літра 7 клас / Українська література. 7 клас (Усі уроки)

щоб так і моє посіяне та посаджене завершилося добрим урожаєм.

Лелеко, біла лелеко, на тобі ґолвоту, дай мені жита копу!

...Коли ти, біла лелеко, літаєш далеко по жабенят для своїх лелеченят...

тоді усе добре і господар хати упевнений, що весняне замовляння майбутнього урожаю буде успішним — урожай буде добрим, голоду взимку не відчуватиметься.)

Які є міфологічні припущення стосовно смерті нехрещених дітей? («...Діти ж, які вмирають нехрещеними, повертаються назад на річку, на озеро, до ставка, на луки, на болото — там їх, нехрещених дітей, потерчат...»)

Які є загадки про голод, який пророчуть лелеки? («...Викидаєш одне пташеня зі свого гнізда — ти, біла лелеко, твориш загадку про неврожай, ти, біла лелеко, твориш загадку про голод, який чекає на людей наступної зими, за цією ознакою; Поміж українців існує повір’я: якщо з лелечиного гнізда випаде яйце — ти,

біла лелеко, ненароком зіштовхнеш його — то перезимуєш і за куряче яйце, тобто голоду не відчуватиметься»)

З яким проханням люди звертаються до лелеки, щоб у них був гарний урожай? («...Як ти, біла лелеко, яка розпочинаєш жити у нас — у нашому селі, на нашому подвір’ї,— безпечно проживеш до самої осені, виведеш лелеченят, вигодуєш їх, щоб так і наша засіяна житом нива розвивалася: від початку, посередині і аж до кінця, до самих жнив, щоб так і наша засіяна житом нива дала щедрий урожай...»)

Про що свідчить зроблене лелеками гніздо на хаті? («Ти, біла лелеко,

мостиш своє гніздо на хаті і приносиш у той двір щастя»)

Що трапляється тоді, коли люди завдають шкоди лелекам? («...Зробиш нашу хату пусткою»; «...що той двір не лишатимуть усіляки хвороби і напасті»; «...щоб у тому дворі всі вимерли»; «...бо ти можеш за це залишити хату»)

Продовжіть думку з поеми: «Якщо у господаря буде хліб, то і...

(«...Наша хата стоятиме...» «...Наша хата повнитиметься дитячим голосами...»;

«...Нашу хату минатимуть усілякі хвороби і напасті...»; «...Всі у нашій хаті довго житимуть...»)

В чому полягають лікувальні особливості для людини від лелеки? («...Якщо комусь пощастить першим від усіх побачити тебе, як ти тільки-но прилетіла, вперше, і хто тричі присяде, прикриваючи полою ноги, той протягом наступного року не хворітиме»;

«...Від лихоманки підкурюють хворого шкарлупою лелечиного яйця; від лихоманки плівку із лелечиного яйця, з якою уже вийшло пташеня, хворий намотує собі на палець»)

4.9. Характеристика образу лелеки. 4.9.1. Орієнтовний план.

1)Лелека — «білий птах із чорними ознаками на білому».

2)Зовнішня привабливість птаха.

3)Зв’язок життя птаха з життям людини.

4)Лелека — «загадка початку за ознакою».

5)Значення образу цього птаха для сприйняття людинного довкілля. 4.9.2. Загадки про лелеку із поеми.

Ти — сама уся і твої ознаки: та, хто стоїть на одній нозі, та, хто ловить жаб, та, хто їсть жаб.

Та, хто має довгі ноги, та, хто має довго дзьоба, та, хто буває на болоті, та, хто любить жаб,

та, хто мостить своє гніздо на хаті,—...

Довгі ноги і довгий ніс, по болоті ходить скрізь.

На вершку палати хатчина, а там пан високий.

Які ноги заввишки, такий ніс завдовжки, хату на хаті має, жабам рахунок дає.

Які ноги, такий ніс, по болоту ходить скрізь, хату на хаті має, жабам рахунок знає.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1.Проведення тестового опитування

1.В. Голобородько називає лелеку:

а) чорногузом; б) чорнятком; в) чорнокрилим.

2.Лелека — це астер, ґастір, ґарист, ґайстер — так називають цього птаха:

а) англійці; б) німці; в) угорці.

3.Якщо у лелеки не було старого гнізда, то цей птах розшукує: а) чиєсь старе гніздо; б) старе ганчір’я; в) колесо на клуні.

4.Хто вмовляє лелек мостити гнізда на хаті?

а) Старі люди; б) діти; в) молоді хлопці і дівчата.

5.Лелека здебільшого харчується:

а) жабами; б) водяною зеленню; в) хлібом.

6.Після якого народного свята лелеки відлітають у вирій? а) Покрови; б) Спаса; в) Зеленої неділі.

7.Під час гри дітей, які наслідують птаха, той буде схожим на лелеку, хто:

а) швидко бігає; б) не боїться болотяної води;

в) стоїть або стрибає на одній нозі

8.Як більше ніхто із птахів, лелека, як і ластівка:

а) гарно співає; б) красиво літає; в) не ховає свого гнізда від людей.

9.Перед відлітом у вирій, лелеки:

а) на уже зжатому полі збираються у табун;

б) наїдаються і напиваються; в) багато сплять.

10.Над ким лелечиний ватажок чинить суд?

а) Слабкими птахами із табуна;

б) тими, хто не хоче доглядати за малечами; в) хто шкодить людям.

11.Під час підготовки до відліту у вирій поруч із лелеками збираються у табунець і:

а) горобці; б) солов’ї; в) ластівки.

12.Біла лелека — Бог:

а) дівчат; б) чоловіків; в) дітей.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2.Робота на картках

Картка № 1

1.З якою метою В. Голобородько у творі порівнює життя лелеки з людським? Відповідь аргументуйте.

2.Прокоментуйте рядок з поеми: «...кожній людині її долю Бог дає».

3.Білу лелеку малюють на великодній писанці, яку парубок дарує дівчині

зпобажанням, щоб вона:

а) мала міцне здоров’я; б) вийшла цього року заміж;

в) народила слухняну дитину.

Картка № 2

1.Доведіть, посилаючись на текст твору, що кожний народ називає лелеку по-своєму, зважаючи на ознаку цього птаха.

2.Прокоментуйте, що мав на увазі В. Голобородько про лелеку, зазнаючи: «...згадка відома — це слова, якими ми тебе називаємо, відгадка відома — це ти».

3.Дівчина називає лелеку:

а) щасливчиком; б) веселиком; в) розумничком.

Картка № 3

1.Висловіть власну думку стосовно того, через що В. Голобородько вважає лелеку — птахом, який має чорний знак на білому.

2.Вмотивуйте, чи вдалося поетові відтворити у поемі життя лелеки схожим з людським.

3.На Благовіщення 7 квітня люди для лелеки: а) готують гніздечко; б) випікають тістечко; в) виконують пісні — замовлення.

VІ. Підсумок уроку. Бесіда за питаннями

Що цікавого і нового ви дізналися про лелечине життя?

Про що б ви запитали у лелеки, зустрівшись з птахом?

Який навчальний ідейно-художній зміст творів Є. Васильченка, В. Голобородька?

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності VІІІ. Домашнє завдання

Підготуватися до ідейно-художнього аналізу поезій Л. Кисельова «Стати б хоч на менти лічені...», «Земля така гаряча».

Урок № 65 Л. Кисельов. Доля молодого поета. «Стати б хоч

на менти лічені...», «Земля така гаряча»

Мета: виразно і вдумливо читати програмові поезії Л. Кисельова, пояснити власне розуміння їхнього образного змісту, вміти коментувати художні засоби, пояснювати прихований, підтекстовий зміст образів творів; розвивати культуру зв’язного мовлення, творчу уяву, логічне мислення, пам’ять, спостережливість, уміння грамотно висловлювати власну думку; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття пошани, любові до творчості В. Кисельова, небайдужого ставлення до емоцій та почуттів.

Тип уроку: засвоєння знань і формування умінь.

Обладнання: портрет В. Кисельова, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями

Чому так необхідно цінувати і поважати героїчне минуле нашого народу?

Що говорять про людину, яка живе заради інших? Відповідь обгрунтуйте, наводячи переконливі приклади.

В чому є призначення людини на землі?

Як кожний повинен цінувати красу довкілля?

Яку користь приносять птахи? Чи спостерігали ви за їх поведінкою? Свої враження прокоментуйте.

Що вам відомо про журавлів?

Хто такі браконьєри? Чому вони винищують тварин і птахів? Яке покарання ви б запропонували тим, хто нищить природу?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Основний зміст уроку

Люби природу не для себе, Люби для неї, Вона — це мати. Будь же сином...

М. Рильський

1. Життя і творчість Л. Кисельова. (Матеріал для вчителя)

Леонід Володимирович Кисельов

(1946–1968)

Поет, прозаїк. Народився в м. Києві в родині російського письменника Володимира Кисельова. Навчався на факультеті іноземних мов Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Спочатку писав вірші російською мовою, друкувався в журналах «Новый мир», «Радуга» — тоді ще вчився в десятому класі. Однак після «скандальної сенсації» вірша «Цари» (в якому зневажено особу Петра І) його перестали друкувати.

Через п’ять років, в останній рік свого життя, почав писати й українською мовою. Українську мову, культуру він добре знав, розумів з дитинства. Як писав І. Дзюба, його родина належала «до українофільської частини російськомовної інтелігенції Києва. І що прикметно — в ній панував справжній культ Шевченка». Українська поезія Л. Кисельова побачила світ у газеті «Літературна Україна», в журналах «Дніпро», «Ранок», «Вітчизна». Мав невиліковну хворобу, яка й обірвала його молоде життя. Посмертні збірки письменника (двомовні): «Стихи. Вірші» (1970), «Последняя песня. Остання пісня» (1979), «Тільки двічі живемо. Вірші, проза, спогади про поета» (1991).

2. І. Дзюба — про Л. В. Кисельова

«Звичайно, Леонід Кисельов залишався й далі поетом двох мов, двох культур, знаходячи їм благодатне поєднання. Але саме українська творчість стрімко наростала, і саме в ній діставав свою нову якість.

В чому вона? Насамперед, може, в тому, що громадянське почуття, яке завжди пульсувало в його поезії, тепер набрало «наступального» тону боротьби, і то боротьби, позначеної кревною особистою причетністю. Ідеал свободи, завжди дорогий Леонідові, тепер співвіднесений з історичною

долею України, а тому політично й емоційно наснаженіший. В його поезію входить той національний біль і протест, що й у В. Симоненка, М. Вінграновського, І. Драча... Повнота прилучення до образу України вивела поезію Л. Кисельова на нові обрії, збагатила її зміст і стилістику, збільшила психічну пластику. Вона стала емоційно відкритішою і, не втрачаючи на інтелектуалізмі, сполучила його з народно-пісенною ментальністю, з фольклорно-міфологічним та космополітичним підґрунтям національної поетики».

3. Опрацювання поезії Л. Кисельова «Стати б хоч на менти лічені»

3.1.Виразне і вдумливе читання вірша.

3.2.Тема: прагнення поета зробити щасливою кожну людину на землі.

3.3.Ідея:

Щоб раділи всі живі,

...

Щоб не жив на самоті.

3.4.Основна думка: призначення кожної людини на землі — творити добро, любити ближнього.

3.5.Жанр: поезія з гуманістичним пафосом.

3.6.Художні засоби.

Епітети: «менти лічені», «дзвінкий песик».

Повтори: «Щоб...»

Метафори: «подарувати лицаря». 3.7. Бесіда за питаннями.

Хто такий характерник серед козацтва?

Чому ліричний герой поезії прагне стати характерником?

Про що свідчать бажання героя вірша?

В чому вбачає своє призначення ліричний герой твору? («Щоб раділи всі живі»)

Як герой вірша розуміє щастя особисте та оточуючих його людей?

Про яких людей саме турбується герой поезії? (Дівчинку, жінку-удову,

діда, бабу-сироту)

Чим пояснити те, що герой хоче «стати... на менти лічені»?

Чому повчає і над чим змушує задуматися вас ця поезія?

Прочитавши цей вірш, визначте, яким було життєве кредо Л. Кисельова.

4.Аналізування ідейно-художнього змісту вірша Л. Кисельова «Земля така гаряча»

4.1.Виразне читання поезії.

4.2.Тема: вболівання хлопчика за долю журавля, його намагання захистити птаха від жорстокості.

4.3.Ідея: уславлення любові до природи, пташиного світу, бажання творити добро, гарні вчинки.

4.4.Основна думка: «І буде така гаряча, чорна така земля» — ось що відбувається після того, коли люди будуть виявляти жорстокість до всього живого у світі.

4.5.Жанр: поезія про добро і зло.

4.6.Художні засоби.

Епітети: «гаряча земля», «радуга-земля», «день без’язикий», «кричить тужно».

Повтори: «Не бийте журавля!» Метафори: «відлине день», «панцерники рокочуть, крають...», «не

виразити жалю».

Риторичні оклики:

«Не бийте журавля!» «Мій світе, мій журавлю!» «Не бий!»

4.7. Бесіда за питаннями.

Чому автор зазначає у творі про землю, що вона гаряча і руда?

Чим пояснити те, що маленькому хлопчику не байдужа доля журавля?

Про що свідчить епіграф до поезії?

Від кого і що намагається захистити хлопчик?

Стисло охарактеризуйте героя твору.

Чому хлопчик біду журавля сприймає як власну?

Якою людиною буде в майбутньому цей маленький хлопчик? Відповідь вмотивуйте.

Яка основна проблема порушена Л. Кисельовим у даній поезії?

V. Закріплення вивченого матеріалу

1.Проведення тестового опитування

«Стати б хоч на менти лічені»

1.Яке козацьке звання хотів мати герой твору, щоб надати людям допомогу?

а) Джура; б) характерник; в) хорунжий.

2.Кожній дівчині буде подаровано:

а) бурштинове намисто; б) шовкову хустинку; в) лицаря на коні.

3.Усім живим надається побажання бути:

а) радісними; б) цілеспрямованим; в) наполегливим.

4.Яким зображений козак у поетичному творі? а) Кремезним; б) чорновусим; в) винахідливим.

5.Кому прагне дати козаченька ліричний герой поезії?

а) Дівчині-красуні; б) хто потребує допомоги; в) кожній жінці-удові.

6.Щоб не жити на самоті, пропонується взяти песика. а) діду; б) бабусі; в) дівчині.

7.Характеризуючи песика, поет зазначає, що собака: а) відповідальна; б) вірна; в) дзвінка.

8.Казковий герой, який згадується у творі:

а) Кирило Кожум’яка; б) Гном; в) Івасик-Телесик.

9.Хто не має віри, тому ліричний герой:

а) виріже сопілку; б) подарує багато книжок; в) рекомендує звертатися до Бога.

10.Кому із зазначених героїв поезії не буде надаватися допомога? а) Бабі-сироті; б) жінці-удові; в) жебракові.

11.У козаченька були чорними:

а) черевики; б) вуса; в) ґудзики.

12.У поезії Л. Кисельова розповідається про:

а) роль і призначення кожного селянина на землі;

б) необхідність допомагати людям;

в) намагання козака перешкодити зраді.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

«Земля така гаряча»

1.Земля була не тільки гарячою, а й:

а) сирою; б) родючою; в) рудою і чорною.

2.Без’язиким у поезії вважається:

а) дуб; б) день; в) місточок через річку.

3.Хто кричить у нічній тиші: «не бий!»?

а) Гори, полонини, прірви; б) люди, дерева, ріки; в) ліса, гаї, моря.

4.Маленький хлопчик плаче через те, що: а) боїться чоловіка зі зброєю;

б) хоче захистити птаха від знищення;

в) залишився самотнім.

5.Притуляючи до себе, хлопчик «руками затуля»: а) птаха; б) песика; в) метелика.

6.Звертаючись до журавля, поет називає його: а) зіркою; б) світом; в) ніжною квіткою.

7.Що побачить в останню мить птах перед смертю?

а) Намисто з багряних плям; б) схід сонця; в) голубі небеса.

8.Сузір’я, яке згадується у поезії:

а) Велика Ведмедиця; б) Мала Ведмедиця; в) Чумацький Шлях.

9.Епіграфом до поезії дібрані слова з: а) казки; б) пісні; в) балади.

10.Фразу «Не бий!» чути:

а) на узбережжі озера; б) в тиші ночній; в) неподалік від млина.

11.Якої дії не виконував маленький хлопчик в поезії? а) Плакав; б) кричав; в) жалісно скиглив.

12.Пафос даної поезії:

а) гуманістичний; б) оптимістичний; в) патріотичний. Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

Картка № 2

1.Чим же, на ваш погляд, може закінчитися врешті-решт поезія Л. Кисельова «Земля така гаряча»? Висловлюючи власні припущення, обгрунтуйте їх.

2.Доведіть на прикладі твору Л. Кисельова «Стати б хоч на менти лічені», що тільки щаслива людина відчуває насолоду від життя. Свої міркування аргументуйте.

3.Визначте рядок, яким закінчується поезія Л. Кисельова «Земля така гаряча»:

а) «Мій світе, мій журавлю!»; б) «Тужно кричать: «Не бий!»;

в) «Не бийте журавля!».

Картка № 3

1.Обгрунтуйте думку про те, що призначення кожної людини — творити добро, приносити щастя. Наведіть приклади з власного життя.

2.Чому, на ваш погляд, маленький хлопчик не байдужий до того, що дядько намагається вбити журавля (Л. Кисельов «Земля така гаряча»)?

3.У що, на думку автора твору «Стати б хоч на менти лічені», можна не вірити?

а) Сердечність і доброту; б) дружбу і щирість; в) кохання і слова.

Картка № 4

1.Висловіть власну думку стосовно того, чи можна вважати хлопчика таким, який здатний на самопожертву заради збереження життя птаха (В. Кисельов «Земля така гаряча»). Відповідь вмотивуйте.

2.Що пропонує ліричний герой поезії Л. Кисельова «Стати б хоч на менти лічені» тим, хто не має віри ні в кохання, ні в слова. Обгрунтуйте його міркування.

3.Продовжіть рядок вірша Л. Кисельова «Земля така гаряча»: «Не виносити того...»:

а) лиха; б) жалю; в) болю.

Картка № 5

1.Доведіть, посилаючись на поезію Л. Кисельова «Стати б хоч на менти лічені» та власний життєвий досвід, що тільки щаслива людина відчуває насолоду від життя. Свої міркування аргументуйте.

2.Чим, на ваш погляд, можна пояснити те, що призначення кожної людини — оберігати природу, цінувати її красу?

3.Музичний інструмент, який «найжурную заспіва» (Л. Кисельов «Стати

бхоч на менти лічені»):

а) арфа; б) труба; в) сопілка.

Картка № 6

1.Чому, на вашу думку, хлопчик хоча дуже і боїться, хвилюється, але все ж таки вирішує захистити птаха від знищення (Л. Кисельов «Земля така гаряча»)?

2.Чим зумовлений вибір героя твору Л. Кисельова «Стати б хоч на менти лічені» стосовно того, що дідові він дасть дзвінкого песика, а бабісироті — Івасика-Телесика? Відповідь вмотивуйте.

3.Панцерники (Л. Кисельов «Земля така гаряча») рокочуть і...

а) знищують усе живе; б) крають; в) оберігають хлопця від браконьєрів.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результату навчальної діяльності школярів VІІІ. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять один вірш Л. Кисельова (на вибір), опрацювати ідейно-художній зміст творів письменника «Додому», «Катерина».

Урок № 66 Л. Кисельов. «Додому». Патріотичний мотив

вірша. «Катерина». Вселюдське і національне значення образу української Мадонни

Мета: продовжити знайомити школярів з поетичною творчістю Кисельова, зокрема зосереджуючи увагу на ідейно-худож- ньому аналізі віршів «Додому», «Катерина»; вміти характеризувати образ Катерини; розвивати естетичні відчуття і смак; уміння грамотно висловлювати власні думки про вірші письменника; робити аналіз його творів; формувати власну позицію у процесі пізнання і вивчення; виховувати повагу до мистецтва слова, культури рідного краю, його природи; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет Л. Кисельова, фотоматеріали про Київ і Москву, бібліотечка поетичних творів письменника; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).