3. Забезпечення доступності культурних послуг і творчої діяльності для осіб з обмеженими фізичними можливостями та малозабезпечених верств населення.

Окремої уваги з боку держави потребують питання соціальної інтеграції малозабезпечених громадян - інвалідів, дітей-сиріт, багатодітних сімей. Роль культури в рішенні цих питань повинна підвищуватись. Право на доступ до культурних цінностей, на участь в культурному житті і творчих процесах відноситься до основних прав особистості і гарантується державою. Завдання в рамках даного напрямку: розвиток в закладах культури системи пільгового і безкоштовного обслуговування окремих категорій населення; розширення соціально-культурної діяльності організацій культури, створення культурних програм для категорій населення, потребуючих соціальної підтримки. [11]. 

4. Забезпечення рівномірного розподілення культурної пропозиції по районах країни.

Мешканці віддалених від центру районів з об’єктивних причин обмежені у можливостях користування послугами більшості культурних закладів міста. Потрібні скоординовані і планомірні зусилля виконавчих органів державної влади для рішення цієї проблеми. [8, ст. 213]. 

5. Вдосконалення інформаційного простору культури.

Завдання в рамках даного напрямку: створення умов для формування єдиного культурно-інформаційного простору кожного міста; розвиток інформаційно-рекламної діяльності організацій культури і поширення зв’язків організацій культури з засобами масової інформації; розвиток інформаційно-видавницької діяльності в сфері культури. [8, ст. 214]. 

6. Підтримка процесів, що сприяють зростанню престижу культури серед населення   в Україні,  за кордоном.

Сприяння  динамічному розвитку творчій, освітній, науковій, екологічній, просвітницькій, туристичній галузі – одне з актуальних завдань культури. Привабливість міст в значній мірі залежить від кількості престижних культурних подій, що проводяться в місті, від рівня комфортності представлених культурних послуг, обслуговування в закладах культури. Підсилення впливу культури в регіонах України і за її межам, формування іміджу – культурного центру є складова частина сучасної політики міст України. Повинно активно розвиватись міжрегіональне і міжнародне культурне співробітництво, в першу чергу з країнами Європи. Водночас необхідно вести роботу над підвищенням статусу культури у системі цінностей городян. [11]. 

7. Сприяння зростанню різноманіття та багатства творчих процесів.

Створення широких можливостей для реалізації творчого потенціалу особистості на професійному або аматорському рівні – норма сучасного розвинутого суспільства. Творче різноманіття, притаманне Дніпропетровщні, як сучасному, промисловому мегаполісу, повинно розглядатися як позитивнй фактор, котрий вносить суттєвий внесок у формування привабливого образу міста, що впливає на якість проживання, розвиток туризму і загалом на покращення економічного стану. Завдання в рамках даного напрямку: створення умов для виявлення і підтримки творчих дарувань, сприяння розвитку творчих союзів та інших громадських організацій,  що об’єднують заклади, та приватних осіб, зайнятих в сфері культури. Створення умов для розвитку та підтримки представників творчих професій, народної творчості і  ремесел; створення умов для розвитку недержавних організацій, що здійснюють діяльність в сфері культури, сприяння розвитку професійної  та аматорської творчості. [8, ст. 220]. 

8. Збереження культурно-історичної спадщини і  підтримка сталого розвитку сфери культури.

Багатство спадщини в значній мірі обумовлює привабливість нашого міста для бізнесу, інвестицій, туризму і проживання. Пропозиція по реконструкції і будівництву об’єктів нерухомості для існуючих і знов створених організацій враховані в Генеральному плані стратегічного розвитку міста. Завдання в рамках даного напрямку: забезпечення нарощування об’єму і якості основних послуг закладів культури; забезпечення збереження будівель і приміщень, де розташовані об’єкти культури. [11]. 

9. Вдосконалення управління і фінансово-господарської діяльності закладів культури.

Цей напрям об’єднує завдання, спрямовані на вирішення двох ключових проблем: кадрового дефіциту та невисокої економічної ефективності діяльності закладів культури. Залучення до сфери культури недержавних джерел фінансування: коштів інвесторів, підприємців, благодійних фондів і фізичних осіб. Створення «Фонду розвитку мистецтв». Рішення завдань, означених в Концепції, можливо лише за умов координації дій інститутів влади і суб’єктів культури, включаючи державні заклади та організації культурних форм власності.. Поширення взаємодій з громадськістю, творчими союзами, недержавним сектором культури, зарубіжними неурядовими та урядовими організаціями. [11, ст. 147]. 

10. Основні механізми реалізації Концепції.

Метою Концепції є створення комплексу міжвідомчих цільових програм, що приймають в якості мети затребуваність, доступність, статусність, динамізм, ефективність соціально-культурної розбудови міст України. Поширення системи заохочень, нагородження преміями окремих закладів культури  та стипендіями-творчих працівників. [8]