- •1.Періодизація світового розвитку з 1914 до 1939 рр.
- •2.Причини й початок Першої світової війни.
- •3.Паризька мирна конференція та її головні рішення.
- •4. Створення та діяльність Ліги Націй у міжвоєнний період.
- •7.Тоталітаризм, ознаки тоталітарних режимів.
- •8.Російська революція 1917 р., її причини та початок.
- •9.Режим особистої влади Сталіна, його тоталітарний характер.
- •10.Індустріалізація та колективізація в срср в другій половині 20-х -30-і
- •11.Встановлення нациської диктатури а.Гітлера, наслідки цього для Німеччини та світу.
- •12.Встановлення фашиської диктатури в Італії, фашизація країни.
- •13. Громадянська війна в Іспанії 1936-1939рр. Ставлення великих держав до цих подій.
- •14.Відновлення державної незалежності Польші. Ю.Пілсудський.
- •15.Утворення Чехо-Словаччини т.Масарик.
- •16.Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців. Національне питання у державі.
- •18.Національно-визвольна боротьба народів Індії в 20-30рр. ХХст.
- •19.Розвиток науки і техніки в 20-30 роки.
- •20.Політика «умиротворення» агресора напередодні Другої світової війни.
- •21.Мюнхенська угода і загарбання Чехо-Словатччини.
- •22.Радянсько-німецький пакт про ненапад від 23 сепня 1939р. Та таємний додатковий протокол до нього.Вплив угоди на подальший розвиток подій.
- •23.Причини й початок Другої світової війни
- •24.Напад Німеччини на срср, початок Велекої Вітчизняної війної війни.
- •25.Створення антигітлерівської коаліції в роки Другої світової війни.
- •26.Нациський порядок у Європі та рух Опору в окупованих країнах в роки Другої світової війни.
- •28.Відкриття Другого фронту в Європі. Воєнна поразка і капітуляція Німеччини.
- •29.Ялтинська та Потсдамська конференції.
- •30.Розгром Японії. Підсумки та наслідки Другої світової війни.
- •32. Створення Організації Об'єднаних Націй. Україна — співзасновниця оон. Роль оон у повоєнному світ
- •33. Процес деколонізації після Другої світової війни, його етапи.
- •34. Причини та початок «холодної війни».
- •35.Наслідки війни для сша.
- •36.Демократи при владі (1961 - 1968 рр.)
- •37. Сша наприкінці XX - на початку XXI століття. Українці у сша.
- •38. План Маршалла, його роль у відбудові повоєнної Західної Європи.
- •39. Інтеграційні процеси в сучасній Європі. Місце України в загальноєвропейському процесі.
- •40. Діяльність м. Тетчер. «Тетчеризм», його суть та результати для Великої Британії.
- •41. П'ята республіка у Франції. Політика Шарля де Голля.
- •42. Об'єднання Німеччини. Сучасний стан країни.
- •43.Економічні реформи м.С.Хрущова та їх наслідки.
- •44.Зміни у вищому партійно-державному керівництві після смерті л.Брежнєва.
- •45.Радянсько-афганський конфлікт.
- •46. Україна і процес перебудови в срср .
- •47.Встановлення радянського панування в країнах Східної Європи.
- •48. Розпад Югославії, громадянська війна та її наслідки.
- •49. Демократичні революції 1989 -1991 рр. У країнах Центральної та Східної Європи.
- •50.Кубинська революція 1959 р.
- •51. Японське «економічне диво». Розвиток Японії на сучасному етапі.
- •52. Реформування економіки Китаю наприкінці XX — на початку XXI ст.
- •54. Розрядка міжнародної напруженості у 70-х роках. Гельсінський процес.
- •55. Оздоровлення міжнародних відносин на рубежі 80 — 90-хрр. Закінчення «холодної війни».
- •56.Конфлікти на Близькому Сході.
- •58.Становлення постіндустріального(інформаційного) суспільства.
- •59.Загальна характеристика глобальних проблем сучасності та ймовірних шляхів їх подолання.
7.Тоталітаризм, ознаки тоталітарних режимів.
Тоталітаризм (від лат. totaliter — всеохоплюючий) є феноменом, особливістю XX ст. Найтиповішими його втіленнями були фашистська Італія, гітлерівська Німеччина і Радянський Союз протягом майже всього часу його існування. Основними видами тоталітаризму були фашизм (нацизм) і сталінський соціалізм.
Тоталітаризм як суспільне явище включає в себе такі основні ознаки:
У галузі ідеології і внутрішньої політики:
- спосіб втілення у життя утопічної ідеї (незалежно від того, які вихідні принципи в неї були закладені, наприклад, загальної рівності й добробуту і т. п.);
- абсолютний, всезагальний, нічим не обмежений контроль за жит тям суспільства і кожної людини зокрема; ч
- панування єдиної ідеології, єдиної правлячої партії, яка володіє монопольним правом політичної діяльності; заборона політичної та ідейної опозиції і свободомислення;
- нічим не обмежене насильство, диктатура і терор для досягнення мети (сила — головний аргумент, а мета виправдує засоби).
У галузі економіки:
-перетворення всієї власності у державну, чи власність слухняних державі підприємців;
-неможливі або вкрай утруднені прояви особистої ініціативи, під приємництва у господарській діяльності;
-мілітаризація і централізація економіки, бюрократизація влади й управління у цілому.
У галузі культури, освіти й виховання, прав людини:
-всезагальний (тотальний) контроль над духовним життям і твор чістю;
-політичне стеження, нехтування прав і свобод людини й грома дянина; ч
-створення системи всебічного впливу на особистість через сім'ю, школу, засоби масової інформації, державні і громадські органі зації, діяльність яких повністю контролюється партійно- державним апаратом;
-формування культу особи вождя: намагання перетворити народ у натовп, слухняний його волі.
S У галузі зовнішньої політики:
> домінуюче намагання поширити на інші народи і на весь світ свої ідеали і порядки.
Тоталітаризм був і залишається ворогом демократії і гуманізму, громадянського суспільства і правової держави.
В усіх державах, де панував тоталітарний режим, він залишив після себе страшну спадщину.Особливо гіркими були його плоди у країнах, які входили до складу тоталітарних держав на правах «молодшого брата», як, скажімо, Україна в СРСР.
У кінці 20-х рр. закінчується формування тоталітарної держави в СРСР. Влада зосереджена в руках однієї людини. Для зміцнення режиму абсолютної влади створено централізований партійно-бюрократичний апарат і всевладні каральні органи ДПУ і НКВС. На цей час було встановлено політичну диктатуру комуністичної партії. Усі опозиційні партії і рухи були ліквідовані. Ради і громадські організації перетворились у придаток до владних структур.
У результаті масових репресій, голодомору Україна втратила мільйони людей. Було винищено майже весь цвіт національної інтелігенції, досвідчених фахівців, хазяйновитих, роботящих селян.
Величезної шкоди було завдано розвитку національної культури, мистецтва, національної освіти.
Були ліквідовані політичні партії, у тому числі й українські комуністичні партії, що виникли в 1918-1920 рр. (УКП, боротьбисти та ін.).
Природні ресурси України значною мірою були вичерпані або виснажені. Непоправної шкоди завдано довкіллю, ще протягом десятиріч нагадуватиме про себе Чорнобильська катастрофа.