Висновки

За результатами проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:

1. У період з 2009 по 2013 роки кількість театрів на території України в середньому складала 134 одиниці, початкова швидкість зниження кількості театрів – 2,259, а прискорення зміни щорічних приростів складало 0,17 од.на рік. Отже спостерігається тенденція до зменшення кількості татрів.

2. Проаналізувавши показники відвідувань музеїв по Україні можна дійти висновку,що кожного року простежується тенденція до зростання відвідувань музеїв (на 100 осіб населення). Найбільша відвідуваність була у період з 2012 по 2013 роки,що на 13,6 % більше ніж у 2009 році.

3. Під час дослідження кореляційно-регресивного аналізу між залежностю рівня відвідування населенням концертів у(на 100 населення) від доходів населення х (млрд. грн.) було виявлено,що зв'язок між ними відсутній.

4. Регіони України можна умовно поділили на 3 групи залежно від ступеня забезпеченості закладів культури та мистецтва:

1. група - добре забезпечені:

Одеський,Харківський,Хмельницький,Львівський,Донецький, Івано-Франківський, Чернігівський,Вінницький,Житомирський,Київський,Полтавський,Тернопільськийрегіони;

2. група - середньо забезпечені :

Дніпропетровський,Луганський,Миколаївський,Волинський,Кіровоградський,Рів-

ненський,Сумський регіони;

3. група - мало забезпечені:

Закарпатський,Чернівецький,Херсонський, Запорізький регіони.

5. Пріоритетні напрямки розвитку культури визначаються цільовими загальнодержавними програмами, які затверджуються Верховною Радою України (ст. 85 Конституції України). Держава створює умови для розвитку культури української нації та культур національних меншин; збереження, відтворення та охорони культурно-історичного середовища; естетичного виховання дітей та юнацтва; проведення фундаментальних досліджень в галузі теорії та історії культури України; розширення культурної інфраструктури села; матеріального та фінансового забезпечення закладів, підприємств, установ, організацій культури.

Політику держави у сфері культури, правові, економічні та соціальні гарантії її реалізації, систему соціального захисту працівників культури визначає Верховна Рада України.

Необхідність виділення коштів з державного та місцевих бюджетів на фінансування соціально-культурних заходів є закономірним і виправданим з позицій розвитку держави. Саме цей напрям кошторисно-бюджетного фінансування є найбільшим порівняно з усіма іншими бюджетними витратами.

До соціально-культурних видатків держави належать видатки на: соціальний захист населення і соціальне забезпечення, освіту, науку, культуру і засоби масової інформації, охорону здоров'я, фізичну культуру та спорт, заходи у сфері молодіжної політики.

Згідно з функціональною структурою видатків на культуру та мистецтво їх включено до розділу "Духовний та фізичний розвиток" (код 0800) та підрозділу "Культура та мистецтво" (код 0821). Ці видатки включають фінансування театрів; художніх колективів, концертних і циркових організацій; кінематографії; творчих спілок; бібліотек; музеїв та виставок; заповідників; клубних закладів; інших заходів і закладів у галузі культури та мистецтва.

Проаналізувавши показники у сфері культури і мистецтва можна дійти висновку,що в період з 2009 по 2013 роки почала збільшуватись зацікавленість та відвідуваність населенням закладів культури, але через нерівномірний розвиток регіонів України не всі міста забезпечені нормальним рівнем кількості закладів культури,зокрема музеями,театрами,бібліотеками.Простежується нерівномірний розвиток сфери діяльності закладів культури по різних областях.Але в цілому аналізуючи показники можна виявити чітку тенденцію до розширення сектору культурних закладів та зацікавленості населення ними.