Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
OTVVT_konspekt_lekiy_z_planom.pdf
Скачиваний:
36
Добавлен:
04.02.2016
Размер:
3.54 Mб
Скачать

Конспект лекцій з дисципліни «Основи теорії в'язання візерункового трикотажу», лектор д.т.н., доц.. Галавська Л.Є.

10.1. Одинарний кулірний трикотаж пресових переплетень

Одинарний кулірний трикотаж пресових переплетень утворюється на базі гладі. Він може бути регулярним і нерегулярним. Накиди розташовуються на вивороті трикотажу. .

Одинарний фанг – це регулярне пресове переплетення, в якому всі петлі утворені за однакову кількість циклів петлетворення. Для вироблення одного ряду такого переплетення необхідно мати дві системи.

Одинарний напівфанг – це одинарне кулірне нерегулярне пресове переплетення. Для вироблення одного петельного ряду цього переплетення, як і для фангу, необхідно дві системи.

10.2. Подвійний кулірний трикотаж пресових переплетень

На базі переплетення ластик 1+1 можна також одержати напівфанг та

фанг.

Подвійне кулірне пресове переплетення фанг. Фанг на базі ластику є

регулярним подвійним пресовим переплетенням; має однакову петельну структуру на лицицьовій стороні і на вивороті. Для утворення одного петельного ряду фангу потрібно дві системи. В ньому петельні стовпчики не торкаються один одного, тому що кожна петля має накид, який намагається випрямитись під дією сили пружності. Тому трикотаж переплетення фанг значно ширший ніж ластик і після зняття його з машини має менший % зсідання. Пресові петлі зміщені в стовпчиках і в одинарному, і в подвійному трикотажі на 0,5 В висоти петельного ряду. У подвійному фангу накиди розташовуються всередині – між лицьовими і виворітними петельними стовпчиками. Завдяки цьому можна виготовити трикотаж переплетення фанг з різним кольором або видом сировини на одній і другій сторонах.

Подвійне кулірне пресове переплетення напівфанг. Напівфанг на базі ластику 1+1 відноситься до нерегулярних пресових переплетень. Як і одинарний напівфанг він має у своїй структурі чотири види петель:

1– пресова петля;

2– затягнута петля внаслідок перетягування нитки в пресову петлю;

3– петля округлої форми внаслідок перерозподілу в неї нитки з накиду

всилу пружних властивостей ниток;

4– незамкнена петля (накид).

10.3. Способи вироблення трикотажу пресових переплетень

На машинах з язичковими голками застосовують три способи утворення пресових петель:

-без замикання;

-без скидання або кулірування;

40

Конспект лекцій з дисципліни «Основи теорії в'язання візерункового трикотажу», лектор д.т.н., доц.. Галавська Л.Є.

- з вимкненою із роботи голкою

10.4. Особливості процесу вироблення основов'язаного трикотажу пресових переплетень

Основов’язаний трикотаж пресових переплетень виробляється на машинах з крючковими голками способом без пресування, а з пазовим – виключенням замикачів. Виріз преса розташовується проти голки, яку не треба пресувати. Якщо у наступному ряді потрібно одержати пресову петлю на іншій голці, то прес зсувається вздовж голечниці на один голковий крок. Зсув преса відбувається від механізму подібному до механізму зсуву гребінок.

На пазових голках утворення пресових петель відбувається аналогічно шляхом вилучення операції пресування з циклу петлетворення, але замість використання нарізного преса з роботи виключаються замикачі на деяких пазових голках.

10.5. Властивості трикотажу пресових переплетень

У більшості випадках, вони визначаються властивостями базового переплетення. Одинарний трикотаж пресових переплетень закручується з країв. Розпускається у напрямку протилежному в’язанню, але значно гірше ніж базове переплетення гадь, бо є накиди і петлі різної довжини.

Подвійний пресовий трикотаж на закручується з країв.

ТЕМА 11. Трикотаж перехресних переплетень

План

1.Особливості утворення візерунків на базі трикотажу перехресних переплетень.

2.Правила утворення та способи вироблення.

Трикотажем перехресних (зигзагоподібних) переплетень називають подвійний кулірний трикотаж, в якому остови петель лицьової і виворітної сторін перехрещуються, а петлі завжди протягнуті через попередні в тих самих петельних стовпчиках. Отримання цього трикотажу можливе тільки на двофонтурних в’язальних машинах, взагалі плоскофангових.

Трикотаж перехресних переплетень коротший і ширший ніж трикотаж базового переплетення, що вироблений на тій самій кількості голок при однаковій глибині кулірування.

Сутність технології вироблення (принцип вироблення): при його виробленні застосовують додатковий процес зміщення однієї голечниці машини відносно другої після утворення петельного ряду на один або декілька голкових кроків. Величина зсуву голечниці при цьому обмежується розміром петель утвореного петельного ряду.

41

Конспект лекцій з дисципліни «Основи теорії в'язання візерункового трикотажу», лектор д.т.н., доц.. Галавська Л.Є.

Трикотаж перехресних переплетень виробляють лише на базі кулірного трикотажу. Трикотаж перехресних переплетень отримують зазвичай на базі (основі) ластику і подвійних пресових переплетень – фангу і напівфангу.

Нахил остовів петель у петельному ряді такого трикотажу визначається величиною зсуву голечниць, видом переплетення, розміром петель та видом ниток та пряжі, що переробляються при його утворенні.

Кількість ходів каретки, які необхідно зробити до зсуву голечниці, визначаються кількістю петель по вертикалі до зсуву помноженою на кількість ходів каретки, необхідних для утворення ряду петель.

Під час розробки патрона візерунка приймають до уваги наступні умовні позначки:

\– петля лицьова з нахилом уліво;

/ – петля лицьова в нахилом управо;

– петля на вивороті зразка пряма;

|– петля лицьова пряма;

– пропущені петлі (відсутня петля базового переплетення) з обох сторін зразка трикотажу.

Наявність прямих петель поряд з нахиленими в одному ряді рапорту візерунка свідчить про виключені парні голки на протилежній голечниці; наявність зигзагоподібних петельних стовпчиків або окремих петель свідчить, що парні голки включені. Наявність протяжок свідчить про те, що парні голки виключені в обох голечницях. Парна голка є така, що розташована поруч на протилежній голечниці у напрямку її зсуву. Дане правило необхідно враховувати під час розробки програми (технологічної карти) дії механізму зсуву задньої голечниці при виробленні трикотажу перехресного переплетення за заданим патроном візерунка.

Трикотаж перехресних переплетень виробляється переважно на плоских двофонтурних машинах, оскільки голечниця може зсуватись тільки в той момент, коли замкова каретка знаходиться в крайньому положенні, а всі голки виведені із каналів замків. Для вироблення трикотажу перехресних переплетень сучасні фангові напівавтомати й автомати оснащені спеціальним механізмом для автоматичного зсуву однієї з голечниць.

42

Конспект лекцій з дисципліни «Основи теорії в'язання візерункового трикотажу», лектор д.т.н., доц.. Галавська Л.Є.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ТРИКОТАЖ ЖАКАРДОВИХ ПЕРЕПЛЕТЕНЬ. ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ І РОЗРАХУНКІВ ВІЗЕРУНКІВ У ПОЛІ В'ЯЗАННЯ. ТРИКОТАЖ З ВВ’ЯЗАНИМИ В ҐРУНТ ДОДАТКОВИМИ НИТКАМИ. ТРИКОТАЖ З’ЄДНАНЬ З РІЗНОГО ВИДУ СИРОВИНИ ТА ТРИКОТАЖ КОМБІНОВАНИХ ПЕРЕПЛЕТЕНЬ

ТЕМА 12. Основи проектування і розрахунку візерунків, які одержують на в’язальних машинах.

План

1.Характеристика механізмів відбору робочих органів візерункотворення (РОВ): дискові та барабанчикові механізми візерункотворення.

2.Розрахунок візерунків при селекторно-індивідуальному та незалежному відборі робочих органів візерункотворення.

12.1. Механізми відбору

Рисунчаті механізми в'язальних машин незалежно від їх конструктивного оформлення класифікують за способом відбору робочих органів візерункотворення (РОВ). РОВ можуть відбиратися одночасно, або послідовно в залежності від процесу петлетворення. Тому ці механізми поділяють на дві групи:

а) послідовного відбору; б) одночасного відбору.

Обидва види відбору можуть виконуватись незалежним і селекторним способами.

Селекторний відбір розподіляють на: селекторно-груповий (наприклад, на машинах інтерлок, плоско фангових, котонних, основов’язальних) і селекторно-індивідуальний (ЧАР, ЛРВ, Платировка-22, О3РН, АНГЕ, НОР, Бентлі).

Механізми незалежного відбору виконують тільки індивідуальний

відбір (ОДЗІ, ЕПІ, ВАНІТ). Для в'язальних машин з послідовним процесом петлетворення найбільше застосування одержали дискові, барабанні, стрічкові та електронні механізми відбору, а для машин з одночасним процесом петлетворення - пластинчаті або електронні жакардові апарати.

Роль РОВ можуть виконувати голки, платини, штіфти, деккери, нитководи, вушковини гребінок і т. ін.

При виробленні візерунка на машині робочі органи візерункотворення (РОВ) взаємодіють з відбираючими елементами (ВЕ), якими можуть бути клини замкових систем, сухарики рисунчатих (відбираючих) дисків, кілки барабанів, селекторні пластини, ланки рисунчатого ланцюга, штовхачі, електромагніти, тощо.

При селекторно-груповому відборі РОВ (голки, платини, штифти,

крючки, декери, вушковини) ширина рапорту визначається характером розташування РОВ однієї або декількох позицій, а висота рапорту визначається кількістю петлетвірних систем. Механізми селекторно–групового

43

Конспект лекцій з дисципліни «Основи теорії в'язання візерункового трикотажу», лектор д.т.н., доц.. Галавська Л.Є.

відбору прості за конструкцією і не мають механізмів управління. Висота рапорту :

Н = m ,

Z0

де Z0 – кількість систем для вироблення одного ряду рапорту візерунка m – кількість систем на машині (задіяних систем)

При одночасному відборі висота рапорту дорівнює висоті одного петельного ряду .

12.2. Розрахунок візерунків при селекторно- індивідуальному відборі

До механізмів цієї групи відносять механізми зсуву гребінки основов'язальних машин, барабанні механізми програмного відбору багатосистемних круглов'язальних машин, ажур апарати котонних машин. Для механізмів цієї групи ширина рапорту візерунка визначається розташуванням РОВ, яка постійна для даного візерунка. На багатосистемних круглов'язальних машинах програмоносієм є здебільшого відбираючі барабанчики. На відбираючих барабанчиках візерунок набирають кілками (рис. 24), які вставляються в отвори барабанчика, або п'ятками гребінок (Платировка-22), деякі з яких видаляють (виламують) за візерунком.

Рис.24 Схема взаємодії робочих органів при селекторноіндивідуальному відборі п’яток селекторів

Барабанні механізми забезпечують одержання візерунків з прямокутною формою рапорту без зміщення і сходження. Кілки 1 відбираючих барабанчиків

2 через селекторні (відбираючі) пластини 3 діють на селектори (штовхачі) 4 голок (під кожною голкою 5 є селектор), які в свою чергу безпосередньо здійснюють відбір голок. Селектори 4 мають рисунчаті п’ятки, кожна з яких взаємодіє зі своєю селекторною пластиною (шибером) 3. Кожній з ри сунчатих п’яток відповідає свій рівень розташування селекторної пластини. Від

44

Конспект лекцій з дисципліни «Основи теорії в'язання візерункового трикотажу», лектор д.т.н., доц.. Галавська Л.Є.

розташування п’яток селекторних голок (пластин) на різних рівнях залежить ширина рапорту візерунка. Вона також визначається кількістю рисунчатих п'яток селекторів.

П'ятки селекторів можуть розташовуватися по

 

діагоналі (положення а), тоді ширина рапорту буде

 

дорівнювати k – кількості п'яток селекторів, або кількості

 

отворів для вставлення кілків на барабані по вертикалі .

 

При діагональному розташуванні п'яток селекторів

 

(штовхачів) в циліндрі, ширина рапорту b = k.

 

Фрагмент візерунка, набраний у вертикальному ряді

а

кілків відбираючого (рисунчатого) барабанчика, в полі

 

в'язання розгортається в горизонтальний петельний ряд трикотажу. Отже

вертикальний ряд кілків рисунчатого барабанчика дає петельний ряд трикотажу. Ширина рапорту візерунка залежить від кількості рисунчатих п'яток на селекторі і відповідно кількості поділок (отворів , кілків ) у вертикальному полі барабанчика.

Збільшити ширину рапорту можна завдяки різному розтавленню у циліндрі п'яток селекторів, наприклад, розташувавши їх V –подібно одна відносно одної. При цьому візерунок у трикотажі утворюється симетричним відносно вертикальної вісі. При розташуванні в вершинах однієї п'ятки (положення б) ширина рапорту b=2(k-1), двох п'яток (положення в) b=2k.

б

в

П’ятки селекторів можуть мати і інші варіанти розставлення; ширина рапорту при таких розставленнях збільшується, тому що в них сполучаються п’ятки селекторів на тому ж самому рівні.

З використанням селекторів голок може бути набраний також мотив візерунка. В цьому випадку кожний із селекторів має в залежності від візерунка декілька рисунчатих п’яток. Останній з варіантів розташування п’яток селекторів незручний тим, що зі зміною візерунка потрібно змінювати розставлення самих селекторів.

Висота рапорту для механізмів селекторно-індивідуального відбору РОВ визначається за формулою:

H =

h m

, або

H = h n

Z0

 

 

 

45

 

Конспект лекцій з дисципліни «Основи теорії в'язання візерункового трикотажу», лектор д.т.н., доц.. Галавська Л.Є.

n = m

Z0

h – кількість поділок (отворів) по колу відбираючого барабанчика, або кількість

вертикальних полів (рядів ) на барабанчику;

 

 

m – кількість петлетвірних систем на машині;

 

 

Z0 – кількість петлетвірних систем для вироблення одного петельного ряду;

n – кількість комплектів петлетвірних систем .

 

Загальна кількість поділок (отворів, кілків, п'яток

гребінок) у

рисунчатому барабанчику Р.

 

 

P = k h , або

P = b H

 

Якщо візерунок виробляється одним

комплектом, то

за один оберт

циліндра відбираючий (рисунчатий) барабанчик повернеться на одне вертикальне поле (один вертикальний ряд кілків) і одержимо один ряд рапорту візерунка, при десяти комплектах одержимо одразу десять рядів рапорту візерунка. За повний оберт рисунчатого барабанчика одним комплектом буде напрацьовано h рядів, а n комплектами в n раз більше, тобто

Hmax = h n , або Hmax = hZm

o

Висоту рапорту можна зменшити двома способами: при виробленні візерунчатого трикотажу на машині задіяти меншу кількість петлетвірних систем, що недоцільно з точки зору продуктивності обладнання або зменшити кількість вертикальних полів барабанчика на один рапорт, набравши візерунок кілками 2, 3… і a рази по колу барабанчика. Тоді висота рапорту:

H = ah n,

де a – будь-яке ціле число кратне h.

Рисунчаті можливості механізмів відбору з барабанчиками розширюються, якщо барабан може вистоювати впродовж заданої кількості обертів голкового циліндра, повертатися на різну кількість поділок як в одну, так і в протилежну сторони. В цих випадках при постійній кількості поділок h - висота рапорту візерунка може збільшуватись; можуть бути також одержані візерунки з петельними рядами, які повторюються, з горизонтальною віссю симетрії без зміни програми набору відбираючих барабанчиків.

12.3. Розрахунок візерунків при індивідуальному відборі робочих органів візерункотворення (РОВ)

Найбільше застосування серед механізмів цієї групи одержали дискові механізми відбору (або рисунчаті диски).

Введемо позначення:

І – кількість голок в циліндрі;

46

Конспект лекцій з дисципліни «Основи теорії в'язання візерункового трикотажу», лектор д.т.н., доц.. Галавська Л.Є.

Р – кількість поділок у диску;

R – залишок від ділення

 

 

І

 

 

 

Р

 

 

 

m – кількість петлетвірних систем;

Zo – кількість систем, необхідних для утворення одного петельного ряду; n – кількість комплектів в'язальних систем:

n = m Z0

Комплект петлетвірних систем – це кількість петлетвірних систем, що необхідна для одержання одного ряду рапорту візерунка.

Від співвідношення чисел Р, І, n залежить форма, розміри та взаємне розташування на трикотажі рапортів візерунка.

У пази (поділки) рисунчатих дисків, які мають кількість поділок Р, вставляють сухарики за візерунком. Вони взаємодіють з п’ятками голок, піднімаючи їх вгору в робоче положення. Але кількість поділок у диску не дорівнює кількості голок на круглов'язальній машині. Отже сухарик, вставлений у паз диска, при наступному оберті циліндра буде взаємодіяти з іншою голкою., потім при наступних обертах циліндра ще з іншими голками допоки певний сухарик не зустрінеться з тією самою голкою. Тобто почнеться вироблення рядів нового рапорту. Якщо кількість голок на машині дорівнює кількості поділок у диску, або ділиться на їх число без залишку, то кожен сухарик буде працювати з певною голкою (тією самою). У цьому випадку можна одержати візерунки тільки з поздовжніми смугами. Отже, для одержання на круглов'язальній машині візерунків (без поздовжніх смуг) треба щоб кількість голок на машині не ділилась на кількість поділок у диску без залишку R, тобто:

R = І I P ,

P

де I = [X] означає цілу частину числа, яка не перебільшує Х

P

Наприклад: І=1440; Р=220; R - ?

R=1440 1440 220 =1440 6 220 =1440 1320 =120

220

або I = Х P + R , де Х – ціла частина числа від ділення PI ,

тоді I =6 220 +120

I =1440

Результат взаємодії дисків з голками циліндра адекватно описується наступною математичною моделлю. Розіб’ємо площину V, в якій введена декартова система координат, на рівні клітинки, які умовно зображують петлі

(рис. ).

x =j1(j =0; ±1; ±2 …); y =i1 (i =0; ±1; ±2 …). 47

Конспект лекцій з дисципліни «Основи теорії в'язання візерункового трикотажу», лектор д.т.н., доц.. Галавська Л.Є.

Координати (i, j) нижнього лівого кута будь-якої з одержаних клітинок будемо називати координатами цієї клітинки.

Клітинці з координатами (i, j) поставимо відповідно пару чисел [М(j), N(i,j)], де

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M( i ) = i

 

 

n;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

j + j

 

R

 

 

 

 

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(80)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N( i , j ) = j +

 

 

 

 

R

 

 

n

 

 

 

P;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де M(i) – номер комплекту (системи), який в’яжеться і-й петельний ряд,

N(i,j) – номер позиції диска M(i)-го комплекту, який бере участь в формуванні петлі, яка лежить в і-тому петельному ряді і j -тому петельному стовпчику.

Упорядковану пару чисел [М(j), N(i,j)] будемо називати міткою цієї клітинки.

Назвемо побудований математичний об’єкт полем в’язання з параметрами P, R, n і позначимо його через V(P, R, n).

12.4. Основи проектування і розрахунку візерунків, які виробляють на в’язальних машинах

Візерунок на трикотажі можна одержати як у процесі обробки, так і в'язання. На в'язальних машинах візерунок утворюється сполученням у заданому порядку різних елементів структури трикотажу (петель, ажурних отворів, протяжок, накидів та ін.).

Візерунки розташовуються у площині трикотажу, утвореній петельними рядами і петельними стовпчиками. Ця площина називається полем в'язання. Поле в’язання – це площина з однозв'язної безлічі клітинок, розміри кожної з яких по ширині дорівнюють петельному кроку А; по висоті – висоті петельного ряду В. Тому візерунки трикотажу переносять на спеціальний канвовий папір, або для спрощення на міліметровий.

Візерунок трикотажу, зображений на канвовому папері (або в клітинку) називають патроном візерунка.

Візерунки будь якої форми характеризуються рапортом. Під рапортом візерунка розуміють однозв'язну геометричну фігуру, повторенням якої можна заповнити (замостити) все поле в'язання, без проміжків і накладень.

Найпростіші рапорти чотирикутні.

Якщо помістити початок декардової системи координат у лівий нижній кут рапорту, то деякі розміри рапорту і його положення можна

охарактеризувати векторами: а 2;y2); б (x1;y1).

Найбільше розповсюдження мають чотирикутні рапорти, контури яких співпадають з напрямом петельних рядів і петельних стовпчиків. Ці рапорти можуть характеризуватись розмірами:

48

Конспект лекцій з дисципліни «Основи теорії в'язання візерункового трикотажу», лектор д.т.н., доц.. Галавська Л.Є.

висотою: y = H шириною: x = в

Рапорти з координатами: а 2;0); б (0;y1) заповнюють поле в'язання за напрямками, які співпадають з напрямом петельних рядів і стовпчиків, знайшли найбільше застосування.

Прямокутні рапорти, вектори яких мають координати (0;у1); (х22) характеризуються сходженням, або підняттям у2 на величину – С.

Рапорти з координатами 11); (х2;0) характеризуються зміщенням З на величину х1.

12.4.1. Будова рапортів візерунка в заданому полі в’язання

Як зазначалося вище у полі в’язання V(P, R, n) будь-яка однозв’язна безліч із Pn клітинок, які мають різні мітки, утворює рапорт, тобто однозв’язну геометричну фігуру, повторення якої можна заповнити (замостити) все поле в’язання без проміжків і накладень. Повторення – це переміщення вихідної фігури паралельно самій собі спочатку в одному заданому напрямку на

величину ка (де к – будь-яке ціле число, а – довжина вектора a , який має цей напрямок (рис. 180), а потім в другому напрямку на величину єб (де є- будь-яке

ціле число, б – довжина вектора б). Є декілька типів фігур, які задовольняють цим вимогам. Розглянемо два з них.

Перший тип фігури (перша хеш-форма).

На фігурі можна виділити чотири точки А, В, С, D, послідовне з’єднання яких дає паралелограм.

Частини (ділянки) контуру цієї фігури, розташовані між точками С, D і В, С можуть бути одержані відповідно з частин, які розташовані між точками А, В і А, D таким

самим викривленням. Тобто при довільній переміні контуру фігури між точками А, В (В, С) контури протилежної сторони між точками D, C (A, D) повинні бути деформовані так, щоб контури цих сторін не пересікались, переводились одна в одне при зсуві площини паралельно самій собі (були еквівалентними). Тобто AB DC; AD BC. Половина контуру цієї фігури, з’єднуючого точки А, В, С, може бути довільною при відсутності перетинів між частинами контуру.

Площа такої фігури дорівнює площі паралелограма, а вектори a , б, за допомогою яких заповнюється поле в’язання, співпадають з векторами АВ,

AD .

49

Конспект лекцій з дисципліни «Основи теорії в'язання візерункового трикотажу», лектор д.т.н., доц.. Галавська Л.Є.

Другий тип фігури. На фігурі можна виділити шість точок А, В, С, D, Е, F, послідовне з’єднання яких відрізками прямої дає центрально-симетричний шестикутник, який не перетинається. Частини контуру розташовані між точками Е, D; F, Е і А, F можуть бути одержані з ділянок, які розташовані між точками А, В;

В, С і С, D. Тобто ED AB, FE BC, AF CD. Половина контура цієї фігури, що з’єднує точки А, В, С, D може бути довільною при відсутності перетинів між частинами контуру.

Площа фігури другого типу дорівнює площі шестикутника АВСDEF або площі

паралелограма ACGE, побудованого на векторах AC і AE , а вектори a і б, за допомогою яких відбувається заповнення площини поля в’язання, співпадають

з векторами AC і AE .

Паралелограм або шестикутник, будемо називати каркасом рапорту візерунка. В полі в’язання паралелограм і шестикутник мають цілочисельні координати; назвемо їх у цьому випадку Z–паралелограмом і ZCшестикутником. Із сказаного виходить, що рапорти в полі в’язання V(P, R, n), які визначаються дисковими механізмами відбору, можуть мати безліч форм.

12.4.2. Умови, які характеризують рапорт візерунка у полі в’язання

Визначимо необхідні і достатні умови, які характеризують будь-який основний каркас поля в’язання при заданих параметрах дискового механізму відбору n, P, R і, навпаки, які дають можливість за будь-яким основним каркасом рапорту розрахувати параметри дискового механізму P, R, n, тобто знайдено взаємозв’язок між величинами х, у і параметрами P, R,n.

Z–паралелограм (рис. 25) з вершинами у ц ілочисельних точках (о,о), (x1,y1), (x1+x2; y1 +y2), є каркасом у полі в’язання (P, R, n) тоді і тільки тоді, коли:

y1= α n; y2 = γ n;

(81)

х1= β P – α R; х2 = δ P-γ R,

(82)

α, β, γ, δ – фіксовані цілі числа, які задовольняють умові:

у

 

 

 

αδ γβ = ± 1

(83)

 

11)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(0,0)

 

12; у12)

Рис.25 - Каркас візерунка з цілочисельними

 

х

 

 

координатами вершин

 

 

22)

 

 

 

 

 

 

50

 

Конспект лекцій з дисципліни «Основи теорії в'язання візерункового трикотажу», лектор д.т.н., доц.. Галавська Л.Є.

Зазначені вирази, котрі мають тільки цілочисельні рішення і звуться діофантовими (за ім’ям давньогрецького математика Діофанта), можна привести до вигляду, який дозволяє легко розрахувати параметри дискового механізму відбору за значеннями координат рапорту (x1,y1); (x2,y2).

Вид цих виразів буде

n = D(y1, y2)

(84)

де D – додатний найбільший спільний дільник чисел y1

і y2:

P =

 

x1 y2 x2 y1

 

 

 

(85)

 

 

 

 

D( y1 , y2 )

 

 

 

Значення R однозначно визначається із наступної системи порівнянь:

 

y1

 

 

 

 

 

y1

 

 

 

R = x1

 

 

R x1 (mod P )

 

D( y

 

, y

 

)

 

 

)

 

1

2

 

D( y1 , y2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

або

 

y2

 

 

 

 

 

y2

 

 

R x2 (mod P )

 

 

 

 

 

 

 

 

R = x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

, y2

)

 

D( y1 , y2

)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

δ P

(86)

δ P

Система може бути вирішена перебором, оскільки можливі значення можуть бути тільки числами 1, 2, 3,....Р-1.

Представлені умови дають можливість чисельно характеризувати каркас рапорту будь-якої заданої форми і визначити параметри дискового механізму відбору для його отримання.

Визначимо спочатку всі можливі прямокутні форми рапортів, які знайшли найбільше застосування.

12.4.3. Прямокутні форми рапортів зі сходженням при І>Р

Ця задача зводиться до визначення всіх таких цілих додатніх чисел y1, x2,

y2, при яких паралелограм, який характеризується векторами a (0,y1) і б(x2, y2) (рис. 26) є каркасом поля в’язання V(P, R, n).

При даних значеннях векторів представлені вище умови приймуть вигляд

y1= α n; y2 = γ n;

(87)

β P = α R; х2 = δ P-γ R,

(88)

α δ γ β = ± 1

(89)

З цієї системи діофантових рівнянь одержимо

51

Конспект лекцій з дисципліни «Основи теорії в'язання візерункового трикотажу», лектор д.т.н., доц.. Галавська Л.Є.

α =

P

;

β =

R

,

D( P , R )

D( P , R )

де α – показує скільки разів ширина рапорту вміщується у диску Р β – показує скільки разів ширина рапорту вміщується у залишку R

D – найбільший спільний дільник між кількістю сухариків (платин) і залишком R.

y1

=

Pn

= H

y1

– висота рапорту

D( P ,R )

 

 

 

 

 

x2

= D( P ,R ) = b

x2

– ширина рапорту

Pn – кількість петель у рапорті.

Рис.26 - Будова рапорту зі сходженням у полі в’язанння

(90)

в диску Р

(91)

(92)

Підставимо у вираз (89) значення α і β із виразу (90). Одержимо

γ

 

R

 

= 1 δ

 

P

;

 

 

(93)

 

D( P , R )

D( P , R )

 

 

або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

 

P

 

 

 

 

γ

 

 

 

 

 

;

(94)

 

 

 

 

 

 

D( P ,R )

1 mod

 

 

 

 

 

 

D( P ,R )

 

 

– означає, що різниця між правою і лівою частинами дорівнює 1 (одиниці) Із порівняння (94) γ визначається в межах

52

Конспект лекцій з дисципліни «Основи теорії в'язання візерункового трикотажу», лектор д.т.н., доц.. Галавська Л.Є.

1

γ

P

 

1 однозначно.

D( P ,R )

 

 

 

Тоді у2 = γ n.

(95)

Отже у2 – це сходження утворене всіма комплектами петлетвірних систем, а γ – сходження, що утворене одним комплектом.

 

 

 

P

 

 

Тобто у2

дорівнює одному зі значень n, 2n, 3n

 

1

 

 

 

D( P , R )

n;

 

 

 

 

 

Таким чином, основний каркас прямокутного рапорту і сам є прямокутним рапортом і визначається в полі в’язання однозначно, виходячи з рівнянь (91), (92), (95).

За визначеними параметрами креслимо патрон рапорту візерунка на папері в клітинку для патронування при С= В/А=0,86. Відмічаємо на патроні координати векторів, які визначають рапорт; проектуємо візерунок. Ліворуч від патрону нумеруємо ряди рапорту візерунка, починаючи з 1-го; внизу нумеруємо петельні стовпчики рапорту, починаючи з 0 зліва направо; праворуч від рапорту позначаємо петлетвірні комплекти (системи), в яких в'яжуться петельні ряди рапорту.

6.Номер позиції диска в кожній даній клітинці рапорту може бути визначений за формулою (80); однак швидше це можна зробити за графічним методом. Праворуч (див. рис. 184) виписуємо перший (нульовий) стовпчик рапорту візерунка, в якому проставляємо номери позицій відбираючих елементів диска. Це завжди легко зробити, оскільки при кожному наступному оберті циліндра для даного петельного стовпчика і даної петлетвірної системи відома позиція j+R. Нумерувати позиції відбираючого диска для нульового петельного стовпчика починаємо з 0. Цих даних достатньо для складання заправної таблиці.

7.Заправну таблицю складаємо за формою таблиці. Номери позицій відбираючих елементів диска для кожної петлетвірної системи в заправній таблиці визначаємо, виходячи з нульового петельного стовпчика рапорту, який відповідає початковому номеру позиції секції відбираючого диска. Кінцевий

номер позиції кожної секції визначаємо як j0,i +x2. Групи відбираючих елементів (секції) вносимо в заправну таблицю в порядку зростання; для кожної з них установлюємо номер ряду рапорту, за яким визначаємо типи позицій відбираючих елементів кожної секції. Цифрою 0 позначаємо відсутність сухарика в пазу диска, цифрою 1- наявність сухарика.

Для умов, які чисельно визначають рапорт будь-якої форми рапорту в полі в’язання V(P, R, n), загальноприйняті значення ширини, висоти рапорту і сходження не є достатніми і не можуть характеризувати рапорт будь-якої форми.

53

Конспект лекцій з дисципліни «Основи теорії в'язання візерункового трикотажу», лектор д.т.н., доц.. Галавська Л.Є.

12.4.4. Прямокутні форми рапортів без сходження і зміщення при І>Р

При прямокутному рапорті, що характеризується векторами (0, у1), (х2, 0)

(рис. 27), діофантові рівняння (81–83) приймуть наступний вигляд:

 

 

y1 = αn; x2 = δP ; γ = 0 ; βP = αR ; αδ = 1

 

 

 

 

 

Пояснення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо y2 = 0 , то γn = 0 ; при n 0 ,

 

бо

 

кількість

 

комплектів

n

 

дорівнювати нулю не може ,γ = 0

 

 

При

γ = 0

x2

= δP і

αδ = ±1 ,

цілі

 

числа можна записати α = 1 ;

δ = ±1 ;

 

При

γ = 0

β

може мати будь-яке

 

числове значення в тому числі і 1

 

 

Тоді

 

x2 = P ;

 

 

y1 = n;

 

R = 0

 

(96)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.27 - Будова рапорту без сходження

З цих виразів виходить, що

 

висота прямокутного

рапорту

без

і зміщення у полі в’язання

сходження

 

дорівнює

 

кількості

комплектів петлетвірних систем n, а ширина – кількості поділок (пазів) у

диску. Такі рапорти мають застосування на круглов'язальних машинах з великою кількістю в'язальних систем.

Приклад

Нехай круглов'язальна машина з діаметром циліндра 26” має 78 петлетвірних систем m і кількість голок І, що дорівнює 1488 голкам. Якщо застосувати диск з кількістю поділок Р=48, то:

Ширина рапорту візерунка x2 = b = P = 48 петельним стовпчикам.

Якщо один петельний ряд виробляється двома системами (Z0 = 2 ), то кількість комплектів n = 782 = 39 . Тоді y1 = H = n = 39 .

x2 = 48 ; y1 = 39 такий рапорт може бути практично реалізованим.

12.4.4. Прямокутні форми рапортів зі зміщенням при І>Р

Для прямокутного рапорту зі зміщенням при І>P а (х1, у1) і б (х2, 0)

(рис. 28).

54

Конспект лекцій з дисципліни «Основи теорії в'язання візерункового трикотажу», лектор д.т.н., доц.. Галавська Л.Є.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діофантові рівняння

y1 = αn ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y2 = γn

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x1 = βP αR ;

x2 = δP γR

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

αδ γβ = ±1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

приймуть

вигляд:

γ = 0 ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

α = β = 1 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звідки

x2

= P ;

 

X1

= P R ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y1 = n

 

 

 

 

(97)

 

Рис.28 - Будова рапорту зі зміщенням

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

у полі в’язання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вихідні дані:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І=1488

Визначити характеристики рапорту візерунка

 

 

 

 

m=78

 

 

I

P

 

1488

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z0=2

R

= I

 

 

=1488

 

39 =1488 38 39

=1488 1482

= 6

 

 

 

P

 

 

 

39

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P=39

R

= 6 ; n =

 

m

78

39 ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 2 =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y1

= H = n = 39

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x1 = P R = 39 6 = 33

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x2

= P = 39

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На сам кінець зупинимось на загальних характеристиках розмірів і взаємного розташування рапортів будь-якої форми та порівняємо їх із загальноприйнятими для прямокутних рапортів величинами висоти рапорту Н, ширини b, сходження C та зміщення З.

Рапорт будь-якої форми, каркасом якого є Z–паралелограм (або ZC– шестикутник, який деформацією його сторін може бути приведеним до Z–

паралелограму) з векторами a і б (рис.) можна характеризувати координатами його векторів 11), (х22).

Для традиційних рапортів прямокутної форми координатами кінців векторів, що визначають їх каркаси, можуть бути, як показано вище (рис. 180): (0, у1), (х2, 0) – для рапортів без сходження і зміщення; (0, у1), (х2, у2) – для рапортів зі сходженням, 1, у1), (х2, 0) – для рапортів зі зміщенням. У цих випадках величини координат відповідають: у1 – висоті рапорту Н; х2 – ширині рапорту b; у2, х1 – відповідно величинам сходження С та зміщення З.

Відмітимо деякі результати загальної теорії механізмів відбору, зв’язані з відомими прямокутними рапортами. Як виходить з рис. 180,г х2 =b y1 =H; y2 ; де b, H, С – відповідно, ширина, висота рапорту і сходження (підняття).

З виразу (92)

55

Конспект лекцій з дисципліни «Основи теорії в'язання візерункового трикотажу», лектор д.т.н., доц.. Галавська Л.Є.

 

b = D( P , R ); H =

Pn

 

=

P

n;

 

D( P , R )

 

 

 

 

b

Звідки

H b =P n;

 

 

 

(98)

тобто, кількість петель у рапорті візерунка дорівнює добутку кількості поділок в диску на кількість комплектів петлетвірних систем. Для одного комплекту hb = P, де h – висота рапорту, яка утворена одним комплектом.

З урахуванням прийнятих позначень вираз (93) прийме вигляд

 

R

 

P

 

 

R

 

P

 

γ

 

= 1 δ

 

;

γ

 

1 mod

 

 

;

b

b

b

 

 

 

 

 

 

b

 

Але

P

= h , тоді

γ =

δh 1

=

δ( P / x2

)1

;

(99)

b

R / b

R / x2

 

 

 

 

 

 

Тут γ не що інше, як сходження, визначене для одного к омплекту петлетвірних

систем за умови, що δ є буь-яким цілим числом, яке не дорівнює 0, тобто δ = (у

+ 1) при у = 0, 1, 2, …(h-1)

Для рапортів не прямокутної форми (будь-якої у полі в’язання V(P,R,n)) величини висоти (Н=у1), ширини (b=х2) і сходження гублять загальноприйнятий для традиційних прямокутних рапортів сенс, а абсолютні величини координат у2 , х1 характеризують розміри їх взаємного розташування.

12.4.5. Прямокутні форми рапортів при Р>I

Для механізмів відбору з фільмострічкою, або магнітною стрічкою при

Р>І параметри візерунка розраховуються відповідно загальним

теоретичним положенням, які

розглядались для

дискових механізмів

незалежного відбору РОВ. При Р > І в формулі (74)

I

 

 

I

 

дорівнює 0. З цього

 

 

 

R = I

 

P , найбільша частина числа від ділення P

 

P

 

 

 

 

 

виходить R=I. В цьому випадку поле в’язання прийме вид V (P,I,n), формула (91), (92), наприклад для рапортів прямокутної форми відповідно

y1

= H =

Pn

 

(100)

D( P,I )

 

 

 

 

х2 = b = D(P, I)

(101)

Величини у2 і γ визначаємо за формулами (94), (95), при цьому формула (94) має вигляд:

56

Конспект лекцій з дисципліни «Основи теорії в'язання візерункового трикотажу», лектор д.т.н., доц.. Галавська Л.Є.

 

R

 

 

P

(102)

γ

 

1 mod

 

 

 

 

 

 

D( P,I )

 

 

 

 

 

 

D( P,I )

 

Приклад.

Визначити

параметри

каркасу

рапортів візерунка

відбираючого механізму з фільмострічкою при

 

 

І

= 1100,

Р = 3600,

m = 4, z0

= 1.

 

 

Вирішення. Визначаємо параметри поля в'язання V(Р, R, n ).

З виразу (74) виходить, що R = І = 1100, тоді V(3600,1100, 4).

За формулами (100), (101), (102) визначаємо,що

 

y = H =

 

Pn

 

=

 

3600×4

 

=144 ;

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

D( P,I )

 

D( 3600,1100 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

= D( P,I )= D( 3600,1100 )=100 ;

 

 

2

1100

 

 

 

 

3600

 

 

 

 

 

γ

 

 

 

γ =13

 

 

 

1 mod

 

 

;

 

 

 

 

100

 

 

 

 

100

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y2 = γ n = 13 × 4 = 52

 

 

 

 

 

 

За тими ж загальними формулами розраховують параметри рапортів візерунків для механізмів з електронними системами програмного відбору і магнітною стрічкою, як програмоносієм.

Звичайно для цих систем D(Р, І )= І.

ТЕМА 13. Трикотаж жакардових переплетень

План

1.Класифікація та особливості процесу вироблення. Поняття колірності та індексу жакардової петлі.

2.Структура одинарного та подвійного кулірного трикотажу жакардового переплетення.

3.Властивості кулірного трикотажу жакардових переплетень.

4.Основов'язаний трикотаж жакардових переплетень. Його класифікація та особливості виготовлення неповного рельєфного та повного рельєфно вишивного на основов'язальному обладнанні.

Класифікація та особливості процесу вироблення

Трикотажем жакардових переплетень називається такий трикотаж, в якому петлі з певної нитки утворені не підряд, а в мі сцях пропущених за візерунком петель нитка тягнеться у вигляді протяжки.

Сутність технології вироблення (принцип вироблення). Цей трикотаж виробляється шляхом виключення деяких голок з роботи, тому вони нової нитки не отримують, а старих (уже сформованих) петель – не скидають.

57

Конспект лекцій з дисципліни «Основи теорії в'язання візерункового трикотажу», лектор д.т.н., доц.. Галавська Л.Є.

а

б

Рис. 29 - Будова кулірного (а) і основов'язаного (б) трикотажу

жакардового переплетення

Трикотаж жакардових переплетень може бути вироблений на базі всіх відомих кулірних і основов'язаних одинарних і подвійних переплетень. У трикотажі жакардових переплетень ряди в'яжуться з декількох ниток за умови вибіркового утворення петель кожною ниткою. В залежності від того, скільки ниток різного кольору беруть участь у в'язанні ряду або рапорту візерунка, трикотаж називають двоколірним, триколірним і т.д.. Цей трикотаж має два елементи петельної структури: петлі 1, 6 і протяжки 4, 8 (рис. 29, а). В кулірному трикотажі протяжки тягнуться вздовж петельних рядів, в основов'язаному – вздовж петельних стовпчиків (рис. 29, б).

Петлі, які пересікаються протяжками, або поряд з якими тягнеться протяжка називають жакардовими. Жакардові петлі характеризуються індексом К, який показує скількома протяжками пересікається остов петлі, як і пресові. Висота жакардової петлі визначається за наступною формулою:

ВЖ = ( 1 + К ) В , мм

(103)

де В – висота петлі базового переплетення, мм; К – індекс жакардової петлі.

Висота остовів петель, з'єднаних з жакардовою протяжкою, зменшується внаслідок перетягування нитки. Тому індекс жакардової петлі величина обмежена.

Трикотаж жакардових переплетень може бути регулярним і нерегулярним, повним і неповним.

58

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]