- •1. Україна у міжвоєнний період
- •Соціально-економічні перетворення в Україні на основі непу
- •2. Друга світова війна на теренах України.
- •3. Хрущовська "відлига" в укр.Суспільно-політичному житті
- •4. Політика Перебудови, здобуття незалежності, розпад срср
- •5. Розбудова суверенної України. Політичні партії та об єднання в Укр.
- •6. Міжнародне визнання незалежної Укр., проблема ядерного статусу
- •7. Культура і духовність. Міжконфесійні відносини.
5. Розбудова суверенної України. Політичні партії та об єднання в Укр.
Основними віхами утвердження незалежності України були:
- липня 1990р. - прийняття Декларації про державний суверенітет України;
-24 серпня - прийня·гга Акта проголошення незалежності України;
-1 грудня 1991р· - підтвердження Акта прогоошення незалежності України на всеукраїнсьюму референдумі;
- 28 червня 199бр. - прийняття Конституції України.
Нова суспільна ситуація, що виникла в Україні після розпаду СРСР і проголошення незалежності України, поставила перед українським народом нові завдання і перш за все - будівництво власної суверенної держави, Серед них завдань:
-демонтаж тоталітарних політичних структур і будівництво правової демократичної держави ;
-трансформація централізованої державної економіки в багатоукладну ринкову, орієнтовану на соціальні потреби людей ;
- національне відродження й оздоровлення міжнаціональних відносин в Україні;
- встановлення рівноправних зв'язків з далекими та ближніми сусідами. Ключовими завданнями перших років державотворення стало формування трьох основних гілок влади -законодавчої, виконавчої, судової - і становлення державниx владних структур.
Необхідною умовою становлення демократичної правової держави є багатопартійність. Вона дає можливість повніше враховувати інтереси всіх громадян у державній політиці і сприяє стабільному і динамічному розвитку суспільства.
До головних причин, що призвели до багатопартійності в Україні, можна віднести:
- розширення демократизації суспільного життя, гласність;
- історичне коріння багатопартійності в Україні;
- виникнення й розвиток в Україні дисидентства;
- нездатність КПРС виконувати керівну роль у суспільстві, яку вона собі привласнила.
В історії становлення багатопартійності виділяють три етапи:
1. 1988-1989 рр. - створення умов багатопартійності. Створення опозиційних до КПРС неформальних об'єднань та рухів, що пізніше трансформувались у політичні партії. В цей час в Україні розгортають активну діяльність Українська Демократична Спілка (УДС), пізніше перейменована в Українську Народно-Демократичну лігу (УНДЛ), Українська Гельсінська Спілка (УГС), Народний Рух України за перебудову (НРУ).
2. 1989-1990р. - етап безпосереднього створення початкової багатопартійності. За цей час у республіці створено понад 20 партій, в які об'єднались понад ЗО тис. осіб.
3. Початок 1991 р. - серпень 1991 р. - кардинальні зміни у становленні багатопартійності. Заборона діяльності КПУ після спроби державного перевороту в Москві 19-21 серпня 1991 р. у зв'язку з доказами про підтримку керівництвом КПУ державного перевороту. 24 серпня 1991 р. проголошено Акт про незалежність України.
Виникнення, становлення й утвердження політичних партій, тобто процес їх конституювання, контролюють державні інституції. Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і Законами України (ст. 15). Свобода об'єднання у політичні партії та громадські організації гарантована громадянам нашої держави ст. 36 Конституції України. Партійні формування обов'язково повинні мати нормативні документи (статут, програму). відповідну кількість членів, первинних організацій (не тільки в столиці, айв областях, містах, районах) тощо. Реєструються політичні партії Міністерством юстиції України. На початок 1999 р. зареєстровано понад 60 політичних партій різного спрямування та орієнтації: праві, ліві, центристські, релігійні, економічні, екологічні тощо. В Україні існує досить велика кількість молодіжних об'єднань, в т.ч. й політичних. Більшість політичних партій мають дочірні молодіжні організації.
Між політичними партіями точиться суперництво за посилення впливу на маси, залучення в свої ряди нових членів, що визначає політичну атмосферу українського суспільства в умовах незалежності. Їхня діяльність особливо активізується в період виборчої кампанії.