3. Порушення правил державної власності на тваринний світ (ст. 50 куап) та використання об’єктів полювання, і рибальства (ст. 85, 85-1 куап).

Порушення правил державної власності на тваринний світ

Порушення правил державної власності на тваринний світ регулюються ст. 50 КУАП України.

До об'єктів тваринного світу відносять ссавців, птахів, плазунів, земноводних, риб, членистоногих, молюсків та інших тварин у всьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку, що пере­бувають у стані природної волі; частини диких тварин (роги, шкура тощо); продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск тощо); останки викопних тварин; нори, будиночки, лігвища, мурашники, боброві загати, інше житло та споруди тварин.

У ст. 5 Закону України «Про тваринний світ» зазначено, що об'єкти тваринного світу є державною власністю.

Предметом регу­лювання є відносини в галузі охорони і використання диких тварин, що живуть у стані природної волі на суші, у воді, атмосфері чи ґрунті, постійно або тимчасово населяють територію країни або віднесені до природних багатств континентального шельфу України. Охорона і використання сільськогосподарських та інших свійських тварин, що належать на праві колективної або при­ватної власності, регулюється іншими законодавчими актами. Тому і відповідальність за їх порушення встановлена іншими статтями КУАП (ст.ст. 89, 107, 154), а також іншими актами законодавства.

Загальне використання тваринного світу громадянами здій­снюється безкоштовно для задоволення життєво необхідних по­треб, але без вилучення об'єктів тваринного світу із природного середовища (за винятком аматорського і спортивного рибальства у водоймах загального користування). Також у порядку загального використання тваринного світу здійснюється користування ко­рисними властивостями життєдіяльності тварин. До спеціального використання належать усі види користування тваринним світом, до здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища. Спеціальне використання тваринного світу здійснюється лише за спеціальними дозволами, які видаються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Об'єкт правопорушення — суспільні відносини, що ви­никають під час реалізації права державної власності на тваринний світ, у тому числі під час здійснення повноважень із володіння, користування і розпорядження тваринним світом.

Об'єктивна сторона — дії, що у прямій або прихованій формі порушують право державної власності на тваринний світ.

Усі суб'єкти спеціального користування тваринного світу мають право здійснювати лише ті види користування, які їм дозволені. Користування без дозволу і користування об'єктами тваринного світу, не зазначеними в дозволі (наприклад, замість кабана, на відстріл якого дано дозвіл, убитий лось), а також користування тваринним світом не за тим призначенням, що зазначене в дозволі, або користування тваринами з вилученням їх із природного середовища. У той час як у дозволі зазначено, що користування має здійснюватися без вилучення, визнається порушенням статті 50 КУАП.

Суб'єкт правопорушення — громадяни і посадові особи, які користуються об'єктами тваринного світу.

Суб'єктивна сторона правопорушення полягає в умисному діянні.

Санкції: попередженняабонакладення штрафузконфіскацією зазначеної продукції або без такої.

Порушення правил використання об’єктів тваринного світу (полювання, рибальства)

Порушення правил використання об’єктів тваринного світу (полювання, рибальства) регулюється ст. 85 КУАП України.

Основними нормативними актами в цій сфері є: Закони Украї­ни «Про тваринний світ» від 13.12.2001 р., «Про мисливське господарство і полювання» від 22.02.2000 р., а також ряд підзаконних нормативно-правових актів.

Об'єкт правопорушення — суспільні відносини, які складаються у сфері організації охорони, використання і відтво­рення тваринного світу, полювання і рибальства.

Полювання — вид спеціального використання тварин­ного світу шляхом добування мисливських тварин, які перебувають у природних умовах або утримуються в напіввільних умовах у ме­жах мисливських угідь.

Полювання — дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування (відстріл, відловлювання) мисливських тварин, які перебувають у природних умовах або утримуються в напіввільних умовах.

Мисливські тварини — дикі звірі та птахи, які можуть бути об'­єктами полювання.

Мисливські угіддя — ділянки суші і водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства.

Норма відстрілу — встановлена кількість мисливських тварин, дозволена для добування одним мисливцем за визначений строк полювання.

Право на полювання в межах певних для цього мисливських угідь мають громадяни України, що досягли 18-річного віку й одер­жали у встановленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, які засвідчують право на полювання.

Полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї дозволяється лише особам, які у встановленому порядку одержали дозвіл органу внутрішніх справ на право користування цією зброєю. До полювання прирівнюється:

• перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових шляхах (крім шляхів загального користуван­ня), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами чи іншими знаряддями добування звірів і птахів, або із собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або із продукцією полювання;

• перебування осіб на шляхах загального користування із продук­цією полювання або з будь-якою вогнепальною зброєю.

Документами на право полювання є:

1) посвідчення мисливця;

2) щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з позначкою про сплату державного мита;

3) до­звіл на добування мисливських тварин (ліцензія, картка відстрілу тощо);

4) відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю;

5) паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів із позначкою про допуск до полювання цього року у разі їх використання під час полювання.

Зазначені документи мисливець зобов'язаний мати під час здійснення полювання, транспортування або перенесення про­дукції полювання і пред'являти їх на вимогу осіб, уповноваже­них здійснювати контроль у галузі мисливського господарства і полювання.

Полювання може здійснюватися такими способами:

1) індиві­дуальне полювання;

2) колективне полювання;

3) колективне по­лювання із загоничами (облавне полювання).

Полювання може здійснюватися з використанням: мисливської вогнепальної зброї; собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів (за наявності паспортів на них з допуском до полювання цього року); сіток і пасток для відловлювання тварин живцем; пасток для добування хутрових звірів з науковою метою і для переселення; вишок; запашних неотруйних приманок.

Полювання може здійснюватися з мисливською зброєю, що на­лежить іншій фізичній особі, лише в її присутності та за наявності в мисливця і власника зброї відповідних дозволів, виданих органом внутрішніх справ.

Полювання на парнокопитних тварин, лісову і кам'яну куницю, норку американську, тхора лісового, бобра, нутрію вільну, ондатру, бабака, білку здійснюється відповідно до лімітів, які затверджують­ся на мисливський сезон спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природ­ного середовища за поданням спеціально уповноваженого централь­ного органу виконавчої влади у сфері мисливського господарства і полювання на підставі пропозицій користувачів мисливських угідь, погоджених із місцевими органами спеціально уповноваженого цен­трального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища в АРКрим, областях, містах Києві, Севастополі та місцевих органах спеціально уповнова­женого центрального органу виконавчої влади в галузі мисливського господарства і полювання.

Полювання на інших мисливських тварин регулюється нормами відстрілу, що встановлюються на мисливський сезон спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища разом зі спеці­ально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі мисливського господарства і полювання за поданням їхніх органів в АРКрим, областях, містах Києві й Севастополі.

Відповідно до Порядку здійснення аматорського і спортивного рибаль­ства, затвердженого 18.07.1998 р. Постановою Кабінету Міністрів України, рибогосподарських водоймах України (за винятком водойм, які перебувають у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, риборозплідних господарств, водойм, які мають обмеження щодо їх спеціального використання (питних, технічні тощо), а також водойм або їхніх ділянок, на яких лов (добування) водних живих ресурсів заборонений) дозволяється здійснення аматорського і спортивного рибальства всім громадянам України, іноземним громадянам, а також особам без громадянства.

Аматорське рибальство — лов (добування) водних живих ресурсів для особистих потреб знаряддями лову, передбаченими правилами аматорського і спортивного рибальства.

Спортивне рибальство — вид аматорського рибальства з уста­новленими певними вимогами щодо умов проведення спортивних змагань або кваліфікаційних нормативів.

На рибогосподарських водоймах (їхніх ділянках) загально­го користування аматорське і спортивне рибальство здійснюється безкоштовно.

Якщо водні живі ресурси зосереджені у певних місцях на рибо­господарських водоймах протягом тривалого часу, то аматорське і спортивне рибальство здійснюється за плату і за наявності дозволу на спеціальне використання водних живих ресурсів із застосуванням певних знарядь їх лову (добування) на окремих ділянках рибогосподарських водойм у визначений строк і з обов'язковим держанням правил рибальства і норм вилову.

Порядок внесення плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 5.09.1996 р.

Об'єктивна сторона правопорушення виражається:

1) у полюванні без належного на те дозволу, у заборонених місцях, у заборонений час, забороне­ними знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин;

2) у допуску собак у мисливські угіддя без спостереження;

3) у полюванні з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здій­снення полювання, що не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин або їхніх частин без позначки про цей факт в до­зволі на їх добування.

Повторне порушення правил полювання (полювання без належ­ного на те дозволу, у заборонених місцях, у заборонений час, заборо­неними знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин) або таке, що мало як наслідок добування, знищення або по­ранення тварин, тягне відповідальність за санкцією, передбаченою ч. 2 статті 85 КУАП України.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого в ч. 3 статті 85 КУАП України, виражається в порушенні встановлених законо­давством правил рибальства.

Якщо порушення правил рибальства виражається в таких фор­мах:

1) рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електростру­му, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел;

2) вилов водних живих ресурсів у розмірах, які переви­щують установлені ліміти або встановлену правилами аматорського й спортивного рибальства добову норму вилову, то адміністративна відповідальність настає відповідно до санкції ч. 4 ст. 85 КУАП.

Об'єктивна сторона правопорушення, що міститься в ч. 5 ст. 85 КУАП, виражається в порушенні інших видів спеціального ви­користання об'єктів тваринного світу, які не зазначені в ч.ч. 1-4 статті 85 КУАП.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується на­явністю як умисною, так і необережної вини.

Суб'єкт правопорушення — загальний (осудна особа, яка досягла 16-річного віку), а також спеціальний суб'єкт — посадова особа.

Санкції: накладення штрафу з кон­фіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення право­порушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої або позбавлення права полювання.

Порушення правил рибальства — тягне за собою попередження або накладення штрафу з конфіска­цією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.

Виготовлення та збут заборонених знарядь добування об’єктів тваринного або рослинного світу

Виготовлення та збут заборонених знарядь добування об’єктів тваринного або рослинного світу регулюється ст. 85-1 КУАП України.

Предметом цього правопорушення є заборонені знаряддя добу­вання об'єктів тваринного або рослинного світу, а також незаконно добута продукція.

Об'єктом правопорушення є суспільні відносини з захисту навколишнього рослинного і тваринного світу.

Об'єктивна сторона правопорушення виражається в діях із виготовлення і збуту знарядь добування об'єктів тваринного або рослинного світу, а також у збуванні незаконно добутої продукції.

Виготовлення заборонених знарядь добування об'єктів тва­ринного світу полягає в їх створенні, по-перше, із сировини або комплектуючих частин, по-друге, шляхом переробки інших зна­рядь, по-третє, шляхом ремонту, що відновлює якість знаряддя. Збування заборонених знарядь добування об'єктів тваринного світу полягає в передачі їх у постійне володіння і користування іншій осо­бі за винагороду (за гроші або послуги, в обмін на речі), за рахунок боргу або безкоштовно. Тимчасова передача зазначених предметів не є збуванням.

Збування незаконно добутої продукції полягає в передачі в по­стійне володіння і користування продукції, добутої в результаті порушення правил щодо охорони тваринного і рослинного світу.

Суб'єктивна сторона правопорушення. Із суб'єктивної сторони це правопорушення характеризується наявністю умисної вини.

Суб'єкт правопорушення — загальний (осудна особа, яка досягла 16-річного віку).

Санкції: накладення штрафу з конфіскацією цих знарядь, матеріалів та засобів для їх виготовлення.