- •Фоменко н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія к.: Центр навчальної літератури, 2007. - 312 с.
- •Розділ 1. Соціально-економічні проблеми рекреаційного природокористування
- •Соціально-економічні фактори формування рекреаційних потреб
- •1.2. Рекреаційне природокористування як об'єкт дослідження
- •1.3. Теоретичні передумови оцінки природно-ресурсної бази рекреації
- •1.4. Охорона природи на рекреаційних територіях
- •1.5. Вдосконалення охорони природи на рекреаційних територіях
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 2. Рекреаційна географія
- •2.1. Предмет, методи і завдання рекреаційної географії
- •2.2. Основні поняття рекреаційної географії
- •2.3. Класифікація рекреаційної діяльності
- •2.4. Наукові основи вивчення територіальної рекреаційної системи
- •2.4.1. Поняття територіальної рекреаційної системи і задачі її вивчення рекреаційною географією
- •2.4.2. Науково-методичні основи вивчення територіальної рекреаційної системи
- •2.4.3. Типізація трс та їх спеціалізація
- •2.4.4. Картографічне моделювання територіальних рекреаційних систем
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 3. Рекреаційні ресурси та їх оцінка
- •3.1. Класифікація природних ресурсів
- •3.2. Кліматоутворюючі рекреаційні ресурси. Медико-кліматична характеристика основних природних зон
- •3.3. Водні рекреаційні ресурси
- •3.3.1. Водосховища як особливий вид водних об'єктів для відпочинку і спорту
- •3.3.2. Водні рекреації і навколишнє середовище
- •3.3.3. Підвищення ефективності рекреаційного використання водних об'єктів
- •3.4. Ліс в системі природних рекреаційних ресурсів
- •3.4.1. Лісові ресурси
- •3.4.2. Екологічне значення лісів
- •3.4.3. Рекреаційні функції лісів
- •3.4.4. Економічна оцінка лісів рекреаційного призначення
- •3.5. Історико-архітектурне середовище людини і рекреація
- •3.6. Природний рекреаційний потенціал і його визначення на прикладі Карпатського регіону
- •3.7. Проблемно-методичні питання визначення величини рекреаційних навантажень на ландшафтні комплекси природно-заповідних рекреаційних територій
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 4. Туризм як галузь рекреації. Туризм і економіка
- •4.1. З історії розвитку туризму. Види і форми туризму. Міжнародний туризм
- •4.2. Туризм як специфічна форма міжнародної торгівлі послугами
- •4.3. Туризм і нетуристичні галузі
- •4.4. Туризм і регіональний розвиток
- •4.5. Ефективність капіталовкладень у розвиток туризму
- •4.6. Туризм і охорона навколишнього середовища
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 5. Курортологія
- •5.1. Зародження і розвиток курортів
- •5.2. Медична кліматологія і кліматотерапія
- •5.2.1. Основні біометеорологічні фактории
- •5.2.2. Методи кліматотерапії
- •5.3. Мінеральні води і лікувальні грязі
- •5.3.1. Фізико-хімічні властивості мінеральних вод
- •5.3.2. Основні бальнеологічні групи мінеральних вод
- •5.3.3. Класифікації мінеральних вод в Україні
- •5.3.4. Лікувальні грязі і мінеральні водойми
- •5.3.5. Механізм фізіологічної і лікувальної дії мінеральних вод і лікувальних грязей
- •5.3.6. Особливості лікувальної дії на організм мінеральних вод
- •5.3.6.1. Мінеральні ванни
- •5.3.6.2. Газові ванни
- •5.3.6.3. Радонові ванни
- •5.3.7. Мінеральні води для питного лікування
- •5.4. Лікувальне значення та методика застосування озокериту
- •5.5. Охорона курортних ресурсів від виснаження і забруднення
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 6. Рекреаційні ресурси україни
- •6.1. Рекреаційні ресурси України
- •6.2. Природно-ресурсний потенціал земель рекреаційного, курортного та природоохоронного значення
- •6.3. Рекреаційний комплекс України
- •6.4. Територіальна структура рекреаційного комплексу України
- •6.5. Курортна система України
- •6.6. Функціональна структура рекреаційної системи Південного Криму
- •6.7. Рекреаційні ресурси Волинського регіону
- •6.8. Рекреаційна система Карпатського регіону
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Висновки
5.3.6.3. Радонові ванни
Радонотерапія - метод бальнеолікування з використанням радіоактивних ізотопів радону і продуктів його розпаду. Радон СЦКп) - альфа-активний інертний газ з періодом напіврозпаду 3,823 дня. Продукти розпаду радону (ізотопи полонію, свинцю, вісмуту) випускають як альфа-частинки (радій А і радій С), так і бета- та гамма-випромінювання (радій В і радій С). Періоди напіврозпаду цих ізотопів лежать в межах від часток секунди до 26,8 хв.
Специфічним фактором, що впливає на організм хворого під час приймання радонотерапевтичних процедур, є альфа-випромінювання. Бета-випромінювання суттєвого значення в лікувальному впливі радонових процедур не має. Хімічну дію цих ізотопів можна не враховувати. На альфа-частинки припадає близько 90% всієї енергії випромінювання, яка випускається цими ізотопами. Крім того, відомо, що біологічна ефективність альфа-випромінювання в 10-20 разів вища за ефективність бета- і гамма-випромінювання. Тому радонотерапія - це один з видів альфа-терапії. Використовуються різні види радонових процедур: ванни водні і повітряні, гінекологічні зрошення і мікроклізми, пиття, інгаляції та ін. При прийманні загальної водної радонової ванни тривалістю 20 хв. в організм проникає близько 0,5% радону, який міститься у ванні, а на шкірі осідає близько 2% продуктів його розпаду (так званий активний наліт). Радон, який проник в організм хворого з ванни, накопичується в основному (більше 90%) у шкірі. При виході хворого з ванни радон досить інтенсивно виводиться з організму через легені (близько 60%) і через шкіру (близько 40%). Це виведення закінчується в основному через 4-5 годин після процедури.
При питті радонової води більша частина радону опиняється в шлунку, звідки він частково проникає в інші органи, а частково всмоктується в кров. Продукти розпаду радону осідають на стінках шлунково-кишкового тракту і на масі їжі, яка в них міститься, де і розпадаються. З організму радон виділяється протягом кількох годин в основному через органи дихання. При вдиханні повітро-радонових сумішей в легенях накопичується велика кількість дочірніх продуктів радону за рахунок їх безперервного осідання.
Вивчені наступні сторони біологічної і лікувальної дії радонових процедур. Радонові ванни нормалізують периферійний кровообіг і роботу серця, вирівнюють артеріальний тиск, покращують склад крові. Пиття радонової води і радонові ванни стимулюють моторну і секреторну функції шлунку, печінки і підшлункової залози, покращують кровообіг в печінці. Радонові ванни знижують підвищену функцію щитовидної залози і яєчників. Радонові процедури сприятливо впливають на основний обмін, на окремі сторони вуглеводного і мінерального обміну, на холестериновий обмін. Радонові процедури стимулюють імунологічні реакції організму, при багатьох захворюваннях мають знеболювальний, протизудовий, протизапальний і десенсибілізуючий вплив. На центральну нервову систему радонові ванни впливають заспокійливо, на периферійну -знеболююче.
Випромінювання радону місцеве впливає на ріст і регенерацію тканин, наприклад, при опікових враженнях шкіри. З точки зору природи діючого фактора радонотерапія -це один з видів променевої терапії (альфа-терапії), за характером дії на організм - метод бальнеотерапії. Особливістю радонових процедур є м'якість, заспокійливий характер їх дії. Це виражається, зокрема, у тому, що при застосуванні радонових ванн із звичайним у лікувальній практиці дозуванням 40-80 нКи/л (1,5-3,0 кБк/л) дуже рідко помічається розвиток вираженої бальнеологічної реакції.