Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Донбаський державний педагогічний університет»

Екзаменаційна комплексно-кваліфікаційна робота

Студентки 4 курсу групи М

Факультету підготовки вчителів початкових класів

Козлової Вікторії Миколаївни

Білет № 13

1. Завдання розумового виховання.

Будучи зосередженим на розумовому розвитку особистості, розумове виховання є важливим чинником всебічного її розвитку. Його метою передусім є розвиток мислення, пізнавальних можливостей.

Розумове виховання — цілеспрямована діяльність педагогів із розвитку інтелектуальних здібностей і мислення людини, прищеплення культури розумової праці.

Це безперервний процес, який здійснюється під час навчання, праці, гри, спілкування, отримування відомостей із книг, засобів масової інформації.

Основним завданням розумового виховання є озброєння учнів знаннями основ наук та формування на їх основі наукового світогляду. Важливе значення мають також оволодіння основними мисленнєвими операціями (аналізом, синтезом, порівнянням, узагальненням та ін.) і вироблення вмінь та навичок, культури розумової праці. Ці завдання вирішують передусім у навчальному процесі.

Науковий світогляд — цілісна система наукових, філософських, політичних, моральних, правових, естетичних понять, поглядів, переконань і почуттів, які визначають ставлення людини до навколишньої дійсності й самої себе.

Зміст наукового світогляду становлять погляди і переконання, що сформувалися на базі знань про природу та суспільство й стали внутрішньою позицією особистості.

Ще однією прикметною особливістю наукового світогляду є здатність до теоретичного мислення.

Для наукового світогляду характерна наукова картина світу — система уявлень про найзагальніші закони будови й розвитку Всесвіту та його окремих частин, що дає змогу на основі наукових даних про тенденції розвитку природних і суспільних явищ передбачати їх майбутнє (так, астрономи визначають наступне затемнення Сонця, вчені геофізики прогнозують землетруси тощо).

Науковий світогляд виявляється у поведінці людини і визначається не тільки наявністю у свідомості наукових понять, законів, теорій, а й готовністю обстоювати свої ідеали, погляди, переконаністю у правильності своєї щоденної поведінки, діяльності. «Переконання — вважав В.Сухомлинський, — це не лише усвідомлення людиною істинності світоглядних та моральних понять, а й особиста її готовність діяти відповідно до цих правил і понять. Переконаність ми спостерігаємо тоді, коли діяльність людини мотивується світоглядом, коли істинність того чи іншого поняття не тільки не викликає в людини сумнівів, а й формує її суб'єктивний стан, її особисте ставлення до істини».

З науковим світоглядом співіснує релігійний світогляд. Релігія — форма свідомості, стрижнем якої є віра в Бога — творця світу. Формуючи науковий світогляд, учителі мають поважати релігійні почуття віруючих учнів та їхніх батьків, щоб запобігти конфліктам, образам, приниженням їх гідності. При цьому необхідно спиратися на принцип релігійного плюралізму і віротерпимості. Тому головне — прищепити молодій людині доброту і чесність, розвинути здатність до благородних учинків, уміння мислити і обстоювати свої переконання. А віра чи безвір'я має бути вибором особистим.

У навчальному процесі закладено великі можливості для формування наукового світогляду. Кожна наука вивчає закономірності явищ певної сфери об'єктивного світу, і відповідно кожний навчальний предмет робить свій внесок у формування наукового світогляду. Так, предмети природничого циклу сприяють формуванню системи понять про явища і процеси дійсності, про її закономірності, виховують активне перетворювальне ставлення до природи. Вивчення гуманітарних дисциплін знайомить з етапами розвитку різних цивілізацій, сутністю явищ, що в них відбувалися, сприяє формуванню наукових поглядів на розвиток суспільства, розумінню змісту життя, визначенню мети діяльності, спрямованості своєї поведінки. Успішне формування світогляду учнів, студентів можливе за умови, що вчитель, викладач добре знають не лише свій предмет, а й суміжні навчальні дисципліни і здійснюють у процесі навчання між предметні зв'язки. Адже засобів одного навчального предмета для цього недостатньо. Такий підхід дає змогу розкрити наукову картину світу, показати його єдність.

У формуванні світогляду важливо використати філософський зміст, традиції, звичаї та обряди народного календаря — джерела екологічних, моральних та естетичних цінностей. Так, неоціненне виховне значення мають ідеї про безмежність світу, вічність життя та його постійне оновлення, циклічність природних явищ. Матеріалами народного календаря послуговуються на уроках народознавства, рідної мови, літератури, географії, фізики, астрономії, у багатогранній позакласній та позашкільній роботі.

Важливу роль у формуванні наукового світогляду учнів відіграє позакласна, позааудиторна виховна робота, що дає змогу виявити і відповідно коригувати помилкові світоглядні погляди і переконання, відхилення від норм поведінки.

Особливу роль у формуванні світогляду учнів відіграє соціальна і професійна позиція педагога.

У процесі розумового виховання загальноосвітня школа має сформувати в учнів такі навчальні вміння:

— читати — виразно, в необхідному темпі, з урахуванням жанру тексту, усвідомлюючи зміст прочитаного;

— слухати — зосереджувати увагу на змісті сприйнятого, аналізувати й оцінювати текст;

— усно формулювати і висловлювати свої думки - відповідати на запитання; переказувати зміст прочитаного чи почутого; словесно описувати картини, прилади, об'єкти; ставити запитання до розповіді вчителя, прочитаного тексту тощо;

— писати — правильно списувати з дошки, з книжки; описувати побачене; писати під диктовку; писати твір на задану чи вільну тему, реферат; конспектувати прочитано тощо;

— працювати з книжкою — підбирати необхідну літературу за бібліографією; визначати її загальний зміст; використовувати різні форми запису прочитаного; послуговуватися довідковою літературою, періодикою;

— спеціальні вміння — читати ноти, технічні креслення, карти; слухати музику; записувати формули, нот ні знаки та ін.

Навчальні вміння мають доповнюватися культурою розумової праці — здатністю раціонально організувати розумову працю, чергувати її з відпочинком, поступово входити в роботу, працювати в оптимальному ритмі і т. ін.

Правильно організоване навчання, що передбачає залучення всіх учнів до активної пізнавальної діяльності й використання спеціальних завдань на розвиток мислення, позитивно позначається на інтелектуальному розвитку і вихованні школярів.

Одним із найголовніших завдань вузівського етапу розумового виховання є формування в студента умінь і навичок самостійного опрацювання наукової та навчальної літератури, розв'язання різноманітних пізнавальних задач, користування довідковою літературою (енциклопедіями, довідниками та ін.), складання конспектів, а також написання робіт, які вимагають творчого підходу і самостійного аналізу певної проблеми (рефератів, доповідей, курсових робіт і т. ін.). Крім того, у студента має сформуватися потреба постійно поповнювати свій багаж професійних знань після закінчення вищого навчального закладу. Вища освіта покликана забезпечити майбутньому фахівцю і міцні науково-світоглядні орієнтири, надати їм форми твердих особистісних переконань.

Все вищевикладене дозволяє окреслити завдання розумового виховання:

1. Накопичення фонду знань як умови розумової діяльності.

2. Оволодіння основними розумовими операціями.

3. Формування інтелектуальних умінь, що характеризують інтелектуальну діяльність.

4. Формування наукового світогляду.

2. Назвіть та охарактеризуйте помилки сімейного виховання.

Сімейне виховання відіграє величезну роль у розвитку дитини як особистості. Говорячи інакше, це основа майбутнього. Якщо цю основу закласти неправильно, можуть відбутися серйозні, найчастіше непоправні наслідки. Щоб не допустити помилки, потрібно знати, що відноситься до неправильного виховання.

Безконтрольність або бездоглядність — при такому вихованні батьки не приділяють увагу дитині в належній мірі, так як дуже зайняті своїми проблемами і справами. У результаті дитина залишається один, наданий себе. Він починає шукати способи, як би йому розважитися. Такі діти часто потрапляють у погані компанії.

Гіперопіка — навпроти, батьки занадто сильно опікують і стежать за своїм чадом. При цьому вони весь час віддають суворі вказівки і численні заборони. Це призводить до того, що дитина стає нерішучим і боязким. У нього пропадає ініціатива. Він не може і не вміє постояти за себе і свої інтереси. З часом з’являється образа за те, що іншим дозволено все, а йому нічого. У підлітковому віці це може проявитися в агресію проти батьків. Діти починають порушувати заборони з принципу і часто йдуть з дому.

«Попелюшка» — цей вид неправильного виховання характеризується атмосферою байдужості і холодності, емоційного байдужості до дитини. Дитина це розуміє, як відсутність батьківської любові. При цьому з боку цього можна і не побачити. Дитина завжди відчуває нещирість. Особливо сильно це діє на нього, якщо в сім’ї когось люблять більше.

Жорстке виховання — характеризується тим, що дитину карають за будь-яку провину. Через це він росте в постійному страху, що в результаті виллється в таку ж невиправдану жорсткість і озлобленість.

Підвищена моральна відповідальність — з раннього віку дитині починає даватися установка на те, що він неодмінно повинен виправдати надії батьків. При цьому на нього можуть покладатися непосильні обов’язки. Такі діти виростають з необгрунтованим страхом за своє благополуччя і благополуччя близьких йому людей.

Фізичне покарання — самий неприпустимий метод сімейного виховання. Такого роду покарання викликають психічні та фізичні травми, які, врешті-решт, змінюють поведінку. Це може проявитися у складній адаптації до людей, зникнення інтересу до навчання, появі жорстокості.

3. Письмове додавання та віднімання чисел в межах 1000.

Письмове виконання дій першого ступеня розглядають у такій послідовності: додавання і віднімання без переходу через розряд; з одним переходом через розряд; з двома переходами через розряд. Пояснення нового матеріалу подають на основі аналізу зразка розв'язання. Подамо формулювання деяких завдань, які варто ста вити учням, аналізуючи зразки розв'язання: 1.   Розгляньте записи і поясніть, як треба записувати другий доданок при письмовому додаванні (записати у стовпчик 325+413=738), 2.Розгляньте записи і поясніть, що треба робити, коли при додаванні одиниць отримуємо десяток або при додаванні десятків отримуємо сотню.(теж у стовпчик 376+414=790, і 225+384=609), 3.  Розгляньте записи і поясніть, як треба діяти, коли у зменшуваному число одиниць або число десятків дорівнює нулю.(у стовпчик 580-327= 253), 4.  Поясніть, як виконали віднімання з переходом через розряд. (у стовпчик 945-217=728). Докладне пояснення обчислення виразу. До 8 од. додати 4 од., буде 12 од., або 1 дес. і 2 од. Дві одиниці пишемо під одиницями, а 1 дес. додаємо до десятків. До 5 дес. додати 7 дес, буде 12 дес; 12 дес. та ще 1 дес, буде 13 дес, або 1 сот. і 3 дес. На місці десятків пишемо 3, а сотню додаємо до сотень. До 3 сот. додати 2 сот., буде 5 сот. та ще 1 сот., буде 6 сотень. На місці сотень пишемо 6. У сумі отримали число 632.

Коротке пояснення обчислення другого виразу. 4, 0 і 2 — шість, пишемо 6; 2, 8 і 5 — п'ятнадцять, пишемо 5, а 1 сот. додаємо до сотень; З, З і 2 — вісім та ще 1, пишемо 9; усього 956. Коротке пояснення обчислення третього виразу. 15 мінус 6 — дев'ять, пишемо 9; 1 і мінус 4 — сім, пишемо 7; 2 мінус 1 — один, пишемо 1; усього 179.  Є такі тренувальні вправи розв’яжіть приклад 230+350 з коментуванням, знайти приклади з відповіддю 880. І є така задача: перше число 300, друге 450, а третє на 180 менше, ніж друге. Знайдіть суму чисел.

 Письмове виконання дій першого ступеня розглядають у такій послідовності: додавання і віднімання без переходу через розряд; з одним переходом через розряд; з двома переходами через розряд. Пояснення нового матеріалу подають на основі аналізу зразка розв'я зання. Подамо формулювання деяких завдань, які варто ставити учням, аналізуючи зразки розв'язання: 1.   Розгляньте записи і поясніть, як треба записувати другий доданок при письмовому додаванні (записати у стовпчик 325+413=738), 2.Розгляньте записи і поясніть, що треба робити, коли при додаванні одиниць отримуємо десяток або при додаванні десятків отримуємо сотню.(теж у стовпчик 376+414=790, і 225+384=609), 3.  Розгляньте записи і поясніть, як треба діяти, коли у зменшуваному число одиниць або число десятків дорівнює нулю.(у стовпчик 580-327= 253), 4.  Поясніть, як виконали віднімання з переходом через розряд. (у стовпчик 945-217=728). Докладне пояснення обчислення виразу. До 8 од. додати 4 од., буде 12 од., або 1 дес. і 2 од. Дві одиниці пишемо під одиницями, а 1 дес. додаємо до десятків. До 5 дес. додати 7 дес, буде 12 дес; 12 дес. та ще 1 дес, буде 13 дес, або 1 сот. і 3 дес. На місці десятків пишемо 3, а сотню додаємо до сотень. До 3 сот. додати 2 сот., буде 5 сот. та ще 1 сот., буде 6 сотень. На місці сотень пишемо 6. У сумі отримали число 632.

Коротке пояснення обчислення другого виразу. 4, 0 і 2 — шість, пишемо 6; 2, 8 і 5 — п'ятнадцять, пишемо 5, а 1 сот. додаємо до сотень; З, З і 2 — вісім та ще 1, пишемо 9; усього 956. Коротке пояснення обчислення третього виразу. 15 мінус 6 — дев'ять,

пишемо 9; 1 і мінус 4 — сім, пишемо 7; 2 мінус 1 — один, пишемо 1; усього 179.  Є такі тренувальні вправи розв’яжіть приклад 230+350 з коментуванням, знайти приклади з відповіддю 880. І є така задача: перше число 300, друге 450, а третє на 180 менше, ніж друге. Знайдіть суму чисел.