- •Будівельна техніка
- •“Будівельна техніка”. Методичні вказівки до практичних та б 90 лабораторних робіт / Уклад. Л.Є.Пелевін, в.О.Волянюк, є.В.Горбатюк, о.А.Тетерятник - к.: кнуба, 2008. – 94 с.
- •Загальні положення
- •Практичні вправи
- •Середні значення ккд механічних передач
- •Електродвигуни серії аоп2 з підвищеним моментом
- •Середні значення передаточних відношень
- •Клинові паси (гост 1284-68)
- •Приклад оформлення підсумкової таблиці
- •Розрахунок плоскопасової передачі
- •Паси прогумовані
- •Розрахунок клинопасової передачі
- •Довжині і спокійній роботі
- •Розрахунок зубчастої передачі
- •Рекомендовані значення
- •Орієнтоване значення коефіцієнта
- •Значення коефіцієнта форми зуба
- •Значення коефіцієнту форми зубців черв’ячного колеса
- •Вправа 2. Розрахунок змінної продуктивності та пробігу
- •Характеристика траси
- •Розрахункові величини часу проходження ділянок траси автомобілем
- •Вправа 3. Тяговий розрахунок тракторного потягу Завдання
- •Характеристика траси
- •Методика розрахунку
- •Зведена таблиця тягових розрахунків тракторного поїзда
- •Вправа 4. Розрахунок стрічкового конвеєра Завдання
- •Методика розрахунку
- •Технічні характеристики будівельних стрічкових конвеєрів
- •Значення коефіцієнта
- •Значення коефіцієнта
- •Вправа 5. Розрахунок вантажної лебідки Завдання
- •Методика розрахунку
- •Канати сталеві (гост 2688-80), лк–р конструкції 6х19
- •Електродвигуни серії аоп2 з підвищеним пусковим моментом (виконання закрите)
- •Характеристика редукторів серії ц2 (потужність на вхідному валу редуктора, кВт)
- •Вправа 6. Використання баштового крана Завдання
- •Методика розрахунку
- •Технічні характеристики баштових пересувних кранів
- •Вправа 7. Розрахунок продуктивності бульдозера і вибір базового трактора Завдання
- •Методика розрахунку
- •Основні параметри гусеничних тракторів
- •Вправа 8. Розрахунок скреперів Завдання
- •Методика розрахунку
- •Приблизні значення ,,,та
- •Технічні характеристики скреперів
- •Коефіцієнт
- •Допустимі розміри земляних споруд у різних грунтах
- •Значення коефіцієнтів розпушування грунту та наповнення ковша
- •Вправа 10. Вибір траншеєкопача та розрахунок тривалості його роботи в умовах експлуатації Завдання
- •Методика розрахунку
- •Коефіцієнт розпушення ґрунтів
- •Лабораторні роботи Лабораторна робота 1 Вивчення конструкцій зубчастого циліндричного та черв’ячного редукторів та визначення їх параметрів
- •Зубчастий циліндричний редуктор
- •Черв’ячний редуктор
- •Лабораторна робота 2 Вивчення конструктивних особливостей баштового крану на тренажері
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Індивідуальні завдання
- •Теми рефератів
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Будівельна техніка
- •Підписано до друку __.__.2008. Формат 60х84 1/16
- •Редакційно-видавничий відділ кнуба.
- •03037, Київ-37, Повітрофлотський проспект, 31
Черв’ячний редуктор
Черв’ячні передачі належать до категорії зубчасто-черв’ячних і застосовуються для передачі руху при перехресних валах. Основними елементами черв’ячного редуктора є черв’як і черв’ячне колесо. Кінематична схема черв’ячно-циліндричного редуктора показана на рис. 1.2.
Рис. 1.2. Кінематична схема черв’ячно-циліндричного редуктора |
Черв’як виконується у вигляді циліндра, що має похилі зубці-витки. Напрям витків черв’яка визначають не кутом нахилу зубців , а кутом підйому витків, який доповнює кутдо.
Черв’ячне колесо є косозубчастим колесом, у якого кут нахилу зубців дорівнює куту підйомувитків черв’яка.
Для нормальної роботи такого зачеплення повинна виконуватися рівність кроків за віссю черв’яка і ділильного колового кроку зубців.
Відношення ділильного колового кроку зубців до числаназивають модулем черв’ячної передачі, мм:
|
|
Внаслідок того, що число заходів на черв’яку дорівнює числу зубців на колесі, ділильний діаметр черв’яка, мм:
|
|
де – коефіцієнт діаметра черв’яка.
Передаточне число черв’ячно-циліндричного редуктора визначається:
,
де – число зубців колеса; – число заходів черв`яка; – відповідно число зубців шестерні і зубчатого колеса.
Лабораторна робота 2 Вивчення конструктивних особливостей баштового крану на тренажері
Мета роботи: ознайомитись з конструкцією тренажерів баштових кранів КБ–403А та КБ–100.1; вивчити механізми підйому вантажу, переміщення кранів та підйому стріл; отримати навички керування крановими механізмами; визначити кратність поліспастів тренажерів; отримати навички керування крановими механізмами.
Порядок виконання лабораторної роботи
Опис конструкції тренажерів кранів
Тренажер крану КБ – 403А складається з робочого місця кранівника 1, діючої моделі крана 2, виносного пульту 3 та з'єднувального кабелю 4 (рис. 2.1).
Діюча модель баштового крану виконана за масштабом 1:10.
Рис. 2.1. Структурна схема тренажера баштового крану КБ–403А
Башта 5 просторової гратчастої конструкції складається з оголовка, верхньої секції, двох проміжних секцій, порталу і рухомої обойми. Башта шарнірно закріплена на поворотній платформі 6, яка за допомогою опорно- поворотного пристрою з'єднана з опорною рамою 7. На поворотній платформі розташовані вантажна і стрілова лебідки, механізм повороту, баласт і шафа електрообладнання 8. Стріла 9 балочного типу, однопідвісна з рухомим по двом нижнім поясам візком 10; вона складається з двох секцій: кореневої та головної. В кореневій частині стріли встановлено візкову лебідку. Вантажний візок за допомогою поліспасту утримує гакову підвіску 11.
На моделі, також як на натуральному баштовому крані, встановлено кінцеві запобіжні пристрої:
обмежувач вантажопідйомності;
обмежувач висоти підйому вантажу;
обмежувач висоти підйому стріли, що забезпечує найбільший підйом відносно горизонтального положення на 50°;
два обмежувача переміщення моделі по колії;
два обмежувача повороту башти (на 180° в обидві сторони);
два обмежувача переміщення вантажного візка по балочній стрілі.
Робоче місце кранівника – частина кабіни базового баштового крану КБ – 403А, складається з основи 1 (рис. 2.2), на якій розташовані пристрої керування 2 – 8 та сидіння машиніста 9. Розташування пристроїв управління і контролю та їх зовнішній вигляд відповідають базовому баштовому крану: 2 – пульт управління; 3 – командоконтролери механізму обертання вантажної лебідки 4; механізму візкової лебідки 5 та механізму переміщення 6; 7 – педаль звукового сигналу; 8 – ножний вимикач гальмів обертання.
Рис. 2.2. Робоче місце кранівника
На пульті розташовані (рис. 2.3) сигнальні індикатори 1; тумблер "Мережа" 2; кнопка вмикання "Лінійний контактор" 3; тумблер "Аварійний вимикач" 4; інформаційне табло 5 з обмежувачами повороту праворуч і ліворуч, вмикання гальм повороту та динамічного гальмування повороту; запобіжники 6.
Діюча модель крана КБ – 100.1 виконана за масштабом 1:10 (рис. 2.4). Трубчаста башта 1 за допомогою підкосів 2 утримується на поворотній платформі 3, з якою з'єднана шарнірно. Поворотна платформа може обертатися на 360° відносно опорної рами 4, яка опирається на ходові візки 5. До башти шарнірно приєднана трубчаста стріла 6, яка піднімається поліспастом 7. На кінці стріли утримується блок 8, а також закріплено обмежувач 9 підйому гака 10 вантажним поліспастом 11.
Рис. 2.3. Пульт керування тренажером баштового крана КБ – 403А
На поворотній платформі розташовані противага 12, стрілова 13 та вантажопідйомна 14 лебідки. Для забезпечення надійного руху моделі на опорній рамі встановлені кінцевик 15 та протиугонний пристрій 16. У місці приєднання стріли до башти встановлено кутомір з обмежувачем 17 підйому стріли. Модель керується з пульта, на якому встановлено: сидіння кранівника (18), командоконтролери підйому вантажу (19), командоконтролери пересування моделі (20), командоконтролери механізму повороту (21), командоконтролери підйому стріли (22), педаль включення пульту (23), кнопка звукового сигналу (24).
Спочатку вся група студентів під керівництвом викладача ознайомлюється із будовою тренажерів (струм відключено).
Після демонстрацій викладачем роботи тренажерів студенти вивчають правила техніки безпеки і заповнюють журнал по виконанню правил техніки безпеки під час роботи на тренажерах.
Всю групу студентів поділяють на бригади по чотири чоловіка.
Кожна бригада отримує від викладача завдання на вивчення того чи іншого механізму і розпочинає опис крана, його роботу, складає схему механізму, розраховує поліспасти.
Рис. 2.4. Конструктивна схема тренажера баштового крана КБ – 100.1
Робота студентів організовується таким чином, аби кожна бригада ознайомилась з конструкцією і роботою крану, склала його опис, вивчила роботу окремих механізмів і подала звіт про виконання завдання (одна бригада ознайомлюється з устроєм тренажера, друга – складає опис машин, третя вивчає механізм і т.п.).
Зміст звіту
Назва і мета роботи.
Схема із експлуатацією та зазначеними запобіжними пристроями.
Схема крана та опис його робочого процесу.
Схеми запасовки канатів механізмів, кратність та розрахунки ККД поліспастів, кінематичні схеми тощо.