- •Лекція 2 Аудит необоротних активів
- •2.1. Мета та завдання аудиту необоротних активів
- •2.2. Планування аудиту необоротних активів
- •2.3. Методика аудиту операцій необоротних активів
- •Додатково аудит необоротних активів Мета, предмет і об'єкти аудиту необоротних активів
- •Нормативно-правове забезпечення аудиту необоротних активів
- •Методика аудиту основних та інших необоротних активів Завдання, об'єкти, джерела, послідовність аудиту необоротних активів
- •Особливості контролю та методика перевірки операцій з необоротними активами
Методика аудиту основних та інших необоротних активів Завдання, об'єкти, джерела, послідовність аудиту необоротних активів
До завдань аудиту необоротних активів під час перевірок незалежним контролем включають:
o законність введення засобів до складу необоротних активів;
o встановлення порядку класифікації основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів;
" виявлення порядку оцінки необоротних активів;
o виявлення порядку руху основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів;
o установлення порядку ведення синтетичного і аналітичного обліку необоротних активів;
o вивчення порядку ведення первинного обліку нематеріальних активів;
o вивчення порядку відображення в обліку капітальних інвестицій;
o встановлення порядку нарахування амортизації та зносу основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів;
o виявлення порядку відображення ремонту основних засобів;
o встановлення порядку відображення в обліку оренди основних засобів та інших необоротних матеріальних активів;
o вивчення відображення в обліку гудвілу при придбанні. До об'єктів аудиту необоротних активів належать:
- основні засоби;
- інші необоротні матеріальні активи;
- знос (амортизація) необоротних активів;
- довгострокові фінансові інвестиції;
- довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи;
- відстрочені податкові активи;
- довгострокові біологічні активи;
- капітальні інвестиції;
- гудвіл.
Залежно від місця зберігання та відображення в бухгалтерських регістрах більш наглядно об'єкти аудиту зображено на рисунку 7.4.1.1.
Рис. 7.4.1.1. Об'єкти аудиту необоротних активів
Джерелами аудиту необоротних активів є:
o натуральні об'єкти необоротних активів;
* облікові книги, картки, листи;
o статистична звітність; 9 фінансова звітність;
o акти, аудиторські звіти попередніх перевірок;
* накази, розпорядження адміністрації підприємства;
* зовнішнє листування між підприємствами;
* машинограми;
* пояснення і звіти матеріально відповідальних осіб;
o первинна та зведена документація з обліку необоротних активів;
o наказ про облікову політику підприємства.
Реальна наявність натуральних об'єктів необоротних активів установлюється під час інвентаризації. Тому в період проведення аудиту на підприємстві необхідно встановити:
- наявність постійно діючої інвентаризаційної комісії;
- частоту проведення інвентаризації;
- порядок оформлення та реалізації результатів інвентаризації.
Для обліку основних засобів та інших необоротних активів на складі ведуть інвентарні картки або Книгу складського обліку. До листків належать журнали-ордери. Так, для перевірки правильності відображення необоротних активів за кредитом рахунків 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи", 12 "Нематеріальні активи", 15 "Капітальні інвестиції", 18 "Довгострокова дебіторська заборгованість" використовують журнал-ордер № 4 А с.-г.
За даними статистичної звітності і даними аналітичного обліку визначають відповідність окремих нематеріальних активів. Наприклад, при вивченні форми № 2-ТР "Звіт про роботу автотранспорту" можна встановити:
o наявність автомобілів у господарстві на кінець року, од.;
o автомобіле-дні перебування у господарстві, тис;
o автомобіле-дні в роботі, тис;
o час у наряді, тис. год.;
o загальний пробіг, тис. км;
o інші показники.
З фінансових звітів беруть інформацію про сумарні залишки необоротних активів, які показані в балансі (ф. № 1) та "Примітках до річної фінансової звітності" (ф. № 5). Так, у "Примітках до річної фінансової звітності" (розділ II) виявляють наявність основних засобів у первісній вартості на початок року, надходження за рік, суми переоцінки, вибуття за рік, втрати від зменшення корисності, суму нарахованої амортизації за рік, інші зміни за рік, залишок на кінець року і відомості про фінансову та операційну оренду. Із форми № 5 також беруть відомості про капітальні інвестиції та дебіторську заборгованість.
На основі актів можна встановити правильність оприбуткування і списання основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, капітальних інвестицій, інших необоротних активів.
За даними аудиторських звітів попередніх перевірок встановлюють своєчасність виправлення порушень, які були виявлені в результаті цих перевірок.
Із змісту наказів, розпоряджень, зовнішнього листування можна встановити рух необоротних активів, можливість передачі іншим організаціям або незаконне списання їх з балансу.
Шляхом порівняння даних машинограм з даними первинних документів, а також даними Головної книги визначають реальність ряду показників або відповідність їх встановленим нормативам.
Письмові пояснення і звітність матеріально відповідальних осіб служать підтвердженням законності відображення операцій на бухгалтерських рахунках за рухом, списанням (передачею) необоротних активів.
Дуже важливим джерелом перевірки під час проведення аудиту є первинна та зведена документація. Документація є способом оформлення бухгалтерських операцій відповідними документами, які призначені для первинного спостереження за господарськими операціями, як обов'язкова умова відображення їх в обліку.
Для аудиту стану і руху основних засобів використовують таку первинну документацію:
o Інвентарну картку обліку основних засобів (ф. № 03-6);
o Інвентарну картку обліку основних засобів для багаторічних насаджень (ф. № 29);
o Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. № ОЗСГ-1);
o Акт на списання основних засобів (ф. № ОЗСГ-3);
o Акт приймання-здачі відремонтованих і реконструйованих модернізованих основних засобів (ф. № ОЗСГ-2);
o Інвентарну картку з обліку основних засобів (ф. № 03-7); Картку обліку руху основних засобів (ф. № 03-8);
o Інвентарний список основних засобів за місцем їх знаходження, експлуатації (ф. № 03-9);
o Звіт про наявність і рух основних засобів, амортизацію (знос) (ф.№ 03-11);
o Акт приймання багаторічних насаджень та передачі їх в експлуатацію (ф. № 54);
o Акт на переведення тварин з групи в групу (ф. № ТВВ-3);
o Акт на списання автотранспортних засобів (ф. № ОЗСГ-4);
o Акт на вибуття тварин та птиці (забій, прирізка та падіж) (ф.№ТВВ-9);
o Акт на списання багаторічних насаджень (ф. № 58). За даними первинних документів можна встановити:
o реальну наявність об'єктів нематеріальних активів;
o кількість прийнятих, переданих та списаних об'єктів;
o законність списання (передачі) об'єктів;
o якість ремонту необоротних активів витрачання цінностей та затрати праці на ремонт основних засобів та інших необоротних матеріальних активів;
o якість реконструкції та модернізації об'єктів;
o суму нарахованої амортизації (зносу) основних засобів, інших матеріальних та нематеріальних активів;
o вартість і площу приймання багаторічних насаджень в експлуатацію;
o кількість тварин у різних групах, а також тварин, які надійшли в групу та вибули з неї;
o дані про переміщення (вибуття, надходження) автотранспорт;
o іншу характеристику об'єктів.
Ретельне вивчення Наказу про облікову політику допомагає аудитору зробити висновки про загальний стан бухгалтерського обліку і звітності, встановити відповідність його ведення чинному законодавству.
Залежно від переліку завдань аудиту необоротних активів групується послідовність перевірки активів.
Зазвичай перевірку починають з проведення вибіркової інвентаризації необоротних активів. Після цього перевіряють:
- законність і реальність проведення класифікації необоротних активів;
- порядок оцінки;
- законність відображення руху і порядок відображення в обліку нематеріальних активів;
- порядок нарахування амортизації (зносу);
- якість, джерела, порядок відображення в обліку проведення капітального ремонту;
- законність орендних операцій;
- порядок складання господарських операцій по гудвілу.