Зм 1. Давня історія україни

Вступ. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ І МЕТА КУРСУ. НАУКОВА ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. ІСТОРІОГРАФІЯ

План лекції:

1. Курс “Історія України”, його мета і завдання.

2. Методологічні засади курсу “Історія України”.

3. Джерела та історіографія історії України. Наукова періодизація історії України.

Питання для самостійної роботи:

1. Джерела та історіографія історії України.

2. Наукова періодизація історії України.

Методичні вказівки і рекомендації:

Готуючи відповідь на перше питання, студенти повинні звернути увагу, щоджерелами з історії України є матеріальні носії історичної інформації, що безпосередньо відображають той чи інший бік діяльності людей(речові, етнографічні, лінгвістичні, усні, писемні).

Одне з чільних місць серед історичних джерел належить літописам.Окрему групу джерел з давньої історії України складаютьюридичні пам’ятки: договори Русі з Візантією, “Руська Правда” та ін.

Слід зазначити, що вивчення історичного минулого нашого народу ґрунтується на ознайомленні з працями провідних вітчизняних науковців, що складають величезний доробок української історіографічної традиції. Серед них – комплексні дослідження з історії України М. Грушевського, Д. Дорошенка, Д. Яворницького, В. Сарбея, В. Смолія, Ю. Зайцева, Б. Лановика та ін.

Зусиллями вітчизняних істориків і науковців засновано низку періодичних видань – „Український історичний журнал” (1957 р.), “Київська старовина” (1992 р.), “Пам’ять століть” (1997 р.).

Відповідь на друге питанняпов‘язана з усвідомленням того факту, що вивчення курсу історії України повинно ґрунтуватися на дотриманні наукової періодизації вітчизняного історичного поступу.

В сучасній історичній науці виокремлюють кілька етапів в історії України:

І. Праісторичний період ( до ІХ ст. н.е.).

ІІ. Княжа доба ( ІХ ст. – 1349 р.).

ІІІ. Литовсько-польська доба ( початок XIV ст. – 1648 р.).

IV. Доба козацько-гетьманської держави (1648 р. – кінець XVIII ст.).

V. Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій ( ХІХ – початок ХХ ст.).

VI. Українська революція 1917-1920 рр.

VII. Україна в 20-30-х роках ХХ ст.

VIII. Україна в роки Другої світової війни ( 1939–1945 рр.).

ІХ. Україна в 1945-1991 рр.

Х. Розбудова Української держави (з 1991р.).

Література:

1. Брайчевський М.Ю. Вступ до історичної науки. – К., 1995.

2. Грушевський М.С. Звичайна схема “русской” історії і справа раціонального укладу східнього слов’янства // Пам’ятки України. – 1991. - № 3.

3. Кремень В., Табачник Д., Ткаченко В. Україна: альтернативи поступу. – К., 1996.

4. Кремень В., Ткаченко В. Україна: шлях до себе. Проблема суспільної трансформації. – К., 1998.

5. Реєнт О. Сучасна історична наука в Україні: шляхи поступу // 8Український історичний журнал (далі – УІЖ). – 1999. – № 3-4.

6. Тойнби А. Постижение истории. – М., 1991.

7. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.

Тема 1. Формування і розвиток первіснообщинного ладу на території україни. Етнічний розвиток слов’янських племен

План лекції:

1. Українські землі в первісну епоху.

2. Неолітична революція та її значення. Трипільська культура.

3. Кочові племена на території України. Античні міста-поліси Північного 8Причорномор’я.

4. Формування класового суспільства у східних слов’ян. Перші державні утворення на території України.

Семінар: ДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Мета:з’ясувати вплив іноетнічного чинника на етногенез українців. Показати місце племен Трипільської культури в українській історії, їх вплив на господарське життя автохтонного населення. Розкрити теорії, щодо виникнення державності у східних слов’ян.

Питання для обговорення:

1. Племена Трипільської культури, їх історичне значення.

2. Кочові племена та народи на території України.

3. Грецька колонізація Північного Причорномор’я.

4. Історичний дискурс з приводу виникнення Давньоруської держави: терито­ріаль­на та часова локалізація.

Методичні рекомендації до семінару:

1. Готуючись до семінарського заняття зверніть увагу на те, що утвердження хлібо­робства і скотарства в українських теренах пов’язане з періодом неоліту, який да­тується у нас VI-V тис. до н.е. Найбільш яскравою культурою давньої історії України прийнято вважати Трипільську, яка проіснувала на нашій території майже півтори тисячі років (V- перша пол. ІV тис. до н. е.). За різних періодів та соціокультурних умов окремі племена відрізнялися способами господарської ді­яльності, соціальної організації та культури загалом. Ви маєте побачити залеж­ність між часовою і територіальною локалізацією племен Трипільської культури та їх господарським і суспільним життям. У контексті цього питання зверніть особливу увагу на появу хліборобства та його форми, скотарства, металургії, ке­раміки. Неможливо залишити поза увагою й етнічне походження цих людей. Насамкінець детально розберіть низку причин занепаду Трипільської культури та, обов’язково, визначте її історичне значення для української історії.

2. Розкриваючи наступне питання, насамперед зазначте, що Україна з давніх-давен є країною де жили поруч і взаємодіяли різні за походженням народи. Зараз дос­теменно доведено, що саме лісостепові райони північної України були прабатьків­щиною, якщо не всього слов’янства то принаймні його східної гілки. При цьому, за висновками мовознавців, формування слов’янського етносу відбувалося в без­по­середньому оточенні іранського, фракійського та прабалтськогонаселення. Са­ме виходячи з цього положення, студенти мають розкрити вплив кочових племен на населення українських земель.

Розпочати треба із кіммерійців. Це перший народ Східної Європи, справжнє ім’я якого було зафіксовано у різноманітних писемних джерелах і дійшло до на­ших часів. Прослідкуйте історію цього народу до того моменту, коли він з’яв­ля­ється у степах України, його походження та повну приналежність. Зверніть увагу на суспільну організацію кіммерійців, побут, мистецтво. Не забувайте, що саме кіммерійці принесли культуру обробітку заліза на українські терени.

Історію скіфськогонаселення доцільно розпочати з моменту коли цей народ з’являється на історичній арені. Проведіть порівняльний аналіз між кіммерій­ця­ми і скіфами на ранніх етапах їх розвитку і побачите багато подібностей. Звер­ніть увагу на історичні умови, що зумовили появу скіфів в українських землях та війну з персами. Окремо необхідно розібрати причини, що уможливили появу Великої Скіфії та її занепад. Розкриваючи це питання, особливу увагу зверніть на специфіку Малої Скіфії у Криму, її господарство, як приклад переходу кочівни­ків до осілого способу життя. Звичайно ж, неможливо залишити поза увагою культуру скіфів, і ширше – кочівників загалом. Студенти мають побачити і роз­крити внесок кочової цивілізації в етногенез українського народу.

3. Ще один важливий чинник культурно-історичного розвитку української історії – це грецькі міста-колонії (поліси)Північного Причорномор’я. Вони з’являються на українських теренах у VII-VI ст. до н.е. Звертаємо Вашу увагу, що виникає унікальна контактна зона, де взаємодіяли три різні за своєю природою світи – сте­пових кочівників, осілих землеробів Лісостепу та мешканців античних цент­рів. Така ситуація надала певної специфіки етногенезу українців, порівняно із су­сідніми народами. Розкриваючи це питання, зверніть увагу на суспільне9госпо­дарство, культурний розвиток полісів, їх відповідність містам-метрополіям. До­сить цікавими і не однозначними є взаємини грецьких полісів із місцевими племенами.

4. В останньому питанні студенти мають познайомитися з низкою теорій, щодо ви­никнення державності у східних слов’ян. Особливу увагу необхідно звернути на норманську, хозарську та автохтонну теорії. У контексті вказаних концепцій сту­ден­ти мають підійти до пояснення етноніма ”Русь”. Зверніть увагу на той факт, що в VIII – XI ст.ст. державотворчі процеси відбуваються і в сусідніх народів – у цей період виникають Хозарський каганат, Болгарське царство, Великоморавсь­ке князівство. Вони засвідчують, що утворення держави (державотворчий про­цес) у Середньому Подніпров'ї відбувалося паралельно з аналогічними проце­са­ми на всьому континенті.