Kolosnichenko

Таблиця 3.13 – Зведення кількості обладнання у потоці

5 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТОВОЇ ТА ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИН ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

5.1 Вимоги до оформлення пояснювальної записки та додатків дипломного проекту

Загальний обсяг ПЗ становить до 105-115 сторінок друкованого тексту або до 150-160 сторінок рукописного тексту. При цьому до загального обсягу дипломного проекту не входять додатки, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки.

Дипломний проект оформлюють з одного боку аркушів білого паперу з рамками формату А4 (210 х 297 мм). Можна також використати папір формату A3 для подання таблиць та ілюстрацій.

При оформленні ПЗ слід дотримуватися вимог ГОСТ 2.105–95 ЄСКД. «Общие требования к текстовим документам».

1 Загальні положення 1.1 Текстові документи підрозділяють на документи, що містять, у

основному, суцільний текст (технічні умови, паспорти, розрахунки, пояснювальні записки, інструкції і т.п.), і документи, що містять текст, розбитий на графи (специфікації, відомості, таблиці і т.п.).

1.2 Оригінали текстових документів виконують одним з наступних способів: машинописним, рукописним або з застосуванням друкуючих і графічних пристроїв виводу ЕОМ.

Зазначений вище обсяг дипломного проекту розрахований на використання при його оформленні тестового редактора Microsoft Word, шрифт Times New Roman Cyr, розмір 14, полуторний міжрядковий інтервал. Шрифт друку має бути чітким, з однаковою щільністю тексту, чорного кольору середньої жирності.

При рукописному написанні ДП текст оформлюють креслярським шрифтом за ГОСТ 2.304–81 з висотою букв і цифр не менш 2,5 мм. Цифри і букви необхідно писати чітко чорною тушшю;

1.3 Відстань від рамки форми до границь тексту на початку і наприкінці рядків – не менш 3 мм.

Відстань від верхнього або нижнього рядка тексту до верхньої або нижньої рамки повинне бути не менш 10 мм.

Абзаци у тексті починають відступом, рівним п'ятьом ударам друкарської машинки (15 – 17 мм). (Приклад оформлення наведено у додатку П, рис. П.4 та П.5).

41

2 Вимоги до текстових документів, що містять, в основному суцільний текст

2.1 П о б у д о в а д о к у м е н т а

2.1.1Текст документа при необхідності розділяють на розділи і підрозділи.

Листи документа нумерують у межах кожного розділу, кожний розділ ДП

(вступ, усі розділи, загальні висновки і список посилань) починають на листах з основним написом за формою 2 (ГОСТ 2.104–68) (рис. П.2, додатку П), а інші листи розділу оформлюють за формою відповідно до ГОСТ Р

21.1101-92 (рис. П.3, додатку П).

2.1.2Розділи повинні мати порядкові номери у межах усього документа,

позначені арабськими цифрами без крапки і записані з абзацного відступу. Підрозділи повинні мати нумерацію у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і підрозділу, розділених крапкою. Наприкінці номера підрозділу крапка не ставиться.

2.1.3 Розділи, підрозділи повинні мати заголовки.

Заголовки повинні чітко і коротко відбивати зміст розділів, підрозділів. Заголовки варто друкувати з прописної букви без крапки наприкінці, не

підкреслюючи. Переноси слів у заголовках не допускаються. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою.

Відстань між заголовком і текстом при виконанні документа машинописним способом повинна дорівнювати 3, 4 інтервалам, при виконанні рукописним способом – 15 мм. Відстань між заголовками розділу і підрозділу – 2 інтервали, при виконанні рукописним способом – 8 мм. Приклад оформлення наведено у додатку П, рис. П.4 та П.5.

2.1.4Кожен розділ текстового документа рекомендується починати з нового листа (сторінки).

2.1.5В документі (частині, книзі) великого обсягу на першому (заголовному) листі і, при необхідності, на наступних аркушах поміщають зміст, що включає номери і найменування розділів і підрозділів із указівкою номерів аркушів (сторінок). Зміст включають у загальну кількість аркушів даного документа (частини, книги).

Слово «Зміст» записують у вигляді заголовка симетрично текстові з

прописної букви. Найменування, включені у зміст, записують малими літерами, починаючи з прописної букви.

2.1.6 Наприкінці текстового документа перед листом реєстрації змін допускається наводити список літератури, що була використана при його складанні. Виконання списку і посилання на нього у тексті – за ГОСТ 7.32–91. Список посилань включається у зміст документа.

2.1.7 Нумерація сторінок документа і додатків, що входять до складу цього документа, повинна бути наскрізна (в правому верхньому куті). Нумерація сторінок у межах кожного розділу документа проставляється у графах основного напису. Приклад нумерації сторінок наведено на рис. П.4 та П.5.

2.2 В и к л а д е н н я т е к с т у д о к у м е н т і в 2.2.1 Найменування, що приводяться у тексті документа і на

ілюстраціях, повинні бути однакові.

42

2.2.2При викладі обов'язкових вимог у тексті повинні застосовуватися слова «повинний», «випливає», «необхідно», «потрібно, щоб»,

«дозволяється тільки», «не допускається», «забороняється», «не випливає». При викладі інших положень варто застосовувати слова –

«можуть бути», «як правило», «при необхідності», «може бути», «у

випадку» і т.д. При цьому допускається використовувати оповідальну форму викладу тексту документа, наприклад «застосовують», «указують» і т.п.

У документах повинні застосовуватися науково-технічні терміни, позначення і визначення, установлені відповідними стандартами, а при їхній відсутності – загальноприйняті у науково-технічній літературі.

2.2.3В тексті документа не допускається:

∙застосовувати обороти розмовної мови, техніцизми, професіоналізми;

∙застосовувати для того самого поняття різні науково-технічні терміни, близькі за змістом (синоніми), а також іноземні слова і терміни при наявності рівнозначних слів і термінів в українській мові;

∙застосовувати довільні словотвори;

∙застосовувати скорочення слів, крім установлених правилами орфографії, що відповідають державними стандартами, а також у даному документі;

∙скорочувати позначення одиниць фізичних величин, якщо вони використовуються без цифр, за винятком одиниць фізичних величин у голівках і боковиках таблиць, і у розшифровках літерних позначень, що входять у формули і рисунки.

2.2.4В тексті документа, за винятком формул, таблиць і рисунків, не допускається:

∙застосовувати математичний знак мінус (–) перед від’ємними значеннями величин (варто писати слово «мінус»);

∙застосовувати знак «Ø» для позначення діаметра (варто писати слово «діаметр»). При вказівці розміру або граничних відхилень діаметра на креслениках, розміщених у тексті документа, перед розмірним числом варто писати знак «Ø»;

∙застосовувати без числових значень математичні знаки, а також знаки № (номер) і %(відсоток);

∙застосовувати індекси стандартів, технічних умов і інших документів без реєстраційного номера.

2.2.5 Перелік скорочень слів, що допускаються, установлений ГОСТ

2.316–68.

2.2.6 В тексті документа перед позначенням параметра дають його пояснення, наприклад «Такт потоку, τ».

2.2.7 В документі варто застосовувати стандартизовані одиниці фізичних величин, їх найменування і позначення відповідно до ГОСТ 8.417– 81.

2.2.8 В тексті документа числові значення величин з позначенням одиниць фізичних величин і одиниць рахунка варто писати цифрами, а числа без позначення одиниць фізичних величин і одиниць рахунка від одиниці до дев'яти словами.

43

2.2.9Одиниця фізичної величини того самого параметра у межах одного документа повинна бути постійної. Якщо у тексті приводиться ряд числових значень, виражених в одних одиницях фізичної величини, то її вказують тільки після останнього числового значення, наприклад 1,50; 1,75; 2,00 м.

2.2.10Якщо у тексті документа приводять діапазон числових значень фізичної величини, виражених в одній і тій же одиниці фізичної величини, то позначення одиниці фізичної величини вказується після останнього числового значення діапазону.

Приклад: Від 5 до 10 мм.

Неприпустимо відокремлювати одиницю фізичної величини від числового значення (переносити їх на різні рядки або сторінки), крім одиниць фізичних величин, що поміщаються у таблицях, виконаних машинописним способом.

2.2.11Наводячи найбільше або найменше значення величини варто застосовувати словосполучення «повинне бути не більш (не менш)» .

Наводячи припустимі значення відхилень від зазначених норм, вимог варто застосовувати словосполучення «не повинне бути більш (менш)».

2.2.12 Дробові числа необхідно приводити у виді десяткових дробів. При неможливості виразити числове значення у виді десяткового дробу,

допускається записувати у виді простого дробу в один рядок через косу рису, наприклад, 5/32.

2.2.13 В формулах в якості символів варто застосовувати позначення, установлені відповідними державними стандартами. Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, якщо вони не пояснені раніше у тексті, повинні бути приведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу варто давати з нового рядка у тій послідовності, у якій символи приведені у формулі. Перший рядок пояснення повинен починатися зі слова «де» без двокрапки після нього.

Приклад: Розрахункову кількість робітників Кр, чол., обчислюють за формулою:

де Тв – трудомісткість виробу, с; τ – такт потоку, с.

Формули, що випливають одна з іншої і нерозділені текстом, розділяють комами.

2.2.14 Формули, за винятком формул, що поміщаються у додатку, повинні нумеруватися наскрізною нумерацією арабськими цифрами, що записують на рівні формули праворуч у круглих дужках. Одну формулу позначають – (1).

Посилання у тексті на порядкові номери формул дають у дужках, наприклад, .... у формулі (1).

44

Допускається нумерація формул у межах розділу. У цьому випадку номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, розділених крапкою, наприклад (3.1).

2.3 О ф о р м л е н н я і л ю с т р а ц і й т а Д О Д А Т К І В 2.3.1 Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення

тексту, що викладається. Ілюстрації, за винятком ілюстрацій додатків, варто нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією. Допускається нумерувати ілюстрації у межах розділу. У цьому випадку номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою. Наприклад – Рисунок 1.1.

При посиланнях на ілюстрації варто писати «відповідно до рисунка 2» при наскрізній нумерації і «…відповідно до рисунка 2.3 » при нумерації у межах розділу.

Ілюстрації, при необхідності, можуть мати найменування і пояснювальні дані. Слово «Рисунок» і найменування поміщають після пояснювальних даних і мають у своєму розпорядженні наступний образ:

Рисунок 1 – Умовне зображення обробки коміра

2.3.2 Матеріал, що доповнює текст документа, допускається поміщати у додатках. Додатки оформляють як продовження даного документа на наступних його аркушах або випускають у вигляді самостійного документа.

2.3.3 Кожен додаток варто починати з нової сторінки з указівкою нагорі у центрі сторінки слова «Додаток» і його позначення, а під ним у дужках для обов'язкового додатка пишуть слово «обов'язковий», а для інформаційного – «що рекомендується» або «довідковий».

Додаток повинен мати заголовок, що записують симетрично до тексту з прописної букви окремим рядком.

2.3.4Додатки позначають заголовними буквами українського алфавіту, починаючи з А, за винятком букв Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Після слова «Додаток» пишеться буква, що позначає його послідовність.

2.3.5Усі додатки повинні бути перелічені у змісті документа (при наявності) із указівкою їхніх номерів і заголовків.

2.3.6Додатки, що випускаються у вигляді самостійного документа, оформляють за загальними правилами – перший лист з основним написом за формою 2, наступні аркуші – за формою 2а за ГОСТ 2.104 – 68, ГОСТ 21.1101–92. При необхідності такий додаток може мати «Зміст». Приклад оформлення додатків надано у додатку Р.

2.4 П о б у д о в а т а б л и ц ь 2.4.1 Таблиці застосовують для кращої наочності і зручності порівняння

показників. Назву необхідно розміщувати над таблицею по ширині листа з абзацного відступу.

При перенесенні частини таблиці на ту ж або інші сторінки назву поміщають тільки над першою частиною таблиці.

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць відповідно до рисунка 1.

45

Таблиця (номер) – (назва таблиці)

Заголовки граф

Підзаголовки граф

оловка

Строки (горизонтальні ряди)

Боковик (графа для Графи заголовків

строк)

Рисунок 5.1 – Складові частини таблиці

2.4.2 Таблиці, за винятком таблиць додатків, треба нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією.

Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка, наприклад «Таблиця В.1».

Допускається нумерувати таблиці у межах розділу. У цьому випадку номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою. Наприклад, таблиця 1.5.

2.4.3На всі таблиці документа повинні бути приведені посилання у тексті документа, при посиланні треба писати слово «таблиця» із указівкою її номера. Наприклад, «Розрахунок коефіцієнтів надано у табл. 1.8».

2.4.4Заголовки граф і рядків таблиці варто писати з прописної букви,

апідзаголовки граф – з малої літери, якщо вони складають одне речення з заголовком, або з прописної букви, якщо вони мають самостійне значення. Наприкінці заголовка і підзаголовка таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині.

2.4.5Висота рядків таблиці повинна бути не менш 8 мм.

2.4.6Таблицю, у залежності від її розміру, поміщають під текстом, у якому вперше надане посилання на неї, або на наступній сторінці, а, при необхідності, у додатку до документа.

Допускається поміщати таблицю уздовж довгої сторони листа документа.

2.4.7Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, її поділяють на дві частини, поміщаючи одну частину під іншою або поруч, при цьому у кожній частині таблиці повторюють її голівку і боковик. При розподілі таблиці на частини допускається її голівку або боковик заміняти відповідно номером граф і рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами графи і (або) рядки першої частини таблиці.

Якщо наприкінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, у першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не проводять.

46

Слово «Таблиця» вказують один раз ліворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слово «Продовження таблиці» із указівкою номера (позначення) таблиці.

Таблиця 3.1 – Техніко-економічні показники потоку

Рисунок 5.2 – Приклад заповнення таблиці з нумерацією показників (при розподілі таблиці на дві частини (п. 2.4.7).

2.4.8 Графу «Номер один за одним» у таблицю включати не допускається.

При необхідності нумерації показників, параметрів або інших даних порядкові номери варто вказувати у першій графі (боковіку) таблиці безпосередньо перед їх найменуванням відповідно до рисунка 2. Перед числовими значеннями величин і позначенням типів, марок і т.п. порядкові

номери не проставляють.

2.4.12Заміняти лапками цифри, які повторюються у таблиці, математичні знаки, знаки відсотка і номера, позначення марок матеріалів і типорозмірів виробів, позначення нормативних документів не допускається.

2.4.13При наявності у документі невеликого за обсягом цифрового матеріалу його недоцільно оформляти таблицею, а варто давати текстом, розташовуючи цифрові дані у вигляді стовпчиків.

Приклад:

Розміри преса CS –371 фірми «Паннония»:

Довжина...……………………………1200 мм Ширина...…………………………......600 мм

5.2Вимоги до змісту та оформлення списку посилань до дипломного

проекту

47

Список посилань містить літературні джерела у порядку згадування їх у тексті ПЗ за наскрізною нумерацією. До бібліографічного списку не включаються праці, на які немає посилання у тексті дипломного проекту і вони фактично не були використані, а також енциклопедії, науково-популярні книжки, газети.

Бібліографічний опис джерел приводиться відповідно до ГОСТ 7.1–84.

Монографії: один, два або три автори:

1Медведева Т. В. Художественное конструирование одежды: Учебное пособие. – М.: ФОРУМ: ИНФРА-М, 2003. – 480 с.

2Ермилова В. В., Ермилова Д. Ю. Моделирование и художественное оформление одежды. – М.: Академия; Высшая школа, 2000. – 184с.

3Агошков Л. О., Колосніченко М. В., Кононенко М. Г. Проектування одягу раціональними асортиментними серіями. – К.: Арістей, 2008. – 116 с.

Монографії: чотири автори:

1 Конструирование одежды / Э. К. Амирова, О. В. Сакулина, Б. С. Сакулин, А. Т. Труханова / Под ред. Э. К. Амировой. – М.: Академия, 2005. – 496 с.

Монографії: п’ять та більше авторів:

1 Системный анализ инфраструктуры как элемент народного хозяйства / Белоусова Н. И., Левит В. Ю., Черевченко Т. М., Ярославская Ж.Н. – М.: Экономика, 1981 – 62 с.

Багатотомні видання:

1 История русской литературы: В 4 т. / АН СССР. Ин–т рус. лит. (Пушкин, дом). – М., 1982. – Т. З: Расцвет реализма. – 676 с.

Перекладні видання 1 Гроссе Э., Вайсмангель Х. Химия для любознательных: Пер. с нем. –

М.: Химия, 1980 – 392 с.

Стандарти:

1 ДСТУ 2162–93 Технологія швейного виробництва. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України, 1993. – 13 с.

Збірки наукових праць:

1 Обчислювальна і перекладна математика: 3б. Наук. пр. – К.: Либідь. 1993. – 99 с.

Словники:

1 Библиотечное дело: Терминол. словарь / Сост. И. М. Суслова, Л. Н.

Уланов. – 2-е изд. – М.: Книга, 1986. – 224 с.

Депоновані наукові праці:

1Меликов А. З., Констатинова С. Н. Обзор аналетических методов расчета и оптимизации мультиресурсных систем обслуживания / Науч. – произ. Корпорация «Киев. Ин-т автоматики». – К., 1996. – 44 с. – Рус. – Деп. В ГнТБ Украины 11.11.96, № 2210. – УК96 // Анот. в ж. Автоматизация производственных процессов, №2, 1996

2Пономаренко Л. А., Меликов А. З. Алгоритмы управления в неполнодоступных Марковских сетях со сложными механизмами обслуживания в очередях // Ред. ж. Автоматика и вычислительная техника. –

Рига, 1989. – 11 с. Деп. в ВИНИТИ 8.12.89, №7305-В89

48

Складові книги:

1 Пономаренко Л.А. Организующая система // Автоматизация технологических процессов в прокатном производстве. – М.: Металлургия, 1979. – С. 141 – 148.

Складові збірника:

1 Пономаренко Л. А. Структура системы прерывания с ситуационными приоритетами в АСУТП станов горячей прокатки // Разработка автоматизированных систем управления технологическими процессами. – Тбилиси: Сабчота Сакартвело. – 1976. – С. 3 – 16

Складові журналу:

1 Меликов А. З., Пономаренко Л. А. Оптимизация цифровой сети интегрального обслуживания с конечным числом пользователей и блокировками // Автоматика и телемеханика. – 1992. – № 6. – С. 34 – 38.

Складові іноземного журналу:

1 Perez K. Radiation therapy for cancer of the cervix // Oncology/ Vol/ 7, № 2.

– P. 89 – 96.

Складові енциклопедії:

1Долматовский Ю. А. Электромобиль // БСЭ. – 3-е изд. – М., 1988. – Т. 30.

–С. 72

Тези доповідей:

1 Пономаренко Л. А., Жучкова И. В. Оптимальное назначение приоритетов при организации доступа в локальных вычислительных сетях АСУТП // Труды Междунар. конф. «Локальные вычислительные сети» (ПОКСЕТЬ 88).

– Том. 1 – Рига: ИЭВТ АН Латвии. – 1988. – С. 149 – 153.

Дисертації:

1 Луус Р. А. Исследование оборудования с пневновакуумным привоом для захвата, перемещения и фиксации при обработке пористых и легко повреждаемых строительных изделий: Дис…канд. техн. наук: 05.05.04. – М., 1982. – 212 с.

Автореферати дисертацій:

1 Поликарпов В. С. Философский анализ роли символов в научном познании: Автореф. дис… д-ра филос. наук: 09.00.08 / Моск. Гос. пед. ин-т. –

М., 1985. – 35 с.

Препринти:

1 Пономаренко Л. А., Буадзе В. В. Математические модели и алгоритмы сборы и обработки информации в АСУТП непрерывных станов горячей прокатки: Препр. / АН Украины. Ин-т кибернетики: 76-76. – К.: 1976. – 37 с.

Звіт про науково-дослідну роботу:

1 Проведение испытаний исследований теплотехнических свойств камер КХС-2-ВЗ: Отчет о НИР (промежуточн.). / Всесоюзн. заочн. ин-т. пищ. пром-

ти. – ОЦО 102ТЭ; № ГР 800571; № В 119692. – М., 1981. –90 с.

Авторські свідоцтва:

1 Линейный импульсный модулятор: А. с. 1626362. Украина, МХИ НОЗК7/02/ В. Г. Петров. – № 4653428/21; Заявлено 23.03.92; Опубл. 30.03.93. Бюл. № 13. – 4 с. ил.

Патенти:

49

1 Пат. 4601572 США, МКИ G 03 B 27/74. Microfilming system with zona controlled adaptive lighting: Пат. 4601572 США, МКИ G 03 B 27/24/ D. S. Wise (США); McGraw-Hill Ins/ – №721205; Заявл. 09.04.85; Опубл. 22.06.86; НКИ 365/68. – 3 с.

Каталоги:

1 Каталог млекопитающих СССР. Плиоцен – современность/ АН СССР, ЗООЛ. ин-т; Под ред. И. М. Громова, Г. И. Барановой. – Л.: Наука, Ленингр.

отд-ние. 1981. – 467 с.

5.3 Вимоги до змісту та оформлення графічної та ілюстративної частин до дипломного проекту

Графічна та ілюстративна частина дипломного проекту складається з:

∙конструкторських графічних документів;

∙інформаційних ілюстрацій за результатами роботи.

До конструкторських графічних документів належить кресленик загального виду базової моделі виробу. Цей документ має бути оформлений у відповідності з ГОСТ 2.109–73 «ЄСКД. Общие требования к вертежам». Приклад наведено у додатку С, рис. С.4.

Ілюстративна частина може бути представлена у вигляді таблиць, графіків, схем, рисунків, тексту, фотографій тощо.

Текст має бути написано друкованими літерами, акуратно, грамотно та розбірливо.

Графічний матеріал має бути нарисований акуратно, чорними або кольоровими чорнилами, розміром зручним для сприйняття інформації.

Демонстрація наочності може бути проведена за допомогою плакатів. Обсяг графічної частини ДП – не менше п’яти наочностей разом з обов’язковими креслениками.

Результати виконання ДП представляються до захисту наступними плакатами та кресленниками:

1.ТВОРЧЕ ДЖЕРЕЛО (виконано за технікою колажу)

2.ЕСКІЗИ МОДЕЛЕЙ КОЛЕКЦІЇ

3.МОДЕЛЮВАННЯ ДЕТАЛЕЙ БАЗОВОЇ МОДЕЛІ ТА ЇЇ МОДІФІКАЦІЙ

4.КРЕСЛЕНИК ЗАГАЛЬНОГО ВИДУ

5.РОЗПЛАНУВАННЯ ПРОЦЕСУ ВИГОТОВЛЕННЯ (вказати вид одягу) Приклади оформлення плакатів та креслеників надано у додатку Р.

5.4 Вимоги до заповнення основних написів у конструкторських документах

1. Дійсний стандарт установлює форми, розміри, порядок заповнення основних написів і додаткових граф до них у

конструкторських документах, передбачених стандартами Системи конструкторської документації (ДСТУ 3321:2003).

50