літра 7 клас / Українська література. 7 клас (Усі уроки)

Письменник бачив спустошені села, голодних людей під час війни, тому й розповідає про це у своєму творі. Він хоче, щоб люди вирощували хліб, а не засівали землю снарядами і злобою.

1.2. Виразне читання твору, переказування цікавих епізодів.

1.3. Тема: відтворення спостережень мишки за життям людей різного соціального становища (багатих і бідних) під час війни.

1.4. Ідея: возвеличення доброти, порядності, співчуття до горя інших, взаєморозуміння, щирість, милосердя; засудження жадності, брехні, пихатості, жорстокості; війни, яка знищує людські чесноти; байдужості до всього, окрім прибутку, грошей.

1.5. Основна думка: «Одні з голоду гинуть, а другі папір у ящик ховають. Хіба ж папір важніший за життя».

1.6. Жанр.

1.6.1. Соціально-побутова казка.

Б. Лепкий обрав форму казки тому, що такі твори мають повчальний характер. У них завжди зрозуміло, що добре, а що погане, торжествує правда і справедливість, а негідники зазнають справедливого покарання. Саме у казковому творі людина може побачити себе ніби збоку, чужими очима.

Письменник мав на увазі не малих і великих дітей, а дітей і дорослих. І ті, й інші повинні вчитися жити по-людськи, розділяти справжні

інесправжні цінності).

1.6.2.Твір — пересторога людям: вчіться мирно вирішувати проблеми.

1.7.Проблематика:  війна і мир;

 життєві потреби і захланність;  гріх і покарання за нього;  цінності істинні і фальшиві;  родина і виховання дітей.

1.8.Композиція.

Експозиція: опис умов, в яких жила людина.

Зав’язка: мишка дізнається від своїх сестер про голодне життя у місті. Розвиток дії: збагачення господаря у воєнний час.

Кульмінація: шкода-помста, яку завдала мишка своєму господарю, потрощивши всі його гроші.

Розв’язка: злість господаря, мишка покидає його хату. 1.9. Сюжет.

Життя мишки у багатого господаря. Зустрівшись зі своїми сестрами з міста, мишка дізнається про голодне життя їх та людей.

Господар, зважаючи на голодний воєнний час, наживається, збагачується, а гроші складає у ящик під ліжко. Він байдуже ставиться до жінки-жебрачки, якій не хоче подати милостиню. Війна для господаря — щасливий час, коли він може збагатитися.

Мишка вирішує завдати шкоди господарю за його жорстокість, брехню, жагу до збагачення. Вона довго гризла ящик з грошима, а потрапивши до нього, перетрощила геть усе. Після чого залишає хату господаря.

Побачивши скоєне, господар в усьому звинувачує жінку, яка жаліла молока, щоб тримати кота.

1.10. Бесіда за питаннями.

Якою ви уявляєте мишку? Як про це зазначено у творі? («Така, як

ідругі: сіренька, маленька, кінчасті вушка, довгий, гладкий хвостик»)

В яких умовах жила мишка? («В самім кутку хати, де нога від ліжка щильно примикає до стіни, мала свою нору. Мешкання не розкішне, але безпечне»)

Кого боялася мишка? («Людей») Як вона поводила себе, пересуваючись по хаті? («Коли на хаті не видно було ані одного чобота, ні одної ноги, висовувала голову, зиркала направо й наліво і скоренько, як шнурочок, пересувалася попід стіну і двері»)

Чим пояснити скрутне життя сестер мишки з міста? («Ці були дуже бідні: худі, голодні, миршаві. Ледве хвостики волокли за собою. Розказували, що тепер у них в городі страх погані часи. Люди не мають що їсти, а про мишей, то вже і не згадуй»)

Як Б. Лепкий характеризує жінку господаря? («...Господині, що на ціле село тарахкотіла терлицею, а язиком ще голосніше, ніж терлицею...»)

Про що це свідчить?

Як жили люди у воєнний час у місті? («Господиня, як крає хліб, то над тарілкою, а крає так тонко, що руку крізь краянку видно. Як пряче зі стола, то кришки на долоню згортає і дитині до рота несе, щоб з голоду не вмерло... кажуть, війна. Люди людей мордують, не мають часу працювати на хліб...») Прокоментуйте висловлювання автора: «Люди людей мордують, не мають часу працювати на хліб».

Про яке життя господаря розповіла мишка своїм сестрам із міста? («У моїх господарів не те. Єсть чим поживитися... О, мій господар дуже страшний. Його всі бояться. Колись двох кабанів забив. Такі здорові кабани, а він їх порізав. Сало повісив у димарі, коптить. А м’ясо їдять. Добре їдять. Вночі приходять якісь чужі люди, і він їм продає. За гарні гроші. Гроші ховає у ящик під ліжком, недалеко від моєї нори. Іноді, як ціле село спить, перед хату заїджає візок. Злазять двоє людей і з хати виносять м’ясо, масло, яйця, крупу і сало»)

Як господар ставиться до власного збагачення під час війни? («Тиче жінці гроші під ніс і каже: «Що, гарно пахнуть? Х-ха-ха! От бачиш,

івійна на щось придасться. Перше ми за рік не заробили стільки, що тепер за місяць. Розбагатіємо!»)

Що дізналися миші з міста про життя господині? («...Ходить тепер,

як паня. Які в неї сорочки, які кружева — пфу! Пахучим милом вимивається».

Опишіть прихід жебрачки до господаря, застосовуючи текст твору. («...Побачила черевики на деревляних підошвах, а там обшарпана спідниця, а вище обличчя, худе, худе, лиш шкура да кості, лиш ці червоні,

заплакані очі») Про що свідчить опис її зовнішності?

З яким проханням звернулася бідна жінка до багатіїв? («Змилосер-

діться, господине, дивіть! Ніг собі в цих проклятих колодках не чую. У мене хвора дитина, як мені без молока вертати? Хай би хоч перед смертю напилося. Совісті нема на ту муку дивитися. Я ж — мати. Я вам цього, спасителько моя, во віки не забуду. Я вам гроші в суботу принесу, так мені, Боже, дай спокійно сконати, що принесу...»)

Як зреагувала господиня на прохання жебрачки? («Мої корови стільки молока дають, що кіт наплакав. От дою, щоб не запустити. Прийдіть, як отеляться. Тепер ми самі не маємо що пити. Спитайте в наших сусідів. Може, продадуть; вони на гроші ласі й рідного батька продали б, а в нас нема що продавати, хоч і хотіли б»)

Якими відчуттями пройнялася мишка після почутої розмови багатіїв

збідною жінкою? («...То так їй соромно зробилося, не за себе, а за господиню, що чим скоріше побігла до нори»)

Як мишка вирішила помститися своїм господарям за їх жорстокість? («Знищити, поторщити цей папір, що його кривдою людською чути, поганий папір»)

Від чого застерігала мишка своїх дітей, щоб вони не почули від людей? («Добре, що діти сплять, а то ще б навчилися брехати, як люди. І як цим людям язик на таку брехню повертається? Погані люди. Одні з голоду гинуть, а другі папір у ящик ховають. Хіба ж папір важніший за життя»)

Як господар сам себе охарактеризував? («Я чоловік праці. У мене ніхто не сміє дармувати. Гроші також. Їх треба пустити в рух»)

Дослідіть, як автор ставиться до свого героя, описуючи його зовніш-

ність. («Кахикаючи і постогнуючи, бо був товстий, як годований кабан, поліз під ліжко. Добув ящик, відчинив і... очі йому пішли в стовп, брови полізли вгору, волосся дубом стало»)

Чим був здивований господар, коли одного разу вирішив узяти гроші

зящика?

Чому господар звинуватив свою жінку в тому, що мишка завдала шкоди його грошам? («Я не раз говорив, що треба нам кота, великого, здорового кота, а ти ложки молока жалувала для його: ти! ти! ти!»)

З чим пов’язано те, що мишка вирішила покинути добре житло у багатого господаря?

Чому вчить нас ця казка?

Для чого, на ваш погляд, Б. Лепкий використав жанр казки?

В чому полягають особливості назви твору?

Що вам відомо про мишку як істоту? (Ця істота із сімейства ссавців,

гризунів. Довжина тіла 5–50 см, хвоста до 45 см. Завдає великої шкоди сільському господарству)

Чи можна вважати мишку позитивним героєм твору? Відповідь вмотивуйте.

1.11. Характеристика образів казки. 1.11.1. Господар.

Коли люди живуть у великих злиднях, господар по-тваринному наживається. Він каже, що й «війна на щось придається». Свої чорні справи він робить вночі, як злодій, коли все село спить. Коли люди навколо голодні, вони з дружиною «добре їдять». Грошей у нього дуже багато: ящик, у якому колись були гранати, уже майже заповнений грішми,

аз голодними він і не думає поділитися. Нащо йому стільки грошей? Виникає питання, чому здоровий чоловік не на війні? Мабуть, хитрістю вдалося викрутитися.

Цей чоловік страшніший ще й тому, що не поважає навіть своєї дружини. Ніколи лагідно не заговорить до неї. Він гроші їй не дає,

атиче під ніс. А коли втратив багатство, то звинуватив у цьому жінку й кинувся на неї з кулаками.

Тисячі жінок і дітей у місті слізьми вмиваються, з голоду пухнуть,

агосподар коптить сало й м’ясо і продає таким самим, як він. Він хоче наскладати стільки грошей, як в банку. «Бог знає, коли буде друга війна»,— каже він жінці.

1.11.2. Мишка.

Мишка відмовилася жити в хаті своїх господарів, бо там панували скупість, ненажерливість, безсердечність. Здорові, сильні люди забули про честь, взаєморозуміння, милосердя. А мишка добре розуміє, що від зла ще ніколи й ніде добре не вродило. Вона піклувалася про своїх дітей

ібоялася, щоб «не навчилися брехати, як люди, тому й покинула хату, краще вже жити надворі».

Мишка всі події пропускала через своє серце, їй шкода голодних городянок, ненагодованого немовляти. Вона вміє розрізняти справжні

інесправжні цінності.

Які риси характеру притаманні мишці? (Справедлива, добра, чуйна,

здатна до співпереживання, зневажливо ставиться до жадності, брехні, підступності)

1.12. Огляд учнівських малюнків до твору з відповідним міні-коментарем у музичному супроводі.

V.Закріплення вивченого матеріалу

1.Проведення тестового опитування

1.Мишка, як і другі, була маленька і...

а) чорненька; б) біленька; в) сіренька.

2.Нору мишки можна було побачити в хаті:

а) у кутку, де було ліжко; б) біля входу до комори; в) за кухонним столом.

3.Своє помешкання мишка вважала:

а) не розкішним, але безпечним; б) не зручним, але теплим;

в) не великим, але комфортним.

4.Мишка боялася:

а) когута; б) людей; в) голоду і холоду.

5.Пишно вбраний когут був схожим на: а) актора; б) пана; в) жандарма.

6.Де мишка зустрічалася зі своїми сестрами? а) На млині; б) у полі; в) на подвір’ї.

7.Мишка вибігала зі своєї нори, щоб...

а) подивитися на світ; б) знайти їжу для своїх діточок; в) допомогти своїм сестрам із міста.

8.Хазяїна хати, де жила мишка, вона характеризувала: а) «Така сумлінна і порядна людина»;

б) «О, мій господар дуже страшний»;

в) «Я його дуже поважаю і ціную».

9.Гроші хазяїн хати, де була нора мишки, ховав:

а) у коморі під полицею; б) на горищі у чавуні; в) в ящику під ліжком.

10.Що, на думку господаря, гарно пахне?

а) Гроші; б) квіти біля вікна хати; в) копчені вироби з м’яса.

11.«Добре, що діти сплять, а то ще б навчилися... як люди»: а) заздрити; б) брехати; в) злословити.

12.Як мишка вирішила помститися господарю? Вона:

а) знищила його гроші, поторощивши їх;

б) зіпсувала зерно для посіву; в) погризла копчене сало для продажу.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2.Робота на картках

Картка № 1

1.Для чого, на ваш погляд, Б. Лепкий називає свій твір казкою для дітей малих і великих. Відповідь обґрунтуйте.

2.Враховуючи, що це казка, дослідіть, чи перемагає добро зло у творі Б. Лепкого «Мишка...» Наведіть переконливі аргументи.

3.Господар був «...товстий, як годований...»: а) бугай; б) кабан; в) ведмідь.

Картка № 2

1.Чому Б. Лепкий називає людей цікавими створіннями? Висловіть власну думку щодо цього, наводячи переконливі приклади з твору та власного життя.

2.Обґрунтуйте прагнення мишки знищити, «потрощити цей папір (гроші), що його кривдою людською чути, поганий папір». Відповідаючи, посилайтеся на фактичний матеріал твору.

3.За що господар дорікав жінці після завданої мишкою шкоди? Оскільки та не:

а) закрила щільно ящик з грошима; б) хотіла мати кота у хаті; в) насипала отруєного зерна біля нори шкідниці.

Картка № 3

1.Висловіть власне ставлення до господаря і його жінки. Чим воно викликане? Наведіть переконливі аргументи.

2.Дослідіть та порівняйте, як у творі зображене життя людей у місті і селі? Для чого автор використав жанр казки, щоб відтворити реалії тогочасного життя?

3.Скільки господар хотів купити телят? а) Двоє-троє; б) кілька; в) п’ятьох.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VІІІ. Домашнє завдання

Підготуватися до контрольного твору-роздуму на одну з поданих тем:

«Яким я уявляю людське щастя»;

«Істинні та фальшиві цінності в житті людини»;

«Від чого залежить мій власний вибір».

Урок № 37 Розвиток Зв’язного мовлення.

Контрольний твір-роздум

Мета: вдосконалювати вміння школярів писати твори-роздуми на запропоновану тематику, яка охоплює знання учнів змісту вже вивчених програмових творів художньої літератури; розвивати творчі здібності, спостережливість, логічне мислення, уміння співставляти, узагальнювати, робити власні висновки, обґрунтовувати, вмотивовувати свої судження; виховувати пошану до мистецтва літературного слова, культури рідного краю; прищеплювати пунктуальність, інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: застосування знань і вмінь.

Обладнання: бібліотечка художніх творів О. Стороженка, Б. Лепкого; таблиця «Вимоги щодо мовлення під час написання творчої роботи», поради щодо написання твору-роздуму.

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями

Що ви розумієте під щастям? Від чого воно залежить? Які чинники на нього впливають?

Чому кожна людина сприймає щастя по-своєму, по-особливому? Чи необхідно боротися за власне щастя? Яким чином?

Чи могли б ви пожертвувати своїм щастям заради інших? Відповідь обґрунтуйте.

Які є цінності в житті людини? (Життя, здоров’я, благополуччя, добробут, радість, доброта, чемність, дружба, взаєморозуміння, повага...)

Як необхідно ними керуватися?

Через що людина помиляється у визначенні життєвих цінностей?

Яке значення мають твори художньої літератури, матеріали про життя письменника під час визначення власного вибору людини?

Чи часто трапляється так, що людина помиляється у визначенні власного вибору? Відповідь вмотивуйте. Надайте поради щодо уникнення таких помилок.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Основний зміст уроку

Сила та розум — щастя.

Народне прислів’я

Життя таке коротке! Поспішайте робити добро!

О. Довженко

1. Підготовча робота до написання твору-роздуму

1.1. Таблиця «Вимоги щодо мовлення під час написання творчої роботи»

творів вони намагалися дослідити їх прагнення бути щасливими, задоволеними життям.

Павлуся, героя твору О. Стороженко «Скарб», парубки називали щасливим, хоча протягом свого життя він тільки їв та спав і нічого не робив. Таким, як Павлусь, «Бог усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба».

Герой твору Б. Лепкого «Цвіт щастя» шукає квітку, яка зробила б щасливою мати і його самого. І хоча хлопець виріс і дізнався про відсутність такої квітки, все одно продовжує її пошуки. Він вірить, що щастя є на світі.

Скупа людина теж щаслива, бо у неї багато грошей, але ніякої користі з них не має. Господарі з твору Б. Лепкого «Мишка» відчувають себе щасливими, коли наживаються на горі інших. Їм байдужа доля жебрачки та багатьох таких, як вона.

О. Стороженко в оповіданні «Скарб» зазначає, що «...той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав».

На мою думку, людина повинна робити добрі справи, приносити радість іншим, цінувати дружбу, любити свій народ і рідний край. Це і є щастя. Воно є в мені, у моєму ставленні до рідних, до своєї держави, світу.

Тому давайте творити добро, допомагати один одному, цінувати кожну хвилину цього прекрасного людського щастя!

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

Закінчити написання твору, дібрати повідомлення про життєвий і творчий шлях Л. Костенко, знати ідейно-художній зміст її твору «Чайка на крижині».

Урок № 38 Л. Костенко. Коротко про письменницю.

«Чайка на крижині»

Мета: поглибити знання школярів про життя і творчість Л. Костенко, розпочати роботу щодо аналізування поеми «Чайка на крижині», на прикладі цього твору дослідити різницю між матеріальним і духовним; розвивати вміння виразно читати поетичні твори, грамотно висловлювати свої думки, почуття, спостереження, робити висновки; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття пошани, поваги до творчості Л. Костенко, прищеплювати високі моральні якості учням, прагнення духовно збагачуватися.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Л. Костенко, бібліотечка її творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями

Що вам відомо про життя і творчість Л. Костенко?

Чим запам’яталися вам твори письменниці, які вивчалися у 6 класі?

За що українці шанують і поважають Л. Костенко?

Більшість її творів — це... (Поезії) Дайте визначення поезії як літе-

ратурному жанру. (Поезія — невеликий художній твір у віршах)

Які проблеми порушує Л. Костенко у своїх творах? (Добро і зло;

бережливе ставлення до природи; дружба і зрада; індивідуальність, її переслідування...)

Назвіть риси характеру, які, на ваш погляд, цінує Л. Костенко в людині. Відповідь вмотивуйте.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

Всі народи рівні. А земля Там найкраща, де вродився ти.

Д. Павличко

Що доля нелегка — в цім користь і своя є. Блаженний сон душі мистецтву не сприяє.

Л. Костенко

1. Життя і творчість Л. В. Костенко. Матеріал для вчителя

Ліна Василівна Костенко

(Народилася 19.03.1930 р.)

Ліна Костенко — поетеса виняткового таланту, яка в найтяжчих умовах не пішла на компроміс із совістю, не продала свого таланту, не кривила душею, залишилася стійкою у своїх переконаннях.

Народилася 19 березня 1930 року на березі Дніпра у містечку Ржищів, що на Київщині в учительській сім’ї. Батько — людина неординарного хисту — в сталінські часи зазнав лихоліть, був репресований.

З шестирічного віку Ліна мешкала в Києві. Ще школяркою почала відвідувати літературну студію при Спілці письменників України. Потім навчалась у Київському педагогічному університеті.

У 1952–1956 рр. навчалась у літературному інституті в м. Москва, який закінчила з відзнакою.