1188_2012

14.Мартиненко В. П. Фінансовий аналіз як засіб запобігання банкрутства В. П. Мартиненко // Вісник Української академії банківської справи. – 1997. – № 3. –

C.57–60.

15.Мірошников В. О. Основні підходи до управління процесом ліквідації кредитних організацій / В. О. Мірошников // Регіональна економіка. – 2008. – № 1. –

C.160–165.

16.Міщенко В. І. Світовий досвід організації та функціонування санаційного банку / В. І. Міщенко, О. Краснощок // Банківська справа. – 2011. – № 6. – С. 3–14.

17.Невмежицька О. В. Особливості процедури ліквідації (банкрутства) банків / О. В. Невмежицька // Економіка. Фінанси. Право. – 2006. – № 6. – C. 16–20.

18.Нікітін Ю. В. Аудит як метод запобігання банкрутства в Україні: теоретикоправовий аспект / Ю. В. Нікітін, Д. Ю. Нікітін // Актуальні проблеми економі-

ки. – 2003. – № 4. – C. 18–24.

19.Панченко В. І. Механізми попередження неплатоспроможності суб’єктів підприємницької діяльності та виведення їх з банкрутства / В. І. Панченко // Вісник Української академії банківської справи. – 2007. – № 1. – C. 103–108.

20.Пожидаєва М. Тимчасова адміністрація в банку як запобіжний захід його банкрутству / М. Пожидаєва // Підприємництво, господарство і право. – 2009. –

№ 4. – С. 36–39.

21.Поляков Б. М. Ліквідація комерційного банку за умов його неплатоспроможності / Б. М. Поляков // Санація та банкрутство. – 2011. – № 1. – С. 114–116.

22.Стефанів Т. В. Коло юридичних осіб, що потребують спеціальних правил банкрутства / Т. В. Стефанів // Держава і право. – 2009. – № 3. – С. 333–338.

23.Тосунян Г. А. Несостоятельность (банкротство) кредитных организаций : учебнопрактическое пособие / Г. А. Тосунян, А. Ю. Викулин ; Ин-т государства и права РАН, Московская гос. юр. академия, Ассоциация российских банков. – М. : Дело, 2002. – 320 с. – (Банковское и финансовое право).

24.Черкаський В. І. Проблемні питання, що виникають під час розгляду справ про банкрутство банків / В. І. Черкаський // Санація та банкрутство. – 2006. – № 1. –

C.108–110.

25.Чернадчук В. Д. Правове регулювання неплатоспроможності банків : навчальний посібник / В. Д. Чернадчук ; Українська академія банківської справи Національного банку України. – Суми : Університетська книга, 2007. – 230 с.

ТЕМА 12. БАНКІВСЬКИЙ КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД В УКРАЇНІ

Семінарське заняття

План

1.Зміст і основні напрямки державної контрольно-наглядової діяльності в банківській сфері.

2.Поняття банківського контролю та його принципи.

3.Предмет банківського нагляду та коротка характеристика його основних напрямів.

4.Порядок і форми банківського нагляду.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

41

Методичні рекомендації

Розгляд цієї теми доцільно починати зі з’ясування сутності понять “контроль” і “нагляд”, а також встановлення їх співвідношення. Після цього слід розкрити особливості контролю та нагляду щодо банківської діяльності.

Студенти повинні дослідити зміст банківського контролю, визначити суб’єктів, що його здійснюють, звернувши увагу на особливе місце Національного банку України в здійсненні банківського контролю та нагляду.

Для досягнення цієї мети належить провести ретельний аналіз наукової літератури та відповідних положень Закону України від 07.12.2000 “Про банки і банківську діяльність” та Закону України від 20.05.99 “Про Національний банк України”.

Крім цього, необхідно ознайомитися з нормативно-правовими актами Національного банку України, що стосуються банківського контролю та нагляду: Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 369; Методичними рекомендаціями щодо взаємодії між інспекторами з банківського нагляду Національного банку України та зовнішніми аудиторами банків, схваленими постановою Правління Національного банку України від 29.04.2004 № 191; Методичними вказівками з інспектування банків “Система оцінки ризиків”, схваленими постановою Правління Національного банку України від 15.03.2004

№ 104.

Окремому обговоренню на семінарському занятті підлягають ключові принципи ефективного банківського нагляду, сформульовані Базельським комітетом з банківського нагляду. Студентам буде корисно обмінятися думками з приводу значення цих принципів для досягнення високого рівня ефективної та надійної практики наглядової та регулятивної політики у сфері банківської діяльності в Україні.

Також варто зупинитися на формах банківського нагляду: вступному контролі; дистанційному (документарному) контролі та інспектуванні на місцях, з’ясувавши особливості їх здійснення в нашій державі. Залежно від системи нагляду в різних країнах віддається перевага тій або іншій формі, проте в більшості країн, як і в Україні, існує змішана форма нагляду. Студенти повинні пояснити, в чому сутність змішаної форми нагляду, та довести, керуючись досвідом інших країн, доцільність використання саме такої форми банківського нагляду у вітчизняній банківській системі.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

42

Контрольні питання та завдання для самоконтролю

1.Дайте визначення понять “банківський контроль” і “банківський нагляд”? Як вони між собою співвідносяться?

2.Які принципи банківського контролю вам відомі?

3.Яка кінцева мета банківського контролю?

4.Чи має значення аудиторська діяльність для належного функціонування банківської системи? Відповідь обґрунтуйте.

5.Що є предметом банківського нагляду?

6.Охарактеризуйте форми банківського нагляду.

7.У чому полягає сутність змішаної форми банківського нагляду?

8.Чи впливають принципи ефективного банківського нагляду, сформульовані Базельським комітетом, на розвиток банківської системи України?

9.У чому різниця між завданнями банківського нагляду у країнах з плановою економікою та в країнах з ринковою економікою?

10.Охарактеризуйте повноваження Національного банку України як державного органу банківського регулювання та контролю.

11.Назвіть рівні системи банківського нагляду.

12.Розкрийте порядок проведення контролю за виконанням банками вказівок і приписів органів банківського нагляду.

Домашнє письмове завдання

1. Розподіліть перелічені нижче країни за групами:

а) в яких банківський нагляд уповноважені здійснювати виключно центральні банки;

б) в яких центральний банк здійснює банківський нагляд спільно з іншими установами: Великбоританія, США, Італія, Нідерланди, Україна, Австралія, Нова Зеландія, Росія, Канада, Португалія, Німеччина, Іспанія, Білорусь, Франція, Японія.

2.Охарактеризуйте непримусові заходи впливу, які застосовуються до комерційних банків Національним банком України.

3.Які існують шляхи виправлення фінансового стану проблемного банку?

Список рекомендованої літератури

1.Банківське право України: навчальний посібник / НБУ ; ред. А. О. Селіванов. –

К. : Ін Юре, 2000. – 384 с.

2.Баришніков А. Г. Організаційно-правові аспекти оновлення змісту банківського нагляду в Україні / А. Г. Баришніков // Держава і право. – 2007. – № 1. – C. 444–450.

3.Валова І. Нові принципи угоди Базель ІІ / І. Валова // Банки та банківські сис-

теми. – 2007. – № 2. – C. 13–21.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

43

4.Ващенко Ю. В. Банківське право : навчальний посібник / Ю. В. Ващенко ; Мін-во освіти і науки України, КНУ ім. Тараса Шевченка. – К. : ЦНЛ, 2006. – 344 с.

5.Довгань Ж. М. Проблеми впровадження Базельської угоди II: діяльність вітчизняних банків / Ж. М. Довгань // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : зб. тез доповідей X Всеукраїнської науково-практичної кон-

ференції (22–23 листопада 2007 р.) : у 2-х т. – 2007. – Т. 1. – C. 117–118.

6.Дудка І. М. Державне регулювання банківських відносин як ключовий компонент державної політики в цій сфері / І. М. Дудка // Часопис Київського уні-

верситету права. – 2009. – № 4. – С. 162–168.

7.Златіна Н. Е. Конституційне закріплення правового статусу центральних банків у країнах – членах Європейського Союзу та Україні / Н. Е. Златіна // Держава і право. – 2010. – № 1. – С. 446–452.

8.Малюкова І. В. Проблеми та перспективи запровадження Базеля ІІ у світі та в Україні / І. В. Малюкова // Економіка і прогнозування. – 2008. – № 2. – C. 49–66.

9.Орлюк О. П. Банківське право : навчальний посібник / О. П. Орлюк ; Мін-во освіти і науки України. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 376 с.

10.Павленко М. В. Принципи банківського контролю – міжнародно-правові аспекти / М. В. Павленко // Часопис Київського університету права. – 2007. – № 1. – C. 103–106.

11.Пистогов Є. А. Банківський нагляд як складова банківського регулювання: те- оретично-правовий аналіз / Є. А. Пистогов // Правовий вісник Української академії банківської справи. – 2010. – № 1. – С. 48–51.

12.Поліщук Т. Підстави застосування заходів впливу Національним банком України / Т. Поліщук // Право України. – 2006. – № 8. – C. 56–60.

13.Поліщук Т. Типологія заходів впливу Національного банку України / Т. Поліщук // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 12. – C. 115–119.

14.Старинський М. В. Порівняльне банківське право – основа ефективного функціонування банківської системи / М. В. Старинський // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. – 2004. – № 10. – С. 222–225.

15.Суржинський М. Поняття і сутність банківського регулювання та банківського нагляду в Україні / М. Суржинський // Юридичний журнал. – 2004. – № 8. – C. 83–93.

ТЕМА 13. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОБІГУ БАНКІВСЬКОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Семінарське заняття

План

1.Інформація як об’єкт банківських правовідносин.

2.Класифікація банківської інформації.

3.Правове регулювання інформаційної діяльності банківської установи за законодавством України.

4.Правовий режим банківської таємниці.

5.Правові умови (підстави) розкриття банківської таємниці.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

44

Методичні рекомендації

Перед викладенням такого важливого питання, яким, без сумніву, є визначення поняття банківської таємниці, слід з’ясувати загальне поняття інформації, закріплене у статті 1 Закону України від 02.10.92 № 2657-ХІІ “Про інформацію” та статті 200 Цивільного кодексу України.

Під час характеристики інформації як об’єкта банківських правовідносин необхідно мати на увазі, що відповідно до ст. 20 Закону України від 02.10.92 “Про інформацію” за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. До останньої належить інформація, що містить банківську таємницю.

Студенти повинні висловити свої міркування стосовно співвідношення понять “конфіденційна інформація”, “таємна інформація” та “службова інформація”, керуючись положеннями ст. 21 Закону України від 02.10.92 “Про інформацію”.

При цьому, крім названого вище Закону, слід також звернутися до норм Цивільного кодексу України, Закону України від 21.01.94 3855-ХІІ “Про державну таємницю”, Закону України від 07.12.2000 “Про банки і банківську діяльність”, зазначивши, до якого з цих видів інформації з обмеженим доступом належить банківська таємниця.

Інше питання, яке потребує обговорення, це перелік видів інформації, яка охоплюється режимом банківської таємниці.

У п. 6 ч. 2 ст. 60 Закону України від 07.12.2000 “Про банки і банківську діяльність” згадуються терміни “комерційна таємниця” та “комерційна інформація” як різновид відомостей, що становить банківську таємницю, тому доцільно надати порівняльну характеристику банківської таємниці та комерційної таємниці банку. Під час визначення поняття “комерційна таємниця” необхідно звернутися до ст. 505 Цивільного кодексу України.

На відміну від комерційної таємниці, ряд відомостей, які становлять таємницю банківську, має бути чітко окресленим, адже її обсяг встановлюється в нормативно-правових актах законодавцем.

Студентам необхідно знати умови (підстави) та порядок розкриття банківської таємниці, закріплений у ст. 62 Закону України від 07.12.2000 “Про банки і банківську діяльність”, а також детально вивчити встановлений Цивільним процесуальним кодексом України порядок розгляду судом справ про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних і фізичних осіб.

Для кращого пізнання теми корисно ознайомитися із законодавством зарубіжних країн (Австрії, Великобританії, США, Франції, Швейцарії), що регулює відносини у сфері захисту банківської таємниці, з

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

45

метою виявлення позитивних моментів, які б варто запровадити і в Україні.

Крім цього, студенти повинні дати характеристику правовому режиму банківської таємниці, керуючись міжнародними актами – Європейською конвенцією про взаємну допомогу у кримінальних справах від 20.04.59 та Конвенцією про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, від 08.11.90.

Контрольні питання та завдання для самоконтролю

1.Дайте визначення поняття “інформація” та поясніть, у чому полягає її специфіка як об’єкта банківських правовідносин.

2.За якими критеріями можна класифікувати банківську інформацію?

3.Які відомості входять до банківської таємниці?

4.Чи є перелік відомостей, що становлять банківську таємницю, наведений у ч. 2 ст. 60 Закону України від 07.12.2000 “Про банки і банківську діяльність”, вичерпним?

5.Висловіть думку щодо співвідношення понять “банківська інформація” “конфіденційна інформація”, “таємна інформація” та “службова інформація”.

6.Порівняйте банківську таємницю і комерційну таємницю банків.

7.Назвіть умови (підстави) розкриття банківської таємниці.

8.Охарактеризуйте судовий порядок розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

9.Визначте межі розкриття банківської таємниці.

10.Які засоби збереження банківської таємниці повинен застосовувати банк у процесі своєї діяльності?

Теми рефератів

1.Історія формування правового інституту банківської таємниці.

2.Гарантії забезпечення збереження банківської таємниці.

3.Локальні акти банку щодо збереження банківської таємниці.

4.Суб’єкти, що мають право ознайомлюватися з банківською таємницею.

5.Розкриття банківської таємниці уповноваженими державними органами.

6.Особливості розкриття банківської таємниці щодо рахунків і вкладів фізичних осіб.

7.Винятки із правил розкриття банківської таємниці.

8.Проблеми юридичної відповідальності за неправомірне використання та розголошення банківської таємниці.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

46

9.Порівняльно-правовий аналіз правового статусу банківської таємниці в Україні та зарубіжних країнах.

10.Відповідальність за порушення правового режиму банківської таємниці в зарубіжних країнах.

Тема обирається студентом самостійно або за допомогою викладача. Реферат готується за кількома науковими та законодавчими джерелами. У ньому бажано не тільки викласти найголовніше з обраної теми, а й дати власну оцінку та зробити відповідні висновки за результатами дослідження. Обсяг роботи до 10 друкованих сторінок шрифтом Times New Roman, кегль – 14, інтервал – 1,5.

За результатами написання реферату виставляється оцінка, після чого робота може підлягати захисту перед викладачем.

Список рекомендованої літератури

1.Афанасьєв Р. Захист банківської таємниці / Р. Афанасьєв // Прокуратура. Лю-

дина. Держава. – 2005. – № 2. – C. 76–83.

2.Банківське право України: навчальний посібник / НБУ ; ред. А. О. Селіванов. –

К. : Ін Юре, 2000. – 384 с.

3.Ващенко Ю. В. Банківське право : навчальний посібник / Ю. В. Ващенко ; Мін-во освіти і науки України, КНУ ім. Тараса Шевченка. – К. : ЦНЛ, 2006. – 344 с.

4.Вешкин Ю. Г. Банковские системы зарубежных стран : курс лекций / Ю. Г. Веш-

кин, Г. Л. Авагян. – М. : Экономистъ, 2006. – 400 с. – (Homo Faber).

5.Гетманцев Д. О. Банківське право України : навчальний посібник / Д. О. Гетманцев, Н. Г. Шукліна ; Мін-во освіти і науки України, КНУ ім. Тараса Шев-

ченка. – К. : ЦУЛ, 2007. – 344 с.

6.Доленко Н. Банковская тайна при продаже банком кредитов / Николай Доленко // Аналитическое издание “Юрист & Закон”. – 2010. – № 30. – Информацион- но-аналитический центр “ЛИГА”.

7.Коровяковский Д. Г. Проблемы правового регулирования банковской тайны / Д. Г. Коровяковский // Финансы и кредит. – 2008. – № 8. – C. 55–64.

8.Орлюк О. П. Банківське право : навчальний посібник / О. П. Орлюк ; Мін-во освіти і науки України. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 376 с.

9.Старинський М. В. Порівняльне банківське право – основа ефективного функціонування банківської системи / М. В. Старинський // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. – 2004. – Т. 10. – C. 222–225.

10.Стрельбицька Л. Правові засади захисту банківської та комерційної таємниці / Л. Стрельбицька // Юридична Україна. – 2005. – № 4. – C. 64–70.

11.Топалова Л. Господарсько-правові аспекти співвідношення комерційної та банківської таємниці у національному законодавстві / Л. Топалова // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 4. – C. 16–21.

12.Харламова С. Історико-правова характеристика інститутів комерційної та банківської таємниці / С. Харламова // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 11. – C. 59–63.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

47

ТЕМА 14. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

Семінарське заняття

План

1.Поняття банківської діяльності та її характеристика.

2.Характеристика складових банківської діяльності.

3.Поняття банківських операцій та їх загальна характеристика.

4.Поняття банківських правочинів і їх загальна характеристика.

5.Особливості правового регулювання банківських операцій за чинним законодавством України.

6.Особливості правового регулювання банківських правочинів за чинним законодавством України.

Методичні рекомендації

Ефективне правове регулювання банківської діяльності набуває важливого значення у становленні ринкової економіки в Україні. Останнім часом спостерігається розширення сфери банківських послуг та операцій, запровадження нових технологій в інтересах споживачів банківських послуг і, як наслідок, зростання конкуренції у банківській діяльності, тому дана тема є надзвичайно актуальною для вивчення.

Банківська діяльність тісно пов’язана з банківським правом як системою правових норм, що регулюють порядок організації та діяльності банків України, їх взаємовідносини з клієнтами (юридичними та фізичними особами), що обслуговуються банками, а також порядок здійснення банківських операцій.

Визначення банківської діяльності міститься у ст. 2 Закону України від 07.12.2000 “Про банки і банківську діляьність”. Студенти повинні вивчити це визначення, звернувши увагу на те, що воно фактично надається через визначення переліку активних та пасивних операцій, які може здійснювати банк.

Банківська діяльність здійснюється на підставі ліцензії шляхом надання банком банківських послуг. Потрібно з’ясувати, керуючись ст. 47–48 Закону України від 07.12.2000 “Про банки і банківську діляльність”, які види послуг має право надавати банк та які існують обмеження щодо діяльності банків.

Доцільно порівняти між собою поняття “банківська діяльність”, “банківська операція”, “банківська послуга” та “банківський правочин”, для цього доречно звернутися до положень банківського та цивільного законодавства України.

Щодо класифікації банківських операцій потрібно знати, що ст. 339 Господарського кодексу України встановлює такий перелік основних

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

48

видів банківський операцій: депозитні, розрахункові, кредитні, факторингові та лізингові операції.

Студентам необхідно знати суть цих операцій, проаналізувавши зміст статей 340, 341, 344, 345, 350, 351 Господарського кодексу України, та перевірити, чи існують інші класифікації банківських операцій у чинному законодавстві України.

Для глибшого оволодіння матеріалом варто звернутися до класифікації банківських операцій і послуг, які використовуються в економічній літературі. Так, наприклад, в економічній науці за однією з класифікацій банківські операції поділяються на активні та пасивні, а банківські послуги можуть бути гарантійними, посередницькими, консультаційними, трастовими (довірчими).

За допомогою відповідних норм Цивільного кодексу України слід визначити поняття банківського правочину; встановити місце банківських правочинів у системі цивільних правочинів та провести класифікацію банківських правочинів; виділити основні ознаки та дослідити правову природу окремих банківських правочинів.

Цікаво буде здійснити порівняльний аналіз норм ЦК України, що регулюють цивільні правовідносини у банківській сфері, з нормами ГК України, спеціального українського законодавства, міжнародно-пра- вових актів та зарубіжного законодавства.

Контрольні питання та завдання для самоконтролю

1.Дайте визначення понять “банківська діяльність”, “банківська операція”, “банківськапослуга”, “банківськийправочин”. Проаналізуйтеїх.

2.Охарактеризуйте складові частини банківської діяльності.

3.Окресліть роль Національного банку України в правовому регулюванні банківської діяльності.

4.Які види послуг має право надавати банк?

5.Які обмеження існують щодо діяльності банків?

6.Назвіть відомі вам законодавчі та наукові класифікації банківських операцій.

7.У чому сутність активних і пасивних операцій банку?

8.Назвіть відомі вам законодавчі та наукові класифікації банківських правочинів.

9.Визначте місце банківських правочинів у системі цивільних правочинів.

10.Виділіть основні ознаки банківського правочину.

11.Що є об’єктом банківського правочину?

12.Розкрийте зміст прав та обов’язків банків при наданні клієнтам банківських послуг.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

49

Теми доповідей

1.Перспективи розвитку ринку банківських послуг в Україні.

2.Поняття та юридична природа електронних банківських послуг.

3.Підстави здійснення банківських операцій.

4.Депозитні та кредитні операції як традиційні види банківських операцій.

5.Додаткові та нетрадиційні банківські операції.

6.Правова характеристика договору банківського рахунку.

7.Значення договору факторингу для банківської діяльності.

8.Правове регулювання розрахункових відносин у банківській діяльності.

Тема обирається студентом самостійно або за допомогою викладача. Доповідь готується за кількома науковими та законодавчими джерелами. У ній бажано не тільки викласти найголовніше з обраної теми, а й дати власну оцінку та зробити відповідні висновки за результатами дослідження. Тривалість усної доповіді має в середньому становити 7–10 хвилин.

Студент повинен викласти зміст доповіді перед аудиторією, після чого йому можуть бути задані питання як викладачем, так і іншими студентами.

За результатами виступу виставляється оцінка, враховуючи повноту розкриття певної теми, кількість опрацьованої літератури і законодавчих актів, а також вміння дискутувати з приводу поданого матеріалу.

Список рекомендованої літератури

1.Безклубий І. Місце банківських правочинів у системі цивільних правочинів / І. Безклубий // Підприємництво, господарствоі право. – 2004. – № 9. – C. 51–58.

2.Безклубий І. А. Правова природа договору банківського рахунку / І. А. Безклубий // Вісник господарського судочинства. – 2005. – № 5. – C. 125–133.

3.Безклубий І. Сутність та ознаки банківського правочину / І. Безклубий // Юри-

дична Україна. – 2004. – № 4. – C. 18–25.

4.Ващенко Ю. В. Банківське право : навчальний посібник / Ю. В. Ващенко ; Мін-во освіти і науки України, КНУ ім. Тараса Шевченка. – К. : ЦНЛ, 2006. – 344 с.

5.Гетманцев Д. До питання про правову природу банківського рахунку / Д. Гетманцев // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 7. – C. 81–83.

6.Гетманцев Д. О. Банківське право України : навчальний посібник / Д. О. Гетманцев, Н. Г. Шукліна ; Мін-во освіти і науки України, КНУ ім. Тараса Шев-

ченка. – К. : ЦУЛ, 2007. – 344 с.

7.Грищук Н. Перспективи діяльності іпотечних банків в Україні (на прикладі ФРН) / Н. Грищук // Право України. – 2006. – № 1. – C. 145–150.

8.Кирилюк Д. Поняття, правова природа та види банківських пластикових карток / Д. Кирилюк // Юридичний журнал. – 2005. – № 11. – C. 87–91.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

50