- •5.1. Семінарсько-практичні заняття..............................................................152
- •Передмова
- •Розподіл балів при рейтинговій системі
- •1. Опис навчальної дисципліни
- •2. Структура навчальної дисципліни
- •3. Зміст навчальної дисципліни за змістовими модулями
- •Тема 1. Управління персоналом в сучасних умовах
- •Тема 2. Методологія управління персоналом
- •Тема 1- 2. Управління персоналом в сучасних умовах та його методологія
- •Тема 3. Система управління персоналом
- •Тема 3. Система управління персоналом
- •Тема 4. Планування людських ресурсів
- •Тема 5. Технологія управління персоналом
- •Тема 4-5. Планування людських ресурсів та технологія управління персоналом
- •Тема 6. Організація роботи з персоналом
- •Тема 6. Організація роботи з персоналом
- •Тема 7. Управління поведінкою персоналу
- •Тема 7. Управління поведінкою персоналу
- •Тема 8. Ефективність роботи персоналу
- •Тема 8 Ефективність роботи персоналу
- •Тема 9. Особливості технологій управління персоналом
- •Тема 10. Управління персоналом в системі державної податкової служби України
- •4. Опорний конспект лекцій
- •Японські менеджери про свої завдання, % опитаних
- •Як бачимо, проблема розвитку персоналу й управління ним займає провідне місце.
- •4.1. Теоретичні основи менеджменту персоналу
- •2. Менеджмент персоналу в умовах розбудови ринкової економіки
- •Відмінності менеджменту персоналу від традиційного управління кадрами
- •Взаємозв’язок між стадіями розвитку організації та змінами функцій управління персоналом1
- •3. Світові тенденції розвитку менеджменту персоналу Сучасні вимоги до ефективності менеджменту персоналу:
- •Контрольні питання
- •Таблиця 2.1 Еволюція концепцій управління людськими ресурсами
- •2. Цілі управління персоналом, їх місце в системі організаційних цілей
- •3. Принципи і методи управління персоналом
- •Тема 3 Система управління персоналом
- •2. Підрозділи з управління персоналом в організації
- •3. Державна кадрова політика в Україні
- •Контрольні питання
- •Тема 4. Планування людських ресурсів
- •2. Процес планування
- •3. Розподіл відповідальності між лінійними керівниками і кадровими підрозділами
- •4. Методи планування
- •Тема 5. Технологія управління персоналом
- •Складові елементи підбору персоналу:
- •2. Моделі робочих місць
- •3. Професійний відбір персоналу.
- •Тема 5.2. Розстановка та рух персоналу
- •Навчання
- •2. Розподіл відповідальності
- •3. Методи отримання інформації для аналізу робіт
- •4. Типові моделі кар’єри рис. (5.2.4-5.2.7)
- •5. Планування і розвиток кар’єри в сучасній організації
- •6. Рух персоналу
- •7. Порядок звільнення персоналу
- •Тема 5.3. Оцінка персоналу
- •2. Оцінка потенціалу працівника
- •3. Оцінка індивідуального внеску
- •4. Атестація кадрів
- •Тема 5.4 Навчання персоналу
- •2. Проблеми розвитку середньої професійної та вищої освіти в Україні
- •3. Професійна підготовка
- •4. Підвищення кваліфікації
- •5. Досвід перепідготовки кадрів у сша та Японії
- •Контрольні питання
- •2. Приблизна філософія підприємства
- •2.1. Цілі та задачі підприємства
- •2.2. Оплата праці та соціальні блага.
- •(Об’єм продукції х ставку оплати)
- •3. Досвід створення філософії підприємства у Великобританії, сша, Японії.
- •Тема 6.2. Структура персоналу
- •2. Функціональна структура персоналу
- •3.Рольова структура колективу, її види й аналіз
- •Таблиця 6.2.9(фрагмент)
- •4. Соціальна структура персоналу, її класифікація та аналіз
- •5. Штатна структура
- •Тема 6.3. Регламентація управління персоналом
- •2. Правила внутрішнього трудового розпорядку
- •3. Положення про підрозділи і методика його розробки
- •4. Посадові інструкції: необхідність, значення, методика розробки
- •5. Контракти з персоналом та порядок їх укладання
- •Тема 6.4. Організація праці
- •1.2. Раціональні умови праці
- •1.3. Паспорт робочого місця
- •2. Техніка особистої роботи
- •3. Нормування праці
- •Тема 7. Управління поведінкою персоналу
- •2. Концепція поведінкового та ситуаційного лідерства
- •3. Соціальні групи, їх види та специфіка управління
- •4. Програма створення колективу і стадії його розвитку
- •Тема 7.2. Організація, мотивація та оплата праці персоналу
- •3. Матеріальні потреби як основа мотивації
- •4. Всебічний розвиток особистості. Людина і особистість .
- •5. Процес управління оплатою праці
- •5.1. Взаємозалежність оплати праці та мотивації працівників
- •5.2. Аналіз різних видів оплат
- •10. Розробка положення про оплату праці персоналу
- •Положення
- •Погоджено
- •Тема 8. Ефективність управління людськими ресурсами (еулр)
- •3. Дослідження як один із методів оцінки ефективності управління людськими ресурсами
- •4. Роль комунікацій у взаємоінформованості персоналу в організації
- •5. Інформаційні системи управління персоналом
- •6. Оцінка і вимір ефективності управління персоналом
- •Тема 9. Особливості технології управління персоналом
- •2.2. Планування кар’єри державного службовця
- •2.3. Організація, умови і порядок проведення атестації державного службовця
- •2.4. Відставка і звільнення державного службовця
- •Тема 10. Управління персоналом у системі державної податкової служби України
- •1.2. Структура системи управління персоналом у податковій службі
- •2. Механізм управління персоналом
- •2.1. Проблеми управління персоналом в органах дпс України
- •2.2. Система підбору і формування резерву кадрів
- •2.3.Співбесіда, як важливий елемент прийому працівника на роботу, характеристика її етапів.
- •Контрольні питання
- •Тема 10.2. Навчання кадрів у системі державної податкової служби України
- •1. Сутність, мета і основні принципи професійного навчання
- •2. Напрями і завдання розвитку професійного навчання
- •10.2.3 Організаційна структура та управління системою професійного навчання
- •4. Наукове і навчально-методичне забезпечення професійного навчання
- •Контрольні питання
- •5. Методичні вказівки до організації підготовки, виконання і проведення семінарсько-практичних занять, самостійної, індивідуально-консультаційної та розрахункової роботи:
- •5.1. Семінарсько-практичні заняття
- •Конкретні ситуації Субординація
- •Непокірний
- •Анкета "Що я думаю про свого керівника?"
- •Тема 3. Система управління персоналом
- •Тема 4-5. Планування людських ресурсів та технологія управління персоналом
- •Ціль і задачі гри
- •Елементи гри і тривалість їх проведення
- •Методика проведення гри (для викладача)
- •Таблиця 10. Професійна модель робочого місця
- •Таблиця 11
- •Таблиця 13
- •Конкретна ситуація "Конфлікт в нді"
- •Тема 6. Організація роботи з персоналом
- •Задачі ділової гри Завдання № 1
- •Методика проведення гри
- •Таблиця 15
- •Матриця розподілу функцій підприємства
- •Тема 7. Управління поведінкою персоналу
- •Відмінності менеджера від лідера
- •Практична ситуація Відсоток з доходу, як винагорода за працю.
- •Конкретна ситуація "Премія"
- •Тест як ви контролюєте себе в спілкуванні?
- •Підрахунок результатів:
- •Тест "Якому типу взаємовідносин між працівником та організацією ви віддаєте перевагу?"
- •Тест "Почерк та характер"
- •Якісний аналіз почерку
- •Тема 8. Ефективність роботи персоналу
- •Таблиця 19 Шкала коефіцієнтів трудового внеску (ктв)
- •Тема 1: Управління персоналом в сучасних умовах
- •Тема3: Теоретичні аспекти менеджменту персоналу
- •Тема 4: Вимоги до компетенції менеджера в сучасних умовах
- •Тема 5: Принципи управління персоналом
- •Тема 6: Методи управління персоналом
- •Тема 7: Правові методи управління персоналом
- •Тема 8: Адміністративні методи управління персоналом
- •Тема 9: Економічні методи управління персоналом
- •Тема 10: Соціально-психологічні та виховні методи управління персоналом
- •Тема 11: Система управління персоналом
- •Тема 12: Державна кадрова політика в Україні
- •Тема 13: Планування людських ресурсів
- •Тема 14: Розвиток персоналу в Україні в умовах ринкових трансформацій
- •Тема 15: Формування персоналу в Україні в сучасних умовах
- •Тема 16: Оцінювання персоналу в Україні в ринкових умовах
- •Тема 17: Атестація персоналу в Україні в сучасних умовах
- •Тема 27: Історія, природа та різні наукові підходи до визначення лідерства
- •Тема 29: Менталітет українського керівника
- •Тема 31: Порівняння менталітету працівників різних країн
- •5.4. Розрахункова робота
- •6. Контрольні завдання, методи і критерії оцінювання знань та розподіл балів за модульно-рейтинговою системою: Форми і засоби контролю та методи оцінювання знань
- •6.1. Семестрова (підсумкова) оцінка з навчальної дисципліни
- •6.3 Модульний контроль
- •6.4. Тестові завдання
3. Соціальні групи, їх види та специфіка управління
Соціальна група - відносно стійка сукупність людей, яка має спільні інтереси, цінності і норми поведінки, які складаються в межах історично визначеного суспільства. Розрізняють великі, середні та малі соціальні групи.
До великих груп належать:
- суспільні класи (робітники, селяни, буржуазія, поміщики, інтелігенція);
- соціальні прошарки (підприємці, фермери, священики, службовці);
- професійні групи (машинобудівники, педагоги, будівельники і т.д.);
- етнічні спільності (нація, народність, плем’я);
- вікові групи (молодь, середній вік, пенсіонери).
До середніх соціальних групи належать трудові колективи підприємств, організацій і установ (юридичних осіб), а також громадяни, які характеризуються територіальною спільністю проживання (місто, район, селище).
Мала соціальна група характеризується додатковою специфічною особливістю безпосереднім контактом її членів і спільним обміном інформацією. До малих груп належать: сім’я, шкільний клас, виробнича бригада, відділ і служба підприємства, компанія друзів і ін.
У теорії управління прийнято ділити групи на формальні і неформальні.
Суттєва відмінність формальної соціальні групи полягає в тому, що вона завжди створюється з ініціативи адміністрації і входить підрозділом в організаційну структуру і штатний розклад підприємства. Існують різні типи формальних груп:
група керівника;
функціональна група;
виробнича група;
комітет.
Групи можна охарактеризувати за критерієм працездатності:
1.Група «Х» – не здатна і не бажає працювати.
2.Група «У» – частково здатна і частково бажає працювати.
3.Група «Z» – повністю може і бажає працювати.
Неформальні соціальні групи – це вільно утворені малі соціальні групи людей, які вступають у систематичну взаємодію за інтересами для досягнення певних цілей. Така група дає людині почуття захищеності, від групи вона чекає підтримки, допомоги у вирішенні своїх задач.
4. Програма створення колективу і стадії його розвитку
Вимоги до лідера колективу.
Як тільки склались тверді наміри створення колективу, лідер приступає до цього процесу. Важливо, щоб дотримувались наступні загальні правила.
всі члени групи чітко уявляють собі цілі спільної роботи;
вміння кожної людини відомі решті і функції розподілені;
організаційна будова групи відповідає постійній цілі;
в групі замислюються над методами роботи і прагнуть їх удосконалити;
розвинена самодисципліна, яка дає можливість добре використовувати час і ресурси;
група підтримує своїх членів і створює тісні взаємовідносини;
відносини в групі відкриті, і вона готова зустріти будь-які труднощі та перешкоди на шляху ефективної роботи.
При створенні колективу керівнику доцільно вибрати найбільш притаманні для його стилю керівництва принципи формування команди і в наступній роботі не змінювати правил гри.
Для створення ефективного колективу можна користуватись рекомендаціями наведеними у табл. 7.1.2.
Таблиця 7.1.2
Як створити ефективний колектив?
Поради |
Пояснення |
Встановлюйте чіткі цілі |
Ціль повинна бути викликом, а критерії її досягнення досить зрозумілими. Розумні колективи частіше самі знаходять шлях, якщо знають, до чого необхідно прийти |
Починайте з найменшого |
«Великий дуб виростає з маленького жолудя». Успіх закріплює довіру і створює основу для нового успіху. Люди надають перевагу ідеям, у яких вони можуть розібратися |
Перед тим, як діяти, досягніть згоди |
Без згоди майже нічого не можна змінити. Участь виникає на основі дійсного розуміння. Досягнення успіху потребує багато часу |
Складіть реальний графік перетворень |
«Москва не відразу будувалась». Іноді навчитись означає від чогось відучитися. Культурний рівень змінюється дуже повільно |
Давайте поради часто і від чистого серця |
Люди можуть сказати багато цінного. Коли Ви радитесь, то тим самим зміцнюєте згоду. Маніпулювання підриває можливість створити колектив |
Пов’яжіть створення колективу з організаційною роботою |
Розробляйте нову структуру, положення та інструкції. Люди з великою готовністю підуть на експеримент, якщо це не потребує великого об’єму додаткової роботи. Для створення колективу використовуйте регулярні засідання і звичайні завдання |
Мужньо зустрічайте складні проблеми |
Не кладіть складні питання під ковдру, намагайтесь вирішити їх у першу чергу. Будьте реалістом у своїх планах. Якщо ви будете грати в дипломатію, то дискредитуєте свої зусилля |
Заохочуйте відкритість та щирість |
Із забобонами та помилковими поглядами легше справитися, якщо обговорювати їх відкрито. Не придушуйте дискусії й опонентів |
Не викликайте помилкових надій |
Обіцяти легше всього, важко виконувати. Невиконані обіцянки дискредитують Вас |
Якщо потрібно, перебудуйте свою роботу |
Створення колективу може збільшити об’єм Вашої роботи, методи прийняття рішень і стиль керівництва |
Іноді не пасуйте перед труднощами |
Пам’ятайте, невідоме лякає більше, ніж відоме. Якщо проблему викласти вголос, вона вже не здається страшною. Вік, здібності і погляди створюють обмеження |
Краще бути дипломатом, ніж автократом |
Людей неможна примушувати змінювати рішення. Людей можна примусити прикидатися, ніби вони змінюються. «Ви можете загнати коня у воду, але не можете примусити пити» |
Подумайте про кар’єру своїх співробітників |
Люди люблять самі бути учасниками процесу прийняття рішень. Керівник може відчути небезпеку швидкого просування молодого підлеглого. Окремі співробітники можуть перерости свої теперішні функції, їх потрібно вчасно підвищити. Можливий індивідуальний розвиток |
Заохочуйте творчу ініціативу |
Нові ідеї породжують подальшу творчість. Існуючі системи і методи можуть опинитися під питанням |
Делегуйте повноваження |
У людей різні сильні сторони і досвід. Делегування повноважень звичайно означає розвиток |
Приймайте допомогу із зовні, якщо це необхідно |
Дуже добре вибирайте до кого звернутися. Беріть на себе відповідальність за свої дії. У кожної людини зі сторони свій погляд на проблему і свій досвід. Люди зі сторони не хочуть брати участь в організаційній роботі. Людина із зовні скоріше залишиться нейтральною |
Учіться на помилках |
«Досвід – це сума накопичених помилок». Визнавайте свою неправоту. Регулярно аналізуйте хід справи. Заохочуйте зворотній зв’язок – це саме цінне, що Вам можуть дати колеги. Справи говорять самі за себе |
Стадії розвитку колективу
У міру розвитку колектив проходить через певний ряд послідовних етапів:
1.Притирання.
2.Переворот (зміна чи утвердження лідера, розформування колективу).
3.Результативність (прийняття мір щодо підвищення продуктивності).
4.Ефективність (акцентується правильне використання часу).
5.Майстерність (установлення високих стандартів досягнень).
6.Старіння (цілі не відповідають задачам нового часу).
7.Смерть (реорганізація підприємства або його ліквідація).
Можна виділити обмеження ефективної роботи колективу:
невідповідність керівника і колективу;
некваліфіковані співробітники;
поганий соціально-психологічний клімат;
нечіткість мети і критеріїв роботи;
низька результативність роботи колективу.
Контрольні питання
Які наукові підходи до визначення сутності лідерства Вам відомі?
Охарактеризуйте концепції лідерства.
Порівняйте авторитарний, демократичний та ліберальний стилі керівництва, їх переваги і недоліки.
У чому принципові відмінності стилів лідерства, орієнтованих на роботу і людину?
У чому суть ситуаційного лідерства, його відмінності від концепції поведінки?
Які існують види соціальних груп?
Опишіть програму створення та стадії розвитку колективу.