середовищу проживання, іншим людей).

Вона включає:

- правильну оцінку ситуації:

• вид небезпеки;

• характер розвитку;

• її наслідки;

• правова спрямованість поведінки.

- організацію і планування діяльності щодо недопущення впливу конкретної небезпеки;

- створення матеріальної і духовної бази для допомоги постраждалим.

Сукупність історично сформованих форм спільної діяльності людей, певних форм соціальних відносин представляють собою суспільство.

У вузькому сенсі суспільство - це історично конкретний тип соціальної системи. Суспільство не може існувати:

- без виробництва необхідних для життєдіяльності людини матеріальних благ;

- коштів життєзабезпечення;

- духовних цінностей.

Тому в Законі України «Про безпеку » говориться , що об'єктом безпеки суспільства, є його матеріальні і духовні цінності.

У зв'язку з цим до небезпек і загроз суспільству відносяться:

- посягання на його економічні (базисні) засади, на соціальне становище громадян;

- придушення свободи, прав;

- соціальні конфлікти;

- нехтування громадською думкою з боку органів влади;

- придушення або знищення опозиції;

- насадження ідеології індивідуалізму;

- тероризм;

- організована злочинність, корупція.

Величезну роль у забезпеченні безпеки людини відіграє держава, діяльність якої пов'язана з виникненням небезпек і загроз, що порушують нормальне життя людини в суспільстві.

У Законі України «Про безпеку» підкреслюється, що об'єктом безпеки держави виступає його:

- конституційний лад;

- суверенітет;

- територіальна цілісність.

Отже, загрозу безпеці держави можна сформувати як можливість такого розвитку подій, який буде створювати (або створює) небезпека існування держави, її політичної та економічної незалежності.

Основними видами безпеки держави є:

1. Військова безпека:

- збройні сили, їх стан і підготовка;

- оборонний потенціал;

- захист державних кордонів;

- стримування потенційних агресорів і т. д.

2. Економічна безпека, яка залежить:

- рівня розвитку виробничих сил і економічних відносин, спрямованих на реалізацію потреб особистості, суспільства і держави;

- наявності енергетичних ресурсів;

- розвитку інфраструктури;

- кваліфікованої робочої сили;

- ступеня інтеграції в міжнародну систему економічних зв'язків;

3. Культурологічна безпеку. Полягає в забезпеченні захисту культурної спадщини, історичних традицій і норм суспільного життя, збереженні культурного надбання та самобутності суспільства.

4. Інформаційна безпека. Це захищеність інформаційного середовища, її формування і розвиток в інтересах особистості, суспільства і держави.

5. Екологічна безпека. Це такий стан взаємовідносин суспільства і природи, яке забезпечує збереження навколишнього середовища.

6. Продовольча безпека.

7. Геополітична безпека. Це захищеність геополітичних інтересів держави.

Існують і інші види безпеки людства:

- демографічна;

- культурна;

- релігійна;

- внутрішньодержавна і т.д.