Kolosnichenko

В залежності від складності моделі одягу і на основі композиційноконструктивного аналізу, студент визначає метод отримання первинних креслень деталей моделей колекції і визначає вихідні дані до їх розробки.

Не залежно від того, який метод обраний для побудови деталей первинних креслень моделей колекції, вихідними даними є:

-робочий ескіз, або технічний рисунок кожної моделі колекції ( додаток З рис. З. 1) ;

-опис зовнішнього вигляду кожної моделі колекції (додаток З ) ;

-визначення розмірних ознак індивідуальної або типової фігури (табл.1.11);

-аналіз композиційно-конструктивного рішення форми (її кількісні характеристики з табл. 1.10, оформлюються у табл. 1.12, як величини конструктивних прибавок);

-послідовність побудови первинних креслень деталей базової конструкції табл.1.13.

Таблиця 1.12 – Величини конструктивних прибавок

Таблиця 1.13 – Послідовність побудови креслення первинних деталей конструкції (вказати вид одягу ). Розмір ____________

Застосування методу типового проектування потребує виконання принципів вибору базової або типової конструкції за критеріями першого, другого, третього роду, її уточнення або часткової зміни, відповідно модельних особливостей базової моделі колекції одягу. Внесення модельних особливостей в базову або типову конструкцію виконується за допомогою способів конструктивного моделювання одягу [24].

У тексті пояснювальної записки студент надає зображення схеми деталей базової конструкції, етапів її моделювання, схему модельної конструкції (базової моделі колекції) у масштабі 1:4 (рис.1.20).

31

Для ефективного використання муляжного методу рекомендується дотримуватися певної послідовності дій, щоб уникнути перетворення цього процесу в трудомісткий і багатоопераційний, а також для одержання найкращого результату з мінімальними витратами часу.

У загальному випадку це наступні стадії.

1.Формування вихідних даних, які означені раніше по тексту. 2.Підготовка манекену або фігури і тканини до наколювання. 3.Наколювання макета виробу.

4.Розробка первинних креслень деталей конструкції.

5. Монтаж макета виробу.

При застосуванні методу наколювання студент описує послідовність виконання процесу створення об’ємно-просторової форми на манекені або фігурі, дотримуючись визначених стадій виконання, надає схематичне зображення процесу наколювання в масштабі 1:4 в пояснювальної записці. Далі виконує розгортку деталей конструкції моделей колекції на площині в масштабі 1:1 і надає у додатку дипломного проекту.

Розрахунки до побудови, послідовність побудови та креслення деталей конструкції кожної моделі колекції в масштабі 1:1 студент наводить у додатку до дипломного проекту.

1.4.4 Оцінка якості первинного креслення деталей базової конструкції моделей колекції

Для методик (методичних рекомендацій) конструювання одягу, які відносяться до розрахунково-графічних методів, отримання первинних креслень деталей конструкцій, характерне те, що вони потребують перевірки якості креслення деталей конструкції і якості посадки первинного зразка на фігурі. Студент оцінює якість первинного креслення деталей БК за наступними критеріями:

∙відповідність лінійних вимірів розрахункам;

∙передньо-задній, опорний та боковий баланси конструкції;

∙спряженість всіх перерваних ліній конструкцій (за допомогою кальки): лінії плеча спинки при закритій плечовій виточці, лінії плеча переду при закритій нагрудній виточці, лінії горловини у вищих точках горловини спинки і переду, лінії пройми у верхній та нижній частині, лінії окату рукава у нижній частині, лінії низу рукава та ін.;

∙відповідність отриманої величини посадки по окату рукава величині посадки, яка розрахована через норму посадки (Н) залежно від виду матеріалу, що рекомендується в літературі.

Студент виготовляє макет базової конструкції (БК) або базової моделі, виконує його примірку на фігурі або манекені відповідного розміру, оцінює якість посадки виробу та відповідність художньому задуму. За результатами внесених змін у макет, відповідним чином корегується первинне креслення деталей БК або БМ і отримуються остаточні лекала.

33

1.4.5 Моделювання моделей колекції (вказати вид одягу)

Розробка конструкцій моделей колекції виконується на основі базових або типових конструкцій, деталей конструкцій базових моделей колекції із застосуванням прийомів конструктивного моделювання, з урахуванням властивостей матеріалів і технології виготовлення.

Студент, використовуючи результати, отримані у підрозділі 1.3.2 композиційно-конструктивне рішення моделей колекції, розробляє схеми принципового конструктивного устрою і схеми моделювання моделей

На основі деталей БК або БМ відповідно до схем моделювання, із застосуванням прийомів конструктивного моделювання, студент виконує моделювання та отримує первинні креслення деталей моделей колекції у масштабі 1:1, які перевіряє на спряженість перерваних ліній. Схеми конструктивного моделювання деталей моделей колекції у масштабі 1:4 або 1:5 надаються у пояснювальній записці до ДП. Приклад оформлення схем моделювання надано у додатку З рис. З.1 – З.2.

1.4.7 Виготовлення в матеріалі моделей колекції (вказати вид одягу)

Далі студент виготовляє моделі колекції з основного матеріалу за правилами виготовлення первинного зразка [28-31]. Кількість моделей від

5одиниц.

Увисновках студент формулює результати, які утримані у підрозділі

1.5.Розробка проектно-конструкторської документації на базову модель колекції (вказати вид одягу)

У даному підрозділі виконується розробка проектно-конструкторської документації (ПКД) на базову модель творчої колекції одягу. Проектноконструкторська документація має скорочений зміст і складається з комплекту остаточних лекал на базову модель колекції в М 1:1 та «Технічного опису» базової моделі творчої колекції [24].

. В свою чергу, творча колекція може не мати базової моделі, тоді, студент самостійно обирає модель колекції, на яку розробляє «Технічний опис моделі колекції».

«Технічний опис моделі колекції» складається з наступних документів: Титульний аркуш

1.Замальовка та опис зовнішнього вигляду моделі колекції, у якому надається технічний рисунок або робочий ескіз виробу на фігурі (вид спереду та ззаду) та опис особливостей конструктивного устрою і виготовлення.

2.Специфікація деталей.

34

3.Табель вимірів виробу у готовому вигляді.

4.Таблиця витрат фурнітури, ниток, галантерейних виробів, основних та допоміжних матеріалів на зразок моделі.

5. Конфекційна карта.

Документи оформлюються в ручному режимі, або генеруються автоматично у САПР одягу і надаються у додатку.

Оформлення остаточних лекал базової моделі виконується шляхом уточнення первинних креслень деталей конструкції моделі колекції після

індивідуальну фігуру на цупкому папері в М1:1. На остаточні лекала повинні бути нанесені:

-найменування моделі одягу;

-найменування деталі та кількість деталей до розкрою;

-вид матеріалу (верх, підкладка, доклад, оздоблення);

-зріст, розмір, повнота;

-напрямок повздовжньої нитки;

-основні конструктивні лінії;

-контрольні позначки;

-лінії розмітки виточок, складок та інше;

-підпис розробника і дата.

Розроблена проектно-конструкторська документація надається у додатку дипломного проекту. Приклад оформлення «Технічного опису моделі колекції» надається у додатку К методичних вказівок.

1.6 Розробка сценарного образу творчої колекції (вказати вид одягу) для участі в конкурсі

Моделі творчої колекції розробляються в системі ансамбль, що потребує єдності одягу, взуття, головного убору, зачіски, прикрас, гриму та інших аксесуарів. Тому, студент крім одягу підбирає або виготовляє всі доповнення, які разом складають єдиний творчій образ. Потім підбирає музикальне супроводження та режисуру показу колекції. Від того на скільки вдало підібрано сценарій образ залежить успіх колекції на конкурсі.

Висновки до розділу 1

2 Технологічний розділ

В технологічному розділі студент обґрунтовує вибір та надає характеристику в табличній формі матеріалів (основного, підкладкового, прокладкового, оздоблювального тощо), а також швейним ниткам, що рекомендовані для виготовлення моделей. В результаті аналізу визначаються параметри ниткових з’єднань деталей, операцій клейового з’єднання та ВТО. На наступному етапі роботи студент розробляє

35

технологічну послідовність обробки колекції виробів, виконує попередній розрахунок швейного потоку, розробляє схему поділу праці та її аналіз..

3.1.1 Аналіз методів обробки базової моделі (вказати вид одягу) та вибір обладнання для її виготовлення

Аналіз методів обробки починається з визначення критеріїв щодо оцінки методів обробки, вибору трьох вузлів, порівнянні двох варіантів обробки кожного вузла, розрахунків норм часу на технологічно неподільні операції (тно) та висновку по кожному вузлу окремо [25 – 28]. Приклад оформлення аналізу методів обробки наведено у додатку Л, рис. Л.1. Розрахунки норм часу на ТНО надаються у додатках або у ПЗ [29, 30]. Приклад оформлення розрахунку норм часу на ТНО наведено у додатку М. За результатами аналізу здійснюється вибір обладнання та надається його технічна характеристика у табличній формі (додаток Н, табл. Н.1 – Н.3) [31 – 35]. Результати роботи заносяться в таблиці 3.1-3.5, які розмішують в ПЗ або додатках.

Таблиця 3.1 – Характеристика обладнання для дублювання деталей одягу

Приклад заповнення табл. 3.1 надано у додатку Н, табл. Н.1.

Таблиця 3.2 – Характеристика універсальних та спеціальних швейних машин

Приклад заповнення табл. 3.2 надано у додатку Н, табл. Н.2.

36

Таблиця 3.3 – Характеристика машин-напівавтоматів

Приклад заповнення табл. 3.4 надано у додатку Н, табл. Н.4.

Таблиця 3.5 – Характеристика прасувальних столів

Приклад заповнення табл. 3.5 надано у додатку Н, табл. Н.5.

3.1.2 Обґрунтування вибору режимів обробки базової моделі (вказати вид одягу)

37

Вибір режимів обробки проводиться з урахуванням модельних особливостей одягу, що проектується, та властивостей пакета матеріалів [36, 37]. Результати надаються у табличній формі (табл. 3.6 – 3.10).

Таблиця 3.6 – Характеристика текстильних матеріалів верху та підкладки базової моделі (вказати вид одягу)

Приклад заповнення табл. 3.6 надано у додатку Н, табл. Н.6.

Таблиця 3.7 – Характеристика швацьких ниток для виготовлення базової моделі (вказати вид одягу)

Приклад заповнення табл. 3.7 надано у додатку Н, табл. Н.7.

Таблиця 3.8 – Характеристика клейових прокладкових матеріалів для виготовлення базової моделі (вказати вид одягу)

2 2

Приклад заповнення табл. 3.8 надано у додатку Н, табл. Н.8.

38

Таблиця 3.9 – Параметри ниткових з’єднувань для виготовлення базової моделі (вказати вид одягу)

Приклад заповнення табл. 3.9 надано у додатку Н, табл. Н.9.

Таблиця 3.10 – Параметри ВТО для виготовлення базової моделі

(вказати вид одягу)

Приклад заповнення табл. 3.10 надано у додатку Н, табл. Н.10.

3.1.3 Розробка раціональної технологічної послідовності виготовлення

(вказати вид одягу у множині)

Раціональна технологічна послідовність виготовлення виробу виконується для трьох моделей системи (при проектуванні багатошарового верхнього одягу) або для п’яти моделей (при проектуванні одношарового верхнього одягу) (табл. 3.11).

39

Таблиця 3.11 – Технологічна послідовність обробки (вказати вид одягу)

Технологічна послідовність обробки БМ наводиться у ПЗ або у додатках.

3.1.4 Розрахунок кількості ниток та фурнітури для базової моделі

(вказати вид одягу)

Виконується вибір методики розрахунку кількості ниток та проводиться розрахунок. Загальні формули та результати розрахунків кількості ниток обов’язково наводять у ПЗ. Розрахунки виносяться у додаток.

Витрати ниток різних типів строчок за рекомендаціями фірми "Amann" наведено у додатку П.

3.1.5 Вибір форми організації поточного виробництва. Складання схеми поділу праці на виготовлення базової моделі (вказати вид одягу) та її аналіз

Виконується обґрунтування вибору потужності та форми організації потоку по виготовленню базової моделі виробу. Проводиться попередній розрахунок багатомодельного потоку на три або п’ять моделей асортиментної серії згідно технологічної послідовності обробки виробів та потужності потоку [28 – 41].

Студент розробляє схему поділу праці (СПП) базової моделі виробу (табл. 3.12).

Таблиця 3.12 – Схема поділу праці по виготовленню БМ (вказати вид одягу)

СПП, як основний технологічний документ, обов’язково наводиться у ПЗ разом зі зведенням обладнання потоку (табл. 3.13) та розрахунками основних техніко-економічних показників (ТЕП).

40