- •Момент сили. Момент інерції матеріально точки та абсолютна твердість тіла, відносно осі оберт. Закон динаміки оберт руху. Умови рівноваги тіла. Кінетична енергія обертального руху.
- •Гравітаційне поле. Напруженість гравітаційного поля. Потенціальна енергія матеріальної т. В гравітаційному полі. Зв’язок напруженості поля з його потенціалом
- •Механічні властивості твердих тіл. Різновид деформацій закон Гука
- •Сили в’язкого тертя. Рівняння , неперервності течії. Рівняння Бернулі для стаціонарної течії ідеальної рідини.
- •Перетворення класичних координат. Галілея та його інваріанти
- •Експериментальні основи спеціальної теорії відносності. Постулати Енштейна. Перетворення координат Лоренца.
- •Релятивіський закон додавання швидкості
- •Термодинаміка Теплота та робота. Внутрішня енергія системи. Перше начало термодинаміки
- •Оборотні та не оборотні процеси. Ентропія. Друге начало термодинаміки
- •Властивості кристалів. Будова кристалічних решіток
- •Рідини. Поверхневий на тех.. Капілярні явища. Уявлення про …. Та поверхні речовини
- •Електрика та магнетизм
- •Вектора напруженості електор поля. Теорема Гаусса. Електричне поле заряджених нескінченої нитки та площини.
Оборотні та не оборотні процеси. Ентропія. Друге начало термодинаміки
Обортні процеси – це термодинамічні процеси при якому після завершення циклу сама термодинамічна система та в навколишньому середовищі……
Необоротні процеси – якась із складових не повертається в початковий стан.
Перше начало термодинаміки – це дає уяву про напрямок
Більшість процесів не оборотні
Ентропія – це функція стану диференціал якої = відношенню зміни тепла до температури. Ентропія не зменшується.
Другий закон термодинаміки: не можливий процес довільного переходу тепла від холодного до гарячого.
Явище переносу. Способи теплопередачі: теплопровідність конвенція і випромінювання.
Теплопровідність – це перенос енергії до переносу маси.
Конвенція – це процес переносу маси.
Випромінювання – передача тепла макро магнітними хвилями.
Р-ння теплопровідності
Р-ння дифузійного процесу M=-D
E=η - внутр тертя
Реальні гази їх рівняння стану. Критична температура насичена та не насичена пара. Вологість повітря
Критична температ. – це температура при якій густина насиченої пари = густини рідини.
Рівняння Клаперона для 1 моля PVm=RT
(P+()(Vm-b)-PT_рівняня стану реального газу
Пара – це наявність рідини в газоподібному стані.
Насичена пара – це пара яка знаходиться в термодинамічних рівновіддалених з рідиною .
Вологість – це наявність рідини в повітрі або пористому матеріалі.
Вологість поділяється на абсолютну і відносні.
B=Pабс/Pнас=ρабс/ρнас
Точка роси – це температ при якій пара стає насиченою.
Властивості кристалів. Будова кристалічних решіток
Сn-це питома теплоємність при сталому тиску
Сv-питома теплоєсть при сталому об’ємі
Тверді тіла мають кристалічну будову.
Анізотропія – однорідність в різних станах.
Колонівськи сили
іоні кристали
атомні кристали. Атом утримується ковалентними зв’язками
металеві кристали.
Вузлах знаходяться іони метали. Між ними існують електроним газом.
Молекулярні. В узлах знаходяться молекули
Рідини. Поверхневий на тех.. Капілярні явища. Уявлення про …. Та поверхні речовини
Рідиною називається фізичне тіло, яке сильно опирається зміні свого об’єму (в протилежність газам) та слабко опирається зміні своєї форми (в протилежність твердим тілам).
Рух рідин і газів під дією зовнішніх і внутрішніх сил супроводжується зміною форми, а в загальному випадку – і об’єму виділеної її частини.
На межі з повітрям рідина має вільну поверхню, по якій молекули рідини контактують з нечисленними молекулами повітря. Дії молекул інших шарів рідини на молекулу якогось внутрішнього шару скомпенсовані, а на молекулу поверхневого шару — ні. Завдяки результуючим силаммолекули внутрішніх шарів тягнуть униз молекули поверхневого шару, створюючи таким чиномповерхневий натяг.
Сила поверхневого натягу прямо пропорційна довжині l границі рідини з іншою речовиною:;. Коефіцієнт називають поверхневим натягом. Якщо границя контакту не лінійна, то, де— поверхнева енергія, S — площа контакту.
Капілярний ефект - явище підвищення або зниження рівня рідини у капілярах в порівнянні з тим значенням, яке вимагає закон сполучених посудин.