Kolosnichenko

Студент виконує замальовки природних аналогів, потім шляхом використання формоутворюючих ліній, осьових і ліній членування, аналізує природну форму та розробляє на її основі об'єкт проектування. Ще одну дуже важливу закономірність об'ємно-просторової структури диктує нам природний аналог - це єдність і цільність її устрою, необхідність урахування загального характеру розвитку головних елементів структури в устрої малих другорядних елементів. Творчі замальовки виконуються у вигляді фор-ескізів

вкількості 15-20шт. і надаються у додатку до дипломного проекту.

1.3.3Розробка символ-форми колекції

Використовуючи аналіз творчого джерела, його внутрішньої структури, студент народжує ідеї розробки ліній силуету (геометрія форми), ліній внутрішнього членування форми костюму, пристосовуючи їх до форми тіла людини, обираючи лінії в їх узагальненому вигляді та образному вирішенні

(рис.1.9).

візуальних ознак, а і у засобах створення виробів, наприклад:

-спосіб "незшитого одягу" можливо отримати з історії костюму (плащі, тоги, накидки);

-спосіб "переплетення" підкажуть вироби декоративно-прикладного мистецтва, народний костюм;

-спосіб членування великої форми на складові підкажуть середньовічні обладунки і модульне проектування одягу.

Форма костюму являє собою об’ємно-просторову структуру, яка може бути простою або складною. Незалежно від ступеню складності структури

21

костюму система зв’язків усіх його елементів має рішуче значення для забезпечення справжньої гармонії.

Плавне з’єднання елементів форми, а також поступовий перехід одного напрямку форми у другий називається пластикою. В оцінюванні пластичного характеру форми велике значення мають лінії, які створюють цю форму. Напрямок руху поверхні форми визначається зміною силуетних і конструктивних ліній. Кожна лінія несе своє образно-емоційне навантаження, здійснюючи різні психологічні впливи на сприйняття форми. Як правило, складна форма костюму описується лініями різного характеру, які і визначають пластичні рухи у проектному виробі. Пластика силуетних ліній визначає пластику конструктивних ліній [10].

Виконавши детальний аналіз творчого джерела, його внутрішньої структури утворюються ідеї розробки сучасного силуету, пропорційних відношень та ліній внутрішнього членування форми костюму у вигляді символу – форми творчої колекції (рис.1.10). Студент визначає абриси модної пропорційної фігури відносно композиційно – конструктивних поясів та наводить контури ліній нової форми одягу.

Рисунок 1.10 – Символ – форма моделей колекції

1.3.4 Розробка ескізного ряду моделей колекції

Розробка форм моделей одягу в колекції виконуються на основі первісних елементів символ - форми та їх властивостей з використанням відношень між ними – тотожності, подібності або контрасту; пропорційних відношень частин форми моделі - прогнозу, а також ритміки, повторювань, симетрії, асиметрії конструктивно-декоративних елементів.

22

Колекцію моделей одягу студент розробляє у вигляді одиничних виробів, або у системах “комплект” і “ансамбль”, встановлює можливі зв`язки формування системи, які побудовані на принципах узгодження та розвитку певних пластичних ідей форми, що розкриває емоційно-художню виразність через художні образи людини в костюмі [14].

Студент, використовуючи детальний структурний аналіз творчого джерела, розроблений прогноз сучасної форми у вигляді символ – форми, визначає головну ідею нової форми, тобто композиційний центр, який зв`язує всі моделі і надає розвиток форми у колекцію (рис.1.11).

Рисунок 1.11 – Ескізний ряд моделей колекції (вид спереду, вид ззаду)

Перспективні тенденції розвитку модних форм одягу можуть формуватись на основі методів прогнозу у формоутворенні костюму (підрозділ 1.2.2), а також з використанням сучасних комп’ютерних технологій і програм по варіантному пошуку і складанню нових форм одягу комбінаторним методом на основі матриці модних елементів.

Наприклад, вивчення українського традиційного одягу ХІХ-ХХ століття та дослідження нових форм і пропорцій сучасного одягу, дозволяє виконати структуризацію елементів форми і крою і розробити матрицю морфологічного

23

синтезу силуетів та пропорцій одягу за модними тенденціями. Застосовуючи прийоми комбінаторного методу у формоутворенні і основні композиційні принципи побудови колекцій одягу, можливо утримувати величезну кількість нових моделей одягу, які відповідають сучасним потребам споживачів

(рис.1.12 – 1.17).

Матриця морфологічного синтезу силуетів та пропорцій сучасного жіночого одягу з елементамикрою традиційного українського костюму

Рисунок 1.12 – Приклад виконання матриці морфологічних ознак

Колекція жіночих костюмів за принципом тотожності

Рисунок 1.13 – Приклад побудови колекції методом комбінаторики з елементів матриці морфологічних ознак

24

Колекція жіночих костюмів за принципом нюансу

Рисунок 1.14 – Приклад побудови колекції методом комбінаторики з елементів матриці морфологічних ознак

Колекція жіночих костюмів за принципом контрасту

Рисунок 1.15 – Приклад побудови колекції методом комбінаторики з елементів матриці морфологічних ознак

25

Колекція жіночих костюмів за принципом ритму

Рисунок 1.16 – Приклад побудови колекції методом комбінаторики з елементів матриці морфологічних ознак

Колекція “ Модні україночки ”

Рисунок 1.17 – Колекція сучасного жіночого одягу Чумаченко Олени

Ескізний ряд творчої колекції студент виконує у творчому, або художньому ескізі.

Творчий ескіз являє собою детальний рисунок, у якому вирішується характер і пластика усіх формоутворюючих ліній – силуетних, конструктивних, декоративних. У творчих ескізах намічається конструкція

26

форми, загальне кольорове рішення, функціональне призначення моделі. Творчі ескізи в кількості 10-15 шт. виконуються на акварельному папері формату А4, зображення повинно бути у двох проекціях (вигляд спереду та вигляд ззаду) з використанням сучасних прийомів художньої графіки. Ескізи можуть бути розроблені за допомогою графічних редакторів Corel XARA 2.0, XARA X, Corel Draw 10.0, Photoshop, Paint та ін. До ескізів додається перелік рекомендованих матеріалів з характеристикою: зміст, поверхня, структура, рисунок, колір. Ескізи надаються у додатку до дипломного проекту.

Аналіз творчого джерела може народжувати ідеї прийомів декоративної розробки внутрішньої об’ємно-просторової структури, оформлення доповнень до костюму, дозволяє запропонувати проекти орнаментального оформлення тканини для костюму, її фактури та рисунку.

Студент виконує творчій колаж в матеріалі, використовує нові знахідки естетичних властивостей елементів форми, нових матеріалів, декору, нових технологій виготовлення зразка творчої ідеї (рис.1.18).

Рисунок 1. 18 – Приклад виконання творчого колажу

У висновках студент формулює результати, які отримані у підрозділі 1.3.

1.4 Розробка і виготовлення моделей творчої колекції (вказати вид одягу) 1.4.1 Вибір способу розробки об’ємно-просторової форми моделей

колекції (вказати вид одягу)

27

При всьому різноманітті прийомів і методів моделювання нових форм можливо виділити чотири основні способи формоутворення:

∙від шматка тканини, тобто не викроєна, не зшита форма;

∙на основі прямолінійного крою;

∙на основі криволінійного крою;

∙на основі розгорток.

Вказані способи принципово різні і в той час органічно зв’язані між собою. Основою кожного способу є два основні принципи. Це, по-перше, принцип співвідношення форми одягу і фігури людини. При цьому природна анатомічна будова фігури людини або підкреслюється формою одягу, або навпаки, приховується формою одягу.

По-друге, це принцип найповнішого розкриття усіх властивостей матеріалу при утворенні тієї або іншої форми одягу [14 ].

Розглянуті способи створення сучасної форми одягу рідко застосовуються ізольовано один від одного. Вибір способу формоутворення залежить від особливостей самої форми, її пластичної організації, і властивостей сучасних матеріалів.

В наступному підрозділі студент виконує композиційно-конструктивний аналіз ескізів моделей колекції, який допоможе вибрати спосіб формоутворення нових форм моделей колекції і успішно виконати розробку креслень деталей конструкції для створення об’ємно-просторової форми одягу.

1.4.2 Виконання композиційно-конструктивного аналізу моделей колекції (вказати вид одягу)

Розробка деталей конструкції моделей колекції починається з композиційно-конструктивного аналізу ескізів моделей за формою, конструкцією, властивостями матеріалів, з яких моделі будуть виготовлятись. Аналіз виконується за основними антропометричними поясами фігури у фронтальній і профільній проекціях (рис.1.19), при цьому особливу увагу приділяють кількісним характеристикам композиційних (формоутворюючих) прибавок, їх розподілу по ділянках конструкції, довжині виробу та ін., а також конфігурації контурів деталей, які утворюють конструкцію і забезпечують в цілому будову сучасної модної форми одягу [18].

Студент виконує аналіз композиційно-конструктивного рішення усіх моделей творчої колекції, оформлює у таблицю (табл.1.10) і надає її у додатку до дипломного проекту. Приклад виконання надається у додатку Ж табл. Ж.1 Ця інформація є вихідною для побудови первинних креслень деталей базової конструкції системи «колекції», а також конструктивного моделювання креслень деталей конструкції моделей творчої колекції, які розробляються у дипломному проекті.

28

-характеристика лінії низу за ступенем розширення або звуження відносно лінії стегон, лінії талії або грудей залежно від силуету, визначення засобів створення форми по лінії низу;

-характеристика форми і конструкції рукава з визначенням прибавок до створення форми, конструктивних засобів вирішення форми.

Таблиця 1.10 – Аналіз композиційно-конструктивного рішення моделей колекції (вказати вид одягу)

1.4.3 Побудова первинних креслень деталей конструкції для моделей колекції

Творча колекція моделей одягу може включати різні асортиментні види одягу, складні нетрадиційні форми, можуть застосовуватись нові прийоми конструктивного і технологічного рішення, використовуватись нові матеріалі. Тому для розробки креслень деталей конструкцій моделей колекції у кожному конкретному випадку приймається рішення щодо способу отримання первинних креслень деталей конструкції кожної з моделей колекції або побудови креслень базової конструкції для моделювання моделей колекції.

Усі методи двомірного проектування нових моделей одягу можливо поділити на дві великі групи:

∙методи, які основані на використанні базових і типових конструкцій одягу. При цьому під типовими конструкціями розуміються конструкції , які найчастіше зустрічаються у практиці, а під базовими конструкціями розуміються конструкції виробів, які забезпечують створення базової модної форми, з можливістю використання її протягом 1-3 років; які мають високу ергономічну, естетичну та функціональну відповідність і розроблені на типову фігуру. В швейній промисловості цей метод має назву метод типового

проектування;

∙методи нетипового проектування, які пов’язані з розробкою нових складних форм перспективного одягу, нових функцій виробів з нових матеріалів, нових технологій виготовлення і тощо. Це потребує розробки первинних конструкцій деталей нового одягу і уточнення в процесі відпрацювання в матеріалі художньо – конструктивного рішення і ергономічної відповідності виробу розмірам поверхні фігури. До цих методів відносяться розрахунково-графічні (системи крою) і метод макетування (наколювання) або муляжний [19].

30