28.Відкриття Другого фронту в Європі. Воєнна поразка і капітуляція Німеччини.

Проблема Другого фронту в Європі набула 1944 р. багато в чому іншого ругого фронту в Європі набула 1944 р. багато в чому іншого

змісту, ніж це було в 1942 і 1943 pp. Докорінний перелам, що відбувся в

перебігу Другої світової війни, означав, що Радянський Союз здатний сам

здобути остаточну перемогу над гітлерівською Німеччиною. Уряди США та

Великої Британії не могли далі зволікати з розгортанням відкритих

воєнних дій у Західній Європі. В січні 1944 р. розпочалася підготовка

вторгнення англо-американських військ до Північної Франції (операція

"Оверлорд") і допоміжного удару в Південній Франції (операція "Енвіл").

Штаб верховного командувача союзними збройними силами у Британії 15

січня було перетворено на верховний Штаб союзних експедиційних сил, а

американського генерала Д. Ейзенхауера призначено верховним командувачем

цими силами.

Розроблений штабом Ейзенхауера план воєнних дій передбачав висадку

десанту і захоплення території Нормандії та півострова Бретань як

обширного плацдарму. Перед безпосереднім проведенням операції "Оверлорд"

на Британських островах зосереджувалися чотири армії: 1-а і 3-я

американські, 2-а англійська і 1-а канадська. У складі цих армій

налічувалося 37 дивізій і 12 бригад. ВПС союзників мали більше 10 тис.

бойових і 1360 транспортних літаків, 3500 планерів. Для операції

вторгнення виділялося багато бойових кораблів, десантних суден,

самохідних барж і катерів. Штаб союзних військово-морських сил очолював

адмірал Рамсей. Союзники мали вирішальну перевагу в силах і засобах.

У ніч на 6 червня 2 тис. бомбардувальників союзної авіації завдали

ударів по узбережжю Нормандії. Більшість з них не влучила в німецькі

оборонні споруди, багато бомб вибухало у декількох кілометрах від

берега. Проте масоване бомбардування змусило німецькі війська сховатися

в укриттях, що полегшило висадку десанту. 101-у і 82-у американські і

англійську повітрянодесантні дивізії було скинуто на парашутах і

планерах за 10-15 км від берега. Тисячі суден і кораблів союзників під

прикриттям авіації та артилерії військово-морського флоту перетнули

Ла-Манш і на світанку 6 червня розпочали висадку десанту на п'яти

ділянках узбережжя. Супротивник не вжив рішучих контрзаходів, щоб

зірвати дії англо-американських військ. Це означало, що операція

вторгнення стала цілковитою раптовістю для противника.

Другий фронт в Європі було нарешті відкрито.

29.Ялтинська та Потсдамська конференції.

Я́лтинська конфере́нція (також Кримська) — вершинна дипломатична зустріч лідерів США, Великобританії йСРСР 4-11 лютого 1945 з метою вирішення питань закінчення Другої світової війни та повоєнного ладу.

Президент США Ф. Д. Рузвельт, прем'єр міністр Великобританії Вінстон Черчілль та глава уряду СРСР Йосип Сталін зійшлися зі своїми делегаціями у колишньому царському палаці в Лівадії (поблизу міста Ялта у Криму) й ухвалили далекосяжні рішення про подальше ведення війни й повоєнний уклад міжнародних взаємин.

Серед важливіших рішень були: участь СРСР у війні проти Японії (таємний протокол), кордони Польщі на сході по лінії Керзона з незначними відхиленнями на користь Польщі, відшкодування Польщі за рахунок німецьких східних територій і утворення в цій країні так званого «уряду національної єдності». Щодо Німеччини схвалено принципи її розчленування, окупаційного режиму та репарацій. У справі створення ООН ухвалено скликати конференцію на квітень 1945 у США, запросити як членів-засновників радянської республіки Україну (УРСР) таБілорусь (БРСР) (західні делегації відкинули первісну пропозицію СРСР про участь усіх 16 союзних республік), затверджено принцип одноголосності постійних членів Ради Безпеки ООН у засадничих справах (право «вето»великих держав).

Після завершення війни у Європі 17 липня - 2 серпня 1945 р. відбулася Потсдамська конференція «великої трійки». Делегацію СРСР очолював Й. Сталін, США представляв президент Г. Трумен, а Велику Британію — прем'єр-міністр К. Еттлі. Черчілль був відкликаний у зв'язку з поразкою консерваторів на виборах. На конференції було розв'язано питання про майбутнє Німеччини, де мали бути проведені денацифікація, демілітаризація, декартелізація та демократизація. Для суду над головними воєнними злочинцями створювався Міжнародний військовий трибунал.

Була прийнята система чотиристоронньої окупації Німеччини: СРСР, США, Великою Британією та Францією; визначено нові польські кордони на заході та сході; розв'язані питання про передачу СРСР Кенігсбергу й області; про поділ флоту Німеччини союзниками; про передачу військових злочинців Міжнародному військовому трибуналові; про заснування Ради міністрів закордонних справ, яка мала підготувати проекти мирних угод з Німеччиною та її союзниками.

Щодо майбутнього Німеччини, то конференція вирішила залишити її як єдину державу. Малося на увазі в майбутньому провести в країні загальні вибори і підписати з Німеччиною мирний договір. До цього часу владні функції мала здійснювати окупаційна адміністрація. Відповідно на чотири сектори було поділено Берлін.

На конференції розглядалися також проблеми репарацій. Із загальної суми в 20 млрд доларів 50% повинен був отримати Радянський Союз. Вирішено було компенсувати її за рахунок промислового устаткування, що вивозилося із Німеччини до СРСР. Домовилися і про взаємну репатріацію військовополонених, які опинилися в різних зонах.

Таким чином, на конференції були закладені основи для післявоєнного розвитку не тільки країн Європи, а й усього світу.