- •Тема 9.Соціальна мобільність
- •2. Соціальна мобільність, їїприрода та різновиди.
- •3. Соціальне відтворення та трансформація суспільства
- •1.Освіта як чинник соціальної мобільності.
- •2. Проблеми розвитку середнього класу в Україні.
- •3. Особливості соціального розшарування та соціального просування у сучасному українському суспільстві.
3. Соціальне відтворення та трансформація суспільства
Соціальна стратифікація та соціальна мобільність є серйозними позитивними чинниками суспільного розвитку, стабілізуючи конкретно-історичне суспільство, «адаптуючи» його до змін в ситуації економічних політичних та інших типів відносин. Але самі по собі соціальні переміщення не змінюють характеру соціальної стратифікації та соціальної структури. Здатністю і функцією соціальної стратифікації та соціальної мобільності є соціальна стратифікація і соціальне відтворення та трансформація суспільства. Соціальна стратифікація – це процес соціального відтворення більш-менш однорідних сукупностей осіб, які і створюють ієрархічну структуру суспільства. Процес соціального відтворення (відтворення соціальних відносин та індивідів (з набором соціальних ролей, функцій, статусів) є серцевиною перетворень у стратифікаційних системах, яке віддзеркалює дію універсальних закономірностей соціального розвитку і специфічні риси розвитку конкретних соціальних організмів (держав, регіонів), національні традиції, норми, цінності і т. ін. Таким чином, соціальне відтворення втілює тенденцію зміни соціальної структури. Воно включає в себе відтворення раніше існуючих елементів соціальної структури і відносин, а також виникнення та розширення нових елементів соціальної структури та відносин, в ході чого йде процес формування нових індивідів, їх змін і розвитку. Категорія «соціальне відтворення» розкриває здатність творчої діяльності людини виробляти не лише якийсь результат, а й постійно зберігати, відновлювати, підтримувати, відтворювати «собі подібне» середовище, умови, засоби і цілі життєдіяльності людей, всю систему соціальних відносин.
В соціальної стратифікації є тенденцію спадкування позицій. Дія принципу успадкування позицій призводить до того, що далеко не всі здатні й освічені індивіди мають рівні шанси зайняти владні, що володіють високими принципами і добре оплачувані позиції. Тут діють два механізми селекції: нерівний доступ до справді якісної освіти; неоднакові можливості отримання позицій в рівній мірі підготовленими індивідами.
Одним з фундаторів філософії соціального відтворення є французький соціолог П. Бурд’є, який через категорію «соціальний капітал» вивів суттєвість «стратифікаційних» зв’язків між індивідами. Ідентифікаторами соціального капіталу виступають спільні основні та допоміжні стратифікаційні критерії: рівність за майновими, владними, авторитетними критеріями, освітнім, культурним, професійним і т. ін.
Явища соціальної стратифікації, мобільності, соціального відтворення мають слабку історичну усталеність і в більш конкретній формі відображають механізм зміни соціальної структури суспіль- ства. Вони характеризуються латентністю у відношенні до більш узагальненої категорії – соціальна трансформація, яка характеризує сукупність соціальних перемін як конкретних суспільств, так і глобального суспільства ще й в історичному ракурсі. Під соціальною трансформацією розуміється процес внутрішніх змін суспільства у плані досягнення нового рівня впорядкованості та організованості його в усіх сферах життєдіяльності з метою подолання втрати суспільної рівноваги, крайньої соціальної напруги. В соціальній трансформації відображаються загалом соціально-політичні,– економічні та культурні переміни суспільства у порівняно довготривалому проміжку (елемент історичності) часу. Зміни, як правило, відбуваються, перш за все, в політичній та державній системах; проходить оновлення економічних основ даної суспільної системи; охоплюється перемінами психологія та «дух» суспільства. Саме тому соціальну трансформацію ставлять поряд, а іноді використовують замінником усталених термінів, які позначають процес змін у суспільстві, таких, як: еволюція, революція, реформація.
Складовими соціально-трансформаційного процесу слід вважати:
переоцінку власного існуючого стану;
перебудову (демонтаж) старої соціальної системи, ліквідацію її наявних невідповідностей існуючому рівню розвитку суспільства;
нове самовизначення суспільства (висування та обґрунтування шляхів подальшого розвитку).
Теми рефератів: