Варіант №28

1. Методи правового регулювання— засоби, за допомогою яких норми права впливають на суспільні відносини (заборона, винагорода, встановлення відповідальності певного типу тощо).

2. Екологічне законодавство— система нормативно-правових актів, які регламентують суспільні відносини у сфері раціонального використання і збереження природних ресурсів.

3. Міліція—державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

4. Автономія – відносно самостійні у здійсненні державної влади або місцевого

самовря­ду­вання територіальні утворення у межах певної держави.

5. Державні установи— організації, які здійснюють функції держави, пов'язані зі створенням нематеріальних благ.

Варіант №29

1. Предмет правового регулювання —певні суспільні відносини, які врегульовуються даною сукупністю правових норм (наприклад, відносини, пов'язані з власністю, з відносинами у сім'ї тощо).

2. Суспільство— це форма життєдіяльності людей, яка склалась історично і відокремилась від оточуючої людей природи.

3. Державна влада— здатність держави за допомогою державного апарату підкорювати своїй волі поведінку людей та їхніх об'єднань.

4. Служба безпеки України - державний правовий орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.

5. Історичний тип держави і права— сукупність певних рис і ознак, які на різних етапах розвитку людства визначають соціальну сутність держави й права, тобто їх спрямованість па задоволення інтересів та потреб певного панівного класу.

Варіант №30

1. Суспільний порядок— порядок у суспільстві, який відповідає вимогам всього комплексу соціальних норм.

2. Господарське товариство - підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

3. Соціальне забезпечення— державна система матеріального забезпечення й соціального обслуговування громадян у старості, у випадках хвороби, повної або часткової втрати працездатності, втрати годувальника та в інших випадках, коли людина цього потребує.

4. Держава —особлива політико-територіальна організація, що має суверенітет, спеціальний апарат управління й примусу і здатна надавати своїм велінням загальнообов'язкової сили для всього населення країни.

5. Об'єкти правовідносин— соціальні блага, з приводу яких суб'єкти вступають у правовідносини.