Буткевич О.В. Історія міжнародного права_Частина 1

К Розділ II. Виникнення міжнародного права

ІПравитель такої колонії юридично був представником царя АссиКрї, і ВІД нього залежали правителі всієї групи колоній. За своєю кформою така система колоній нагадує середньовічний принцип

Р вплив на інститут міжнародної правосуб'єктності.

ІНерідко перебувати в залежному становищі державі чи держа-

•: воподібному утворенню було більш вигідно. Так, лідійські царі f протягом тривалого часу вели війни з Мілетом, щоб захопити його ' торговельні порти. В той же час саме провадження морської торгі- > влі вони залишали за грецькими купцями, користуючись лише її І, плодами. Для Мілету залежне становище було швидше вигідним, І оскільки, не позбавляючись реальних фінансових інтересів, він

отримував від Лідії військовий захист і політичну підтримку,

t Порівнювати цю систему нерівноправних взаємовідносин держав І із феодальною системою епохи середньовіччя було б невірно. У S? першій залишався принцип потенційної рівності, а відмінність у І статусі мала характер економічної залежності і переважно була до- I бровільною. Наприклад, відносини Стародавнього Єгипту з його ІКасалами переважно грунтувалися на угоді, добровільній для обох І Сторін, причому обидві володіли достатньою міжнародною пра-

Iвосуб'єктністю для її укладання.

•Однією з причин різноманітності суб'єктів стародавніх міжнарод- j них відносин був їхній об'єкт: протягом історії їхні учасники викорис-

товували їх для поповнення відсутніх у власному розпорядженні ре- ' сурсів — економічних, політичних, військових, ідеологічних і т. ін.

Породжені економічною несамодостатністю держав, міжнарод- ; ні відносини спрямовуються на задоволення саме тих потреб їхніх І учасників, які останні не можуть задовольнити власними силами та

101

Бугкевич О. В. ІСТОРІЯ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

лення своїх щоденних економічних потреб держави могли найефективніше забезпечити в двосторонньому обміні. А це — укладання спеціальних договорів, ведення активної торгівлі, в тому числі на далекі відстані (археологічні свідчення говорять про існування морської торгівлі в державах Месопотамії ще в IV тисячолітті до н.е.), дипломатичні засоби, переговори, династичні шлюби тощо.

Чи не першою формою більш-менш розвинутого і систематичного спілкування держав були торговельні експедиції. їх посилали переважно на далекі відстані через дефіцит тих чи інших товарів у державі. Вони виконували подвійну функцію: були не лише суто економічними, а й політико-дипломатичними. Як правило, такі делегації за рівнем, гарантіями їхньої безпеки та політичними функціями поділялися на ті, що надсилалися до сусідніх країн, і на ті, що вирушали на далекі відстані (в тому числі міжрегіонального характеру).

З розвитком стародавніх міжнародних відносин у них постійно переважав економічний аспект, який впливав на форми всіх зовнішніх відносин держав.

Тривалий час саме інститути зовнішньої торгівлі забезпечували інші види відносин між державами. Торговельні представники були першими іноземцями, що з офіційною метою перетинали кордони стародавніх держав. Відтак і статус іноземців, їхнє положення в державі визначались і формувалися залежно від потреби торгівлі, її рівня та інтенсивності. Оскільки саме особи, пов'язані з торгівлею, мали на ранніх стадіях розвитку міждержавних відносин доступ до іноземних країн, то вони й ставали першими дипломатичними представниками і здійснювали, окрім суто економічних функцій, завдання політичного спрямування. Такі функції торговцям часто надавав Єгипет та інші держави регіону, використовуючи малозатратні торговельні експедиції для вирішення поточних проблем міждержавного спілкування.

Вузька спрямованість міжнародних відносин на задоволення поточних потреб (що здійснювалось на початку переважно між сусідами), а також те, що вони велися переважно між державами невеликого регіону і за невеликої кількості учасників, привело до того, що за формою вони стали нагадувати прообраз сім'ї, сімейних відносин. У цьому можна вбачати пережитки родоплемінного ладу, коли позиції сім'ї були досить сильними, а перша взаємодія з представниками іншої сім'ї здійснювалася за умови включення їх до

102

ї.

4свого тотему. Особливо характерною «сімейна» система була для Близького Сходу, де існувало декілька незалежних, етнічно різних держав, для яких найбільш придатною формою об'єднання, встановлення між собою сталої системи відносин була форма «сімейних» відносин. Така «сімейна» метафора проявляється в поширеному вживанні звернення «мій брат» до контрагента (метафора «мій

батько» вживалася щодо старшого за статусом) в договорах, дипломатичному листуванні, особистому спілкуванні тощо. Це свідчить про усвідомлення належності всіх учасників міжнародних відносин k до однієї, тісно пов'язаної, спільноти, про їх чітку класифікацію за

( прикладом сімейних відносин.

іОкремим напрямом міждержавних відносин стає укладання ди-

Івідносин як «сімейних», у яких правителі держав є родичами (чле- нами сім'ї), випливає їх особливий статус не лише в середині дер- жави, а й у зовнішніх відносинах. Тому не дивно, що персоніфіка-

І періоду (на Близькому Сході) вважають систему, що знайшла відоб- р а ж е н н я в Тель-Амарнському архіві дипломатичних документів (середина XIV ст. до н. е.) і в якій найхарактерніше закріплена кон- цепція «сім'ї держав» — Амарнську систему: «Міжнародні відно- сини, як міждержавні, вперше складаються і розвиваються на Ста-

' Linerani М. The Great Powers' Club. In: Amarna Diplomacy. The Beginnings of \ International Relations. Ed. by R.Cohen and R.Westbrook. Baltimore and London. The і Johns Hopkins University Press, 2000. — P. 18.

1 03

родавньому Сході... В XV-XIV ст. до н. е. для міжнародних зв'язків вживається мова Аккаду або Стародавньої Вавилонії... У Стародавньому Єгипті вже в II тисячолітті до н. е. існувала спеціальна професія людей, які їздили за кордон, підтримували зв'язки із сусідніми державами. Для міжнародних зв'язків єгиптяни вживали не свою рідну, а іноземну мову, якій вчилися відповідні писарі, що були спеціалістами щодо зносин із закордоном, з іншими суспільствами та їхніми правителями. Наявність постійних відносин можна прослідкувати вже в період Середнього царства... Мали місце й дипломатичні переговори перед відкриттям воєнних дій... У цю епоху на східному узбережжі Середземного моря склалася така система рабовласницьких держав, яку зазвичай прийнято називати в міжнародних відносинах «концертом держав» за наявності постійного взаємного зв'язку між ними»1.

У регіоні склалася система міжнародних зв'язків, у яких великі держави намагалися встановити баланс сил і які отримали ефективне правове врегулювання. Суб'єктами цих відносин виступали політично та інституційно неоднорідні утворення: держави (різного рівня розвитку), державоподібні утворення, міста, вождества, племена та ін. Створені в той період правила здійснення міжнародних відносин дають приклад стабільного співтовариства держав, а концепції, вироблені в Амарнський період, були запозичені античною Грецією.

Існували активні торговельні зв'язки між близькими регіонами — Месопотамією та Єгиптом, Туреччиною; Китаєм та Індією та ін., а також між Єгиптом і Китаєм, Індією, що полягали насамперед у торговельній взаємодії, яка здійснювалася морем. За античних часів активно розвивалася торгівля морем між Грецією та Єгиптом, Індією й Китаєм. Про них свідчать грецькі храми та мотиви вірувань у Стародавньому Єгипті, а єгипетські фараони приносили дари грецьким оракулам та святилищам.

Індійські джерела свідчать про активні їхні контакти з регіонами сучасних Китаю, Тибету, Непалу, Шрі-Ланки, Індонезії, Камбоджі, з арабськими, африканськими народами, і навіть народами Латинської Америки — інками і майа, подорожі морем до яких ін-

1 Бокіцаніїн А.Г. История международных отношений и дипломатии в древнем мире. — М.: Высшая школа партийных организаторов при ЦК ВКП(б), 1945. — С. 3, 8-9.

104

Іправда без аргументації, стверджують, нібито індійський календар, ІЬбраз лотосу та деякі індійські національні ігри й релігійні проце- дури запозичили ацтеки). Про зв'язки з цими американськими народами говорять у стародавній період і китайські джерела. Свідчення про ці контакти можна взяти із запозичених цими народами ціжнародно-правових звичаїв. Зокрема, китайська міфологія говорить про делегації буддистських місіонерів із Індії (217 р. до н.е.), про їх прийом китайським імператором та їхню просвітницьку діяльність. А в 65 р. н.е. вже китайський імператор направив до Індії посольство з проханням прислати буддистських місіонерів до його Країни. Об'єктом індо-китайських відносин у той час була культур- ^ но релігійна діяльність; економічний обмін між країнами зводився

пергважно до торгівлі предметами розкоші. З подібною просвітни- р цькою діяльністю індійські місіонерські делегації протягом кінця І ' тисячоліття до н.е. направляли до Тибету, Непалу, Шрі-Ланки, Бірми, Сіаму, Індонезії (проте відносини з останніми були швидше нерівно- інравними). Паралельно вони виконували функції політичного зближення та встановлення взаємовигідних контактів в інших галузях.

Буддистські звичаї виявлено і в Ніневії та інших країнах Малої іАзії (там знайдено 24 буддистських храми). Дослідники це пояснюють активними торговельними зв'язками цих держав із буддист- !еьким регіоном. Відома низка торговельних делегації від різнома-

Єгиптом, який отримував від індуських купців необхідну будівель-

105

Література до теми

1. Авдиев В.И. Возникновение торговых и культурных связей между странами Ближнего Востока в IV-III тысячелетиях до н.э. // Вопросы истории. — 1959. — № 9. — С. 106-122.

2.Александренко В.Н. Международное право Рима (признавал ли Рим существование международного права? Каковы внешние формы его проявления) // Древнее право. — 1999. — №1 (4). — С. 206-218.

3.Алексеев В., Першиц А. История первобытного общества. — М.: Высшая шк., 2001. — 318 С.

4.Антонова Е.В. Месопотамия на пути к первым государствам. — М.: Издательская фирма «Восточная литература» РАН, 1998. — 223 с.

5.Бобылев А.И. К вопросу о концепциях происхождения права и государства // Право и политика. — 2001. — № 11. — С. 4-14.

1 06

К Розділ II. Виникнення міжнародного права

І 6. Бокщанин А.Г. История международных отношений и дипломатии Древнем мире. — М.: Высшая школа партийных организаторов при ЦК

(б), 1945. —66 с.

7.Буткевич В.Г. Походження терміна «міжнародне право» // Україн-

'кий часопис міжнародного права. — 1994. — № 1. — С. 3-73.

Грабарь В.Э. Первоначальное значение римского термина jus tium // Антологія української юридичної думки. — В 10 т. — Т. 8. Мі- 'ародне право / За ред. Ю.С. Шемшученко, В.Н. Денисова. — К.: Вид.

Чі «Юридична книга», 2004. — С. 476-508.

9.Jleei-Cmpoc К. Структурна антропологія. — К.: Основи, 2000. — 387 с.

10.Лукашук И.И. Возникновение и становление международного *ава // Вестник Киевского университета. Международные отношения и

цународное право. — 1984. — № 18. — С. 25-32.

11.Мальцев Г.В. Пять лекций о происхождении и ранних формах пра- 1 и государства. — М.: РАГС, 2000. — 190 С.

12. Мен Г. С. Древнее право, его связь с древней исторіей общества и

іотношение къ новъйшим идеям. — СПб., 1873.

13.Мишулин А.В. Идеи права в междуэллинских отношениях // Вест-

:древней истории. —№2(16). — M.-JL, 1946. — С. 51-65.

14.Пацация М.Ш. К вопросу о происхождении международного пра- // © Е ц ц . ФЕМИС. Ежегодник истории права и правоведения. — 2000. — п. 1. — М.: МГИУ, 2000. — С. 54-65 http://law.edu.ru/doc/docu-

ent.asp?docID=l 135823.

15.Прусаков Д.Б. Раннее государство в древнем Египте. — М.: Инс-

• востоковедения РАН, 2001. — 176 с.

16.Ранние формы политической организации: от первобытности к го- 'дарственности / Отв. ред. В.А. Попов. — М.: издательская фирма «Восчная литература» РАН, 1995. — 350 с.

17.Розин В.М. Генезис права. — М.: Издательский дом «Nota Bene»,

II.—208 с.

18.Ростовцев М.И. Международные отношения и международное право древнем мире // Современные записки. — 1921. — №4 . — С. 128-159.

19.Рэдклифф-Браун А.Р. Структура и функция в примитивном обществе. Очерки и лекции. — М.: Изд. фирма «Восточная литература» РАН, ^001. — 304 с.

20.Салинз М. Экономика каменного века. — М.: ОГИ, 2000. — 243 с.

21.Семенов Ю.И. Война и мир в земледельческих предклассовых и яих классовых обществах // Першиц А.И., Семёнов Ю.И., Шнирельман

JА. Война и мир в ранней истории человечества. — Т. 1-2. — М., 1994. —

£7 - 1 2 1 .

22.Тайлор Э.Б. Первобытная культура. — М.: Политиздат, 1989. — 573 с.

23.Таубе М. История зародження современного международного права ^Средние века). — Т. 1: Введение и часть общая. — СПб.: Типо-литогра- фия П.И. Шмидта, 1894. — 370 с.

107

24.Циммерман М.А. Проблема зарождения международного права // Ученые записки Русского Юридического факультета. — Т. 1. — Вып. 3. —

С.265-266.

25.Черных Е., Венгеров А. Структура нормативной системы в древних обществах (методологический аспект) // От доклассовых обществ к раннеклассовым. — Казань, 1987. — С. 23-38.

26.Юридическая антропология. Закон и жизнь. — М.: Издательский дом «Стратегия», 2000.

27.Ago R. The first international communities in the Mediterranean world // The British yearbook of international law. 1982. Oxford. At the Clarendon Press. 1983, —P. 213-232.

28.Bentwich N. The Religious Foundations of Internationalism. A study in International relations through the ages. London. George Allen & Unwin Ltd. 1933, — 288 P.

29.Brocher de la Flechere M. Les origines de l'imperialisme // Revue de droit international et de legislation comparee. Tome XIV, 1882. — Bruxelles: Librairie C. Muquaret. — P. 5-19.

30.Brocher de la Flechere M. Les barbares et le rebroussement de la civilisation // Revue de droit international et de legislation comparee. Tome XV, 1883. — №1. — Bruxelles: Librairie Europeenne C. Muquaret. — P. 386-397.

31. Cameiro R.L. The Chiefdom as precursor of the State. — In: The Transition to the Statehood in the New World / J.Kautz.-Cambridge: Cambridge University Press, 1981. — P. 37-39.

32.Cunlijfe B. Greeks, Romans and Barbarians. Spheres of Interaction. B.T. Batsford Ltd. London, 1988. — 243 p.

33.Cybichowski S. Das antike Volkerrecht. Zugleich ein Beitrag zur Konstruktion des modernen Volkerrechts. — Breslau: Verlag von M. & Marcus, 1907. — 103 s.

34.Essays in Ancient Civilization Presented to Helene J. Kantor / Edited by A.Leonard and B.Beyer Williams — The Oriental institute of the University of Chicago. Studies in Ancient Oriental Civilization, No 47. Chicago. Illinois, 1989, —369 p.

35.Fouchard A. Les systemes politiques grecs. Paris: Ellipses Editions Marketing, 2003. — 175 p.

36.Frankfort H. The Birth of Civilization in the Near East. Bloomington. Indiana University Press, 1959. — 116 p.

37.Fried M.H. On the concept of «Tribe» and «Tribal Society» П Essays on the Problem of Tribe. Seattle — London, 1967.

38.Hammond M. City-state and world state in Greek and Roman political theory until Augustus. — Cambridge. Harvard University Press, 1951.

39.Hendry J. An Introduction to Social Anthropology. Other People's Worlds. Macmillan Press. Ltd, 1999. — 249 p.

40.Hershey A.S. History of international relations during antiquity. // The American Journal of international Law. Vol. 5, Published for the American

1 08

К Розділ I I . Виникнення міжнародного права

^Society of International Law by Baker,Voorhis & company, New York, 1911. — ;P. 901-932.

і 41. Hosack J. The rise and growth of the law of nations, as established by "general usage and by treaties, from the earliest time to the treaty of Utrecht. [London. John Murray, Albemarle Street, 1882. — 394 p.

42.James A.Ch. Taboo among the Ancient Hebrews. A study of certain

іphases of early Hebrew legislation. A Thesis in history of religions. Philadelphia, 1925, —423 p.

43.Keeley L.H. Les Guerres Prchistorique. L'Art de la Guerre. — Paris: : Editions du Rocher, 2002. — 354 p.

44.Larsen M.T. The old Assyrian city — state and its colonies. In: Meso-

• potamia. Copenhagen Studies in Assyriology. Volume 4. Copenhagen. Akade-

misk Forlag, 1976. — 404 p.

I 45. Law, Politics and Society in the Ancient Mediterranean World. / Edited [ by Halpem В., Hobson D.W. Sheffield Academic Press, 1993.

46. Le Fur L. — E. Le Developpement Historique du Droit International Vde l'anarchie internationale a une communaute internationale organisee. // Recueil Ides Cours. Academic de Droit International. 1932. III. Libraire du Recueil Sirey. Paris. - P. 505-601.

>,. 47. Miche J. Sur les origines du «jus gentium» H Revue Internationale des 'Droits de l'Antiquite faisant suite a Archives d'histoire du droit oriental et Revue internationale des droits de l'antiquite. 3e Serie. Tome III. Bruxelles. Office International de Librairie, 1956. — P. 313-348.

к 48. More Studies in Ancient Greek Polis / Mogens Herman Hansen and 'Kurt Raaflaub (ed.). — Stuttgart: Steiner, 1996.

49.Numelin R. The Beginnings of Diplomacy. A sociological study of •intertribal and international relations. London. Oxford University Press. Ejnar Munksgaard. Copenhagen, 1950. — 372 p.

50.Nys E. Notice sur l'histoire du droit. Le droit intertribal. Les caravanes // Revue de droit international et de legislation comparee. Tome XXIX, 1897. — Bruxelles: Bureau de la Revue. — P. 208-210.

>51. Nys E. Les Origines du Droit International. Bruxelles: Alfred Castaigne. Paris: Thorn & Fils, 1984, —414 p.

52.Radcliffe-Brown A.R. Structure and Function in Primitive Society. Essays and Adresses. Cohen & West Ltd. London, 1961. — 219 p.

53.Redford D.B. Egypt, Canaan, and Israel in Ancient Times. Princeton University Press. Princeton, New Jersey, 1993. — 488 p.

54.Rey F. Relations Internationales de l'Egypte Ancienne du 15me au 13me Siecle avant Jesus — Christ // Revue Generale de Droit International Public. Troisicmc Serie — Tome XV. Tome XLVIII — 1941 — 1945. Volume I. Paris. Editions A.Pedone. — P. 35-52.

55.Rostovtseff M. International relations in the ancient world // The History and Nature of International Relations. / Ed. by E.Walsh. New York. The Macmillan Company, 1922, —P. 31-65.

1 09

56. Saggs H. W.F. Civilization before Greece and Rome. Yale University Press. New Haven and London, 1989. — 320 p.

57.-Sakellariou M.B. The polis — state definition and origin. Athens. Research Centre for Greek and Roman Antiquity. National Hellenic Research Fondation, 1989, —510 p.

58.Service E.R. Primitive Social Organization: An Evolutionary Perspective. N.Y.: Random House, 1971. — 221 p.

59.Society and Economy in the Eastern Mediterranean (c. 155 — 1000 B.C.).

Proceedings of the International Symposium held at the University of Haifa from the 28th of April to the 2nd of May 1985. Edited by Heltzer M., Lipinski E. — Leuven: Uitgeverij Peeters, 1988. — 398 p.

60.Tenekides G. Droit International et Communautes Federales dans la Grece des Cites (V еше — II eme siecles avant J.C.) // Recueil des Cours. Academie de Droit International. 1956. II. A.W.Sijthoff, Leyde (Pays — Bas), 1957. —P. 463-652.

61.Trade and Exchange in Prehistoiy. Studies in Honour of Berta Stjernquist. / Edited by Hardh В., Larsson L., Olausson D., Petre R. Lund, 1988. — 332 p.

62.Trump D.H. Prehistory and Temples. — Midsea Books Ltd., Printed in Italy, 2002. — 320 p.

63.Vercoutter J. Essai sur les relations entre Egyptiens et Prehellenes // L'Orient Ancien Illustre Ns 6., 1954. — 188 p.

64.Yasuaki O. When was the Law of International Society Born? — An Inquiry of the History of International Law from an Intercivilizational Perspective // Journal of the History of International Law. July 2000, Volume 2, Number 1. Kluwer Law International 2000. Printed in Netherlands. — P. 67-72.

110