Коефіцієнт розпушення ґрунтів

Ґрунт	Категорія ґрунту
Суглинок лесовидний	I	1,08…1,17
Суглинок з домішкою щебеню та гравію	II	1,32
Лес природної вологості	II	1,28
Глина ломова	III	1,32
Глина м'яка, жирна	II	1,31
Супісок з домішкою щебеню та гравію	II	1,28

5. Змінну експлуатаційну продуктивність екскаватора підраховуємо за формулою, м³/зміну:

, (10.6)

де – тривалість зміни (за звичай вона дорівнює 8 год.); – коефіцієнт використання робочого часу екскаватора,= 0,7...0,9.

6. Кількість змін роботи , яка залежить від обсягу робіт:

, (10.7)

де – довжина траншеї, м (табл. 10.1).

Лабораторні роботи Лабораторна робота 1 Вивчення конструкцій зубчастого циліндричного та черв’ячного редукторів та визначення їх параметрів

Мета роботи: вивчити будову зубчастого циліндричного та черв’ячного редукторів, зубчастих передач, опор валів; скласти кінематичні схеми редукторів; визначити передаточні відношення і діаметри зубчатих коліс, як складових деталей редукторів.

Лабораторна робота виконується на лабораторному столі, де розташовані редуктори і прикріплені за нижню частину корпусів. Кришки редукторів підлягають зніманню шляхом відкручування гайків болтів ключами.

Зубчастий циліндричний редуктор

Короткі теоретичні відомості

Редуктор – це агрегат, який забезпечує передачу потужності і крутного моменту від базового двигуна до наступних ланок приводів будівельних машин.

Редуктор, який вивчається, є двоступінчатим, циліндричним, тому, що має дві циліндричні косозубі передачі, зубчасті колеса яких закріплені на валах, кожний вал опирається на пару роликопідшипників. Кожна зубчаста передача складається з пари зубчастих коліс, менше колесо називають шестерня і вона є ведучим елементом, а більше зубчасте колесо є веденим елементом передачі.

Відношення частоти обертання ведучого елемента передачі до частоти обертанняведеного елемента зветься передаточним числом (відношенням):

.

Передаточне відношення зубчастої передачі можна визначити, як відношення кількості зубців на веденому колесі до кількості зубців на ведучій шестерні:

.

Порядок виконання лабораторної роботи

1. Детально розглянути конструктивні особливості зубчастих передач в редукторі і процес роботи редуктора. Накреслити кінематичну схему редуктора, як показано на рис.1.1. і позначити вали і зубчасті передачі за роз’ясненнями викладача.

Рис. 1.1. Кінематична схема циліндричного редуктора

2. Обчислити кількість зубців на зубчатих колесах в редукторі .

3. Визначити передаточні відношення зубчастих передач

4. Визначити загальне передаточне відношення редуктора, як добуток передаточних відношень його передач

.

5. Виміряти крок зачеплення зубців в зубчастих передачах. Крок зачеплення пов’язаний з числом, тому за основну характеристику зубчастого зачеплення приймають величину, що дорівнює відношенню крокудоі називають її модулем, мм

.

Обраховане значення модуля округлюємо до найближчого стандартного значення (ГОСТ 310-76), мм: 1-й ряд: 0,5; 0,6; 0,8; 1,0; 1,25; 1,5; 2,0; 2,5; 3,0; 4,0; 5,0; 6,0; 8,0; 10,0; 12,0; 16,0; 20,0; 25,0; 2-й ряд: 0,55; 0,7; 0,9; 1,125; 1,375; 1,75; 2,25; 2,75; 3,5; 4,5; 5,5; 7,0; 9,0; 11,0; 14,0; 18,0; 22,0; 28,0.

6. Діаметри ділильних кіл зубчастих коліс визначають за залежністю

,

де -кількість зубців колеса.

7. Для вирахування величини втрати потужності на подолання опору тертя в редукторі визначити ККД редуктора:

,

де і- відповідно значення ККД його зубчастих передач, для закритих зубчастих передач з циліндричними колесами середні значення ККД бувають в межах 0,96…0,98;значення ККД пари підшипників кочення.

8. Якщо на вхідний вал редуктора встановити електродвигун потужністю =10 кВт і частотою обертання=1440 об/хв., то можна визначити потужність і кількість обертів вихідного валу редуктора, враховуючи його ККД і загальне передаточне відношення редуктора

, .