III. Вокально-хоровий аспект

В кожній партії переважає плавне голосоведення. У партії сопран зустрічаються поодинокі стрибки на ч.5↑(див.3т.,10т.,). У альтовій партії мелодія плавна. Стрибки на широкі інтервали відсутні. У партії тенора голосоведіння плавне.

У партії баса голосоведіння плавне, зустрічаються поодинокі стрибки на ч.5↑↓,ч.4↓↑ та м.6↑ і ч.8↓ ,при виконанні партії звернути увагу чоловіків на вокальну позицію. Співати потрібно в позиції високого звуку (див. партитуру).

Під час виконання твору співаки можуть брати дихання по фразам, в кінці музичного речення.

У творі є перехрещення голосів між тенором та альтом (14т, 23т,34т) між другим сопрано та альтом (28т).

Загальний діапазон хору:

D-dis2

Діапазон сопранової партії

d1 - dis2

Діапазон альтової партії

H - h1

Діапазон тенорової партії

e-f1

Діапазон басової партії

D-h

Сопранова партія знаходиться у зручній теситурі, тому співати не складно. Теситура альтової партії зручна для цього голосу.

Тенорова партія в цілому знаходиться в зручній теситурі, але існує місце, де є напруження - висока теситура у 30 такті - це перехідні звуки, але нюанс f допомагає справитись цією складністю.

Теситурні умови басової партії в цілому не важкі,але напруження може бути у баритонів з18-23т.

Щодо мелодичного строю, то треба враховувати, що тональність твору мажорна, але є відхилення у тональності I ступення спорідненості( A-dur,

E–dur) та паралельний мінор (h-moll). Додержання чистоти інтонування ступенів мінорного ладу викликають значно більших труднощів ніж інтонування мажору, це пов'язано з інтонаційною несталістю основних звуків тонічного мінорного тризвука (перша ступінь мінору є VI ступінню паралельного мажору).

Співати треба інтонаційно точно. Запорукою точної і чистої інтонації — це добре дихання, спів на опорі, правильне формування звуку. Всі хормейстери опираються на норми інтонування за Пігровим, але озвучити можна лише при перерахованих вище умовах.

При інтонуванні сопранової партії звернути увагу співаків на те, щоб обережно проспівували ті місця, де мелодія вертається на попередній звук, або іде спів на одному звуці. Чисто інтонували хроматизми.

Слід інтонувати таким чином:13т.-16т.

5т.-8т.

Альтова партія інтонаційно не складна. Мелодія партії поступово рухається вгору чи вниз або стоїть на місці. При співі коли мелодія звучить на одному звуці, простежити, щоб інтонація не знижувалась, щоб спів був на опорі. Інтонаційно чисто повертатися на попередні звуки. . Слідкувати щоб якісно проспівували розспів з двома шістнадцятими(27Т.). Чисто інтонували висхідний гамоподібний рух мелодії(26т.-28т.),а також звернути увагу на чистоту інтонування хроматизмів(6т.-7т. та 25-28т.).

Інтонувати таким чином:

Тенорова партія має певні інтонаційні складнощі.

При співі,коли мелодія звучить на одному звуці, слідкувати, щоб інтонація не знижувалась, щоб спів був на опорі. У 22т. мелодія рухається по ступеням мелодичного мінору,а також звернути увагу на чистоту інтонування хроматизмів(18-19т.).

Складні місця інтонувати слід таким чином:

1)

2)

Бас є фундаментом гармонії твору. Складні місця інтонувати слід так:

Дотримання гармонійного строю цілком залежить від правильного інтонування кожним голосом своєї мелодійної лінії. Але коли мелодичні лінії партії зливаються в гармонію акорду, диригент повинен звернути увагу на основний тон акорду, терцовий тон бо це - забарввлення акорду, септіма - звук, який визначає акорд.

При роботі над цим твором виникають ансамблеві труднощі. Хоровий ансамбль - це узгодження і злиття всіх виразних елементів хорового звучання. При роботі слід враховувати, в якій фактурі написано твір. Мелодія проходить у сопран, тому звучить яскраво, ніж інші партії. У тих місцях де солірують баси,вони повинні звучати злагоджено, яскраво,тембрально забарвлено.

Дихання співаки беруть на початку фрази чи речення. У довгих реченнях використовувати ланцюгове дихання.

Динамічний ансамбль - це вміння співати разом, виконувати музичну фразу з однаковою силою, робити посилення і послаблення звуків.

При роботі над ритмічним ансамблем труднощів не виникає. Але приділити увагу ритм.малюнку восьма з крапкою і шістнадцята.Восьма витримується,а шістнадцята ніби приєднується до наступної метричної долі.

В творі є унісони між партіями. Наприклад у 1,2,12,28,29,37 тактах. Диригент повинен вистроїти в цих моментах гарний тембровий, інтонаційний, дикційний ансамбль.

При роботі над дикцією, дикційним ансамблем треба враховувати, що для виразного виконання пісні і донесення літературного змісту до слухача потрібно вимовляти кожне слово чітко і виразно, з ясним виділенням наголосу, не забувати і про логічні наголоси на словах. Млява вимова негативно впливає на загальний характер пісні.Шиплячі звуки "ш", "щ" вимовляти дуже коротко, майже непомітно. Наприклад, у словах "щастя", "душі". У слові "привітні" -"п" глуха приголосна, тому гарно напружувати губи, тим більше, що співається на p. Під час співу звук повинен бути округлим, академічним.