4. Чистий прибуток підприємства

4.1. Чистий прибуток, її роль в діяльності підприємства та напрямки використання

Чистий прибуток підприємства, тобто прибуток, що залишається в його розпорядженні, визначається як різниця між балансовим прибутком і сумою податків на прибуток, рентних платежів, податку на експорт і імпорт.  Чистий прибуток спрямовується на виробничий розвиток, соціальний розвиток, матеріальне заохочення працівників, створення резервного (страхового) фонду, сплату до бюджету економічних санкцій, пов'язаних з порушенням підприємством чинного законодавства, на благодійні та інші цілі.  4.2. Значення чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства  Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, використовується ним самостійно і направляється на подальший розвиток підприємницької діяльності. Ніякі органи, в тому числі держава, не мають права втручатися в процес використання чистого прибутку підприємства. Ринкові умови господарювання визначають пріоритетні напрямки власного прибутку. Розвиток конкуренції викликає необхідність розширення виробництва. Його вдосконалення, задоволення матеріальних потреб трудових колективів.  Відповідно до цього в міру надходження чистий прибуток підприємств спрямовується:  - На фінансування НДДКР, а також робіт зі створення, освоєння і впровадження нової техніки;  - На вдосконалення технології та організації виробництва;  - На модернізацію устаткування;  - Поліпшення якості продукції;  - Технічне переозброєння, реконструкцію діючого виробництва.  Чистий прибуток є джерелом поповнення власних обігових коштів. Крім того, вона направляється на сплату відсотків за кредитами, отриманими на заповнення нестачі власних оборотних коштів, на придбання власних коштів, а також на сплату відсотків по прострочених і відстроченим кредитами.  За рахунок чистого прибутку сплачуються деякі види зборів і податків, наприклад податок на перепродаж автомобілів, обчислювальної техніки іперсональних комп'ютерів, збір з операцій з купівлі-продажу валюти на біржах, збір за право торгівлі та ін  Поряд з фінансуванням виробничого розвитку прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, спрямовується на задоволення споживчих і соціальних потреб. Так, з цього прибутку виплачуються одноразові заохочення і допомогу йде на пенсію, а також надбавки до пенсій; дивіденди по акціях і вкладах членів трудового колективу в майно підприємств. Виробляються витрати з оплати додаткових відпусток сверхустановленной законом тривалості, сплачується житло, надається матеріальна допомога. Крім того, виробляються витрати на безкоштовне харчування або харчування за пільговими цінами (виключаючи спеціальне харчування окремих категорій працівників, віднесених на витрати виробництва відповідно до чинного законодавства).  Забезпечуючи виробничі, матеріальні та соціальні потреби за рахунок чистого прибутку, підприємство повинно прагнути до встановлення оптимального співвідношення між фондом нагромадження і споживання з тим, щоб враховувати умови ринкової кон'юнктури і разом з тим стимулювати і заохочувати результати праці працівників підприємства.  Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства служить не тільки джерелом фінансування виробничого і соціального розвитку, а також матеріального заохочення, але і використовується в умовах порушення підприємством чинного законодавства для сплати різних штрафів і санкцій. Так, з чистого прибутку сплачуються штрафи при недотриманні вимог щодо охорони навколишнього середовища від забруднення, санітарних норм і правил. При завищенні регульованих цін на продукцію (роботи, послуги) з чистого прибутку стягується незаконно отримана підприємством прибуток.  В умовах переходу до ринкових відносин виникає необхідність резервувати кошти у зв'язку з проведенням ризикових операцій і, як наслідок цього, втратою доходів від підприємницької діяльності. Тому при використанні чистого прибутку підприємство має право створюватифінансовий резерв, тобто ризиковий фонд.  Розмір цього резерву повинен складати не менше 15% статутного фонду. Щорічно резервний фонд поповнюється за рахунок відрахувань, що становлять практично не менше 5% прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства. Крім покриття можливих збитків від ділових ризиків фінансовий резерв може бути використаний на додаткові витрати з розширення виробництва і соціального розвитку, розробку та впровадження нової техніки, приріст власних оборотних коштів і заповнення їх нестачі, на інші витрати, зумовлені соціально-економічним розвитком колективу.  З розширенням спонсорської діяльності частина чистого прибутку може бути спрямована на благодійні потреби, надання допомоги театральнимколективам, організацію художніх виставок та інші цілі.  Отже, наявність чистого прибутку, що створює стимулюючі умови господарського розвитку підприємства при переході до ринку, є найважливішим чинником подальшого зміцнення і розширення підприємницької діяльності.