ECHR_and_Criminal_procedure_Mc_Bride_ukr

B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

письмової згоди власника як попередньої умови для проникнення в його приміщення. Суд зазначає, що певні гарантії з цією метою внесено до Закону «Про поліцію» 1993 року… Однак ці гарантії не запобігли виникненню оскаржуваної в цій справі ситуації.

123.З урахуванням викладених вище міркувань, Суд не вважає, що оспорювана операція була сумісною з правом заявника на повагу до його житла.

«Пеєв проти Болгарії»

(Peev v Bulgaria), 64209/01, 26 липня 2007 року.

37.… У минулому він визнавав, що обшуки, які проводять у робочих приміщеннях і кабінетах осіб вільних професій, що мають приватну практику, становить втручання в їхнє право на повагу як до приватного життя, так і житла… Питанням у цьому випадку є те, чи обшук в службовому кабінеті заяв-

ника, що був розташований у приміщенні органу державної влади, так само сягав рівня такого втручання.

39.… ситуацію, що склалася в цій справі, слід … оцінювати відповідно до критерію «обґрунтованого сподівання на приватність». На думку Суду, заявник мав такі сподівання, коли не щодо свого кабінету в цілому, то принаймні щодо його письмового столу і його шаф для зберігання документів. Про це свідчить велика кількість особистих речей, які він там тримав… Окрім того, така домовленість звичайно випливає зі службових стосунків і в конкретних обставинах справи не виявлено нічого такого, як, наприклад, правила чи офіційної політики роботодавця заявника, які не схвалюють зберігання найманими працівниками особистих документів і речей в своїх столах або шафах, що наводило б на думку, ніби сподівання заявника були неправомірними чи необґрунтованими. Той факт, що він працював на державний орган влади і що його кабінет був розташований на території державної установи сам по собі не впливає на цей висновок, особливо

170

B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

якщо врахувати, що заявник був не прокурором, а експертомкриміналістом в штаті прокуратури… Тому обшук, якому піддано письмовий стіл заявника і його шафи для зберігання документів, слід розглядати як втручання в його особисте життя.

40.Зробивши такий висновок, Суд вважає зайвим додатково визначати, чи обшук становив втручання в право заявника на повагу до його житла…

44.… Уряд не намагався доводити, що на відповідний момент часу в загальному національному законодавстві або в документах, що регулювали діяльність прокуратури, були якісь положення, що регламентували обставини, за яких ця служба могла б як роботодавець або на інших підставах здійснювати обшуки в кабінетах своїх співробітників інакше, ніж у зв’язку з кримінальним розслідуванням. Отже, це втручання було здійснене не «згідно з законом», як того вимагає пункт 2 статті 8.

«Андре і інший проти Франції»

(André and Other v France), 18603/03, 24 липня 2008 року.

42.Відповідно, якщо внутрішнє право може передбачати можливість обшуків в адвокатському помешканні, такі обшуки повинні обов’язково супроводжуватись особливими гарантіями. Конвенція також не забороняє накладати на адвокатів певну кількість зобов’язань, які можуть стосуватись взаємовідносин з їхніми клієнтами. Йдеться, зокрема, про випадки, коли встановлено наявність ознак, що дозволяють припускати залучення адвоката до скоєння правопорушення.., чи в контексті боротьби з окремими видами практики… У кожному разі такі заходи мають бути чітко обмеженими, оскільки адвокати посідають центральне місце в здійсненні правосуддя, і їхній статус посередників між підсудними та судами дозволяє кваліфікувати їх як помічників правосуддя.

171

B.СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

43.У цій справі Суд зазначив, що обшук в офісі супроводжувався спеціальною процедурною гарантією, оскільки його здійснювали в присутності старшини адвокатської корпорації, до якої належали заявники…

44.Однак за відсутності судді, який надав дозвіл на проведення обшуку, присутність старшини адвокатської корпорації та висловлені ним протести за своїм характером не могли перешкодити ефективному доступу до всіх документів в кабінеті адвоката та їхньому вилученні. Коли йдеться, зокрема, про вилучення рукописних записів першого заявника, Суд нагадує про те, що ніхто не піддавав сумніву, що йшлось про особисті документи адвоката, які становили адвокатську таємницю, на чому наголошував старшина адвокатської корпорації.

45.Окрім того, Суд зазначає, що хоч дозвіл на здійснення обшуків в помешканнях був сформульований досить широко, рішення про обшуки було обмежене розпорядженням здійснити обшуки та вилучення, які були необхідними для пошуку доказів у вчиненні махінацій, в певних місцях, де могли бути знайдені окремі документи та відповідна доказова інформація щодо підозрюваного шахрайства, зокрема в офісі заявників. Отже, службовці та посадові особи поліції почувались наділеними ширшими повноваженнями.

46.Нарешті, і це є суттєвим, Суд визнає, що зазначений обшук в приміщені мав на меті знайти у заявників, котрих розглядали тільки як професійних адвокатів фірми, яку підозрювали

вшахрайстві, документи, що могли б підтвердити підозри в шахрайстві цієї фірми, та використати їх як обвинувачення проти неї. Жодної хвилини заявники не були обвинуваченими чи підозрюваними у вчиненні правопорушення або ж в участі в шахрайстві, до якого вдався їхній клієнт.

47.Суд підкреслив, що в цій справі в рамках податкової перевірки фірми, яка була клієнтом заявників, ці останні потрапили під приціл адміністрації через єдиний мотив – оскільки в адміністрації виникли труднощі, з одного боку, в здійсненні

172

B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

зазначеної податкової перевірки, та, з іншого – щоб знайти «платіжні, юридичні та соціальні документи», які б могли підтвердити підозри у вчиненні шахрайства, що були висунуті проти фірми-клієнта.

48.З врахуванням викладеного вище, Суд визнає, що обшук в приміщенні та вилучення матеріалів в офісі заявників були, за обставин цієї справи, непропорційними до мети, якої прагнули досягнути.

49.Відповідно, було порушення статті 8 Конвенції.

«Алєксанян проти Росії»

(Aleksanyan v Russia), 46468/06, 22 грудня 2008 року.

217.Суд свідомий того, що «детально вмотивувати [постанову на обшук] в термінових випадках може виявитися важко»… Однак Суд зауважує, що на момент обшуку офіційне розслідування ділових операцій керівництва ЮКОСа тривало впродовж майже трьох років. Від самого початку розслідування вповноважені органи мали б знати, що в 1998–1999 роках, коли, як стверджується, були скоєні злочини, заявник був керівником правового управління «ЮКОСа» і міг би мати в своєму розпорядженні низку документів, електронних даних та інших доказів, що мають стосунок до розглядуваних подій. Отже, брак належного вмотивування і нечіткі формулювання постанови на обшук не можна пояснити терміновим характером ситуації.

218.Суд доходить висновку, що серйозні недоліки ордеру на обшук від 4 і 5 квітня 2006 року вже самі по собі дають достатні підстави для висновку, що обшук приміщень заявника проведено з порушенням статті 8 Конвенції.

173

B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

b. Вилучення

«Раймондо проти Італії»

(Raimondo v Italy), 12954/87, 22 лютого 1994 року.

24.Пан Раймондо оскаржував накладення 13 травня 1985 року арешту на шістнадцять об’єктів нерухомого майна і на шість транспортних засобів…

27.… Суд визнав, що арешт був передбачений статтею 2 ter Закону 1965 року … а його мета – не позбавити заявника майна, а лише заборонити користуватися ним …

…відповідно до статті 2 ter Закону 1965 року, арешт, поза сумнівом, застосували як проміжковий захід, що має забезпечити – в разі необхідності – подальшу конфіскацію майна, яку вважають результатом незаконної діяльності. Такий захід виправданий загальними інтересами, і, якщо взяти до уваги надзвичайно небезпечну економічну владу такої «організації», якою є мафія, не можна стверджувати, що накладення арешту на цій стадії провадження було непропорційне поставленій меті.

Отже, жодного порушення статті 1 Протоколу № 1 …за цим пунктом оскарження не встановлено.

«Пантелеєнко проти України»

(Panteleyenko v Ukraine), 11901/02, 29 червня 2006 року.

51.… замість відбору доказів, суттєвих для розслідування, вони вилучили всі документи з офісу та певні особисті речі, що належать заявнику, які не мали жодного стосунку до справи…

53.За таких обставин, Суд постановляє, що розглядуване втручання не здійснено «відповідно до закону» і, отже, було порушення статті 8.

174

B.СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

c.Застосування сили

«Яллог проти Німеччини»

(Jalloh v Germany) [GC], 54810/00, 11 липня 2006 року.

77.… у цій же справі ще перед тим, як ухвалили й застосували оскаржуваний захід, було зрозуміло, що вуличний торговець, стосовно якого вона мала бути застосована, тримав ті наркотики в роті, а отже, не міг їх пропонувати на продаж у великій кількості … Суд погоджується з тим, що надзвичайно важливим для слідчих було мати можливість визначити точну кількість і якість наркотиків, пропонованих до продажу. Однак він не переконаний, що примусове введення блювотного засобу було в цій справі необхідним, аби одержати докази. Органи переслідування могли просто дочекатися, доки наркотики вийдуть з організму заявника природнім шляхом. У цьому зв’язку має значення те, що багато інших держав – членів Ради Європи застосовують саме такий метод при роз-

слідуванні злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків…

82.Беручи до уваги всі обставини справи, Суд доходить висновку, що оскаржуваний захід сягнув мінімального рівня жорстокості, достатнього для того, щоб потрапити під дію статті 3 Конвенції. Органи влади зробили заявника об’єктом серйозного втручання в його право на фізичну й психічну недоторканність проти його волі. Вони примусили його до блювоти не з лікувальною метою, а задля здобуття доказів, які вони могли б так само дістати з застосуванням менш інвазивного методу. Спосіб, в який оскаржуваний захід застосовано, мав викликати у заявника почуття страху, тривоги й неповноцінності, що могли його образити і принизити його гідність. Окрім того, ця процедура була поєднана з ризиком для здоров’я заявника, зокрема й через те, що попередньо не було відповідного анамнезу. Хоч і не навмисно, цей захід застосували в спосіб, який заподіяв заявникові і фізичного

175

B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

болю, і душевних страждань. Отже, він зазнав нелюдського й принизливого для гідності, поводження на порушення статті 3 Конвенції.

«Кіґан проти Сполученого Королівства»

(Keegan v United Kingdom), 28867/03, 18 липня 2006 року.

32.… поліціянти отримали ордер мирового судді, заявивши йому під присягою, що у них є підстави думати, що доходи від пограбування перебувають за адресою, яку використовував один із підозрюваних у пограбуванні… Якщо б ця думка була правильною, то Суд не сумнівається, проникнення було б ви-

знане за виправдане.

34.… Суд не може погодитися з тим, що обмеження позовів про відшкодування збитків умовою наявність злого наміру є необхідним для захисту співробітників поліції при виконанні їхніх життєво важливих функцій – розслідуванні злочинів. Здійснення повноважень щодо втручання в сімейне й особисте життя має бути поставлене в розумні межі, щоб звести до мінімуму вплив таких заходів на гарантовану статтею 8 приватність особи, яка має значення для відчуття захищеності й добробуту… У справі, за обставинами якої фактично не здійснено елементарних заходів для перевірки наявності зв’язку між адресою і розслідуваним злочином, проведену в результаті цього операцію поліції, що дуже налякала й стурбувала заявників, вважати як таку, яка була дотримана відповідно до принципу пропорційності, не можна.

35.… Цей висновок не означає, що всякий обшук, який завершується безрезультатно, не задовольняє критерій пропорційності, а лише невжиття розумних і доступних запобіжних заходів може бути причиною цього.

36.Суд доходить висновку, що в цій справі не забезпечено належного балансу і було порушення статті 8 Конвенції.

176

B.СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

d.Знищення майна

«Сельчук і Аскер проти Туреччини»

(Selçuk and Asker v Turkey), 23184/94 і 23185/94, 24 квітня 1998 року.

77.… Він нагадує, що пані Сельджук і пан Аскер, яким на той час було, відповідно, 54 і 60 років, прожили в селі Ісламкой (İslamköy) усе своє життя… Їхні будинки і велику частку майна знищили співробітники сил безпеки, що позбавило заявників засобів для існування й змусило їх покинути своє село. Як видається, ця операція була наперед запланована й здійснена з презирством і зневагою до почуттів заявників. Їх заскочили зненацька, вони були змушені стояти і дивитися, як спалювали їхні домівки, заради особистої безпеки пані Сельджук і пана Аскера були вжиті недостатні застережні заходи, протести пані Сельджук були знехтувані, і ніякої допомоги їм потім не надано.

78.Якщо зважити, зокрема, на те, як зруйнували будинки заявників … і на їхні особисті обставини, то зрозуміло, що це мусило заподіяти їм страждань, досить гострих, щоб класи-

фікувати дії сил безпеки як нелюдське поводження за змістом статті 3…

86.… Не може бути жодного сумніву, що ці дії, окрім того, що вони спричинили порушення статті 3, були особливо серйозним й невиправданим втручанням в право заявників на повагу до їхнього приватного та сімейного життя і житла, а також на мирне користування своїм майном.

87.Отже, Суд встановлює факт порушення статті 8 Конвенції та статті 1 Протоколу № 1.

177

B.СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

2.Медичний огляд тіла, включно

зсудово-медичним розтином (автопсією)

«Х. проти Нідерландів»

(X v Netherlands), 8239/78, 4 грудня 1978 року, DR 16, 184.

Комісія вважає виправданим, щоб органи влади, виконуючи своє завдання, мали змогу застосовувати певні заходи до осіб, яких вони підозрюють у скоєнні злочину. Вона зазначає, що підпункт с) пункту 1 статті 5 Конвенції допускає в таких випадках навіть попереднє ув’язнення. Отже, з тим більшими підставами вона виявлятиме толерантне ставлення до незначних втручань на кшталт аналізу крові…

Комісія відзначає, що проти довільного або неналежного використання аналізу крові передбачено декілька гарантій… Аналіз крові можна проводити тільки за розпорядженням прокурора, його заступника або іншої уповноваженої на це посадової особи поліції. Указ про введення в дію (enabling decree), що супроводжує цей закон, також передбачає, що аналіз крові може робити тільки акредитований лікар, котрий може … відмовитися від виконання аналізу з огляду на виняткові причини медичного характеру…

Отже, Комісія вважає, що законодавство Нідерландів з цього питання має на меті гарантувати захист суспільства і зокрема безпеку дорожнього руху та здоров’я інших людей. Тому, хоча примусовий аналіз крові можна вважати порушенням права на особисте життя за змістом пункту 1 статті 8, його можна так само вважати необхідним для захисту прав інших осіб за змістом пункту 2 тієї ж статті.

«Деврім Тюран проти Туреччини»

(Devrim Turan v Turkey), 879/02, 2 березня 2006 року.

19.У цій справі Суд зауважує, що в перший і в останній день арешту заявниці її доправляли в пологовий будинок Токата (Tokat) на гінекологічне обстеження…

178

B.СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

20.… Припровадження в лікарню на гінекологічне обстеження могло спричиняти страждання заявниці. Однак, як визнано

впрецедентній практиці Суду…, медичний огляд затриманих лікарем, що є судовим експертом, може виявитися важливою гарантією проти фальшивих обвинувачень в сексуальних домаганнях або жорстокому поводженні. Окрім того, зрозуміло, що коли заявниця відмовилася пройти гінекологічне обстеження, її до цього жодним чином не примушували, а лікарі утрималися від його проведення.

21.З огляду на викладене вище, Суд вважає, що сам той факт, що заявницю доставляли в лікарню на гінекологічне обстеження в перший і в останній дні її арешту не сягає мінімального рівня жорстокості, щоб становити принизливе для гідності, поводження за змістом статті 3 Конвенції.

«Акпінар і Алтюн проти Туреччини»

(Akpinar and Altun v Turkey), 56760/00, 27 лютого 2007 року.

76.… безперечно, вуха Сеїта Кюлекджі (Seyit Külekçi) і Доана Алтюна (Doğan Altun) було повністю чи частково відрізані до

того, як їхні тіла повернули заявникам.

78.… тіла були скалічені тоді, коли вони перебували в руках сил

державної безпеки.

81.…Суд змушений зробити висновок, що вуха Сеїта Кюлекджі і Доана Алтюна відрізали після їхньої смерті.

82.Усе ж таки Суд ніколи не застосовував статті 3 Конвенції в зв’язку з неповагою до трупа людини. Цей склад Палати погоджується з таким підходом, вважаючи, що властиве людині по її смерті зникає, й отже, заборона жорсткого поводження вже не застосовна до трупів, як у випадку мертвих тіл Сеїта Кюлекджі та Доана Алтюна, попри всю жорстокість відповідних актів.

83.З цього випливає, що статті 3 з цієї причини не порушено.

179