6)Нормативна та методична бази експертизи цінності документів.

Експертиза цінності документів – всебічне вивчення документів з метою внесення їх до НАФ або вилучення з нього, проведення грошової оцінки документів зазначеного Фонду, віднесення їх до категорії унікальних і встановлення строків зберігання документів, що не підлягають внесенню до Фонду. Експертиза цінності документів повинна проводитись щорічно. Відбір документів постійного й довготривалого (понад 10 років) зберігання проводиться на підставі закритих номенклатур справ з обов’язковим поаркушним переглядом справ. Підлягають вилученню із справи дублюючі примірники документів, чернетки, неоформлені копії документів, документи з тимчасовими термінами зберігання. За результатами експертизи цінності документів складаються описи справ постійного і тривалого термінів зберігання та акти про виділення для знищення документів розгляду, що не підлягають зберіганню. Ці описи і акти підлягають схваленню експертною комісією. Виділення документів до знищення і складання про це акта проводиться після підготовки описів справ постійного та тривалого термінів зберігання за цей же період. Акти підписуються особами, що проводили експертизу цінності, розглядаються на засіданні ЕК та затверджуються керівником.

31. Архівознавче термінознавство

Брак упорядкованої, унормованої і кодифікованої сучасної архівної термінології став особливо відчутним при розгортанні нормотворчої роботи в галузі архівної справи, яка є складовою частиною реформування архівної системи згідно з ЗУ «Про Національний архівний фонд і архівні установи». Навіть розроблення самого Закону (в якому, до речі, застосовано понад 70 архівних термінів) ускладнювалося через термінологічні проблеми, оскільки, як відомо, будь-який нормативний акт має спиратися на чіткі, однозначні поняття й терміни. Усі ці обставини сприяють визначенню термінологічних розвідок пріоритетними архівознавчими дослідженнями. Архівознавче термінознавство – нова наукова дисципліна, предметом якої є виявлення та описування норми архівної термінології (кодифікація), дотримання цієї норми, розвиток та вдосконалення (нормалізація) термінології на основі дослідження її історії й теорії. Основним засобом кодифікації та внормування термінології є термінографічна діяльність, тобто розробка різного вид термінологічних словників.

56. Керування документаційними процесами за кордоном

Керування документаційними процесами - галузь управління, яка відповідає за ефективний та систематичний контроль за створенням, прийманням, зберіганням, використанням, переданням до архіву та вилученням для знищення службових документів, включаючи процеси відбору та збереження в документальній формі інформації про ділову діяльність. Найзагальніше в зарубіжній і вітчизняній історіографії тлумачення поняття "керування документацією" звучить так – це наукова дисципліна й організаційна функція керування документами з метою забезпечення оперативних потреб усіх сфер життя держави і суспільства. Історично термін "керування документацією" зароджується в США, На початку ХХ ст. у США та країнах Західної Європи відкривають навчальні заклади (факультети), наукові інституції, метою яких було розроблення практичних питань управління у цілому., керування документацією зокрема. Класичним управління документацією є в Британії. Найдосконаліші стандарти в цій сфері розроблені в Австралії. В англо-американській версії управління документацією називається "рекордзменеджмент" – це наука, що вивчає упр. д-т, принципи його функціонування, створення, контроль, теорію і історію науки. Найвідомішими міжнародними організаціями з управління документацією є: Міжнародна федерація з управління документацією (1956); Міжнародна рада архівів (1956); Міжнародна рада з управління документацією (1970); Асоціація управляючих документацією та адміністративів (1975), тут же Інститут дипломованих управляючих документацією. Всі ці організації проводять конференції, наради, семінари, курси. Декілька програм має ЮНЕСКО стосовно рекордсменеджменту.