- •Порівняльна типологія частин мови
- •Іменник
- •1) Категорії числа, що складається з двох чисел – однини та множини.
- •Категорія числа
- •Категорія роду.
- •Категорія живих-неживих предметів
- •Категорія означеності-неозначеності
- •Прикметник
- •Дієслово
- •Категорія виду
- •Категорія стану
- •Прислівник
- •Займенник
- •Прийменник
- •Сполучник
Категорія живих-неживих предметів
Категорія на означення живих–неживих істот визначається як лексико-граматична категорія, що відносить називаний предмет або до розряду живих істот, або до розряду предметів неживої природи, фактів, подій, явищ, якостей, дій, властивостей. В українській мові значення живих – неживих істот (іменників трьох родів граматично виражаються) іноді знаходять суто граматичне (морфологічне) вираження.
Так, іменники чоловічого роду, що позначають живих істот і змінюються за другою відміною, мають омонімічні форми в родовому і знахідному відмінках однини, а іменники того ж роду і відміни із значенням неживих істот мають омонімічні форми в називному і знахідному відмінках однини: немає коня – бучу коня, але стіл стоїть – бачу стіл.
У множині значення живих істот іменників всіх трьох родів граматично виражаються збігом форм родового і знахідного відмінків, а значення неживих істот – збігом форм називного і знахідного відмінків: немає студентів – бачу студентів, немає студенток – бачу студенток, немає дітей – бачу дітей, але столи стоять – бачу столи, стіни біліють – бачу стіни; вікна блищать – бачу вікна.
В англійській мові суто граматичні засоби вираження значення живих – неживих істот, як і роду, відсутні. У іменників значення живих–неживих істот виражається, переважно, лексико-граматичними морфемами –er, -or, -ee, -eer, -ist, -ite (teacher, doctor, employee, engineer, socialist, pianist, trustee, Kievite).
.
Категорія означеності-неозначеності
Іменник в українській та англійській мовах володіє семантичною категорією означеності-неозначеності. Іншими словами, коли іменник (навіть власна назва або географічна назва) вийнято з його контексту, його значення не може бути правильно зрозумілим, тобто ідентифікованим. Таким чином, власні імена, Mykola, Петро чи Анатолій, коли використовуються вперше (наприклад, Я зустрів Petro / Mykola вчора ввечері) можуть бути не достатньо зрозумілими для слухача або співрозмовника, який може запитати: whichPetro/Mykola? Your friend/cousin Petro/Mykolal You mean your co-student Petro/Mykola?і т.д.
Таким чином може бути іноді зовсім не легко ідентифікувати реальне значення, наприклад, такої на вигляд зрозумілої для кожного українця назви як Київ. Навіть у реченні як «Він мешкав деякий час у Києві» (коли використовується в усному мовленні), коли слухач не бачить цей написаний іменник, то це може означати місто, назване Київ або "Київ" готель (тоді, це знаходиться в лапках в українській мові).
Означений артикль може також визначити деякі інші групи іменників як, наприклад, ті, які позначають родові іменники або унікальні об'єкти на земній кулі, або навіть у всесвіті як в наступних реченнях: Thelionisawildanimal. The sun is a bright celestial body. The Bible is a holy book of all Christians.
Категорія неозначеності окрім того, що позначається в англійській мові неозначеним артиклем a/an, може також бути виражена займенниками any, some, т. д., числівником one плюс прикметник, прислівник або інший додаток: There is some boy wants to see you. "Was there a Mr Palgrave?" – Там ніякого містера Палґрейва не було?
Категорія неозначеності в українській мові виражається за допомогою займенників якийсь (якась, якесь), через числівники один (одна, одне), або через займенники якийсь (якась, якесь) плюс додаток, який виражає характерні риси особи чи об’єкта: Якийсь Петренко там чекає на вас. Був собі один чоловік і мав він два сини. Навіть один страшний день війни запам'ятався кожному навіки.