Завдання тестування:

Назва методу

Характеристика

Рейтинги та ренкінги

Метод експертних оцінок складанням ренкінгів, що діє по принципу ранжування за спаданням однієї ознаки списку учасників ринку. Рейтинг – інтегральний показник, що враховує вагомість декількох факторів. Найбільш популярні ренкінги- впливовість учасників ринку та розмір підприємств.

Метод «Делфі»

На початковому етапі декільком випадково відібраним експертам пропонують по п’ять, на їх погляд, найбільш авторитетних експертів у досліджуваній галузі. Із списку 30-50 чол. відбирають тих, чиї прізвища зустрічалися найчастіше, 8-15 чол.

У другому турі учасникам пропонують автономно відповісти на питання розробленої анкети та збирають пропозиції щодо її вдосконалення. Отримані результати враховуються.

В третьому турі експертам повідомляють середні показники і пропонують знову висловити свою думку (при необхідності Анкету коректують з врахуванням зауважень експертів). Одночасно повідомляють списки тих експертів, що приймають участь у досліджені та пропонують ранжувати за ступенем авторитетності в даній області. Таким чином з'являється внутрішній рейтинг експертів, де для кожного експерта визначається вагомість. Відповіді експертів коригуються з врахуванням їх вагомості і знаходиться середнє значення.

На заключному етапі експерти отримують середні результати і виражають остаточну думку.

Метод «Мозкової атаки»

Метод заснований на груповому обговорені проблеми під керівництвом ведучого. Основний принцип: неконтрольована генерація і спонтанне переплетіння ідей учасників групового обговорення. Одна ідея базується на попередній і породжує наступну. В результаті виникає поток ідей, ланцюжки асоціацій, які можуть привести до неочікуваного вирішення проблеми. Мозкова атака це ціленаправлена робота групи, що прагне знайти нові ідеї. Ідеї, висловлені під час дослідження переглядаються. Частина з них відсіюється і складається новий список, що починається з найкращих ідей.

Умови до проведення дослідження:

• склад групи 8-10 чоловік з різних областей знань;

• рівень кваліфікації учасників не повинен відрізнятися;

• ідеї записуються;

• чим більше ідей, тим краще;

• обмін думками і поєднання ідей, комбінація ідей;

• критика забороняється;

• тривалість сеансу 15-30 хвилин;

• відсутність авторських прав на ідеї: будь-який учасник може розвивати ідеї інших;

• висловлені ідеї обговорюються не відразу;

• ведучий відмічає самі креативні ідеї.

Різновидом методу «мозкової атаки» є «метод 365»: присутні шість учасників, мають по три пропозиції, здійснюється п’ять передач пропозицій по колу. В результаті є вісімнадцять пропозицій, які варіюються п'ять раз з різних точок зору.

Метод синектики

Орієнтований на пошук оригінальних рішень в результаті групового обговорення проблеми (поєднання різних і невідповідних один одному елементів). Члени групи відбираються з різних сфер діяльності, кожен член групи вносить продуману ідею. Коли з’являється цікава ідея, ведучий направляє обговорення на її розвиток. Відмінність від методу «Мозкової атаки» полягає в тому, що ведеться пошук не значного числа ідей (2-3), які потім розглядаються детально. В процесі обговорення головну роль відіграє ведучий. Ідеї розглядаються з різних напрямків. Основним застосуванням даного методу є пошук нового застосування товару коли життєвий цикл товару закінчується.

Метод система-тизованої інтеграції елементів рішення

Метод дозволяє інтегрувати сильні сторони багатьох учасників. Синергічні ефекти з’являються тоді, коли для прийняття складного рішення необхідно прийняти багато окремих рішень. Кожен учасник протягом 20 хв. розробляє можливі рішення, пояснює їх. Всі учасники відображають сильні та слабкі сторони по кожному рішенні. Група намагається знайти інтегроване рішення, комбінуючи переваги розглянутих індивідуальних рішень, та додаткові ідеї, довільно комбінуючи пропозиції, не використані в інтегральних рішеннях.

Хол-тест

вивчення реального попиту на товари, переваг марок товарів, у рамках певних територіальних одиниць, торгових центрів. Відбирають певний контингент опитуваних, які мають «відношення» до певного типу товарів, причому добір здійснюють або випадково (поштою, по телефону, прямо на вулиці), або з використанням певних квот. Потім відібрані респонденти запрошуються у спеціально найняте для цих цілей приміщення, де їм демонструють фільм, ролик, в якому розповідається про специфіку, якість пропонованого товару. Після цього проводять опитування.

Можливі два варіанти:

а) опитування, спрямоване на вивчення ставлення респондентів до товару;

б) експеримент, тобто два опитування - до перегляду ролика і після, що дозволяє виявити змінeне ставлення в результаті перегляду відеоматеріалу

Хоум-тест

тестування різноманітних товарів, продуктів, устаткування у домашніх умовах. Основними цілями застосування хоум-тесту є: оперативна і якісна перевірка товару до його виходу на ринок, його попереднє «обкатування» в цільових групах споживачів; чітке позиціонування товару;

перевірка споживчих властивостей товару, його сприйняття, визначення переваг.

Фокус-група або групове глибинне інтерв'ю

методика збору маркетингової і соціологічної інформації в спеціально відібраних групах респондентів, об'єднаних значущими для дослідження ознаками, у рамках яких обговорення фокусується на конкретній проблемі, ведеться модератором і базується на принципах групової динаміки. Для участі в дослідженні відбирається група (як правило, 8-10 осіб) не за однорідними соціально-демографічними ознаками або іншими критеріями, що нерідко вказують сьогодні, а, в першу чергу, за «належністю» до обговорюваної проблеми з погляду замовника і дослідника; в процесі проведення дослідження увага респондентів концентрується, фокусується на конкретній темі.

Основними цілями фокус-групи є:

• генерація нових ідей;

• вивчення розмовної мови споживачів;

• аналіз сприйняття товару;

• аналіз відношення до реклами;

• виявлення попиту;

• аналіз мотивації споживачів;

• аналіз сприйняття нової торгової марки, моделі, упаковки;

• формулювання гіпотез про поведінку споживачів.

Послідовність питань при проведенні

глибинного інтерв’ю

Визначення, чи знає респондент проблему, що вивчається

Визначення його відношення до даної проблеми

Визначення відношення респондента до окремих аспектів цієї проблеми

Визначення причин відношення до проблеми або думки респондента

Визначення наскільки сильна позиція респондента і чи можна змінити її подавши респонденту нову інформацію

Переваги Недоліки

глибинного інтерв’ю як методу дослідження

1. Респондент може вільно виражати свою думку, обговорювати будь-які питання;

2. Існує можливість доповнити відповідь малюнком, схемою, графіком, фотографією або аудіо-, відео записом і дати свій коментар;

3. Інтерв’юер має можливість отримувати повну інформацію по досліджуваній проблемі;

4. Індивідуальний характер бесіди підсилює у респондента почуття власної значимості, налаштовує респондента на співпрацю та відвертість з дослідниками;

5. Інтерв’юер має можливість оцінювати вербальні і невербальні реакції респондента і коригувати при необхідності хід бесіди, змінювати формулювання питань і їх кількість. Може повернутися до пропущеного або не повністю розкритого питання та намагатися отримати на нього в ідповідь;

6. Забезпечення повного контролю із сторони дослідника.

1.Суб’єктивний характер проведення дослідження. Інтерв’юер може впливати на респондентів інтонацією, невербальними реакціями, питаннями, вираженням власної думки;

2.Контроль із сторони замовника неможливий. Відеозаписи збільшують терміни та вартість проведення робіт в 2-3 рази. Важливий високий ступінь довіри між замовником та виконавцем;

3. Відсутність можливості демонстрації респондентам аудіо- та відео матеріалів.