Модульна контрольна робота №2

Дати розгорнуту письмову відповідь на питання.

1. Зміст Вестфальського миру 1648 р.

2. Діяльність кардинала Рішельє.

3. Семилітня війна.

4. Антифранцузькі коаліції кінця ХVIII – початку ХІХ ст.

5. Вплив наполеонівських війн на міжнародні відносини.

6. Польське питання у міжнародних відносинах початку ХІХ ст.

Модуль іv. Міжнародні відносини в період Віденської системи

Тема 2.3. Віденська система міжнародних відносин

1. Створення Віденської системи

2. Міжнародні відносини в Європі в період Віденської системи

3. Криза Віденської системи

Семінарське заняття

1. Віденський конгрес і його рішення.

2. Східне питання у ХІХ ст.

3. Криза Віденської системи.

Запитання для самоперевірки:

1. Визначити роль революційного фактору у міжнародних відносинах.

2. Охарактеризувати зміст Східного питання.

3. Розглянути зміст Віденського конгресу.

Завдання для самостійної роботи:

Підготувати реферат на одну із тем:

1. Віденський конгрес.

2. Діяльність Шарля Моріса Талейрана.

Література до теми:

Основна: 1, 2.

Додаткова: 5, 7, 10, 11, 13, 15, 16, 18, 19, 24, 25, 27, 29, 39, 43, 45, 52, 54, 55.

Тема 2.4. Система міжнародних відносин наприкінці хіх – на початку хх ст.

1. Потрійний (Четвертний) союз

2. Розвиток англо-германских протиріч в період 1904-1907 рр. Утворення Антанти

3. Політика двох ворогуючих блоків на Балканах. Балканські війни

4. Міжнародні відносини напередодні і в період Першої світової війни

Семінарське заняття

1. Умови утворення Четвертного союзу

2. Умови утворення Антанти.

3. Міжнародні відносини в період Першої світової війни.

Запитання для самоперевірки:

1. Розглянути міжнародну політику Англії і Франції.

2. Визначити вплив франко-прусської війни 1870-1871 рр. на міжнародні відносини.

3. Охарактеризувати міжнародні відносини в період Першої світової війни.

Завдання для самостійної роботи:

Підготувати реферат на одну із тем:

1. Отто фон Бісмарк.

2. Балканські війни 1912-1913 рр.

Література до теми:

Основна: 1, 2.

Додаткова: 5, 7, 10, 11, 15, 18, 19, 24, 25, 27, 29, 37, 39, 43, 45, 52, 54.

Модульна контрольна робота №4

Дати розгорнуту письмову відповідь на питання.

1. Значення Віденського конгресу.

2. Криза Віденської системи.

3. Зміст Східного питання у ХІХ ст.

4. Пруссько-австрійські відносини у середині ХІХ ст.

5. Франко-прусська війна 1870-1871 рр. і її значення.

6. Марокканські кризи 1906 та 1913 рр.

Тематика рефератів

1. Пунічні війни і їх роль у розвитку міжнародних відносин.

2. Концепція «римського світу» (Pax Romana).

3. Релігійний фактор у міжнародних відносинах епохи Середньовіччя.

4. Зовнішня політика Візантії.

5. Вестфальський мир 1648 р.

6. Міжнародна діяльність кардинала Рішельє (Армана Жана дю Плессі).

7. Міжнародна діяльність Фрідріха ІІ Великого.

8. Велика Французька революція і її вплив на міжнародні відносини.

9. Віденський конгрес 1814-1815 рр.

10. Міжнародна діяльність Отто фон Бісмарка.

Питання до іспиту

1. Предмет історії міжнародних відносин.

2. Методологія науки і навчального курсу історії міжнародних відносин.

3. Джерела історії міжнародних відносин.

4. Періодизація історії міжнародних відносин.

5. Загальна характеристика історії міжнародних відносин на Стародавньому Сході.

6. Міжнародні відносини на Близькому Сході у ІІІ-І тис. до н.е.

7. Міжнародні відносини Стародавньої Індії.

8. Міжнародні відносини Стародавнього Китаю.

9. Особливості міжнародних відносин Середземноморського регіону в античний період.

10. Міжнародні відносини Стародавньої Греції доелліністичного періоду.

11. Роль амфіктоній і сіммахій у міжнародних відносинах Стародавньої Греції.

12. Значення «великої колонізації» і греко-перських війн у міжнародних відносинах.

13. Міжнародні відносини елліністичного періоду.

14. Загальна характеристика міжнародних відносин Риму республіканського періоду.

15. Загальна характеристика міжнародних відносин Риму імперського періоду.

16. Міжнародні відносини Риму в ранній період республіки.

17. Роль Пунічних воєн у розвитку міжнародних відносин.

18. Органи зовнішньої політики у Стародавньому Римі.

19. Вплив міжнародних інститутів Риму на розвиток міжнародного права.

20. Міжнародна політика Риму у ІІ-І ст. до н.е.

21. Еволюція концепції «римського світу» (Pax Romana).

22. Зовнішня політика Риму у І-ІІ ст. н.е.

23. Зовнішня політика Риму у ІІ-V ст. н.е.

24. Особливості міжнародних відносин епохи Середньовіччя.

25. Роль релігійного фактору у міжнародних відносинах епохи Середньовіччя.

26. Ідея імперії в міжнародних відносинах раннього Середньовіччя: Франкська імперія та Священна Римська імперія.

27. Міжнародні відносини в епоху вікінгів.

28. Хрестові походи і їх роль у міжнародних відносинах.

29. Зовнішня політика Візантії у VI-ХІІ ст.

30. Візантія у міжнародних відносинах ХІІ-ХV ст.

31. Столітня між Англією і Францією.

32. Реформація і її вплив на міжнародні відносини у ХVI ст.

33. Вестфальський мир 1648 р.

34. Міжнародна діяльність кардинала Рішельє (Армана Жана дю Плессі).

35. Суб’єкти міжнародних відносин ХVII-ХVIII ст.

36. Роль колоніальних володінь у міжнародних відносинах ХVII-ХVIII ст.

37. Міжнародна політика Франції у другій половині ХVII ст.

38. Міжнародні відносини у Європі в другій половині ХVII – на початку ХVIII ст.

39. Міжнародні відносини у Європі у ХVIII ст.

40. Міжнародна діяльність Фрідріха ІІ Великого.

41. Семилітня війна і її значення для міжнародних відносин.

42. Англо-французькі відносини у ХVIII ст.

43. Вплив Великої Французької революції на міжнародні відносини.

44. Революційні війни кінця ХVIII ст.

45. Антифранцузькі коаліції кінця ХVIII – початку ХІХ ст.

46. Віденський конгрес 1814-1815 рр. та його рішення.

47. Особливості взаємодії держав у ХІХ ст.

48. Німецьке питання у міжнародних відносинах початку ХІХ ст.

49. Польське питання у міжнародних відносинах початку ХІХ ст.

50. Роль Священного Союзу у міжнародних відносинах 1820-х рр.

51. Зміст Східного питання у ХІХ ст.

52. Революційний фактор у міжнародних відносинах 1830-1849 рр.

53. Пруссько-австрійські відносини у середині ХІХ ст.

54. Націоналізм як чинник міжнародних відносин у ХІХ ст.

55. Криза Віденської системи міжнародних відносин і Кримська (Східна) війна.

56. Паризький мирний договір 1856 р.

57. Загальна характеристика міжнародних відносин у другій половині ХІХ ст.

58. Франко-прусська війна 1870-1871 рр. і її значення.

59. Розстановка сил на міжнародній арені наприкінці ХІХ ст.

60. Міжнародна діяльність Отто фон Бісмарка.

61. Утворення Четвертного союзу наприкінці ХІХ ст.

62. Утворення Антанти.

63. Міжнародна політика Англії і Франції наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

64. Марокканські кризи 1906 та 1913 рр.

65. Балканські війни 1912-1913 рр. і їх значення.

66. Міжнародні відносини в період Першої світової війни.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

Використовуючи рекомендовану літературу, студент повинен засвоїти основні положення теми, відповідну термінологію. Особливу увагу слід звернути увагу на сутність відповідного поняття по кожній темі, на теоретичне обґрунтування основних позицій, правову базу. Для закpiплення вивченого матеpiалу студент повинен дати відповіді на контpольнi запитання. Рекомендується звернутися до додаткової лiтеpатуpи.

ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Самостійна робота є однією із складових навчального процесу, на яку припадає значний обсяг навчального часу. При цьому студент є активним учасником навчального процесу, набуває навичок самоорганізації, самостійного пошуку інформації, прийняття рішень і т.д. Правильна організація самостійної роботи дозволяє максимально індивідуалізувати навчання, підвищити ефективність навчального процесу в цілому.

Одним із видів самостійної роботи є опрацювання лекційного матеріалу, визначення головного у змісті лекції, засвоєння її основних моментів. При цьому не слід дослівно записувати за лектором, а своїми словами фіксувати найсуттєвіше: тему, її основні питання та положення. Записувати слід акуратно і чітко, краще у зошиті в клітинку (через клітинку). На сторінках конспекту залишати широкі поля для додаткових поміток під час самостійної роботи над літературою.

Щоб зрозуміти і добре засвоїти лекційний матеріал, до кожної наступної теми слід ретельно готуватись: систематично опрацьовувати матеріал попередньої лекції, і, якщо це необхідно, опрацювати рекомендовану літературу, повторювати пройдений матеріал, на який лектор посилається при викладанні нового, якщо з певних причин лекція пропущена, її необхідно законспектувати і опрацювати самостійно, незрозумілі питання з’ясувати на консультації.

Семінар, як одна із форм навчальних занять, розрахована на глибоке та повне розкриття студентами певної проблеми на основі самостійного вивчення рекомендованої літератури. На семінарських заняттях вони глибше опановують складні питання, беруть участь в їх колективному творчому обговоренні, оволодівають науковими методами аналізу певних явищ і проблем. Систематична підготовка до семінару привчає до самостійної роботи з першоджерелами – періодичними виданнями, науковою, навчальною, навчально-методичною літературою і т.д. Під час занять створюються умови для перевірки та виявлення інтелектуального рівня студентів, для набуття уміння виступати, логічно висловлюватись, колективно обговорювати гострі проблеми, обстоювати власну точку зору, аргументувати свою позицію.

Для ґрунтовного засвоєння першоджерел необхідно вдумливо конспектувати їх, вдаючись до різних видів запису (витяги, тези, цитати і т.д.). Готуючись до відповіді, важливо, в першу чергу, визначити напрями наукових досліджень з певної проблеми та впровадження їх результатів у практику. Доцільно підготувати власні спостереження та висновки, обґрунтовуючи їх теоретичними положеннями та рекомендаціями.

Професійному розвитку студентів сприяє самостійне виконання творчих та практичних завдань, різноманітні форми пошукової, дослідної роботи.

Викладач систематично контролює самостійну роботу студентів: перевіряє конспекти першоджерел, виконання завдань творчого характеру, надає необхідну допомогу для активізації навчальної діяльності студентів.

Окремими формами самостійної роботи студента, передбаченими навчальним планом, є написання рефератів.

ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ

Реферат (лат. referre - доповідати, повідомляти) підводить підсумок вивчення студентами як окремої теми, так і дисципліни в цілому.

Обсяг реферату визначається специфікою досліджуваного питання і змістом матеріалів (документів), їх науковою цінністю та практичним значенням. Оптимальний обсяг реферату складає 10-15 сторінок. Реферат має відповідати вимогам до оформлення рукопису кваліфікаційної роботи: вступ і висновки в сумі не повинні перевищувати 20% від її загального обсягу; текст друкується через 1,5 інтервали на одній сторінці стандартного аркуша з такими полями: ліве - 30 мм, праве - 15 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - 20 мм; всі сторінки нумеруються: загальна нумерація починається з титульного листа, проте порядковий номер на ньому не ставиться.

На титульному листі реферату вказуються: офіційна назва навчального закладу, факультету і кафедри; прізвище та ініціали автора реферату (абревіатура навчальної групи); повна назва теми; прізвище та ініціали наукового керівника, його науковий ступінь і вчене звання; місто, де знаходиться навчальний заклад та рік написання реферату. Після титульного листа подається зміст реферату з точною назвою кожного розділу (параграфу) і вказуванням його сторінок.

Список використаних джерел складається з дотриманням загальновизнаних вимог до робіт, що готуються до друку. До списку використаних джерел мають бути включені лише безпосередньо використані в рефераті праці в алфавітному порядку авторів. Монографії і збірники, що не мають на титульному аркуші прізвища автора (авторів), включаються до загального списку за алфавітним розміщенням заголовку.

Вибір теми реферату

Тема реферату - це не просто повторення засвоєного матеріалу лекції або семінарського заняття. Вона повинна являти собою самостійне розроблення проблеми, достатньо чітко окресленої від інших. Неприпустиме поєднання декількох проблем або, навпаки, штучне виокремлення певної частини єдиного питання.

Важливими критеріями, якими необхідно керуватись при доборі теми реферату, є її актуальність, широка джерельна база, наявність необхідного фактичного матеріалу, а також достатнє її висвітлення в науково-методичній літературі, що передбачає, в першу чергу, ознайомлення із загальною концепцією автора праці та його висновками.

Структура реферату:

- титульний аркуш;

- зміст (план);

- вступ;

- розділи (вони часто поділяються на параграфи);

- висновки;

- список використаних джерел;

- додатки (у яких наводяться таблиці, схеми, діаграми тощо);

- перелік умовних позначень.

У вступі реферату обґрунтовується актуальність теми, її особливості, значущість з огляду на розвиток науки та практики або науково-методичної діяльності у сфері освіти. У вступі необхідно подати аналіз використаних джерел, вказавши при цьому авторів, які вивчали дану тематику, визначити сутність основних чинників, що вплинули та розвиток явища або процесу, що досліджується, та недостатньо досліджені питання, з’ясувавши причини їх слабкої аргументації.

Основну частину реферату складають декілька розділів (що можуть бути розбиті на параграфи), логічно поєднані між собою.

Виклад матеріалу в рефераті має бути логічним, послідовним, без повторів. Слід використовувати синтаксичні конструкції, характерні стилю наукових документів, уникати складних граматичних зворотів. Необхідно уникати також незвичних термінів і символів або пояснювати їх при першому згадуванні в тексті реферату. Терміни, окремі слова і словосполучення можна замінювати абревіатурами і сприйнятливими текстовими скороченнями, значення яких зрозуміле з контексту реферату.

Недопустимо використання цитат без посилання на автора. При цитуванні будь-якого фрагменту джерела недопустимі неточності. Взагалі, цитатами не слід зловживати, особливо громіздкими. Якщо якийсь важливий документ потребує наведення його в тексті реферату в повному обсязі, то краще винести його в додатки.

У рефераті необхідно визначити і викласти основні тенденції дослідження, підкріпити їх найтиповішими прикладами. Також мають бути відображені сучасні ідеї та гіпотези, методики та методичні підходи до вивчення проблеми. Доцільно зупинитися на якомусь дискусійному моменті і спробувати проаналізувати позиції сторін, спробувати, приєднавшись до однієї з них, або висловити власну думку на певну проблему та визначити перспективи її вирішення.

Кожен розділ реферату повинен завершуватись короткими висновками, чіткими і лаконічними, де узагальнено оцінки та практичні рекомендації. Можна стисло вказати на перспективи подальшого дослідження даної проблеми.

Реферат оцінюється за такими критеріями: актуальність; наукова та практична цінність; глибина розкриття теми, вирішення поставлених завдань; повнота використання рекомендованої літератури; обґрунтування висновків; грамотність; стиль викладу; оформлення реферату; обсяг виконаної роботи; завершеність дослідження.