Kolosnichenko

-повнотна група споживачів (необхідно враховувати, що 19,5% дорослого населення мають малу повноту, 50,5%- середню, 26,5%- велику і 3,5%- дуже велику);

-відношення до моди. Дослідження поведінки споживачів виявили, що половина усіх споживачів ( 34%- реагують на моду з запізненням, 14%- відстаючі, тобто відмовляються від усіх пропонувань моди), віддають перевагу не новій моді, а “попередній ” і класичним стилям);

-здатність споживачів до витрат на одяг. Досліджено, що 65%

населення купують дешеві вироби, 30%- середньої ціни, і лише 2-5% віддають перевагу дорогим речам [2].

Студент визначає та описує групу споживачів, для якої буде виконана проектна розробка за допомогою інформації визначеної у додатку В табл. В1-

В5.

У визначену групу студент об’єднує споживачів, які мають однакові або схожі вимоги до одягу, що дає можливість описати тип даної групи споживачів. Студент складає узагальнену структуру або таблицю біосоціальних характеристик людей, в якій визначає типологічні особливості споживачів: стать, вік, розміро-зріст, повнотну групу, його модні орієнтири, доходи та відсоток витрат на одяг. Таблиця надається у додатку до дипломного проекту.

Після цього студент наводить розгорнутий опис типу споживачів, який дає уяву про образ людей їх життєві ситуації і види одягу до них.

Наприклад: колекція орієнтована на жінок 30-35 років, з доходами 500800 дол. у місяць, яка веде активний образ життя і може витрачати на одяг 30% доходів. Тоді основу колекції будуть складати класичні моделі костюмів, блузок, спідниць, а також класичні вечірні вбрання, одяг для фітнесу, стильний одяг для відпочинку. Таким чином, характеристика габітусу споживача надає можливість визначити основні ситуації використання одягу і запропонувати можливі варіанти видів одягу.

Для визначення біосоціальної характеристики споживача можливо застосування спеціалізованої літератури та періодичних видань, а також мережі Інтернет. Якщо вам не вдалось знайти відповіді на запитання, є можливість самостійно провести маркетингове дослідження з метою визначення стилю життя потенційних споживачів шляхом “сценарного підходу” [2].

Надалі студентом розглядаються умови використання видів одягу, а саме: його призначення та цільове спрямування, сезон, кліматична зона, умови експлуатації і визначається вид одягу, який належить проектувати.

Студент моделює ситуації, в яких перебуває обраний споживач, і після визначення сезону та призначення виробу пропонує можливі варіанти одягу для проектування. Результати надаються у таблиці 1.1.

1.1.3Функціональній аналіз об`єкту проектування. Визначення споживчих вимог

Споживчі властивості виробів зумовлюються споживчими вимогами до

11

Таблиця 1.1 - Визначення виду одягу для проектування

них та ситуаціями їх використання, а також залежать від прогнозу потреб в одязі у найближчому майбутньому. Студент виконує функціональний аналіз визначеного виду одягу за призначенням. Одяг різного призначення виконує різноманітні функції. При цьому кожен виріб виконує не всі, а декілька функцій, з них одна – дві є головними, які визначають основні властивості виробів і впливають на композиційно-конструктивне рішення одягу.

Студент досліджує ситуацію використання одягу (можливо застосування «сценарного підходу») і визначає основні дії і рухи людини (таб.1.2). Дослідження ситуації використання одягу дозволяє визначити споживчі вимоги до одягу і прогнозувати споживчі властивості одягу у найближчому майбутньому.

Таблиця 1.2 - Характеристика ситуацій використання виробів

Результати аналізу студент оформлює у таблиці і наводить споживчі вимоги в порядку їх значущості (додаток В, таблиця В.6).

1.1.4 Технологічний аналіз об’єкту проектування. Дослідження новітніх матеріалів, технологій виготовлення одягу

Студент виконує оглядовий аналіз нових матеріалів, оздоблення, нових технологій виготовлення, інноваційних технологій обробки виробів та надає пропозиції до їх застосування Приклад виконання надано у таблицях 1.3, 1.4.

12

Таблиця 1.3 – Інновації у технології обробки швейних виробів

Таблиця 1.4 - Характеристика новітніх матеріалів

1.1.5 Композиційний аналіз об’єкту проектування. Формування варіантів композиційного, конструктивного і пластичного рішення нової форми одягу відповідно сучасним тенденціям моди.

Композиційний аналіз об’єкту проектування студент виконує з метою визначення модних тенденцій в одязі для обраних споживачів у рамках визначеного об’єкту проектування. При цьому основними критеріями є стиль життя, модні орієнтири та призначення виробу.

Джерелами модних тенденцій можуть бути:

-копіювання нових тенденцій відомих модних домів на показах „Fashion week”;

-вивчення професійних журналів таких як: «Індустрія моди», «Швейная промышленность», «Internetional Textiles», «Collizioni», «Ательє»;

-аналіз нових видів одягу, які вже носять на вулиці «Street style» [3].

Результати аналізу бажано представити в текстовій та ілюстративній формі (рисунки, схеми, колажі), надати відповідні посилання на використані джерела в тексті пояснювальної записки. На основі аналізу модних

13

проектується (додаток Б таблиця Б.1). В таблиці визначаються ведучі силуетні форми одягу, надаються основні характеристики властивостей форми, характеристика модних матеріалів і декору, характеристика модних кольорових та фактурних сполучень, найвагоміших для визначеної групи споживачів.

Увисновках студент формулює результати отримані у підрозділі 1.1.

1.2Розробка творчої концепції

проектувальника, його погляд на проблему, що породжує необхідність розробки проекту. Проектування творчої колекції передбачає концепцію моди на майбутнє, представляє нові стилі і тенденції в одязі [4].

Структура змісту творчої концепції складається з трьох частин.

Перша частина - це визначення творчої ідеї, мети розробки об’єкту проектування.

Друга частина – це визначення прогностичної моделі об’єкту проектування, його структури, властивостей та характеристик, які

прогнозуються автором проекту.

Третя частина - це рівень реалізації творчої концепції, де визначаються шляхи, методи, засоби і алгоритм вирішення поставлених проектних задач[3].

Вихідними даними для розробки творчої концепції є аналіз результатів допроектних і маркетингових досліджень.

1.2.1 Визначення творчої ідеї

Метою проектування нових форм одягу є створення художнього образу людини у костюмі, який би відповідав естетичній гармонійності та функціональній доцільності у системі «костюм-людина-середовище».

Першу частину творчої концепції студент формулює за результатами дослідження сфери споживання, конкретизуючи групу споживачів, для яких буде виконуватись проектна розробка та визначає вид одягу в залежності від ситуації використання (табл. 1.2), як об`єкт проектування.

Студент формулює особисте бачення творчої авторської концепції проектування творчої колекції визначеного виду одягу для обраного споживача, складає стиль, художній образ об`єкту проектування.

Художній образ людини у костюмі це проектний образ, який визначається призначенням і ситуацією використання. По визначенню, проектний образ – це художня модель, яка відображає реальний світ; цілісна, свідома і завершена у своїй будові художня форма, яка має предметно вразливий зміст [5]. Пошук образної виразності костюму залежить від особистого

14

бачення дизайнера і його спроможності втілювати будь які явища оточуючого середовища у різноманітні форми і образи в костюмі.

Скласти художній образ можливо за технікою колажу, якій має особистий характер і відображає вимоги потенційного споживача, сучасні тенденції моди і креативні дизайнерські ідеї (рис.1.1). Створення колажу – це перший крок до організації думок і образів, який дозволяє здійснити творчий пошук до визначеної ідеї, до створення єдиної спланованої колекції. При створені колажу важливо визначити тему або девіз художнього образу, який допоможе знайти засоби і рішення образно-асоціативної композиції.

Рисунок 1.1 - Творчий колаж на тему «Ностальгія»

Творчій колаж можливо створити на папері форматом А2 або А3 і представити у додатку або на плакаті до захисту дипломного проекту.

1.2.2 Характеристика прогностичної моделі об’єкту проектування

На цьому рівні студент виконує розробку прогностичної моделі об`єкту проектування, де визначаються основні проектні ідеї та задуми. Необхідно розробити структуру об’єкту проектування, визначити його основні властивості та характеристики у майбутньому, і сформувати систему моделей, яка за ознаками може створювати творчу колекцію моделей одягу.

Перспективні тенденції розвитку модних форм одягу можуть формуватись на основі методів прогнозу у формоутворенні костюму. Методи прогнозування – це сукупність прийомів мислення, які дозволяють передбачати майбутні зміни об’єкту проектування. В теорії проектування костюму застосовуються інтуїтивні методи прогнозування, які базуються на використанні експертної інформації і визначають її актуальність, критерії, ознаки, їх взаємодію та встановлюють найкращі варіанти [5]. Джерелом прогнозної інформації є опис та фотографії модних перспективних колекцій відомих дизайнерів, які визначені студентом у таблиці Д.1 з додатку Д.

15

Відомо, що мода розповсюджувалась не тільки на костюм, але і на саму фігуру, її пропорційні співвідношення і поставу (рис.1.2). Модна пластика фігури утримує вихідні геометричні і чисельні характеристики для побудови модної форми одягу [5].

Рисунок 1.2 - Аналіз модних постав фігури

Зміна модних форм одягу відбувається за рахунок зміни модних пропорцій, які визначаються :

-по лінії плечового поясу (вона є головною ознакою моди);

-на рівні лінії грудей;

-на рівні лінії талії;

-на рівні лінії стегон;

-по лінії низу, яка визначає модні пропорції виробу (рис.1.3).

Рисунок 1.3 - Аналіз зміни прямокутної форми

16

Студент, використовуючи інформацію з табл.Д.1 додатку Д, визначає сучасну пластику і пропорції фігури, головні ознаки прогнозованих змін форм, пропорцій костюму, варіанти декоративно-конструктивних елементів, тобто створює модель-прогноз, яка буде основою творчої колекції.

Моделлю-прогнозом є модель, яка побудована на основі системи взаємопов’язаних метричних і пластичних параметрів форми з урахуванням модної постави фігури до кожної окремої форми: овальної, трапецієвидної і прямої (рис.1.4).

Рисунок 1.4 - Модель - прогноз 2008-2009 р.р.

Студент виконує графічне зображення моделі-прогнозу на фігурі модних пропорцій і постави, визначає нові стильові і пропорційні рішення форми одягу. Визначає модні кольори та їх сполучення, модні фактури і рисунки матеріалів, які можуть бути об`єднані у колекцію, але однозначно визначають авторську творчу концепцію майбутньої колекції моделей одягу. Наприклад, модель-прогноз з використанням стилю 20-х років(рис.1.5).

Колекцію моделей одягу студент може розробляти у вигляді одиничних виробів, або у системах “комплект” і “ансамбль. Кількість моделей в колекції не обмежена, але не менш 5 одиниць.

1.2.3 Визначення проектних завдань, методів і засобів проектування творчої колекції моделей (вказати вид одягу)

При проектуванні творчої колекції моделей одягу здійснюється пошук нових форм одягу, стилістичних рішень, властивостей матеріалів, конструктивних та технологічних засобів створення нових форм одягу.

Вирішення цих задач можливо за допомогою сучасних технологій моделювання і художнього оздоблення одягу, що включає наступні етапи робіт.

1. Розробка нових ідей в одязі.

17

У цьому підрозділі студент здійснює і описує процес розробки творчих ескізів колекції моделей одягу.

1.3.1 Розробка творчої ідеї для створення колекції моделей (вказати вид одягу)

Пошук творчої ідеї, яка може бути відображена принципово новою формою костюму, фактурою та рисунком матеріалу створюється у наступних напрямах:

-асоціативне рішення на основі творчого джерела;

-по аналогії з творчим джерелом;

-інтуїтивне рішення нової форми одягу на основі сприйняття музики, театральних дій, живопису, танцю і т.д.

Ідеї нових форм і образів приходять к дизайнеру не випадково. Як правило, це результат тривалого вивчення і осмислення різноманітних явищ нашого життя. Джерелом, яке надихає на творчість, може бути будь яке явище як реального так і ідеального світу (рис.1.6). Допомогти в народженні ідеї здатне все: читання книги, перегляд кінофільму, театрального спектаклю, гармонійність архітектурних споруд, образотворче мистецтво, костюми народів миру різних історичних епох, а також музика, хореографія, природа.

Процес творчості при моделюванні нових форм костюму полягає у постійному пошуку красоти в лініях, в матеріалі, в кольорі, а також в осмисленні первісних вражень і втілення їх у оригінальні моделі одягу і колекції.

Рисунок 1.6 – Приклади творчих джерел до створення одягу

Цікавим може бути форма в цілому, сполучення об’ємів, різноманітних побудов (рис. 1.7).

19