Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

96_3_3

.pdf
Скачиваний:
28
Добавлен:
06.02.2016
Размер:
1.59 Mб
Скачать

Перевищення між пунктами тахеометричного ходу або між точкою встановлення інструмента та зйомочним пікетом обчислюють за наступною формулою:

 

h =

1

D sin 2ν + i l ,

(20)

 

 

 

2

 

 

де D – горизонтальне прокладення;

 

ν –

кут нахилу;

 

i –

висота горизонтальної осі інструмента;

 

l – висота візування.

Обчислення перевищень і горизонтальних прокладень зручно виконувати за допомогою мікрокалькулятора або за допомогою тахеометричних таблиць.

Обчисливши координати та висоти пунктів тахеометричного ходу,

висоти зйомочних пікетів на кожній станції, приступають до графічного складання оригіналу топографічного плану. Для цього необхідно виконати наступні процеси:

1.Побудова координатної сітки.

2.Нанесення за обчисленими координатами точок тахеометричного ходу на план.

3.Нанесення на план пікетів за допомогою тахеографа (транспортира і масштабної лінійки)

4.Нанесення ситуації на план у відповідності з абрисами.

5.Інтерполювання і проведення горизонталей відповідно до прийнятої висоти перерізу рельєфу.

6.Викреслення ситуації та рельєфу (горизонталями) відповідно до умовних знаків простим олівцем.

7.Оформлення оригіналу плану та викреслення його тушшю.

Координатна сітка будується на аркуші креслярського паперу у вигляді квадратів зі сторонами 10х10 см. Для планів М 1:5000 загальні розміри сітки приймаються 40х40 см, а для планів М 1:2000÷1:500 розміри сітки 50х50 см.

Координатну сітку будують за допомогою лінійки Ф.В. Дробишева,

польових або стаціонарних координатографів (Prepordi та ін.),

графобудівників (Benson та ін.).

41

Побудова сітки за допомогою лінійки Дробишева

У корпусі лінійки Дробишева (рис.25, а) є шість прямокутних віконець, кожен край кожного віконця скошений і являє собою дугу кола радіус якого кратний 10 см. Центром цих кіл є нуль лінійки (у першому віконці). Відстань від нуля до скошеного кінця лінійки дорівнює 70,711 см. Таким чином, за допомогою лінійки можна легко і точно побудувати прямокутний трикутник з катетами 50 см і гіпотенузою 70,711 см. Координатну сітку будують наступним чином. В нижній частині аркуша на відстані ≈ 5 см від краю простим олівцем жорсткості 6-7 Т проводять лінію АВ, паралельно краю аркуша, далі встановлюють лінійку отворами на лінію, відступивши від лівого краю аркуша 5 см і олівцем креслять у всіх отворах відрізки (положення б), які при перетині з лінією утворять точки 0, 1, 2, 3, 4, 5. Далі,

лінійку повертають на 90° до лінії, нуль суміщують із точкою 0 і у віконцях креслять відрізки за напрямком АС. (положення в). Далі, повертають лінійку на 45°, нуль суміщують з точкою В і скошеним кінцем засікають положення точки С (положення г). Аналогічно одержують положення точки D. З’єднавши однойменні протилежні штрихи одержуємо сітку квадратів зі сторонами 10х10 см (положення д).

Нанесення на план пунктів знімальної планово-висотної основи виконується за допомогою вимірника і масштабної лінійки. Правильність нанесеннях двох сусідніх пунктів перевіряють за значенням горизонтального прокладення між ними. Неспівпадання не повинно перевищувати 0,2 мм на плані.

Зйомочні пікети наносяться на план за допомогою тахеографа закріпивши центр тахеографа голкою на положенні зйомочного пункту, який нанесений на плані, проводять лінію орієнтування лімба теодолітатахеометра на суміжний пункт (це буде початок відліку горизонтальних кутів

– 0 °) відкладають горизонтальні кути на зйомочні пікети, а за допомогою лінійки – відстані до них у масштабі плану. Біля кожного пікету ставиться його номер (тимчасово) та значення його висоти. Одночасно, використовуючи абрис та описи пікетів в журналі, виконують попереднє викреслення ситуації, а також відмічають орографічні лінії та характерні точки рельєфу. Нанесення зйомочних пікетів виконується на всіх зйомочних станціях поступово, з першої до останньої.

42

Рис. 25. Побудова координатної сітки за допомогою лінійки Дробишева

Закінчивши нанесення зйомочних пікетів на станції, керуючись абрисами та описами пікетів виконують викреслення ситуації олівцем у відповідності з умовними знаками. Після нанесення зйомочних пікетів на всіх станціях і викреслення ситуації, контури необхідно закріпити тушшю.

Положення горизонталей на плані встановлюється шляхом інтерполяції висот між зйомочними пікетами.

Після завершення інтерполяції точки з однойменними висотами з’єднують кривими лініями спочатку схематично, а потім виконують так зване “ вкладання горизонталей” – згладжуючи злами і уточнюючи положення горизонталей за всіма напрямками.

43

4.МЕНЗУЛЬНА ЗЙОМКА

4.1.Сутність мензульної зйомки

При мензульній зйомці використовується полярний спосіб визначення місцеположення зйомочних пікетів. При цьому полярний кут від вихідного напрямку до напрямку на зйомочний пікет відкладається графічно на площині паперу, який прокладений на горизонтально вставленій мензульний дошці – планшеті.

Напрямки на зйомочні пікети визначаються за допомогою кіпрегеля і прокреслюють на планшеті за спеціальною масштабною лінійкою.

Топографічний план місцевості при мензульній зйомці створюється безпосередньо у полі. Така умова забезпечує найбільш повну відповідність між топографічним планом та місцевістю, дозволяє з більшою точністю і достовірністю ніж при тахеометричній зйомці зобразити горизонталями характерні форми рельєфу.

У сучасних умовах мензульна зйомка застосовується для зйомки невеликих за площею ділянок при виконанні комплексних інженерних вишукувань для проектування інженерних споруд або їх комплексів, де проведення аерофототопографічної зйомки недоцільно.

4.2. Геодезична основа мензульної зйомки

Мензульна зйомка виконується з пунктів опорної знімальної мережі,

яка створюється залежно від площі і масштабу зйомки побудовою аналітичних мереж або прокладанням полігонометричних і теодолітних ходів. Висотна основа створюється прокладанням ходів нівелювання ІУ класу і технічного. Мережу опорних точок згущують побудовою геометричної мережі, прокладанням мензульних ходів і визначенням додаткових перехідних точок методом прямих, зворотних і комбінованих засічок. Невеликі ділянки місцевості знімаються на основі одного – двох виміряних базисів.

44

4.2.1. Геометрична мережа

Побудову геометричної мережі (рис. 26) починають з рекогностирування місцевості і встановлення віх для візування. Місця для встановлення віх вибирають на вершинах з урахуванням видимості на суміжні віхи. Висота віх залежить від умов місцевості (висоти забудови,

дерев) і рельєфу, але вона не повинна бути більшою 6 м. До верхнього кінця віхи прикріплюється хрестовина, а на відстані 1 м від нижнього кінця роблять позначку. Рядом з віхою в землю вбивають кілок до рівня позначки діаметром 3-5 см. На позначці записують номер віхи та її висоту від зрізу кілка до хрестовини.

Рис. 26. Побудова геометричної мережі

Планове та висотне положення віх на планшеті визначають прямими ,

оберненими та комбінованими засічками.

45

4.2.2. Пряма засічка

Пряма засічка для визначення положення пункту виконується наступним чином. Над відомим пунктом І встановлюють мензулу, центрують і нівелюють планшет і орієнтують його за напрямком 1-2 (рис. 27).

Закріпивши планшет, прикладають скошений край лінійки кіпрегеля до точки 1 на планшеті і візують на точку ІІІ місцевості. Вздовж скошеного краю лінійки прокреслюють лінію 1-3′.

Рис. 27. Пряма засічка

Потім переходять на точку ІІ, встановлюють мензулу, орієнтують її на точку І за напрямком 2-1, наводять кіпрегель на точку ІІІ прокреслюють лінію 2-3′′. Перетин ліній 1-3′ і 2-3′′ визначить положення шуканої точки 3.

4.2.3. Обернена засічка

Переходні точки визначаються способом Лемана або Болотова.

При способі Лемана положення перехідної точки на планшеті визначається послідовними наближеннями. На вибраній точці D місцевості,

звідки видно три опорні точки А, В і С, через точку а на планшеті на точку А

46

місцевості, через точку в на точку В і через точку с на точку С, відповідно,

прокреслюють напрямки Аа, Вв і Сс. Якщо ці напрямки перетнуться в одній точці, то попереднє орієнтування мензули було виконано достатньо точно. В

іншому випадку буде трикутник помилок.

Далі, задача полягає в тому, щоб уточнюючи орієнтування невеликими обертаннями планшета і проводячи кожний раз напрямки, зменшити трикутник помилок. Вирішення цієї задачі неможливе, якщо точка d буде розташована на колі, яке проходить через точки а, в, с.

Для визначення точки за способом Болотова (рис. 28), на планшет, який встановлено на точці D, не орієнтований, прикріплюють аркуш кальки, в

центрі намічають точку d. Прикладаючи скошений край лінійки кіпрегеля до точки d, послідовно візують на точки А, В, С місцевості і перекреслюють на кальці напрями dА, dВ, dС. Знявши кальку, суміщують її з планшетом таким чином, щоб прокреслені напрями одночасно проходили через точки а, в і с планшету, і точку d переколюють з кальки на планшет. Потім орієнтують планшет за будь-якою лінією () і контролюють за іншими двома напрямами.

Рис. 28. Обернена засічка

47

4.2.4. Мензульні ходи

Мензульні ходи (рис. 29) прокладають між опорними пунктами, планове та висотне положення яких визначене. При прокладанні мензульного ходу, мензулу встановлюють на початковій опорній точці і орієнтують планшет на іншу опорну точку. На місцевості вибирають першу точку хода, встановлюють на ній рейку. За допомогою кіпрегеля знаходять планове положення (графічно відкладають напрямок та виміряне горизонтальне положення) цієї точки та перевищення над опорною точкою. Далі переходять на першу точку хода, орієнтують планшет на опорну точку і вимірюють відстань (горизонтальну відстань), обчислюють середнє значення між прямим і зворотнім виміром, і уточнюють положення першої точки хода, вимірюють перевищення в зворотному напрямі і обчислюють середнє значення. Потім визначають положення другої точки мензульного хода, переходять на неї і виконують всі вище зазначені операції. Аналогічно визначають положення всіх точок хода. Дійшовши до кінцевої опорної точки визначають її положення (ця точка вже є на планшеті). При неспівпаданні її визначеного положення з положенням на планшеті нев’язку розподіляють методом паралельних ліній.

Рис. 29. Прокладання мензульних ходів

48

4.3. Прилади для виконання мензульної зйомки

На сьогодні, для мензульної зйомки застосовуються автоматизовані та номограмні кіпрегелі КА-2, КН.

Для виконання мензульної зйомки вітчизняною промисловістю виготовляється комплект номограмного кіпрегеля КН з полегшеною мензулою.

Кіпрегель КН (рис.30, а) має зорову трубу, яка дає пряме зображення і складається з об’єктиву, фокусуючого компоненту та окуляра, що обертається. Зорова труба фіксується в необхідному положенні закріплювальним гвинтом, співвісним з мікрометреним гвинтом. В корпус,

окрім гвинтів труби вмонтований циліндричний рівень при вертикальному крузі з мікрометренним гвинтом рівня. Із зворотної сторони гвинта є виправний гвинт рівня. Вертикальний круг розташований в корпусі, який скріплений з трубою. При обертанні труби вертикальний круг лишається нерухомим (обертається корпус). В корпусі також встановлений рівень при трубі з дзеркальцем і кришкою, яка закриває виправні гвинти рівня. Верхня частина кіпрегеля з’єднана з основною лінійкою вертикальною колонкою.

Додаткова лінійка з’єднана з основною лінійкою шарнірами з зачіпкою.

Скошений край лінійки переміщується паралельно самому собі.

а

 

б

 

Рис. 30. Загальний вигляд комплекта КН: а – кіпрегель КН; б – поле зору КН

49

На допоміжній лінійці закріплена і переміщується вздовж неї

масштабна лінійка з наколкою. До комплекту входять дві масштабні лінійки для масштабів 1:1000, 1:2000, 1:2500, 1:5000.

Грубе наведення зорової труби на візирну ціль виконується за допомогою візира на трубі.

До комплекту приладу входить полегшена мензула. Вона складається з мензульної дошки розміром 60х60 см, товщиною 3 см, підставки з диском,

зчепленою з дошкою, станового гвинта, підйомних гвинтів, обертанням яких планшет приводиться за допомогою рівня до горизонту.

Рівень на лінійці має виправні гвинти.

До комплекту мензули і кіпрегеля входить орієнтир – бусоль, а також центрувальна вилка.

4.4. Перевірки мензули і кіпрегеля

Перевірки мензули:

1. Стійкість мензули у горизонтальній площині перевіряють за допомогою рівня на лінійці кіпрегеля, для чого встановлюють кіпрегель на планшет і приводять його до горизонту. Після легкого короткочасного натискання на край планшета бульбашка рівня повинна повернутися у початкове положення (нуль - пункт).

2.Незмінність початкового (орієнтирного, азимутального) напрямку порівнюється шляхом наведення сітки ниток труби кіпрегеля на будь-яку точку (орієнтирну) і після легкого постукування по ребру планшета сітка ниток повинна вернутися на ту ж саму точку.

3.Неспівпадання робочої поверхні планшета з площиною перевіряється прикладанням вивіреного ребра лінійки кіпрегеля до поверхні планшета за різними напрямками. Неспівпадання не повинне перевищувати

0,5 мм.

4. Перпендикулярність робочої площини планшета до осі обертання мензули перевіряють тільки у мензулі з металевою підставкою, яка має спеціальний закріплювальний гвинт. Для цього нівелюють планшет, потім його повільно обертають навколо осі обертання мензули. Якщо бульбашка

50

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]