Висновки

Інформація, зафіксована індивідом, осмислена з позиції соціальної значимості для певної частини суспільства, потребує закріплення на матеріальному носії з метою введення її в інформаційну взаємодію.

Поняття "документ” як і поняття "інформація” (основний елемент документа) дуже широке і багатоаспектне, глибоке вивчення феномену інформації і двоєдиної природи документу здійснює молода (в порівнянні з іншими науками) наука документознавство.

Сучасне документознавство має на своєму рахунку багато прогресивних концепцій та теорій. Його представники ведуть нескінченну працю з розширення його бази, ними написано багато книг та статей, котрі високо оцінені світовим науковим товариством.

Документ як елемент культури суспільства є складною системою, кожен елемент системи обслуговує конкретна професійна галузь, від якості діяльності якої залежить розвиток інформаційного потенціалу суспільства, якість інформаційних ресурсів і інтенсивність циркуляції документних потоків. Тому, наукова дисципліна документознавство розглядає документ як комплекс зусиль фахівців різних сфер інформаційно-комунікативної діяльності по відбору і передачі соціально значимої інформації в часі і просторі.

На сучасному етапі розвитку в Україні, документознавство є науковою дисципліною, яка виникла з традиційного документознавства. Воно має більш високу теоретичну забезпеченість, розглядає термін «документ» у широкому значенні.

Наукова дисципліна документознавство розвивалася протягом ХХ століття, визначаючи свій об’єкт дослідження, методологію, предмет і методи – все те, що характеризує та ідентифікує кожну наукову дисципліну в системі наукових знань суспільства. Документ як матеріальний об’єкт інформаційної взаємодії, сприймається спеціалістами різних наукових дисциплін як невід’ємний і обов’язковий атрибут конкретної сфери суспільної діяльності, як предмет, створений саме в сфері даної наукової дисципліни, їй належить і від її розвитку залежить. Але документ як матеріальний об’єкт, створений суспільством для виконання спеціального завдання – закріплення соціально значимої інформації, набагато давніший від багатьох матеріальних об’єктів, які є результатом накопичення знань людським суспільством.

Документознавство як наукова дисципліна – одна з наймолодших в системі знань сучасної цивілізації. Але означена наукова дисципліна є фундаментальною в сфері інформаційного забезпечення функціонування суспільства, на її основі розвиваються прикладні напрямки інформаційної діяльності: книговидання, масові документні комунікації, обслуговування інформаційних потреб суспільства різними соціальними інституціями.

Однією із концепцій є визначення об'єктом документознавства, як науки, комплексного вивчення документа, як системного об'єкта, спеціально створеного для збереження й поширення інформації в просторі й часі.

Предметом документознавства, згідно з цією ж концепцією, є створення наукового знання про документ в єдності його інформаційної і матеріальної складових, про закономірності створення й функціонування документів у суспільстві.

Таким чином, документознавство вивчає документ як систему, його властивості, параметри, структуру, функції, методи й способи документування, класифікацію документів.

Структура документознавства поки що не розроблена повноцінно. Багато відомих вчених, такі як М. С. Слободяник, С. Г. Кулешов, Г. М. Швецова-Водка, Н. М. Кушнаренко та інші, працювало та працюють над проблемою визначення структури документознавства, але вони так і не прийшли до єдиної думки щодо цього питання.

Комплексний характер науки виражається в її багатоаспектності і методологічних підходах вивчення суб’єктно-об’єктних зв’язків в інформаційній взаємодії. Інформаційно-комунікативна діяльність вимагає не вузькоспеціалізованої підготовки в сферах книговидання, бібліотечної діяльності, маркетингу друкованої інформації, а фундаментальної підготовки на базі комплексу соціально-гуманітарних наук.