1.2. Рекомендації на допомогу проведенню масової роботи в шкільній бібліотеці

Цілі масової роботи - показати учням принадність читання, навчити їх любити книгу для того, щоб через літературу вони сприймали "розумне, добре, вічне"; щоб, зробити читання найпершою потребою, нагальною їжею для серця і розуму, вони ставали свідомими громадянами своєї батьківщини, духовно багатими особистостями. Бо масові заходи з їх використанням різних форм і прийомів допомагають учням емоційно сприймати значення, зміст, зміст як літературних творів, так явищ і подій. Кожен бібліотекар повинен довести дітям, що читання може доставляти естетичну насолоду, що спілкування з книгою розкриває широкі горизонти перед людиною, що книга і читання є невичерпним джерелом знань та інформації, що книга дійсно часто є другом і порадником. В значній мірі, ми прагнемо до реалізації стратегічної мети - навчити хотіти читати, бо це означає сприяти збагаченню емоційного досвіду дитини, допомагати отриманню осмисленої інформації та знань. Бібліотекар повинен навчити хотіти читати для сприяння саморозвитку особистості дитини, для сприяння розкриттю його творчого потенціалу.[2]

Масова робота в шкільній бібліотеці, як правило, ведеться за такими основними напрямками: заохочення вільного читання (читання для задоволення), сприяння виховним програмам школи, сприяння навчальному процесу. [14]

Приступаючи до розробки програм залучення учнів до читання, при складанні плану роботи бібліотекаря слід ставити чіткі цілі та завдання масової роботи взагалі і кожного заходу зокрема. [17]

11

Наприклад, головна мета заходу - залучення до книги, заохочення вільного читання. Досягнення цієї мети буде можливо через вирішення наступних завдань:

познайомити учнів з кращими зразками художньої літератури для дітей та юнацтва, показати красу рідної мови, навчити співпереживати героям книги, стимулювати дитячу фантазію.[20]

При проведенні заходів на допомогу навчальному процесу головною метою може виступати сприяння засвоєнню навчального матеріалу засобами емоційного впливу, активізація пізнавальної діяльності учнів. Завданнями будуть виступати: знайомство з додатковими матеріалами та літературою за певним предмету, розширення знань школярів про досліджуваних предметах.

Форми роботи зі школярами мають важливе значення в реалізації поставлених цілей. Останнім часом традиційні форми роботи з книгою, такі як усний журнал, читацька конференція, захист читацького формуляра, диспут по книзі відходять у минуле, замінюючись новими, більш живими, інтерактивними формами роботи: брейн - рингу, КВН, різними іграми, віртуальними подорожами і т.п.[3]

Хоча, звичайно, читання вголос, вікторини, літературно-музичні композиції, огляди літератури, продовжують залишатися популярними і зараз.

Якщо спробувати систематизувати масові заходи за складністю проведення, за охопленням читачів, за часом, витраченому на підготовку, можна виділити 3 основні групи:

1. Найбільш доступні з точки зору витрат часу і підготовки:

12

читання вголос, огляд літератури (огляд-бесіда, огляд у виставки, огляд-лекція), вікторина.

2. Заходи, що потребують значної попередньої підготовки: літературна гра (брейн-ринг, подорож по станціях, літературне лото, літературний аукціон і т.п.), усний журнал, прес-конференція, конкурс.

3. Заходи, які крім попередньої підготовки, вимагають значної індивідуальної роботи зі школярами: КВН, літературна композиція, літературний суд, літературне свято (посиденьки, літературний журфікс, літературний ранок, літературний бал), зустрічі в літературній вітальні, читацькі конференції.

Окреме місце займають такі складні форми роботи як клуби та гуртки.

При підготовці та проведенні заходів у шкільній бібліотеці, потрібно пам'ятати, що існують певні педагогічні вимоги, яких необхідно дотримуватися, щоб досягти поставлених цілей.[9]

1.Захід не самоціль, а засіб виховання, тобто повинно створювати цілісність настрою, викликати переживання, спрямовані на формування певних установок.

2. Слідує прагнути до залучення в дію широкого кола учнів, щоб кожен міг бути активний, проявити свої знання, здібності і обдарування. Ідеальний варіант, коли всі запрошені можуть взяти участь.

3.Захід не повинен бути перевантаженим і затягнутим.

4. При проведенні заходів не можна орієнтуватися на вже досягнутий рівень розвитку учнів. Необхідно передбачати і перспективу розвитку. Разом з тим, не можна орієнтуватися і на завищений рівень розвитку. Ми знаємо, що коли щось

13

занадто просто - це нецікаво, коли дуже складно - теж нецікаво. Зайва простота і зайва складність ведуть до відсутності уваги і інтересу, а значить, проведена робота буде безцільної.[16]

5. Захід має бути захоплюючим, що залежить від форм подачі матеріалу, активності учасників. Школярі молодшого шкільного віку та підлітки потребують тому, щоб їм було цікаво. Чим яскравіше і яскравіше подається матеріал, тим сильніше буде його вплив. Не останню роль відіграє і принцип наочності. Ще Ушинський рекомендував застосовувати наочне навчання, «яке будується не на абстрактних уявленнях і словах, а на конкретних образах, безпосередньо сприйнятих дитиною ». Тому дуже важливо використовувати не тільки жива мова, емоційний розповідь, метафори, епітети, але й ілюстративний матеріал, музику, відеоматеріали.

6. Активне застосування ігрових та цікавих форм роботи в бібліотеці має відрізняти їх від шкільного уроку. Нові форми сприяють розвитку творчої активності, інтелектуальних здібностей школярів.[19]

7. При підготовці масових заходів необхідно враховувати вікові та психологічні особливості школярів. Наприклад, для молодших школярів характерними особливостями є прагнення пізнавати світ у грі, швидка стомлюваність, невміння довго концентрувати увагу, підвищена емоційна збудливість, бажання змагатися з однолітками. Це повинно визначати і форми роботи. Тут же можна відзначити, що робота з цією віковою категорією є, мабуть, найбільш важливою і актуальною сьогодні. Саме в дошкільному і молодшому шкільному віці закладаються основи уявлень про світ, життя, формуються звички.

8. Нарешті, особливістю заходів, що проводяться в бібліотеці, є їх тісний зв'язок із завданнями прилучення до читання та заохочення читання. [24]

14

Підготовка та проведення заходу включають в себе кілька етапів і операцій, загальних для будь-якої форми масової роботи. Бібліотекар повинен визначити тему, склад аудиторії, позначити мета проведення даного заходу. Після цього складається план роботи, який відображає всі етапи і напрямки діяльності.[18]

Сюди входять:

• організаційний момент: створення сценарію, формування команди, зустрічі з учителями;

• підготовка інформації про захід;

• підготовчий етап: організація книжкових виставок, проведення оглядів літератури, індивідуальна робота зі школярами, підготовка реквізиту;

• проведення заходу;

• заключний етап: обговорення заходу зі школярами та викладачами, написання творів, оформлення звітів, відгуків та альбомів.

15

РОЗДІЛ 2. Шкільна бібліотека та інноваційні технології