4. Мж Київської Русі.

Розквіт МЖ припадає на цей період у зв’язку з прийняттям християнства і широким використанням фресок та мозаїк (за візантійськими канонами).

І етап (Х – ХІ ст.) – візантійська школа;

ІІ етап (кін. ХІ – сер. ХІІІ ст.) – розвиток місцевих шкіл, відмінності від візантійської школи.

- поява нових сюжетів (у зв’язку з місцевими святинями);

- поєднання мозаїк і фресок.

І етап:

Десятинна церква:

- пишність оздоблення;

- в центральній апсиді – Богоматір Оранта;

- в центральному куполі – Пантократор (Вседержитель).

Софія Київська:

• 1/3 давньоруських зображень відкрито;

• Центральна композиція – мозаїка (Оранта, сцени Євхаристії)

• Фрески (3 тис. м кв.)

• Посад – використано 140 кольорів;

• Орнаменти багатокольорові, рослинні, переплетені з геометричними формами.

Спаський собор у Чернігові.

• Пастельні кольори місцевої школи;

• Менше використання мозаїки;

Лаврська школа в Києві:

• Успенський собор оздоблювали народні майстри;

• Михайлівський золотоверхий собор – вивезли мозаїки перед підривом

Юрієва Божниця (м. Остер, Чернігівщина):

• Оранта, частина Євхаристії;

• Більша кольорова гама.

ІІ етап:

Кирилівська церква:

• Реставрація 80ті роки, Прахов;

• Поява нових елементів – зображення святих окремими композиціями в обрамленні;

• Церква військового характеру – святі воїни (Геогрій, Борис і Гліб, Кирило);

• Зображення сцени страшного суду з Апокаліпсиса (вперше) – перед виходом в нартексі.

Успенський Собор Єлецького монастиря, Чернігів:

• Пастельні тони;

• Майже білий грунт;

• Тонкий шар фрески.

Галицько-Волинське князівство:

• Вплив західно-європейського романського стилю;

• Схематичність зображення.

5. Пізньосередньовічний час мж (сер. Хііі ст. – XVII ст.):

• Оздоблення фресками. Мозаїка не зустрічається;

• Сюжети: євхаристія, страсний цикл;

• Для чоловічих зображень характерна суворість, для жіночих – ніжність;

• Церква Св. Онуфрія Лаврівського монастиря на Львівщині (кін. ХV ст.) – збереглись фрески;

• Поясні зображення святих в медальйонах;

• Поширення зображень титорів;

• Замкова каплиця в Хотині (сер. XVI ст.) – страсні сцени;

• Церква Св. Духа, ІІ пол. XVI ст. – розпис початку XVII ст., спонсорство і вподобання цехових майстрів, 22 сцени з життя ІХ ст – на тлі міського пейзажу, поява історичних канонічних осіб – кн. Ольга.

• Воздвиженська церква, Дрогобич;

• І пол. XVII ст. – розписи в буд. Красовського (м. Львів);

• Сер. XVII ст. – портретний живопис (довгий час вважався першим зразком портретного живопису в монументальному мистецтві – Кирилівська церква, ігумен Красовський);

• 40-ві роки XVII ст. – активна діяльність митрополита Петра Могили: ремонт церков, будівель Києво-Печерської Лаври, Храм Спаса на Берестові.

Разом з групою майстрами працюють церковні майстри, що видно з декору «Різдво Христове» - баба-повітуха, яка не є канонічною постаттю, зображення П.Могили (реалістичне)