4.2.Електроіндукційна піч

Електроіндукційнна пічскладається з вогнетривкого тигля 5 та охолоджуваного водою індуктора 2, в корпусі 4 і приєднаного до генератора високочастотного струму. Тигель накривають склепінням 1, що дає можливість створити в печі окислювальну, відновлювальну або нейтральну атмосфери.

При проходженні по індуктору струму частотою 500...2000 кГц утворюється магнітний потік, що наводить у металевій шихті 3 вихрові струми, які і нагрівають його до розплавлення.

Індукційні печі ємністю від десятків кілограмів до 5 т, в окремих випадках ємність 25...30 т. У цих печах варять високолеговані сталі та сплави особливого призначення. сталі мають малий вміст вуглецю (у дугових електричних печах не можна виплавити сталь із малим вмістом вуглецю, бо вугільні електроди є джерелом навуглецювання розплаву).

В індукційних печах плавку проводять методом переплавлення відходів легованих сталей або чистого щодо сірки і фосфору вуглецевого скрапу і феросплавів. Після розплавлення шихти на поверхню металу подають шлак: в основних печах - вапно і плавиковий шпат, а в кислих - бій скла і кремнезем SіО₂. Шлак захищає метал від окислення і насичення газами атмосфери, зменшує втрати теплоти і вигар легувальних елементів.

Рис. 3.5. Схема будови електроіндукційної печі

Тривалість плавки в печі ємкістю 1 т - 45 хв.

5. Розливання сталі

Виплавлену сталь виливають у розливний ківш і мостовим краном переносять до місця розливання у злитки. Розливають у виливниці або в кристалізатори установок для безперервного розливання.

Рис. 6. Розливання сталі в виливниці: а — зверху; б — сифоном

Виливниці -це чавунні форми для одержання великих зливків, масою для прокатки 10... 12 т, а для поковок 350...400 т.

Способи розливаннясталі: зверху і сифоном.

При розливанні зверху (рис. 3.6, а) сталь заливають із ковша 2 в кожну виливницю окремо. Поверхня злитків через попадання бризок рідкого металу на стінки виливниці забруднюється плівками оксидів.

При сифонному розливанні (рис. 3.6, б) заливають одночасно від 2 до 50 і більше виливниць крізь центральний ливник 3 і канали. Сталь надходить у виливниці знизу, що забезпечує плавне, без розбризкування заповнення, поверхня відливки стає чистою.

Розливання зверху застосовують для вуглецевих, а сифоном - для легованих сталей.

Безперервне розливання сталіна машинах безперервного лиття заготовок: рідка сталь із ковша надходить у наскрізну виливницю - кристалізатор. До початку розливання в кристалізатор заводять штучне дно (затравку). Рідкий метал при зіткненні з холодною затравкою і стінками кристалізатора починає тверднути, затравка разом із затверділим на ній металом повільно витягується із кристалізатора і тягне за собою зливок. Зливок ріжуть газокисневим різаком на куски необхідної довжини (З...8 м).

Рис. 7. МБЛЗ горизонтального типу:

1 – футерований металоприймач; 2 - кристалізатор; 3 - зона вторинного охолодження;

4 - тяговий механізм; 5 - різак; 6 – зливок

Схема МБЛЗ горизонтального типу на рис. 7.

Завдяки безперервному живленню і направленому затвердінню у виготовлених на МБЛЗ злитках відсутні усадочні раковини, тобто вихід придатного металу до 96...98 % від маси виплавленого.