Metod_PCB_bud_teh

4. Визначити загальне передаточне відношення редуктора, як добуток передаточних відношень його передач

uр = u1 × u2 .

5. Виміряти крок зачеплення t зубців в зубчастих передачах. Крок зачеплення пов’язаний з числом π , тому за основну характеристику зубчастого зачеплення приймають величину, що дорівнює відношенню кроку t до π і називають її модулем m , мм

m = πt .

Обраховане значення модуля округлюємо до найближчого стандартного значення (СТ СЭВ 310-37), мм: I-й ряд: 1; 1,25; 1,5; 2,5; 3; 4; 5; 6; 8; 10; 12; 2-й ряд: 1,125; 1,375; 1,75; 2,25; 2,75; 3,5; 4,5; 5,5; 7,9; 11.

6. Діаметри ділильних кіл зубчастих коліс визначають за залежністю

D = m × zк ,

де zк -кількість зубців колеса.

7. Для вирахування величини втрати потужності на подолання опору тертя в редукторі визначити ККД редуктора:

зр = з1 × з2 × з3 ,

де h1 і з2 - відповідно значення ККД його зубчастих передач, для закритих зубчастих передач з циліндричними колесами середні значення ККД бувають в межах 0,96…0,98; з3 = 0.99 значення ККД

пари підшипників кочення.

8. Якщо на вхідний вал редуктора встановити електродвигун потужністю N =10 кВт і частотою обертання n =1440 об/хв., то можна

81

визначити потужність і кількість обертів вихідного валу редуктора, враховуючи його ККД і загальне передаточне відношення редуктора

Черв’ячний редуктор

Черв’ячні передачі належать до категорії зубчасто-черв’ячних і застосовуються для передачі руху при перехресних валах. Основними елементами черв’ячного редуктора є черв’як і черв’ячне колесо. Кінематична схема черв’ячно-циліндричного редуктора показана на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Кінематична схема черв’ячно-циліндричного редуктора

Черв’як виконується у вигляді циліндра, що має похилі зубцівитки. Напрям витків черв’яка визначають не кутом нахилу зубців β,

а кутом підйому витків λ , який доповнює кут β до 900 .

Черв’ячне колесо є косозубчастим колесом, у якого кут нахилу зубців β дорівнює куту підйому λ витків черв’яка.

Для нормальної роботи такого зачеплення повинна виконуватися рівність кроків за віссю черв’яка εц і ділильного

колового кроку зубців tк .

82

Відношення ділильного колового кроку зубців tк до числа π називають модулем черв’ячної передачі, мм:

mч = tк p.

Внаслідок того, що число заходів на черв’яку дорівнює числу зубців на колесі, ділильний діаметр черв’яка, мм:

D = mч × q,

де q – коефіцієнт діаметра черв’яка.

Передаточне число черв’ячно-циліндричного редуктора визначається:

uр = zк × z2 , zч z1

де zк – число зубців колеса; zч – число заходів черв`яка; z1, z2 – відповідно число зубців шестерні і зубчатого колеса.

Лабораторна робота 2

Вивчення конструктивних особливостей баштового крану на тренажері

Мета роботи: ознайомитись з конструкцією тренажерів баштових кранів КБ–403А та КБ–100.1; вивчити механізми підйому вантажу, переміщення кранів та підйому стріл; отримати навички керування крановими механізмами; визначити кратність поліспастів тренажерів; отримати навички керування крановими механізмами.

Порядок виконання лабораторної роботи

Опис конструкції тренажерів кранів Тренажер крану КБ – 403А складається з робочого місця

кранівника 1, діючої моделі крана 2, виносного пульту 3 та з'єднувального кабелю 4 (рис. 2.1).

83

Діюча модель баштового крану виконана за масштабом 1:10.

Рис. 2.1. Структурна схема тренажера баштового крану КБ–403А

Башта 5 просторової трубчастої конструкції складається з оголовка, верхньої секції, двох проміжних секцій, порталу і рухомої обойми. Башта шарнірно закріплена на поворотній платформі 6, яка за допомогою опорно-поворотного пристрою з'єднана з опорною рамою 7. На поворотній платформі розташовані вантажна і стрілова лебідки, механізм повороту, баласт і шафа електрообладнання 8. Стріла 9 балочного типу, однопідвісна з рухомим по двом нижнім поясам візком 10; вона складається з двох секцій: кореневої та головної. В кореневій частині стріли встановлено візкову лебідку. Вантажний візок за допомогою поліспасту утримує гакову підвіску 11.

На моделі також як на натуральному баштовому крані, встановлено кінцеві запобіжні пристрої:

–обмежувач вантажопідйомності;

–обмежувач висоти підйому вантажу;

–обмежувач висоти підйому стріли, що забезпечує найбільший підйом відносно горизонтального положення на 50°;

–два обмежувача переміщення моделі по колії;

84

–два обмежувача повороту башти (на 180° в обидві сторони);

–два обмежувача переміщення вантажного візка по балочній

стрілі.

Робоче місце кранівника – частина кабіни базового баштового крану КБ – 403А, складається з основи 1 (рис. 2.2), на якій розташовані пристрої керування 2 – 8 та сидіння машиніста 9. Розташування пристроїв управління і контролю та їх зовнішній вигляд відповідають базовому баштовому крану: 2 – пульт управління; 3 – командоконтролери механізму обертання вантажної лебідки 4; механізму візкової лебідки 5 та механізму переміщення 6; 7 – педаль звукового сигналу; 8 – ножний вимикач гальмів обертання.

5

9

6

4

7

2

3

1 8

Рис. 2.2. Робоче місце кранівника

На пульті розташовані (рис. 2.3) сигнальні індикатори 1; тумблер "Мережа" 2; кнопка вмикання "Лінійний контактор" 3; тумблер "Аварійний вимикач" 4; інформаційне табло 5 з обмежувачами повороту праворуч і ліворуч, вмикання гальм повороту та динамічного гальмування повороту; запобіжники 6.

Діюча модель крана КБ – 100.1 виконана за масштабом 1:10 (рис. 2.4). Трубчаста башта 1 за допомогою підкосів 2 утримується на поворотній платформі 3, з якою з'єднана шарнірно. Поворотна платформа може обертатися на 360° відносно опорної рами 4, яка опирається на ходові візки 5. До башти шарнірно приєднана трубчаста стріла 6, яка піднімається поліспастом 7. На кінці стріли утримується блок 8, а також закріплено обмежувач 9 підйому гака 10 вантажним поліспастом 11.

85

5

1

Рис. 2.3. Пульт керування тренажером баштового крана КБ – 403А

На поворотній платформі розташовані противага 12, стрілова 13 та вантажопідйомна 14 лебідки. Для забезпечення надійного руху моделі на опорній рамі встановлені кінцевик 15 та протиугонний пристрій 16. У місці приєднання стріли до башти встановлено кутомір з обмежувачем 17 підйому стріли. Модель керується з пульта, на якому встановлено: сидіння кранівника 18, командоконтролери підйому вантажу 19, командоконтролери пересування моделі 20, командоконтролери механізму повороту 21, командоконтролери підйому стріли 22, педаль включення пульту 23, кнопка звукового сигналу 24.

Спочатку вся група студентів під керівництвом викладача ознайомлюється із будовою тренажерів (струм відключено).

Після демонстрацій викладачем роботи тренажерів студенти вивчають правила техніки безпеки і заповнюють журнал з виконання правил техніки безпеки під час роботи на тренажерах.

Всю групу студентів поділяють на бригади по чотири чоловіки. Кожна бригада отримує від викладача завдання на вивчення

того чи іншого механізму і розпочинає опис крана, його роботу, складає схему механізму, розраховує поліспасти.

86

Рис. 2.4. Конструктивна схема тренажера баштового крана КБ – 100.1

Робота студентів організовується таким чином, аби кожна бригада ознайомилась з конструкцією і роботою крану, склала його опис, вивчила роботу окремих механізмів і подала звіт про виконання завдання (одна бригада ознайомлюється з устроєм тренажера, друга – складає опис машин, третя вивчає механізм і т.п.).

Зміст звіту

1.Назва і мета роботи.

2.Схема із експлуатацією та зазначеними запобіжними пристроями.

3.Схема крана та опис його робочого процесу.

4.Схеми запасовки канатів механізмів, кратність та розрахунки ККД поліспастів, кінематичні схеми тощо.

87

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Індивідуальну роботу виконують письмово на аркушах формату А4, об’єм роботи – 20…25 стор.

Теми рефератів

Зміст завдання: описати призначення та конструктивні особливості конкретної машини; визначити її продуктивність; дати технологію робіт з використанням цієї машини; навести необхідні схеми і рисунки.

1.Автомобілі загального призначення.

2.Спеціальні автомобілі.

3.Самоскиди.

4.Трактори гусеничні у будівництві.

5.Колісні трактори-тягачі.

6.Стрічкові конвеєри.

7.Гвинтові конвеєри.

8.Вібраційні конвеєри.

9.Елеватори у будівництві.

10.Пневмотранспортне обладнання.

11.Лебідки у будівництві.

12.Домкрати.

13.Поліспасти і сталеві канати.

14.Талі і тельфери.

15.Стаціонарні щоглові крани.

16.Баштові крани загального призначення.

17.Козлові крани для поквартальної забудови міста.

18.Канатні крани.

19.Самопідйомні крани.

20.Бульдозери з канатним та гідравлічним керуванням.

21.Скрепери у будівництві.

22.Екскаватори зворотного копання.

23.Екскаватори прямого копання.

24.Багатоковшові екскаватори (траншеєкопачі).

25.Навантажувачі фронтальні.

26.Бурові машин та верстати.

27.Котки.

28.Трамбувальне обладнання.

88

29.Корчувателі та розпушувачі грунту.

30.Екскаватори-драглайни.

31.Екскаватори-грейфери.

32.Дробарки.

33.Змішувачі бетонних сумішів.

34.Бетононасоси.

35.Машини для ущільнення бетонних сумішей.

36.Інструмент та прилади для штукатурних робіт.

Контрольні запитання

1.Роль будівельної техніки у промисловому та цивільному будівництві.

2.Наведіть зміст поняття “машина”.

3.Наведіть приклади структурних схем самохідної і стаціонарної будівельних машин.

4.Охарактеризуйте види механізації і автоматизації будівельного виробництва.

5.Наведіть зміст поняття “продуктивність машин”.

6.Охарактеризуйте основні поняття курсу деталей машин (елемент, деталь, механізм, вузол).

7.Як визначають передаточне відношення в передачах, зокрема – в зубчатих, фрикційних, пасових, черв’ячних?

8.Що таке “модуль зубчатого зачеплення”?

9.Порівняйте розрахунки вісі і вала.

10.Які підшипники використовують в трансмісіях? Як обраховують підшипники ковзання та кочення?

11.Які функції виконують муфти? Наведіть приклади умовних позначень муфт на схемах.

12.Наведіть схеми трансмісії автомобіля і трактора.

13.Як визначити кількість причепів автомобільного та транспортного потягів?

14.Для яких цілей використовують здвоєні та одноосні тягачі? Дайте приклади агрегатування тягачів.

15.Наведіть схеми конвеєрів, конструкції яких ви вивчили.

16.Напишіть формули продуктивності конвеєрів.

17.Поясніть фізичну суть роботи пневмотранспортуючих пристроїв.

89

18.Як обрахувати потужність конвеєрів?

19.Які робочі органи кранів ви знаєте?

20.Як обрахувати зусилля у вантах щоглово-стрілового

крана?

21.Як обраховується вантажна та власна стійкість крана?

22.Наведіть конструкцію самохідних стрілових кранів.

23.Яка особливість конструкції козлового крана, що має проліт більше 15 м?

24.Наведіть схему запасовки пересувного та вантажного канатів козлового крана.

25.Опишіть конструкцію канатного крана.

26.Як обрахувати продуктивність баштового пересувного крана? Опишіть особливості взаємодії з грунтом робочих органів машин для земляних робіт.

27.Наведіть конструкції бульдозерів. Які відмінності в конструкціях приводів робочих органів бульдозерів?

28.Як обрахувати продуктивність бульдозера?

29.Як підвищити продуктивність бульдозера?

30.Опишіть робочий цикл скрепера.

31.Чому дорівнює продуктивність скрепера?

32.Коли використовують штовхачі для скрепера?

33.Опишіть роботу автогрейдера і грейдер-елеватора.

34.Наведіть схеми канатного і гідравлічного екскаваторів прямого і оберненого копання.

35.На яких роботах використовують екскаватори з грейферним ковшем? Опишіть робочий процес копання ґрунту цією машиною.

36.Опишіть конструкції екскаватора драглайна і його робочий

процес.

37.Наведіть конструктивні особливості траншеєкопачів. Як обрахувати продуктивність цих машин?

38.Наведіть конструктивні особливості ковшів екскаваторів.

39.В яких випадках рекомендується використовувати деревовали, кусторізи та корчувачі?

40.Наведіть схему розпушника ґрунтів.

41.Які котки використовуються у будівництві?

90