літра 7 клас / Українська література. 7 клас (Усі уроки)

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Перевірка домашнього завдання

Міні-конкурс на кращого виконавця поезії В. Кисельова напам’ять. Критерії оцінювання (виразність, емоційність, дотримання регла-

менту...).

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Літературна вікторина «Знайомий нам Л. Кисельов»

Місто народження майбутнього письменника. (Київ)

Назва факультету, де навчався Леонід Володимирович. (Іноземних мов)

В яких журналах друкувалися вірші Л. Кисельова російською мовою, коли він навчався у десятому класі? («Новый мир», «Радуга»)

Через що перестали друкувати поетичні твори Леоніда Володимиро-

вича? (Після «скандальної сенсації» вірша «Цари»)

Коли письменник творив свої поезії українською? (В останній рік свого життя)

До якого роду, за словами І. Дзюби, належала родина Л. Кисельова? («Українофільського»)

Журнали, в яких друкувалися українські поезії Леоніда Володимиро-

вича. («Дніпро», «Ранок», «Вітчизна»)

Назвіть посмертну двотомну збірку Л. Кисельова, що вийшла у 1970 р. («Стихи. Вірші»)

До якої історичної особи письменник виявив зневагу у своєї поезії? (Петра І)

Назва міста, де навчався Л. Кисельов. (Київ)

В якому році читач мав можливість ознайомитися із збіркою поета «Последняя песня. Остання пісня»? (1979)

Хто охарактеризував Л. Кисельова: «...Він ставив на карту всього себе, свою душу і долю»? (І. Дзюба)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

ІV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

V. Основний зміст уроку

Тут наша доля ніжно сповилася, Щоб нам летіти в голубі світи. Прийти до тебе все немає часу, Ти нам, хатино батьківська, прости.

В. Вихрущ

1. Опрацювання вірша Л. Кисельова «Додому»

1.1.Виразне читання твору.

1.2.Тема: відліт ліричного героя з Москви до рідного Києва та його сум за російською столицею.

1.3.Ідея: уславлення любові до рідного краю, міста, домівки; пошани до Москви.

1.4.Основна думка: де б людина не була, але вона завжди прагне повернутися додому в рідне місто, родину.

1.5.Жанр: громадянська поезія.

1.6.Художні особливості твору.

Епітети: «тополеві тумани», «натруджений двигун», «зелені леза трави», «юна трава».

Метафори: «літак крилами змахнув», «двигун тамує стогін», «леза...

трави очистять душу».

Риторичне запитання:

Невже мені лишиться тільки спомин Від тих беріз у весну крижану?

Тавтологія: «у мареві тих марень». 1.7. Бесіда за питаннями.

Яке значення в житті для кожної людини має рідна домівка? Свої міркування обгрунтуйте.

Прокоментуйте народне прислів’я «Де хліб-сіль-каша, там домівка наша».

Що вам відомо про Москву — столицю Росії?

Чому герою твору шкода залишати Москву? Яких національних героїв ви знаєте? Як наш народ їх шанує і пам’ятає?

Хто такий Б. Хмельницький? З якої нагоди йому встановлено пам’ятник у Києві?

Чим для ліричного героя є Москва, Київ?

Дослідіть, як у творі сучасне перемежовується з минулим?

Що ви відчули під час читання цієї поезії?

Чому варто пам’ятати про рідну домівку, батьків?

2. Ідейно-художній аналіз поезії Л. Кисельова «Катерина»

2.1.Виразне і вдумливе читання вірша.

2.2.Тема: розповідь про Катерину сучасну і Шевченкову.

2.3.Ідея: уславлення жіночої цнотливості, краси, працьовитості, щирості, здатності витерпіти будь-які страждання.

2.4.Основна думка: Катерина, як і Україна, протягом історії мають однакову долю, відчули на собі всі життєві випробування, намагалися долати труднощі.

2.5.Жанр: поезія з оптимістичним, життєстверджуючим пафосом.

2.6. Художні особливості твору.

Епітети: «барвні сни», «біле поле», «біле небо», «сніжне небуття», «біла Катерина».

Порівняння: «небо, мов велике коло».

Метафори: «небо летить», «вилами розхитували трони», «буде жити Україна… в хлібі, в снах…»

Звертання: «не співай, поете…» 2.7. Бесіда за питаннями.

Чому Л. Кисельов вважає, що Україна живе в теплім хлібі, у снах дітей?

Який колір переважає у поезії? Про що він свідчить?

Чим викликаний біль сучасної Катерини під час її ходи по Україні?

Яким був шлях наших предків?

Що вам відомо про життя Т. Шевченка?

Як відомо, сестру Т. Шевченка звали Катериною. Чи пов’язано це із назвою твору Л. Кисельова? (Для Т. Шевченка жіноча недоля була не просто однією з ряду тем його творчості, а згустком крові, що запеклась у його серці. Доля жінки-кріпачки для нього — насамперед доля його рідної матері, котру передчасно «у могилу нужда та праця положила», це його рідні сестри: Катря, Ярина та Марія, оті «голубки молодії», в яких у наймах коси побіліли», це, зрештою, його перша трепетна юнача любов, Оксана Коваленко, яку, як і героїню поеми «Катерина», збезчещено. Отже, жіноча недоля була для нього не тільки соціальною, а й особистою трагедією)

В чому полягає вселюдське та національне значення української Мадони Л. Кисельова?

2.8. Орієнтовний план до характеристики образу Катерини.

1)Катерина — українська Мадонна.

2)Риси характеру героїні: а) цілеспрямована; б) рішуча; в) волелюбна; г) впевнена в собі.

3)Місія Катерини.

4)Сучасна і Шевченкова Катерина.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

1.Тестове опитування

«Додому»

1.Ліричний герой, від’їджаючи з Москви: а) висловлює незадоволення росіянам;

б) шкодує і сумує з цього приводу; в) радіє цій щасливій годині.

2.Який район Москви згадується у творі? а) Таганка; б) Арбат; в) Бессарабка.

3.Київ — це місто...

а) всіх кохань; б) багатонаціональне; в) де живуть тільки талановиті люди.

4.Про якого національного героя йдеться мова у творі? а) І. Богуна; б) П. Сагайдачного; в) Б. Хмельницького.

5.Башні Софійського собору сяють:

а) золотом; б) кольорами райдуги; в) сріблом.

6.Які вранішні тумани в Києві?

а) Вишневі; б) тополеві; в) каштанові.

7.Якого кольору тулуб вершника національному герою в Києві? а) Чорного; б) сірого; в) зеленого.

8.Яким транспортом скористався герой твору, щоб прибути з Москви до Києва?

а) Поїздом; б) швидкісним таксі; в) літаком.

9.Коли ліричний герой перебував у Москві?

а) Ранньою весною; б) у другій половині літа; в) восени.

10.Від яких дерев залишиться спомин про Москву в героя поезії? а) Дубів; б) ясенів; в) берез.

11.Молода зелена трава у творі нагадує: а) голки їжака; б) лезо; в) ніж.

12.Зелена трава ліричному герою:

а) очистить душу; б) нагадає про рідну домівку; в) надасть сил і бадьорості.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

«Катерина»

1.За яких умов буде йти полем Катерина? Доки: а) буде жити Україна; б) не знайде чарівне зілля; в) не побачить схід сонця.

2.Поле, по якому йтиме Катерина: а) зелене; б) біле; в) чорне.

3.Як Л. Кисельов характеризує дитячий сон? Він: а) міцний; б) солодкий; в) барвний.

4.Біль Катерини автор називає:

а) страшним; б) невимовним; в) пекучим.

5.Коли йшла Катерина, то за нею навздогін летіло: а) біле небо; б) палаюче сонце; в) біле пір’я.

6.Яким шляхом рухалася Катерина?

а) Наших предків; б) тернистим; в) небезпечним.

7.Символом України є рослина, яка згадується у творі — це: а) тополя; б) верба; в) калина.

8.У поезії Л. Кисельов звертається до: а) Катерини; б) поета; в) дітей.

9.Чим руйнували все старе дотла? а) Словом; б) вилами; в) зброєю.

10.Про яку Мадонну йдеться мова у вірші? а) Шевченкову; б) святу; в) преподобну.

11.Поет хвилюється з приводу того, щоб Мадонна:

а) донесла сина до свого народу;

б) не заблукала, розшукуючи власну дитину; в) не втратила свідомості від горя людського.

12.В якому часовому просторі йде Катерина? а) Сучасному; б) минулому; в) майбутньому.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2.Робота на картках

Картка № 1

1.Вмотивуйте, через що Л. Кисельов у творі «Додому» називає Київ містом всіх кохань? Чи можна це сказати про будь-яке місто?

2.Дослідіть, якою зображує автор у поезії «Катерина» героїню твору? Охарактеризуйте її.

3.Траву в поезії Л. Кисельова «Додому» названо: а) соковитою; б) юною; в) густою.

Картка № 2

1.Що намагався підкреслити у вірші «Катерина» Л. Кисельов, поєднуючи історичне минуле із сучасністю? Свої міркування обгрунтуйте.

2.Доведіть, що для автора твору «Додому» Москва і Київ є містами, які він любить і красою яких зачарований.

3.Який кольор переважає у вірші Л. Кисельова «Катерина»? а) Білий; б) червоний; в) жовто-блакитний.

Картка № 3

1.Дослідіть настрій ліричного героя вірша Л. Кисельова «Додому», який із сумом залишає Москву і водночас прагне якомога швидше потрапити до Києва. Свої спостереження узагальніть.

2.З чим пов’язано те, що образ Катерини Шевченка, на думку автора поезії «Катерина», будуть пам’ятати до тих пір, доки житиме Україна? Відповідь вмотивуйте.

3.Ідучи по Україні, Катерина несла (Л. Кисельов «Катерина»):

а) долю людську; б) немовля біля грудей; в) паляницю з калиною.

Картка № 4

1.З чим, на ваш погляд, асоціюється для кожної людини слово «додому»? Які почуття охоплюють героя, який з Москви повертається до Києва (Л. Кисельов «Додому»)? Власну думку аргументуйте.

2.Чи згодні ви з автором поезії «Катерина», що Шевченкова Мадонна «в сніжне небуття не полягла»? Наведіть переконливі аргументи.

3.На думку Л. Кисельова («Катерина»), Україна буде жити у:

а) людській свідомості; б) на сторінках вітчизняної літератури;

в) теплім хлібі.

Картка № 5

1.Яких страждань зазнала Україна протягом історії? Чи стосувалися вони і Катерини (Л. Кисельов «Катерина»)? Свої думки обгрунтуйте.

2.Чому, на вашу думку, герой твору Л. Кисельова «Додому», від’їжджаючи до Києва, згадує про пам’ятник Богдану Хмельницькому? Чим заслужив на велику пошану цей національний герой для українців?

3.Залишаючи Москву, герой вірша Л. Кисельова «Додому», не відчуває:

а) щастя; б) радості; в) жалю.

Картка № 6

1.Охарактеризуйте внутрішній стан ліричного героя, який залишає Москву і їде до Києва (Л. Кисельов «Додому»). Чи є місто, яке не тільки приваблює вас своєю красою, а й зворушує, бентежить, нагадує про щось приємне?

2.Яким чином образ Катерини (Л. Кисельов «Катерина») пов’заний з Україною? Чим викликані хвилювання автора щодо подальшої долі героїні?

3.Продовжіть рядок поезії Л. Кисельова «Додому». Літак аж ніби крилами:

а) струхнув; б) крутнув; в) змахнув.

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності ІХ. Домашнє завдання

Знати ідейно-художній зміст твору М. Трублаїні «Шхуна «Колумб» (позакласне читання).

Урок № 67 Позакласне читання.

М. Трублаїні. «ќхуна “Колумб”»

Мета: поширювати читацький кругозір шляхом ознайомлення з ідейно-художнім змістом творів позапрограмового, зокрема з повістю М. Трублаїні «Шхуна “Колумб”»; стисло опрацювати життєвий і творчий шлях письменника; розвивати творчу уяву, пам’ять, вміння виразно читати, при цьому коментуючи і наводячи необхідні аргументи; робити ґрунтовні висновки; формувати естетичний смак учнів; виховувати почуття пошани до творчості М. Трублаїні; поваги до рідної літератури, культурних надбань нашого народу.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет М. Трублаїні, бібліотечка-виставка його творів; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями

Який жанр художньої літератури називається повістю?

Що таке пригода? Які пригодницькі твори ви вже читали? Чим вони сподобалися?

Яку користь отримує людина від читання книг?

Доведіть, що книга вчить життю.

Що допомагає героям художніх творів долати будь-які труднощі, негаразди?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Основний зміст уроку

Моя мета — запалити юних читачів бажанням стати дослідниками, моряками, авіаторами, інженерами, вченими, що перемагають усі стихії.

М. Трублаїні

1. Життя і творчість М. Трублаїні. Матеріал для вчителя

Микола Трублаїні

(1907–1941)

(Микола Петрович Трумблаєвський)

Іде громадянська війна. Багато людей зібралося біля поїзда, який відправляється на фронт. Разом з дорослими намагається проштовхнутися і якийсь хлопчина. Та далі приступок вагона не може зробити й кроку. А поїзд вже набирає швидкість. Дитячі рученятка ослабли — і хлопець отямився в бур’яні. Неподалік лежала його торбина. І нестерпно боліла нога. Знайшов його обхідник колії і відніс до лікарні, яка була недалеко. На щастя, нічого серйозного, лишень трохи покалічена нога. Так Микола Трублаїні у тринадцять років самовільно хотів утекти на фронт, щоб разом з дорослими мужньо битися з ворогом.

Народився письменник у селі Вільшанці, на Вінниччині. Сім’я жила в убогій хатині, біля якої завжди стояла вода. Нестатки й скрута змусили батька, Петра Гнатовича, йти на заробітки в Сибір, де він працював на лісорозробках. Миколу виховували мама й бабуся.

Мама, Євгенія Яківна, працювала вчителькою і часто брала хлопчика з собою на роботу. Він дуже любив сидіти на маминих уроках. А коли Євгенія Яківна щось запитувала учнів, Микола й собі піднімав руку. Мав чудову пам’ять, був веселий і непосидючий. У п’ять років непогано читав.

Мама змалку привчала його берегти взуття, одяг кожну річ класти на своє місце. Коли випадали глибокі сніги, хлопчик повинен був прогорнути стежку. А ще натопити разом з бабусею піч, щоб мамі було тепло, коли вона повернеться з роботи. Коли підріс, полюбив читання і математику. Задачі розв’язував дуже швидко. У характеристиці за четвертий клас написано: «Наділений щасливим хистом наслідування голосів людей, птахів».

Бабуся, Любов Устимівна, мала багато внуків, але чи не найбільше любила малого Миколу. Для нього вишила подушечку, на якій він міг годинами лежати і слухати її диво-казки. А знала бабуся їх багато, навіть сама творила зі своєї багатющої уяви. Інколи для внучка співала народні пісні. У сім’ї в них гарно співав і дід Гнат, а батько мав такий приємний голос, що якийсь час співав навіть у церковному хорі. Служила бабуся в той час у монопольці, тому частенько приносила хлопчикові якісь ласощі. Він удома з усіма поділиться, ще й на вулицю понесе друзям, які з нетерпінням чекали на нього. Не лише для того, щоб посмакувати цукерки, а щоб десь там, заховавшись у бур’янах і затамувавши подих, слухати цікаву книжку, яку читає Микола...

Микола Трублаїні багато подорожував. Враження від побаченого занотовував у дорожньому щоденнику, а потім переказував у своїх численних оповіданнях і нарисах. З юними читачами розмовляв серйозно, відверто, як з рівними. Він знайомив їх з життям народів Сибіру, Чукотки, Якутії, Камчатки, Карелії, Помор’я, Кавказу, Криму. У дитячу літературу ввів нових героїв — штурманів, боцманів, кочегарів, юнг, морських мисливців, яких добре знав сам. Щоб потрапити на острів Врангеля на криголамі «Ф. Літке», на якому не було місця для ще одного кореспондента, Микола Трублаїні склав іспити на кочегара і став повноправним членом команди. Мати, котра дожила майже до сторічного віку, пишалася своїм сином.

Коли почалася Велика Вітчизняна війна, письменник добровільно іде на фронт. В одному з боїв біля Мелітополя був поранений осколком бомби. Вночі з 5 на 6 жовтня у санітарному поїзді, що слідував на Ростов, Микола Трублаїні помер. Похований у братській могилі разом з іншими бійцями біля залізничного насипу недалеко від міста Рівеньки.

2.Опрацювання ідейно-художнього змісту твору М. Трублаїні «ќхуна “Колумб”»

2.1.Виразне читання або переказування цікавих, на думку учнів, епізодів твору.

2.2.Тема: розповідь про життя людей острова Лебединого, цікавий винахід професора Ананьєва, за який відбувається боротьба між підлітками та жорстокими іноземними піратами.

2.3.Ідея: возвеличення любові до рідного краю, прагнення боротися з його ворогами, навіть якщо для цього потрібно пожертвувати життям; уславлення доброти, чуйності, уваги, небайдужості до горя ближнього; засудження жорстокості підступності, корисності, хитрості (Анч), зрадництва (Ковальчук).

2.4.Основна думка: людина перевіряється у складних життєвих випробуваннях; тільки мужній, сильний, порядний може отримати перемогу над ворогом і допомогти ближньому.

2.5.Жанр: пригодницька повість.

Пригодницьким називається твір, сюжет якого наповнений великою кількістю пригод і незвичайних подій. У ньому багато цікавих епізодів, у яких героям загрожує небезпека, а часто — навіть загибель, але вони чудом рятуються. Пригоди головних героїв — це результат їхніх прагнень

івчинків, їхньої веселої вдачі.

2.6.Проблематика твору:

життя і смерть;

добро і зло;

любов і ненависть;

щирість і підступність;

вміння долати будь-які труднощі;

самопожертва;

винахід, його подальша доля. 2.7. Композиція.

Твір складає з чотирьох частин та епілогу.

І частина — 24 розділи; ІІ частина — 27 розділів;

ІІІ частина — 13 розділів; ІV частина — 10 розділів.

Експозиція: знайомство з мешканцями острова Лебединого; рішення пофесора Ананьєва дослідити якість і специфіку піска на острові.

Зав’язка: завдання агента № 22.

Розвиток дії: пригоди Марка Завірюхи, Ясі Знайди, Люди Ананьєвої під час їх боротьби з Анчем.

Кульмінація: звільнення шхуни «Колумб» та її команди від переслідувань Анча, ув’язнення агента.

Розв’язка: прагнення водолазів допомогти Люді виявилися марними, дівчина померла; епілог.

2.8. Сюжетні лінії.

Життя родини Завірюх.

Особисте життя професора Ананьєва, його професійна діяльність.

Доля Ясі Знайди.

Шхуна «Колумб» — герой твору, навколо якого розгортаються події.

2.9. Бесіда за питаннями.

Хто такий Колумб? Що вам відомо про нього?

Чи є вірним твердження: «Яку назву дано човну або пароплаву, так він і попливе»?

В чому було призначення шхуни? («...Рибу... приставляла в недалекий порт, на консервний завод»)

З чим пов’язано те, що у Бойчука часто збиралися сусіди-рибалки? («...Його хата стояла найближче до моря, двоє вікон виходили на берег і звідти зручно було наглядати за шаландами й човнами під час негоди»)

Опишіть шхуну, звертаючи увагу на її практичне призначення. («Це було невеличке, але міцне судно. Воно ходило під мотором із швидкістю п’ять-шість миль за годину. А під парусами при доброму вітрі — в півтора рази швидше. Іноді «Колумба» посилали в моря рибалити, але переважно він перевозив рибу, сіті та різну снасть. Останнім часом «Колумб» регулярно обходив рибальські артілі, забирав у них рибу і приставляв її на консервний завод, що знаходився миль за двадцять п’ять від Лебединого острова, поблизу курортного містечка»)

Яким чином нерухому шхуну вирішили застосувати у Рибтресті?

Яким був склад команди? («Команда на «Колумбі» була невелика. Крім шкіпера до її складу входили моторист, матрос-стерновий та юнга»)

Як Марко потрапив на шхуну юнгою?

За що Очерет поважав Марка? («Під час шторму Очерет стежив за юнгою і жодного разу не помітив на його обличчі тіні страху, а в очах виразу розгубленості»)

В чому полягала специфіка завдання агента № 22. («Нам потрібно,

щоб смілива людина пробралася в Росію. ...Познайомитися з професором Ананьєвим, одвідати Лебединий острів і обов’язково зірвати видобуток золотого піску. А найголовніше — дістати в Ананьєва його проект добування гелію і знищити автора проекту»)

Чим закінчилося змагання серед хлопців і дівчат з плавання?

Через що виникла сварка інспектора Ковальчука і рибалками шхуни? («...Через те, що відомий бюрократ, інспектор Ковальчук, знайшов у вилові кілька рибін на півсантиметра коротших за дозволений розмір»)

Чому Знайду на Лебединому острові вважали за дефективну? Яка трагедія сталася з нею?

Чим був цінним пісок на Лебединому острові? («З нього виготов-

люється газ, що в хімічному сполученні з киснем дає воду. Механічно змішуючись з киснем або повітрям, він утворює незвичайно сильну вибухову речовину — гримучий газ»)

Чому Ковальчук вимушений був погодитися на умови Анча — допомагати йому?

Через що Анчу не вдалося отруїти професора Ананьєва?