2. Поняття кошторисно-бюджетного фінансування. Суб’єкти кошторисно-бюджетного фінансування. Об’єкти фінансування

Переходячи безпосередньо до нашого питання, потрібно зазначити, що шляхом кошторисно-бюджетного фінансування здійснюється виділення коштів з бюджету на забезпечення діяльності апарату законодавчої та виконавчої влади, управління, суду та прокуратури, обороноздатності країни, на утримання соціально-культурної сфери, а також державних комунальних підприємств, установ та організацій, які не мають своїх доходів (бюджетних установ).

Щодо визначення кошторисно-бюджетного фінансування, то думки авторів різняться. Одні вважають, що кошторисно-бюджетне фінансування – це процедура виділення коштів із бюджетів бюджетним установам на основі їх кошторисів доходів і видатків, а також використання бюджетними установами цих коштів на основі кошторисів.

Інші притримуються думки, яку висловила Воронова Л.К.: кошторисно-бюджетне фінансування — це метод безповоротного, безвідплатного відпуску грошових коштів на утримання установ, що перебувають на повному фінансуванні бюджету (бюджетних установ) на основі фінансових планів – кошторисів витрат.

Що стосується сутності кошторисно-бюджетного фінансування, то на думку Еріашвілі Н.Д. вона заключається в тому, що державні установи невиробничої сфери, котрі не мають власних доходів усі свої видатки на поточне утримання і розширення діяльності покривають за рахунок бюджету на основі фінансових планів - кошторисів видатків.

Отже, забезпечення бюджетних установ грошовими ресурсами називається кошторисно-бюджетним фінансуванням, що являє собою систему науково та економічно обґрунтованих заходів щодо визначення розподілу коштів і напрямів використанням фінансових ресурсів, та визначення їх обсягів для кожного суб'єкта.

На кошторисно-бюджетному фінансуванні утримуються державні та комунальні:

1) установи соціальної сфери;

2) освітні установи – школи, середні спеціальні та вищі учбові заклади;

3) установи охорони здоров'я – лікарні та поліклініки;

4) державні та дитячі дошкільні установи;

5) установи культури – бібліотеки, будинки культури, об'єкти фізичної культури;

6) установи Міноборони, Прикордонних військ, СБУ, МВС;

7) органи законодавчої та виконавчої влади, суди та прокуратура.

Основним документом, що визначає витрати бюджетних установ є кошторис. Кожна бюджетна установа має свій кошторис.

За цим методом фінансується майже вся невиробнича сфера суспільства, що базується на державній або комунальній формі власності (бюджетна сфера). Обсяг витрат згідно з кошторисами закріпляється в бюджетах, які приймаються на відповідних рівнях у Держбюджеті, бюджеті АРК та місцевих бюджетах.

3. Поняття та зміст кошторису, його правове значення. Види видатків бюджету: поточні і капітальні. Складові частини кошторису витрат.

Установам можуть виділятися бюджетні кошти лише за наяв­ності затверджених кошторисів і. Установи ма­ють право брати бюджетні зобов'язання витрачати бюджетні кош­ти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами та планами асигнувань. Фінансово-правові відносини виникають від моменту затвердження кошторису бюджетної установи. Влас­не, в цьому й полягає правове значення кошторису як індивідуаль­ного фінансово-планового акта, який хоч і не встановлює правових норм, але спрямований на їх виконання, конкретизує ту чи ту пра­вову норму в розрізі конкретних правовідносин.

Це питання регулюється постановою КМУ «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» від 28 лютого 2002 р., № 228.

Кошторис бюджетних установ (далі - кошторис) є основним плановим документом, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання бюджетною устано­вою своїх функцій і досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Форма кошторису затверджується МФУ.

Бюджетне призначення - повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів БК України, законом про Держав­ний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, яке має кількісні та часові обмеження й дозволяє надавати бюджетні асиг­нування.

Кошторис має дві складові:

загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою (далі - установа) основних функцій; спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій. Форма кошторису затверджується Мінфіном.

План асигнувань із загального фонду бюджету (далі - план асигнувань) - помісячний розподіл асигнувань, затверджених у кошторисі для загального фонду, за скороченою формою економіч­ної класифікації, що регламентує взяття установою зобов'язань протягом року.

Бюджетне асигнування (далі - асигнування) - повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення пла­тежів із певною метою в процесі виконання бюджету. План асигну­вань є невід'ємною частиною кошторису та затверджується разом із цим кошторисом. Форма плану асигнувань затверджується МФУ.

Кошториси складаються відповідно до економічної класифікації видат­ків. У дохідній частині кошторису доходів і видатків бюджетної установи визначаються планові обсяги асигнувань із загального та спеціального фон­дів бюджету. Загальна сума доходів установи визначається з урахуванням сум надходжень із загального та спеціального фондів бюджету. Видатки бю­джетних установ поділяються на дві групи:

- капітальні, що спрямовуються на розвиток установи (затрати на придбання, створення нових і відновлення, реконструкцію та роз­ширення діючих основних фондів виробничого (будівлі, верстати, обладнання) і невиробничого (школи, лікарні, театри та ін..) призна­чення;

- поточні, що, у свою чергу, поділяються на:

- адміністративно-господарські, що спрямовуються на утримання апарату управління, обслуговуючого і технічного персоналу, видат­ки на відрядження та ін.;

- операційні, що пов'язані з характером діяльності установи (при­дбання книг для бібліотеки, зарплата бібліотекарям, бібліографам та ін.).

Кошторис складається на календарний рік і затверджується керівника­ми організацій вищого рівня не пізніше як через місяць після затвердження відповідного бюджету, із якого здійснюється фінансування установи.

Кошторис доходів і видатків бюджетної установи, організації має дві складові:

- загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікаці­єю видатків на виконання бюджетною установою основних функцій або розподіл надання кредитів із бюджету за класифікацією креди­тування бюджету;

- спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною еконо­мічною класифікацією видатків на здійснення відповідних видатків, відповідно до законодавства, а також на реалізацію пріоритетних за­ходів, пов'язаних із виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів із бюджету згідно з законодавством за класифікацією кредитування бюджету.

Форма кошторису затверджується Мінфіном України.

План асигнувань загального фонду бюджету (за винятком надання кредитів із бюджету) — це помісячний розподіл бюджетних асигнувань (за винятком надання кредитів із бюджету), затверджених у загальному фонді кошторису, за скороченою формою економічної класифікації видатків, який регламентує протягом року взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів відповідно до зазначених зобов'язань. Асигнування — це повно­важення розпоряднику бюджетних коштів на взяття зобов'язань та витра­чання бюджетних коштів на конкретну мету в процесі виконання бюджету. Норми витрат кошторису — це установлені уповноваженими державними органами розміри затрат на розрахункову одиницю.

Кошториси поділяються за колом охоплюваних ним установ і за типом на індивідуальні — містять видатки і доходи лише однієї установи і дозво­ляють враховувати всі особливості її призначення, характеру та масштабу діяльності. Індивідуальні кошториси установ, що належать до однієї галузі чи сфери діяльності, об'єднуються відповідними міністерствами і відом­ствами, відділами органів місцевого самоврядування у зведені.

Відповідно до постанови КМУ від 28.02.2002 № 228

Установа незалежно від того, чи веде вона бухгалтерський облік самостійно, чи обслуговується централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї діяльності складає індивідуальні кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду за кожною виконуваною нею бюджетною програмою (функцією), а вищі навчальні заклади та наукові установи, заклади охорони здоров'я, що надають первинну медичну допомогу, також індивідуальні плани використання бюджетних коштів та індивідуальні помісячні плани використання бюджетних коштів.

(із змінами, внесеними згідно з постановами

Кабінету Міністрів України від 21.03.2012 р. N 217)

Кошториси не складаються за бюджетними програмами, призначення за якими встановлюються законом про Державний бюджет України за загальнодержавними витратами та рішенням відповідної ради про затвердження місцевого бюджету у частині міжбюджетних трансфертів, здійснення передачі бюджетних призначень головним розпорядникам бюджетних коштів і бюджетних програм щодо виконання державою гарантійних зобов'язань за кредитами, залученими під державні гарантії, мобілізаційної підготовки галузей національної економіки, резервного фонду місцевих бюджетів, а також за бюджетними програмами щодо виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами.

( у редакції постанови Кабінету

Міністрів України від 24.01.2011 р. N 37 )

4. Зведені кошториси, зведені плани асигнувань загального фонду бюджету, зведені плани надання кредитів із загального фонду бюджету та зведені плани спеціального фонду - це зведення показників індивідуальних кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, що складаються головним розпорядником для подання Мінфіну, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам.

( від 24.01.2011 р. N 37)

Зведені кошториси не затверджуються.

Кошторис витрат будь-якої бюджетної установи складається з чотирьох частин:

(Показати кошторис і розповісти)