- •Київ кнуБіА пробірочний практикум
- •Якісний аналіз органічних речовин
- •Лабораторна робота № 1 якісні реакції органічних речовин
- •Дослід і. Виявлення карбону й гідрогену
- •Дослід 2. Виявлення нітрогену за реакцією лассеня
- •Дослід 3. Виявлення сульфуру
- •Дослід 4. Виявлення галогенів
- •Вуглеводні
- •Насичені вуглеводні
- •Лабораторна робота № 2
- •Дослід 2. Взаємодія алканів із бромною водою і розчином калій перманганату
- •Дослід 3. Добування етилену і вивчення його властивостей
- •Дослід 7. Добування ацетилену з карбіду кальцію та вивчення його властивостей
- •Дослід 11. Добування ацетиленіду аргентуму та ацетиленіду купруму
- •Ароматичні вуглеводні ( арени )
- •Лабораторна робота № 3 добування й властивості ароматичних вуглеводнів
- •Дослід 1. Добування бензену з бензоату натрію
- •Дослід 2. Взаємодія бензену із бромом
- •Дослід 3. Взаємодія гомологів бензену із бромом
- •З розчином калій перманганату
- •Дослід 6. Окислення гомологів бензену
- •Дослід 7. Нітрування бензену
- •Дослід 9. Сульфування фенолу
- •Дослід11. Окислення фенолу
- •Дослід12. Сублімація нафталену
- •Дослід 13. Нітрування нафталену
- •Дослід 14. Бромування нафталену
- •Галогенопохідні вуглеводнів
- •Лабораторна робота № 4 добування й властивості галогенопохідних
- •Дослід 1. Добування хлористого етилу
- •Дослід 2. Синтез брометану
- •Дослід 3. Добування йодоформу зi спирту
- •Дослід 6. Порівняння рухливості атомів галогену у бензеновому кільці та у боковому ланцюзі
- •Оксигенвмісні сполуки та їх похідні.
- •Одноатомні спирти
- •Лабораторна робота № 5 хімічні властивості одноатомних спиртів
- •Дослід 2. Виділення тепла під час розчинення етилового спирту у воді
- •Дослід 3. Горючість спиртів
- •Дослід 4. Виявлення води в спирті
- •Дослід 5. Висолювання етилового спирту
- •Дослід 6. Утворення алкоголятів натрію та їх гідроліз
- •Дослід 7. Окислення етилового спирту калій перманганатом
- •Дослід 8. Окислення спиртів оксидом купруму (II)
- •Дослід 9. Добування ectepib
- •Дослід 10. Виявлення сивушного масла у спирті
- •Дослід 11. Реакція на ненасичені одноатомні спирти
- •Дослід 12. Взаємодія етиленгліколю з натрієм
- •Дослід 13. Утворення гліколяту і гліцерату купруму
- •Дослід 14. Дегідратація гліцерину
- •Дослід 15. Розчинність фенолу у воді та його кислотні властивості
- •Дослід 16. Добування феноляту натрію
- •А л ь д e гіди та k e t o н и
- •Лабораторна робота № 6
- •Дослід 4. Реакція срібного дзеркала
- •Дослід 5. Реакція відновлення альдегідами гідроксиду купруму (II)
- •Дослід 6. Реакція відновлення альдегідами реактиву фелінга
- •Дослід 8. Взаємодія альдегідів із лугом
- •Дослід 13. Реакція канніццаро
- •Дослід 14. Окислювальні властивості хінону
- •Карбонові кислоти та їх похідні одноосновні карбонові кислоти. Жири
- •Лабораторна робота № 7
- •Карбонових кислот і жирів
- •Дослід 1. Розчинність карбонових кислот
- •Дослід 2. Виявлення карбонових кислот за допомогою індикаторів
- •Дослід 3. Утворення солей карбонових кислот
- •Дослід 4. Гідроліз солей карбонових кислот
- •Дослід 7. Відновлення амоніачного
- •Дослід 13. Взаємодія олеїнової кислоти із бромом
- •Дослід 15. Акролеїнова проба на жири
- •Дослід 16 визначення ненасиченост1 жиру
- •Дослід 18. Розчинність жирів
- •Дослід 20. Декарбоксилування малонової кислоти
- •Дослід 21. Гідроліз аспірину
- •Нітрогенobmichi органічні сполуки hitpo- і аміносполуки жирного ряду
- •Лабораторна робота № 8. Хімічні властивості hitpo- та аміносполук жирного та ароматичного ряду
- •Дослід 1. Кислотні властивості нітрометану
- •Дослід 7. Взаємодія амінів із солями феруму й купруму
- •Дослід 8. Реакція первинних аміносполук з нітритною кислотою
- •Дослід 9. Взаємодія аніліну з мінеральними кислотами
- •Дослід 12. Реакція аніліну із хлорним вапном
- •Дослід 16. Реакція діазотування
- •Амінокислоти і білкові речовини
- •Лабораторна робота №9 хімічні властивості амінокислот і білків
- •Дослід 2. Утворення комплексної солі купруму амінооцтової кислоти
- •Дослід 6. Висолювання білків
- •Дослід 7. Кольорові реакції на білки
- •Вуглеводи моносахариди (монози)
- •Полісахариди (поліози, несахароподібні вуглеводи)
- •Лабораторна робота № 10 хімічні властивості моносахаридів, дисахаридів та полісахаридів
- •Дослід 1. Якісна реакція на вуглеводи 3 α-нафтолом (реакція Моліша)
- •Дослід 2. Окислення моноз оксидом аргентуму (реакція срібного дзеркала)
- •Дослід 3. Окислення глюкози реактивом фелінга
- •Дослід 5. Реакція селіванова на кетогексози
- •Дослід 6. Реакція на наявність гідроксильних груп у дисахаридах
- •Дослід 7. Відношення дисахаридів до фелінгової рідини
- •Дослід 8. Відношення дисахаридів до амоніачного розчину оксиду аргентуму
- •Дослід 9. Гідроліз (інверсія) сахарози
- •Дослід 10. Якісна реакція на сахарозу
- •Дослід 12. Виявлення крохмалю в картоплі та зерні
- •Дослід 13. Розчинення клітковини у купрум-амоніачному розчині (реактив Швейцера)
- •Дослід 14. Розчинення клітковини в сульфатній кислоті
- •Полімери. Високомолекулярні сполуки
- •Лабораторна робота № 11
- •Дослід 1. Добування полібутилметакрилату
- •Лабораторна робота № 12
Дослід 3. Окислення глюкози реактивом фелінга
У пробірку наливають 1–2 мл фелінгової рідини, добавляють 2 мл 1 %-ного розчину глюкози і обережно нагрівають суміш на полум'ї пальника. Забарвлення рідини змінюється, виділяється жовтий осад, що переходить у червоний осад оксиду купруму (І). Реакція фелінгової рідини з глюкозою проходить дуже складно, але зводиться до окислення глюкози й утворення оксиду купруму (І).
Реактив Фелінга, так само, як і аміачний розчин оксиду аргентуму, служить для виявлення карбонільної групи у цукрах.
Якісну реакцію з фелінговою рідиною можна використовувати і для кількісного визначення вмісту вуглеводів.
Дослід 4. ДІЯ ЛУГУ НА МОНОСАХАРИДИ
У пробірку наливають 1–2 мл 10 % розчину глюкози, добавляють такий самий об'єм 20–30 % розчину гідроксиду натрію і обережно нагрівають до кипіння. Розчин жовтіє. За тривалішого нагрівання рідина буріє і, нарешті, осмолюється.
Дослід 5. Реакція селіванова на кетогексози
Характерною реакцією на кетогексози, як довів Ф.Ф. Селіванов у 1887 р., є добува ння червоного забарвлення під час їх нагрівання з концентрованого хлороводневою кислотою за наявності резорцину.
До 2—3 мл 1 % розчину фруктози приливають 2 мл реактиву Селіванова і нагрівають на водяній бані. З'являється вишнево-червоне забарвлення. Воно залежить від взаємодії окси-метилфурфуролу, що утворився з резорцином.
Альдогексози в цих умовах реагують повільніше, і розчин забарвлюється лише в слабко-рожевий колір. Реакція Селіванова дає змогу виявити фруктозу не тільки у вільному стані, а й у сполученому, приміром у буряковому цукрі. Оскільки в умовах реакції за наявності хлороводневої кислоти буряковий цукор легко гідролізується.
Дослід 6. Реакція на наявність гідроксильних груп у дисахаридах
В окремі пробірки наливають по 2 мл 1 % розчинів мальтози, лактози й сахарози. Потім у кожну з них добавляють по 1 мл 10 % розчину гідроксиду натрію і по кілька крапель 1 % водного розчину сульфату купруму. Вміст пробірок струшують. Утворений гідроксид купруму розчиняється й з'являється синє забарвлення розчинів у зв'язку з утворенням алкоголятів купруму мальтози, лактози й сахарози.
Дослід 7. Відношення дисахаридів до фелінгової рідини
У три пробірки наливають по 2 мл фелінгової рідини. В першу добавляють 2 мл 2 % розчину сахарози, у другу — лактози і в третю — мальтози. Усі три пробірки нагрівають на киплячій водяній бані протягом 1–2 хв. У пробірках із мальтозою й лактозою фелінгова рідина відновлюється з утворенням червоного осаду оксиду купруму (І).
У пробірці з сахарозою змін не спостерігається, що вказує .на її нездатність до реакції відновлення, оскільки вона не має, ні вільних глікозидних гідроксилів, ні карбонільних груп.
Лактоза й мальтоза належать до редукуючих цукрів. Під час нагрівання одне з окисних кілець у молекулі розривається й утворюється альдегідна група, що окиснюється до карбоксильної групи, а фелінгова рідина відновлюється з утворенням оксиду купруму (І):
Аналогічно проходять реакції з мальтозою.
У сахарози зв'язок між залишками глюкози й фруктози утворюється за рахунок глікозидних гідроксилів, і тому вона нездатна в розчині утворювати карбонільну групу, а отже, нездатна до реакції відновлення.