6. Вимоги до оформлення списку використаних джерел

Список використаної літератури подається відповідно до структури роботи, після тексту та додатків. Приклади оформлення бібліографічного списку містяться в додатку 3.

В переліку джерела повинні бути відповідно оформлені (мати відповідний бібліографічний опис).

Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів:

– у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний у користуванні та рекомендований під час написання роботи),

– в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Формуючи список використаної літератури, слід дотримуватися наступних вимог.

1. Першими у списку подаються законодавчі та інші нормативні документи: Конституція України; кодекси, Закони України; Укази Президента України; постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України; накази та розпорядження МОН України тощо.

2. Решту літературних джерел розміщують відповідно в алфавітному порядку прізвищ авторів чи перших слів назв, якщо автори не зазначені.

3. У разі наявності літературних джерел з однаковими прізвищами, їх розміщують в алфавітному порядку з огляду на ініціали, а праці одного автора – за алфавітом заголовків його видань чи у відповідності з хронологією видання.

4. Іншомовні джерела та література не підлягають перекладу, а подаються мовою оригіналу.

5. Бібліографічний опис літературних джерел (монографій, книг, брошур) cкладається з таких елементів:

– прізвище та ініціали автора, авторів (якщо автора не вказано, то наводяться відомості про осіб, які брали участь у написанні монографії, книги – відповідального редактора, укладача тощо);

– назва друкованої праці;

– місце видання;

– назва видавництва;

– рік видання;

– кількість сторінок.

6. До списку використаних джерел мають бути включені лише безпосередньо використані в рефераті праці

7. При використанні джерел в тексті роботи можуть бути використані два варіанти посилань на них. Перший – це посторінкові посилання (виноски): коли на сторінці цитується джерело, то внизу цієї сторінки під основним текстом наводиться бібліографічний опис літературного джерела і вказується сторінка. Другий – коли в разі посилання на літературне джерело у квадратних дужках вказується його порядковий номер у списку літератури та конкретна сторінка, наводиться цитата, точні цифри, дані, наприклад [7, с. 37].

Якщо таблиця або діаграма, малюнок запозичені з певного джерела, то необхідно також робити посилання, наприклад, «Динаміка зростання кількості праць з філософії права наведена у діаграмі 2 [6]».

8. Електронні джерела оформлюються відповідно до загальних правил опису літературних джерел, при цьому в квадратних дужках після назви зазначається: [Електронний ресурс]. В кінці – Режим доступу: http://www.psyh.kiev.ua.

7. Критерії оцінювання реферату

Кожний реферат оцінюється, виходячи з аналізу сукупності таких критеріїв:

1. Актуальність теми;

2. Оформлення реферату, грамотність, стиль викладу;

3. Наукова та практична цінність;

4. План реферату має системно розкривати обрану тему;

5. Глибина розкриття теми, ступінь вирішення поставлених завдань, завершеність дослідження;

6. Особистий внесок оцінюється із наявності власних аналітичних висновків;

7. Обґрунтування висновків;

8. Використання рекомендованої літератури, наявність достатньої кількості сучасних нормативних і наукових джерел.

Додаток 1

Зразок оформлення титульної сторінки реферату

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Київський національний університет культури і мистецтв