Варіант №17

1. Правоохоронні органи— органи, які держава наділяє компетенцією охорони суспільних відносин, урегульованих правом.

2. Адміністративне законодавство — сукупність нормативно-правових актів, що регламентують суспільні відносини, які виникають в процесі державного управління та у зв'язку зі здійсненням державними органами діяльності управлінського характеру.

3. Трудове законодавство— сукупність правових норм, які регламентують суспільні відносини, що виникають при застосуванні праці найманих працівників у процесі виробничої діяльності.

4. Народний суверенітет— повновладдя народу, здійснення ним своєї невід'ємної та неподільної влади самостійно й незалежно від будь-яких інших соціальних сил.

5. Проступки — правопорушення, які порушують приписи норм права, але не досягають рівня суспільної небезпеки, притаманної злочинам.

Варіант №18

1. Правопорушення— суспільне небезпечне, шкідливе, протиправне, винне діяння деліктоздатної особи, за яке може бути накладене покарання чи стягнення.

2. Адміністративне затримання– захід адміністративно – правового припинення та забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

3. Угоди - дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

4. Народність —спільність людей, що проживають на одній території, зв'язані спільною мовою, особливостями психічного складу, культури і способу життя та інтими загальними цінностями, що закріплені у звичаях, традиціях та інших соціальних нормах.

5. Правомірна поведінка —суспільно - необхідна, бажана й допустима, під кутом зору інтересів громадянського суспільства, поведінка індивідуальних і колективних суб'єктів, що полягає у здійсненні норм права, гарантується та охороняється державою.

Варіант №19

1. Правопорядок —відповідність суспільних відносин приписам норм права.

2. Адміністративні правопорушення (адміністративний проступок) — протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. (ст.9.КпАПП )

3. Юридичні (спеціальні) гарантії— правові засоби (юридичні норми та інститути), покликані забезпечувати реальність прав та обов'язків особи.

4. Населення — сукупність людей, які проживають на певній території та здійснюють свою життєдіяльність у межах адміністративної чи політичної одиниці.

5. Аліменти– кошти, наданні у визначених законом випадках одними особами на

утримання інших, які потребують матеріальної допомоги.

Варіант №20

1. Адміністративне стягнення - міра відповідальності , що застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.(ст23.КпАПП )

2. Нормативний договір— правило поведінки, яке встановлюється за взаємною домовленістю кількох суб'єктів і яке визнається і забезпечується державою.

3. Штраф -грошове стягнення, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні, кримінальні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених законами України.

4. Національна безпека— стан захищеності життєво важливих інтересів особи, держави й суспільства від наявних і можливих загроз у всіх сферах суспільних відносин.

5. Юридична відповідальність— закріплений у законі обов'язок правопорушника зазнати з боку держави певних санкцій за скоєне ним правопорушення.