Конспект лекцій Основи екології 2015
.pdfДодаток 2 ВИЗНАЧЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ ВМІСТУ ЗАБРУДНЮЮЧИХ
РЕЧОВИН НОРМАТИВНИМ ПОКАЗНИКАМ У ВОДНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
Основними джерелами забруднення стічних вод є: промислові підприємства, електростанції, підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості, транспорт, лісове господарство та підприємства лісової та деревообробної галузі, сільське та комунально-побутове господарство.
Води промислових підприємств бувають трьох видів: виробничі води, які використовують безпосередньо в технологічних процесах, для промивання обладнання і для водяного охолодження. Вода, яку використовують для охолодження, переважно лише нагрівається.
Загальні показники якості промислових вод, що скидаються у відкриті водойми господарсько-питного та культурно-побутового призначення: – розчинений кисень. Кількість розчиненого кисню не повинна становити менш як 4 мг/л у будь-який період року; – біохімічне споживання кисню (БСК). БСК не повинно перевищувати 3 мг/л за температури води 20 оC для водойм першої і другої категорій, а також для морів; – завислі речовини. Вміст завислих речовин у воді водойм після скидання стічних вод не повинен зростати більше, ніж на 0,25 і 0,75 мг/л для водойм першої та другої категорій відповідно; – запахи, присмаки: вода не повинна мати запахів і присмаків інтенсивністю понад 3 бали для морів і 2 бали для водойм першої категорії; – кольоровість не повинна виявлятися у стовпчику води, яку скидають, заввишки 20 см для водойм першої категорії і 10 см – для водойм другої категорії; – водневий показник: значення рН після змішування води водойми із стічними водами повинен бути в межах 6,5 < рН < 8,5; – спливаючі речовини: стічні води не повинні містити мінеральних масел та інших спливаючих речовин у таких кількостях, які здатні утворювати на поверхні водойми плівку, плями тощо; – мінеральний склад: вміст неорганічних речовин для водойм першої категорії не повинен перевищувати за сухим залишком 1000 мг/л, у тому числі хлоридів – 350 мг/л і сульфітів – 500 мг/л; для водойм другої категорії мінеральний склад нормується за показником “Присмаки”; – збудники захворювань не повинні міститися у воді: стічні води зі збудниками захворювань потрібно знезаражувати після попереднього очищення; біологічно знезаражені стічні води повинні мати колі-індекс не більше ніж 1000
91
при вмісті залишкового хлору 1,5 мг/л; – температура води у водоймі внаслідок скидання в неї стічних вод не повинна підвищуватися влітку більше, ніж на 3 0C порівняно із середньомісячною температурою найтеплішого місяця року за період останніх десяти років; – отруйні речовини не повинні міститися у стічних водах у концентраціях, які можуть чинити прямий або опосередкований шкідливий вплив на здоров’я населення.
Одним із основним способів знешкодження стічних вод є їх розбавлення. При розбавленні загальна кількість шкідливих речовин не змінюється, але знешкоджуючий ефект є. Показник кратності розбавлення nрозраховують таким чином, щоб при скиданні стічних вод у водний об’єкт допустима концентрація шкідливих речовин у водному об’єкті з врахуванням фонової концентрації відповідала нормативним показникам визначеної категорії водокористування.
Гранична для скиду концентрація забруднюючої речовини ГДС визначається за формулою:
ГДС= n ( ГДК – Сф ) + Сф, (2)
де n– показник кратності розбавлення стічних вод; Сф –фонова концентрація забруднюючої речовини у водному об’єкті.
Приклади виконання розрахунків
Задача 1.У контрольному створі річки рибогосподарського призначення концентрація азоту нітритного і бензолу дорівнює відповідно 0,01 і 0,30 мг/дм3. ГДК зазначених речовин для водойм рибогосподарського призначення дорівнює відповідно ГДКазоту = 0,02 мг/дм3 і ГДКбензолу = 0,5 мг/дм3 . Речовини мають однакову лімітуючу ознаку шкідливості (ЛОШ) – токсичну. Визначити відповідність вмісту цих речовин вимогам норм у водному середовищі.
Розв’язок.У азоту нітритного і бензолу однакова лімітуюча ознака шкідливості (ЛОШ), тому вони мають ефект спільної дії. Вміст цих речовин у водному середовищі повинен відповідати умові:
∑ = ( Сі / ГДКі ) ≤ 1,
Перевіряємо зазначену умову для даного випадку:
0,01/ 0,02 + 0,3 /0,5 = 0,5 + 0,6 = 1,1.
Висновок. Сума відносних концентрацій перевищує 1, що не відповідає вимогам норм для водного середовища.
Задача 2. Розрахувати граничну для скиду концентрацію (ГДС) азоту нітратного у стічних водах і зробить висновок: чи відповідає
92
вимогам норм скид нітратів у річку господарсько-питного призначення. Вихідні дані: у контрольному створі показник кратності розбавлення n = 3,5, ГДКазоту для водойм господарсько-питного призначення дорівнює 10 мг/дм3, фонова концентрація Сф = 6,0 мг/дм3, фактична концентрація азоту нітратного у стічних водах С азоту фактична = 18 мг/дм3.
Розв’язок. Гранична для скиду концентрація забруднюючої речовини визначається за формулою:
ГДС = n ( ГДК – Сф ) + Сф,
де n– показник кратності розбавлення стічних вод.
Згідно з вказаною формулою розраховуємо граничну для скиду концентрацію азоту нітратного у стічних водах:
ГДС= 3,5 (10,0 - 6,0 ) + 6,0 = 20,0 (мг/дм3 )
Висновок. Фактична концентрація азоту нітратного у стічних водах (18 мг/дм3 ) менша за гранично розрахункову для скиду, що відповідає вимогам норм.
Задача 3. У контрольному створі деякої річки культурно-побутового призначення концентрація дихлоретану, бензолу і ацетону дорівнює відповідно 0,01, 0,2 і 1,6 мг/дм3. Визначити відповідність вмісту цих речовин у водному середовищі вимогам норм.
Розв’язок. Згідно з умовами придатності водного об’єкта для культурно-побутового водокористування концентрація речовин четвертого та третього класу небезпеки має бути менше значення відповідного ГДК, а для речовин першого та другого класу небезпеки має виконуватися умова (1).
Ацетон відноситься до третього класу небезпеки, тому його концентрація має бути згідно з таблицею менше ніж 2,2 мг/л, а фактична дорівнює 1,6 мг/л, що відповідає вимогам.
Бензол та дихлоретан відносяться до другого класу небезпеки, тому їх вміст має відповідати умові (2). Перевіряємо зазначену умову для даного випадку:
0,01/0,02 + 0,2/0,5 = 0,5 + 0,4 = 0,9.
Сума відносних концентрацій менше 1, що відповідає вимогам. Висновок. Виконується перша і друга вимога, тому вміст даних речовин відповідає вимогам норм до води культурно-побутового користування.
93
Додаток 3
Клас небезпечності і ГДК полютантів у воді об’єктів господарськопитного та культурно-питного водокористування
№ п/п |
Назва речовини |
Клас |
ГДК, мг/л |
|
|
небезпечності |
|
1 |
Аміак (за азотом) |
3 |
2,0 |
2 |
Амонію сульфат (за азотом) |
3 |
1,0 |
3 |
Активний хлор |
3 |
відсутня |
4 |
Ацетон |
3 |
2,2 |
5 |
Бензол |
2 |
0,5 |
6 |
Дихлоретан |
2 |
0.02 |
7 |
Залізо |
3 |
0,3 |
8 |
Кадмій |
2 |
0,001 |
9 |
Капролактам |
4 |
– |
10 |
Кобальт |
2 |
0,1 |
11 |
Кремній |
2 |
10 |
12 |
Марганець |
3 |
0,1 |
13 |
Мідь |
3 |
1,0 |
14 |
Натрій |
2 |
200,0 |
15 |
Нафтопродукти |
4 |
0,1 |
16 |
Нікель |
3 |
0,1 |
17 |
Нітрати (NО3) |
3 |
50,0 |
18 |
Нітрити (NО2) |
2 |
3,0 |
19 |
Ртуть |
3 |
0,0005 |
20 |
Свинець |
2 |
0,03 |
21 |
Селен |
2 |
0,01 |
22 |
Скипидар |
4 |
0,2 |
23 |
Фенол |
4 |
0,001 |
24 |
Хром (ІІІ) |
3 |
0,5 |
25 |
Хром (VI) |
3 |
0,05 |
26 |
Цинк |
3 |
1,0 |
27 |
Етиленгліколь |
3 |
1,0 |
|
|
|
|
94
Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у воді водойм рибогосподарського призначення
№ п/п |
|
Назва речовини |
ГДК, мг/л |
|
|
|
|
1 |
Аміак |
0,05 |
|
2 |
Арсен |
0,01 |
|
3 |
Бензол |
0,5 |
|
4 |
Кадмій |
0,005 |
|
5 |
Магній |
40 |
|
6 |
Мідь |
|
0,001 |
7 |
Нафта і нафтопродукти: |
|
|
|
– |
в розчиненому стані |
0,001 |
|
– |
в емульгованому стані |
0,05 |
8 |
Нікель |
0,1 |
|
9 |
Свинець |
0,1 |
|
10 |
Сірковуглець |
1,0 |
|
11 |
Смолисті речовини, що вимиваються з |
2,0 |
|
|
дерев хвойних порід |
|
|
12 |
Таніди |
10,0 |
|
13 |
Феноли |
0,001 |
|
14 |
Хлор вільний |
0 |
|
15 |
Хлорофос |
0 |
|
16 |
Цинк |
|
0,05 |
17 |
Цианіди |
0,05 |
|
|
|
|
|
95
Рекомендована література
1.Білявський Г.О. Основи екології. Навчальний посібник / Білявський Г.О.
– К.: Либідь, 2006. – 408 c.
2.Бойчук Ю. Д. Екологія і охорона навколишнього середовища [Текст] : навч. посіб. / Ю. Д. Бойчук, Е. М. Солошенко, О. В. Бугай. – Суми : Університетська книга, 2003. – 284 с.
3.Джигирей В. С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища [Текст] : навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів / В. С. Джигирей. – 5–те вид., випр. і доп. – К. : Знання, 2007. – 422 с.
4.Залеський І. І. Екологія людини [Текст] : підручник для студ. вищих навч. закладів / І. І. Залеський, М. О. Клименко. – К. : Академія, 2005. – 288 с.
5.Запольський А. К. Основи екології [Текст] : підручник для студ. вищих навч. закладів / А. К. Запольський, А. І. Салюк. – 3–тє вид., стер. – К. :
Вища школа, 2005. – 382 с.
6.Клименко М. О. Метрологія, стандартизація і сертифікація в екології [Текст] : підручник для студ. вищих навч. закладів / М. О. Клименко, П. М. Скрипчук. – К. : Академія, 2006. – 368 с.
7.Кучерявий В. П. Екологія [Текст] : підручник / В. П. Кучерявий. – Львів :
Світ, 2001. – 500 с.
8.Мусієнко М. М. Екологія. Охорона природи [Текст] : словник–довідник / М. М. Мусієнко, В. В. Серебряков. – К. : Знання, 2007. – 642 с.
9.Ошейко В.О., Панасюк І. В., Клапцов Ю.В. Методичні вказівки до самостійної роботи з дисциплін “Екологія” та “Основи екології” для підготовки фахівців з вищою освітою . – К.: КНУТД , 2008. – 21 с.
10.Ошейко В.О., Панасюк І.В. Методичні вказівки до виконання лабораторно-практичних робіт з дисциплін “Екологія” та “Основи екології” для підготовки фахівців з вищою освітою – К.: КНУТД , 2007. Ч 1 : Визначення екологічного стану атмосферного повітря : – 31 с.
11.Сухарев С. М. Основи екології та охорони довкілля [Текст] : навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів / С. М. Сухарев, С. Ю. Чундак, О. Ю.
Сухарева. – К. : ЦУЛ, 2006. – 394 с.
96