96_3_3

рівня відхиляється від нуль-пункта, не більше ніж на дві поділки, то умова вважається виконаною.

Порушення вказаних умов виправляється в майстерні.

Для центрування мензули при зйомках у масштабах 1:2000 та крупніше користуються центрувальною вилкою. При встановленні її на планшет кінець штриха а на верхній планці і точка прикріплення виска до нижньої планки b

повинні знаходитись на одній висковій лінії (рис.31).

Рис. 31. Центрування мензули за допомогою центрувальної вилки

До початку роботи з орієнтир-бусоллю необхідно переконатися, що магнітна стрілка зрівноважена, достатньо чутлива, не має ексцентриситету, а

нульовий діаметр кільця паралельний боковому ребру коробки з точністю до

0,1 мм.

Перевірки кіпрегеля КН:

1.Прямолінійність скошеного ребра лінійки і співпадання її нижньої поверхні з площиною перевіряється як і у креслярській лінійці.

2.Паралельність переміщення рухомої лінійки перевіряють прокресленням ліній вздовж скошеного ребра при різних положеннях і

51

вимірюванні найкоротших відстаней між кожною парою ліній в декількох

місцях. Розходження не повинні бути більше 0,2 мм.

3.Паралельність осі циліндричного рівня на лінійці та її нижньою площиною. Цю перевірку виконують наступним чином: встановлюють на планшеті кіпрегель паралельно двом підйомним гвинтам мензули і приводять бульбашку рівня в нуль-пункт, обертають кіпрегель на 180°. Якщо бульбашка зійде з нуль-пункта її переміщують на половину дуги відхилення виправними гвинтами рівня. Цю операцію повторюють ще раз.

4.Перпендикулярність візирної осі до осі обертання труби. Ця перевірка виконується наступним чином: послідовно наводимо вертикальний штрих сітки ниток на будь-яку віддалену точку місцевості при крузі ліво

(КЛ) та крузі право (КП). При кожному наведенні прокреслюють вздовж скошеного ребра лінійки лінії через точку. При неспівпаданні ліній скошене ребро лінійки прикладають до бісектриси утвореного кута між лініями і виправними гвинтами переміщують призменний блок, доки точка, яку спостерігали не співпаде з вертикальним штрихом сітки. Паралельність колімаційної площини труби до скошеного ребра лінійки повіряють шляхом порівняння напрямку візирної осі труби з напрямком лінії, яка проходить через голки, які встановлені на кінцях скошеного краю лінійки. Порушення цієї умови впливає лише на орієнтацію планшета. Виправляється гвинтами,

які кріплять стійку кіпрегеля до лінійки.

5.Перпендикулярність колімаційної площини труби до нижньої площини основної лінійки. Ця перевірка виконується як і перевірка перпендикулярності осі обертання труби до осі обертання у теодоліта.

6.Перевірка положення основної дуги номограми – її співпадання із зображенням нуль-пункта рейки і індексу виконують візуально. Порушення цієї умови виправляють гвинтами, які знаходяться під боковою кришкою труби, ближче до окуляра.

7.Постійність місця нуля (МО) перевіряють вимірюванням декількох вертикальних кутів одним повним прийомом. Приведення МО до відліку,

який дорівнює 0° виконується як у теодоліта.

8. Відповідність фактичних і номінальних значень коефіцієнтів: кривих горизонтальних прокладень і кривих перевищень – перевіряють так як у номограмного тахеометра.

52

4.5. Технологія виконання мензульної зйомки

Зйомка ситуації і рельєфу виконується з точок планово-висотної знімальної основи, головним чином способом полярних і біполярних координат. На рейкові точки візують при одному положенні вертикального круга. Перед зйомкою на кожній станції зрізають частину “ сорочки”,

відкриваючи частину планшета, на якій виконується зйомка. Після закінчення зйомки зрізану частину заклеюють калькою.

Встановлюючи мензулу над точкою опорної мережі планшет центрують, нівелюють (площину планшета приводять до горизонтальної площини) і орієнтують.

На пікеті робітник тримає рейку, таким чином, щоб вона співпадала з лінією виска. Візують кіпрегелем на рейку і вимірюють за нитковим (або номограмним) віддалеміром відстань (горизонтальне прокладання) і

вертикальний кут (або перевищення за номограмою) на пікет. Потім,

приклавши скошений край лінійки кіпрегеля до наколу точки стояння мензули прокреслюють напрям і відкладають горизонтальне прокладання на пікет. Місцеположення пікетів на планшеті фіксують за допомогою накола;

праворуч від одержаної точки підписують номер зйомочного пікету і його обчислену висоту. Знімання виконують суцільним масивом. Набравши і підписавши на планшеті невелику кількість пікетів в межах наміченого сектору, інтерполюють горизонталі між пікетами, виявляючи орографічні лінії і, порівнюючи з місцевістю, зарисовують характерні форми деталей рельєфу.

Польовий журнал слід вести у відповідності з прийнятою формою,

уважно заповнюючи всі графи, правильно обчислюючи перевищення та позначки.

Контури місцевості та горизонталі рисують по мірі набору пікетних точок, не знімаючи мензулу зі станції.

Залежно від масштабу зйомки і прийнятої висоти перерізу рельєфу,

довжина візирного променя від приладу до рейки та відстань між пікетами не повинні перевищувати величин, наведених у табл. 4 (при зйомці рельєфу ці показники можуть бути збільшені у 1,3-1,5 разів).

53

При виконанні мензульного знімання, зйомка рельєфу місцевості,

контурів ситуації і предметів місцевості зображується олівцем на планшеті.

Щоб в подальшому не переплутати призначення та зміст рисунка виконаного олівцем, необхідно не пізніше, ніж один раз в три дні вести тушшю кальки висот та контурів.

Кальку накладають на планшет і закріплюють її кнопками. Сумістивши координатну сітку на кальці з аналогічною сіткою на плані, наносять всі пункти геодезичної і знімальної основи, перехідні точки і ті пікетні точки, які записані в польовому журналі. На кальку висот і контурів виписують номери пікетів і їх позначки, а також наносять всі контури ситуації, заповнюючи їх умовними знаками і підписами назв населених пунктів, річок, урочищ,

місцевих предметів; наводять цифрові характеристики згідно умовних знаків і т.д. не показують тільки горизонталі.

5. СКЛАДАННЯ ЗВІТУ З ГЕОДЕЗИЧНОЇ ПРАКТИКИ

Складання звіту з геодезичної практики за 1 курс є завершальним видом робіт. Звіт складається згідно з вимогами нормативних документів.

Звіт повинен містити дані про кожен з видів робіт, повністю характеризувати методи та якість виконаних робіт та всі особливості технології їх виконання.

Звіт повинен складатися з таких розділів:

1.Загальні відомості (назва організації, дату проведення робіт, перелік інструкцій та інших нормативних документів, якими керувалися при виконанні відповідних робіт, адміністративна належність району робіт, зміст

іпризначення робіт, масштаб знімання, переріз рельєфу, метод знімання);

2.Короткий опис фізикота економіко-географічних умов району

робіт;

3.Відомості про топографо-геодезичні роботи попередніх років

(перелік і рік виконання робіт; назву організації, що виконала роботи,

точність і ступінь використання робіт, збереженість геодезичних пунктів за результатами обстеження);

4. Знімальна планова і висотна основа (призначення і щільність мережі,

рекогносцировані, закріплені точки, методика вимірювання кутів, ліній,

54

перевищень, метрологічне забезпечення (перевірки і юстирування), журнали вимірювань, методи зрівнювання, каталог координат і висот);

5. Топографічне знімання (складання і оформлення плану тахеометричної зйомки, оформлення плану мензульної зйомки, контроль і приймання робіт викладачем).

До звіту додаються: схеми робіт, схеми планової і висотної основи,

журнали теодолітних і нівелірних ходів, зйомочні журнали, топографічні плани.

Список літератури

1.Ассур В.Л., Филатов А.М. Практикум по геодезии. – М.: Недра, 1985. – 326 с.

2.Инженерная геодезия /П.С. Закатов, В.Г. Багратуни, В.А. Величко и др. –

М.: Недра, 1976. – 325 с.

3.Инструкция по нивелированию І, ІІ, ІІІ и IV классов. – М.: Недра, 1974. – 180 с.

4.Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000

та 1:500. ГКНТА-2.04-02-98. – К.: Укргеоінформ, 1998. – 156 с.

5.Маслов А.В., Гордеев А.В., Батраков Ю.Г. Геодезия. – М.: Недра, 1980. – 312 с.

6.Найдин И.Я., Найдина К.В. Руководство к практическим занятиям по геодезии и маркшейдерскому делу. – М.: Недра, 1982. – 208 с.

7.Светодальномер «Блеск» СТ-5. Техническое описание и инструкция по эксплуатации. – М.: Недра, 1987. – 36 с.

8.Селиханович В.Г. Геодезия. – М.: Недра, 1981. – 344 с.

9.Селиханович В.Г., Козлов В.П., Логинова Г.П. Практикум по геодезии. –

М.: Недра, 1978. – 410 с.

10.Хейфец Б.С., Данилевич Б.Б. Практикум по инженерной геодезии. – М.:

Недра, 1979. – 366 с.

55

Навчально-методичне видання

ГЕОДЕЗІЯ

Методичні вказівки до виконання навчальної геодезичної практики

для студентів спеціальностей 7.070901 “ Геодезія”, 7.070908 “ Геоінформаційні системи і технології”

Укладачі: ГЛАДІЛІН Валерій Миколайович ДЕНИСЮК Богдан Іванович ГОНЧАРЕНКО Олександр Степанович

Комп’ютерний набір Б.І. Денисюк, О.С. Гончаренко

Комп’ютерна верстка М.С. Бут

Підписано до друку 2003. Формат 60х901/16 Папір офсетний. Гарнітура Таймс. Друк на різографі. Ум. друк. арк. 3,25. Обл.-вид. арк. 3,5. Ум. фарбовідб. 29. Тираж 60 прим. Вид. № 96/IІІ-03. Зам. №

КНУБА, Повітрофлотський проспект, 31, Київ-680, 03680

Віддруковано в редакційно-видавничому відділі Київського національного університету будівництва і архітектури

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’ єктів видавничої справи ДК № 808 від 13.02.2002 р.

56